Согласие на обработку персональных данных 1 страница

СОГЛАСИЕ

Я

Ш

Ч

Ц

Х

Ф

У

Т

С

Р

П

О

Н

М

Л

К

І

З

Е

Д

Г

В

Б

А

Абстрагування - вичленовування із цілісного образа предмета, будь якого його елемента або властивості, мниме подання у своїй уяві цього елемента або властивості окремо від предмета, якому він належить.

Абстракція - це уявне виділення істотних властивостей і ознак предметів.

Абулія - це виникаюча на ґрунті мозкової патології відсутність спонукань до діяльності, нездатність, при розумінні необхідності, приймати рішення діяти або виконання їх.

Авторитарність - соціально-психологічна якість і стиль поводження (керування) людей, що відбивають активне виявлення внутрішньої потреби максимально підкорити своєму впливу партнерів по взаємодії й спілкуванню.

Авторитет - /сила, влада/ - загальновизнане значення, вплив, яким користується яка-небудь особа, система поглядів або організація в силу певних якостей, заслуг.

Авторитет - установлене й узаконене право керувати діями й поводженням інших людей.

Аглютинація - «склеювання» у своїй уяві вичленованих з різних об'єктів частин або елементів і створення таким шляхом уявного образа, подання нового, якого не існувало раніше в природі, предмета.

Агорафобія - різновид тривожного розладу людини, патологічний стан, при якому люди відчувають страх перед громадськими місцями й відкритим простором.

Агресія - ворожа внутрішня установка або ворожий тип діяльності індивіда або групи стосовно іншого індивіда або групи. Агресія виражається в поводженні, спрямованому на нанесенні шкоди або збитку іншому як фізично, так і морально.

Адаптація - результат (і процес) взаємодії живих організмів і навколишнього середовища, що приводить до оптимального їхнього пристосування до життя й діяльності.

Адаптивність біофізіологічна – це зміна чутливості аналізаторів під впливом їхнього пристосування до діючих подразників.

Адаптивність особистості - ступінь пристосованості її до умов життя й діяльності.

Адекватність - (прирівняність, рівність, еквівалентність) означає відповідність (подібність) оригіналу-об’єкту.

Акцентуація характеру - своєрідний «перекіс» або загостреність (надзвичайна розвиненість на шкоду іншим якостям) його психологічних рис, що спостерігаються в 20-50% людей, у результаті чого погіршується їхня взаємодія з навколишніми, з'являються однотипні утруднення й конфлікти.

Акцентування (уявне посилення) якої-небудь властивості або якості, додання цій властивості нерозмірно більшого або особливого значення в характеристиці об'єкта.

Альтернатива — необхідність вибору між двома або декількома взаємовиключними можливостями.

Альтруїзм - моральний принцип, що полягає в безкорисливому служінні іншим людям, у готовності жертвувати для їхнього блага особистими інтересами.

Амбівалентність - складний суперечливий стан особистості, подвійність її переживань, звичайно приймаючий характер внутрішнього конфлікту й виражається в тім, що ті самі явища або об'єкти (наприклад, образ когось) викликають у людини одночасно протилежні почуття: задоволення - невдоволення, солідаризм-антагонізм, симпатію - антипатію й т. ін.

Амбіція - самозакоханість, гордовитість, самовпевненість, завищена самооцінка свого «я». Амбіційне поводження свідчить про деформовану самосвідомість, недооцінку інших людей. Амбіція заважає людині ввійти в колектив, установити товариські взаємини, зайняти авторитетне положення.

Аналіз – це уявне розчленовування предмета або явища на утворюючі його частини.

Аналогія - /відповідність/ подібність нетотожних об'єктів у деяких сторонах, якостях, відносинах.

Анормальна поведінка - спосіб або характер дій, що відхиляється від загальноприйнятих норм, заподіює шкоду, занепокоєння або пригніченість навколишніх.

