Методичні вказівки до виконання курсової роботи

Вступ

У цьому розділі вказується призначення виробу, обґрунтовується важливість теми і її актуальність, можливе використання результатів розробки. Указуються завдання розробки конструкції й технології виробництва електронного апарата. Введення виконується на 1 -2 сторінках.

Аналіз вимог ТЗ. Виконується аналіз всіх вимог ТЗ із метою встановлення можливості їхньої реалізації або визначення тих додаткових заходів, які дозволяють забезпечити деякі із цих вимог. Якщо в ТЗ не задані деякі з вимог, особливо такі, що ставляться до матеріалів, способам їх захисту від навколишнього середовища, студент повинен їх конкретизувати й самостійно доповнити ТЗ.

1.1 Аналіз призначення і складу

Аналіз електричної принципової схеми ЕА виконується з метою: розкриття загального принципу роботи даного ЕА, його подібності й відмінності від типових аналогічних пристроїв та наводиться елементна база пристрою.

1.2 Аналіз умов експлуатації.

Уточнюється рівень дестабілізуючих факторів, що впливають, (температурний діапазон, відносна вологість, тиск, пил, шум, іонізуючі й електромагнітні випромінювання, біологічні й хімічні фактори й ін.). Визначається категорія розроблювального виробу відповідно до завдання студенту. Згідно методичних вказівок необхідно привести категорію приміщення, в якому буде застосовуватись розроблюваний пристрій.

2 Спеціальний розділ

2.1 Технологія виготовлення друкованої плати

ДП виготовляються різними методами: хімічний, адитивний, комбінований позитивний та негативний методи. В даному підрозділі необхідно провести аналіз існуючих методів та привести обґрунтування методу, згідно якого буде виготовлена ДП розроблюваного блоку. Навести основні операції виготовлення друкованої плати.

2.2 Технологія виготовлення блоку

В даному підрозділі наобхідно описати основні опрації по виготовленню електронного блоку: вирубці заготовки, отриманню фотошаблону, встановленню елементів, пайці та захисному покриттю друкованої плати.

2.3 Застосування автоматизації при виготовленні блоку

Складається узагальнена структурна схема технологічного процесу виготовлення апарата, що містить всі основні операції в послідовності їхнього виконання й взаємні зв'язки. Дається короткий опис структурної схеми й обґрунтування обраних методів і типових технологій.

Приводиться зміст і послідовність всіх операцій або переходів. Обґрунтовується вибір, як правило, з декількох можливих варіантів, конкретного типу встаткування, інструмента, оснащення.

На підставі аналізу елементної бази, її придатності до автоматизованої зборки встановлюється перелік технологічних переходів, з яких повинен складатися ТП, визначається послідовність виконання переходів, операцій, які можуть становити укрупнені операції, які повинні виконуватися на автоматичному встаткуванні.

Вибираються типи й кількість устаткування, що повинне забезпечити виконання всіх операцій. Беручи до уваги серійний і масовий випуск ЕА, перевагу варто віддавати гнучким виробничим модулям, автоматизованим лініям і системам, тому що для ЕА характерне безперервне вдосконалювання, внесення змін, і наявність модифікацій виробів. Тому високий ступінь автоматизації можливо забезпечити саме таким видом устаткування й організації виробництва.

3 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗДІЛ

3.1 Метод виготовлення ДП

Технологічний розділ КП "Розробка технології виготовлення" повинен містити ряд підрозділів:

-вибір й обґрунтування методів виготовлення плати, зборки й монтажу, блоків ЕА;

-розробка, удосконалювання або автоматизація одного з технологічних процесів або операцій у відповідності зі спеціальними вимогами;

-оцінка рівня технологічності ЕА і його аналіз.

Деталі й блоки ЕА групуються по методах виготовлення або зборки. Наприклад: деталі корпуса, ручки керування, шкали - лиття під тиском; ЕРЕ з осьовими висновками - формування, обрізка, лудіння, установка в технологічну тару й т.д.

2.4 Розрахунок технологічності конструкції

Оцінка технологічності конструкції полягає в розрахунку комплексного показника технологічності даного виробу і порівнянні його з нормованим показником, встановленим для даного виду виробу. Нормований показник технологічності для серійного виробництва знаходиться в межах від 0,45 до 0,75.

Комплексний показник визначається на основі відносних приватних показників і коефіцієнтів їх впливу на технологічність вироби, які приведені в таблиці.

Таблиця - Показники технологічності і коефіцієнти значущості

Порядковий номер в ранжируваній послідовності	Показник технологічності	Коефіцієнт значущості
		0,27
		0,47
		0,73
		0,75
		0,25

Блок має мікросхем -4, резисторів - 2, конденсаторів – 5.

Коефіцієнт автоматизації і механізації підготовки елементів до монтажу:

= ,

де - число ЕРЕ і ІМС, підготовка яких до монтажу здійснюється механізованим або автоматизованим способом;

- загальне число ЕРЕ;

- загальне число мікросхем і мікрозборок.

Коефіцієнт настановних розмірів:

де, - число типів настановних розмірів;

- число всіх настановних розмірів.

Коефіцієнт вживаності ЕРЕ:

,

де - число типорозмірів оригінальних ЕРЕ;

- число всіх типорозмірів ЕРЕ.

Коефіцієнт повторюваності ЕРЕ:

– ,

Коефіцієнт використання мікросхем і мікрозборок:

,

Комплексний показник розраховуємо по формулі

Порівнюючи комплексний показник технологічності виробу з нормованим показником для серійного виробництва можна зробити вивід про те, що виріб, що розробляється, є достатньо технологічним. Основний вплив на зниження технологічності зробив низький коефіцієнт використання мікросхем.

Дата добавления: 2017-01-14