Антропологізм - /людина і навчання, слово/ - погляд на людину як на вищий й досконаліший добуток природи, пізнання якого дає ключ до її таємниць.

Апатія - /безпристрасність/ - емоційний стан, що виникає внаслідок втрати перспектив, емоційної пригніченості, втрати віри в загальні цілі, керівництво й т.ін.

Апатія характеризується емоційною пасивністю, байдужністю, спрощенням почуттів, байдужістю до подій навколишньої дійсності, ослабленням спонукань і інтересів і протікає на тлі зниженої фізичної й психічної активності.

Апперцепція - /сприйняття/ - залежність кожного нового сприйняття від попереднього життєвого досвіду людини й від його психічного стану в момент сприйняття.

Апраксія - складне порушення цілеспрямованості дій, викликане поразкою мозкових структур.

Асоціативна психологія - один з напрямків в психології, що використовує асоціацію як основний пояснювальний принцип.

Асоціація - /з'єднання/ - зв'язок між елементами психіки, завдяки якій поява одного елемента в певних умовах викликає інший, з ним пов'язаний.

Атараксія - /незворушність/ - стан щиросердного спокою й незворушності.

Атракція - механізм соціального сприйняття, що представляє собою форму пізнання іншої людини, засновану на формуванні стійкого позитивного почуття до неї.

Атрибуція - приписування людиною причин і мотивів ставлення до когось, особистісних якостей і характеристик іншим людям на основі повсякденного, життєвого аналізу їхніх дій і вчинків. Атрибуція відіграє певну роль у діловій взаємодії, у регуляції взаємин, у виникненні й подоланні конфліктів.

Аутгрупа — група людей, стосовно якої індивід не відчуває почуття ідентичності або приналежності. Члени такої групи сприймаються індивідом як «не ми», або «чужі».

Афект - це короткочасна, така що протікає бурхливо емоційна реакція, що носить характер емоційного вибуху. При афекті звужується свідомість, знижується самоконтроль, дії стають стереотипними й підкоряються емоціям, а не логічному мисленню.

Байдужість - психологічний стан, для якого характерне притуплення інтересу до інших людей, до навколишньої дійсності.

Бар'єри комунікації - це психологічні перешкоди на шляху адекватної передачі інформації між партнерами по спілкуванню.

Безнадійність - психічний стан, що характеризується втратою перспективи» зневіреністю у майбутнє, переживанням марності зусиль, очікуванням гіршого. Безнадійність може бути реальною, якщо людина потрапила у винятково несприятливі для нього умови, і мнимою, надуманою, якщо вона не усвідомлено або свідомо перебільшила небезпечні наслідки обставин.

Безнадійність переборюється спілкуванням, наданням допомоги людині з боку інших людей, пошуками виходу з важкої особистої ситуації, відношенням до змісту подій, що відбулися, з позицій соціальних інтересів, формуванням стресостійкості й т.д.

Біхевіоризм - напрямок у західній психології, що орієнтував дослідників на вивчення різних форм людської поведінки, які розуміються як сукупність реакцій організму людини на стимули зовнішнього середовища.

Причинами байдужості можуть бути: важка хвороба, перевтома, втрата близької людини та ін. для подолання байдужості потрібно відволікти увагу суб'єкта від психічної травми, привести приклади стійкого поводження в аналогічних ситуаціях.

Вербальна агресія - вираження негативних почуттів через форму (сварка, лемент) і зміст словесних погроз (прокльону).

Вербальні засоби спілкування - це письмове й усне мовлення, що використовується як знакові системи. Взаємини - суб'єктивні зв'язки між людьми, що виникають у результаті фактичної взаємодії представників різних соціальних груп.

Взаємодія - процес безпосереднього або опосередкованого впливу об'єктів (суб'єктів) один на одного, що породжує їхню взаємну обумовленість і зв'язок.

Взаєморозуміння - соціально-психологічний феномен, сутність якого проявляється в: а) узгодженні індивідуального осмислення предмета спілкування; б) взаємоприйнятій двосторонній оцінці й прийнять цілей, мотивів і установок партнерів по взаємодії, в ході яких спостерігається близькість або схожість когнітивного, емоційного й поведінкового реагування на прийнятні для них способів досягнення результатів спільної діяльності.

Виразні рухи - прояв психічних станів, особливо емоційних, у зовнішнім поводженні: у міміці, пантоміміці, у жестах, у тембрі, ритмі й інтонації мовлення. Виразні рухи є зовнішнім вираженням переживань, прагнень, оцінок, прохань, відносин до подій і явищ життя.

Витиснення бажань - мимовільне видалення неприємних або недозволених бажань, думок, почуттів, переживань у різних ситуаціях зі свідомості в область несвідомої психіки «воно».

Виховання — у широкому змісті слова діяльність по передачі новим поколінням суспільно - історичного досвіду. У вузькому змісті - планомірний і цілеспрямований вплив на свідомість і поводження людей з метою формування певних установок, понять, принципів, ціннісних орієнтацій, що забезпечують необхідні умови для їхнього розвитку, підготовки до життя й праці.

Відношення - соціалізований зв'язок внутрішнього й зовнішнього змісту психіки людини, його взаємодія з навколишньою дійсністю й свідомістю. У будь-якому акті взаємодії людей завжди є присутнім їх відношення один до одного. У спілкуванні відношення взаємозалежне з відбиттям і взаємодією людини з людиною (виникненню відносини передують етап сприйняття - відбиття суб’єктом соціальних об'єктів і оцінки їх на основі осмислення їхніх потенційних можливостей у плані задоволення тих або інших потреб; у результаті відбиття особистістю навколишньої дійсності формується відношення, що проявляється потім у формах взаємодії, закріплених у мовленні й експресивному поводженні особистості).

Відчуження - поступовий відхід людей у себе й відповідна неучасть у справах зовнішнього миру. Звичайно воно супроводжує процес старіння, але може бути й результатом соціальної дезадаптації особистості. Поступове зниження рівня активності у людей похилого віку є природною частиною старіння. Зниження рівня активності в молоді може бути наслідком її захоплення будь якими антисоціальними теоріями або деякими релігійними поданнями, що орієнтують на ізоляцію їхніх прихильників від усього іншого суспільства. Відчуження часто є двостороннім процесом: суспільство теж відсторонюється від певних груп людей через припинення контактів і зв'язків з ними. Поступове відчуження особистості від суспільства іноді приводить до почуття психологічного благополуччя й, отже, може розглядатися як адаптивний процес.

Відчуття - це відбиття в корі головного мозку окремих властивостей предметів і явищ навколишнього світу, що впливають у цей момент на мозок людини.

Влада - здатність і можливість особистості або групи здійснювати свою волю за допомогою авторитету, права, насильства й інших засобів, впливаючи на діяльність, поводження й життя людей у суспільстві.

Внутрішньо-особистісний конфлікт - гостре негативне переживання, викликане зіткненням протилежних ціннісних орієнтацій особистості, її потреб, інтересів, прагнень і відбиток суперечливих зв'язків із соціальним середовищем.

Основними причинами внутрішньо-особистісного конфлікту є труднощі при ухваленні рішення, неадекватне відношення до себе, непомірні претензії, протилежно спрямовані мотиви самоствердження.

Воля - психічна діяльність людини, що визначає його цілеспрямовані дії й учинки, пов'язані з подоланням труднощів і перешкод.

Вселяння - вплив на поводження й психіку людей, що припускає некритичне сприйняття ними особливостей інформації. Вселяння здійснюється за допомогою вербальних і невербальних засобів.

Втрата індивідуальності - поняття, прийняте для позначення ряду станів, коли людина послабляє контроль над своїм поводженням. Його менше турбують прийнятність поводження, можлива оцінка навколишніх і наслідки такого поводження. При втраті індивідуальності звичайні стримуючі фактори (такі, як відповідальність за свої дії) втрачають свій вплив, і зростає ймовірність антигромадського поводження. Втраті індивідуальності сприяє анонімність і зниження відповідальності.

Гештальтпсихологія - напрямок у західній психології (виник в Германії в першій третині 20 ст.), який передбачав програму вивчення психіки за допомогою цілісних структур — гештальтів, первинних до своїх компонентів: сприйняття як психічний пізнавальний процес у гештальт-психологів не зводиться до суми відчуттів, а властивості фігури не описуються через властивості її частин. На їхню думку, внутрішня системна організація сприйняття визначає й властивості відчуттів, йому належних.

Гіперболізація - зміна величини, розмірів об'єктів убік перебільшення (гіпербола) або зменшення її в порівнянні з дійсним і створення таким шляхом усіляких фантастичних образів.

Гіпноз - викликаний стан, по зовнішніх ознаках подібний зі сном і який представляє собою змінений стан свідомості.

Глибина розуму — це здатність відокремлювати головне від другорядного, необхідна від випадкового.

Глибинна психологія - ряд напрямків сучасної, у першу чергу закордонної, психології основний предмет дослідження яких несвідоме як головний фактор організації людського поводження. До предмета дослідження глибинної психології ставляться захисні механізми психіки, такі явища, як когнітивний дисонанс, амбівалентність почуттів й ін.

Гнів - емоція незадоволеності будь яким явищем, вираження різко негативного відношення до нього. Гнів може мати різні ступені, аж до афективного спалаху. Проявляється в діях, міміці, пантоміміці, мовленні. Причинами гніву в одних людей виступають нерозуміння або осуд навколишніх їхніх поривів і вчинків, в інших - перешкоди на шляху реалізації власних потягів.

Група вторинна — група, контакти й відносини між членами якої носять безособовий характер. Такі групи спрямовані, як правило, на досягнення загальних цілей і розпадаються при відсутності таких.

Група мала - це група, у якій суспільні відносини виступають у формі безпосередніх особистих контактів. Група складається з невеликого числа індивідів і відрізняється по багатьом психологічним характеристикам від груп великого розміру.

Група первинна - група, у якій відбувається первісна соціалізація індивідів і відносини носять інтимний, особистісний, неформальний характер. Основною метою членів групи є взаємне спілкування.

Група референтна - реальна або умовна соціальна спільність, з якою індивід співвідносить себе як з еталоном, і на норми, думки, цінності й оцінки якої він орієнтується у своєму поводженні й самооцінці.

Група ровесників - група, що звичайно складається з людей одного віку, які мають подібні цінності й стандарти поводження.

Група соціальна — відносно стійка, складна в рамках історично певного суспільства сукупність людей, об'єднаних єдністю інтересів, що перебувають у більш-менш систематичній взаємодії.

Гуманізм - визнання цінності людини як особистості, його права на вільний розвиток, твердження блага людини як критерію оцінки суспільних відносин.

Девіантна поведінка - соціальні дії, що відхиляються від загальновизнаних норм, вчинки людей або груп, що приводять до порушення цих норм і зухвалу необхідність відповідного реагування з боку соціальної групи або суспільства в цілому.

Дедукція - це спосіб міркування від загального судження до приватного судження.

Дезадаптація особистості - полярний адаптації й, по суті, деструктивний процес, у ході якого розвиток внутрішньо-психічних процесів і поводження індивіда приводить не до розв’язання проблемних ситуацій у його житті й діяльності, а до збільшення, посиленню труднощів існування й неприємних переживань, їх зухвалих.

Дезінформування як спосіб психологічного впливу — це навмисне надання людям такої інформації, що вводить їх в оману. Дезінформування допускає й використання свідомо помилкових даних і відомостей. У цьому випадку воно стає оманою. Грані між дезінформуванням і оманою практично нерозрізнені. Видами дезінформування є: 1) організація «витоку» конфіденційних відомостей; 2) поширення помилкової інформації, слухів, формування ілюзій; 3) перебільшення тих або інших подій і фактів, поширення суперечливих повідомлень.

Делікатність - психологічна риса характеру, що проявляється в повазі людської гідності, тактовності у взаєминах, розумінні суб'єктивного стану інших людей. Маючи цю рису характеру, усяка людина знаходить найбільш правильні засоби впливу на інших людей, проявляє стриманість в оцінках їхнього помилкового поводження, намагаючись знайти його внутрішні причини.

Деперсоналізація — стан відчуженості особистості від самого себе, неадекватне сприйняття людиною свого «я». Власне тілесне або духовне єство сприймається при деперсоналізації як частково або повністю втрачене. Деперсоналізація може привести до комплексу неповноцінності, Причинами деперсоналізації можуть бути психофізіологічні (певні захворювання); авторитарний стиль керівництва групою, у яку входить особистість; невміння саморегулювати свій стан у випадку емоційних перевантажень; тривала ізоляція від сприятливого спілкування.

Депресія - афективний емоційний стан, що характеризується негативним емоційним тлом, пригніченістю, песимізмом, пригніченістю духовних сил.

Деструктивність - негативне відношення людини до самої себе або до інших і відповідно цьому відношенню поводження. Деструктивність - наслідок блокування плідної енергії, перешкод на шляху до розвитку, до самоздійснення, коли людині не вдається реалізувати свій потенціал. Деструктивна особистість нещасна, навіть якщо їй вдається досягти поставлених цілей. Повага до життя, інших людей і до самого себе - обов'язкова умова психічного здоров'я людини. Дзеркальне «Я» - людське «Я», що відкривається через реакцію інших людей.

Дискримінація - а) навмисне обмеження прав, інтересів окремих осіб, соціальних груп, організацій, держав у порівнянні з іншими; б) несправедливе, що відрізняється в негативну сторону від загальноприйнятого, відношення або поводження, що ґрунтується на довільних мотивах.

Диспозиція особистості - схильність суб’єкта до поведінкового акту, дії, реакції на зовнішнє середовище й інших людей. Прикладом диспозиції особистості можуть бути загальна спрямованість, ціннісні орієнтації, сенс життя, установка на діалогічне спілкування й добрі взаємини, допомогу іншим людям.

Діалогічне спілкування - форма спілкування, що ґрунтується на апріорному внутрішньому прийнятті один одного як самодостатніх особистостей і передбачаючи орієнтацію на індивідуальну неповторність кожного із суб'єктів.

Діловитість - психологічна якість особистості, що свідчить про чіткість і організованість, відповідальності, відповідності слів і справі, умінні доводити почату справу до кінця. Діловитість не має нічого загального з метушливістю, поспішністю. Діловитість сприяє досягненню поставленої людиною мети при найменших витратах сил, засобів і часу.

Діяльність - це активність людини, спрямована на досягнення свідомо поставлених цілей, пов'язаних із задоволенням його потреб і інтересів, на виконання вимог до нього з боку суспільства.

Допитливість - це прагнення людини до нового, незвичайного, але вона може носити поверхневий характер.

Дружба - вид стійких індивідуально - виборчих міжособистісних відносин, що характеризуються симпатіями й взаємною прихильністю. Дружба припускає взаєморозуміння, відвертість, відкритість, довірливість, активну взаємодопомогу, інтерес до справ і переживань один одного, щирість і безкорисливість почуттів.

Духовність - термін, прийнятий для відбиття вищих сторін внутрішнього миру людини, які проявляються в людяності, сердечності, доброті, щирості, теплоті, відкритості для інших людей.

Емоціями - називають процеси, що відбивають у формі переживань особисту значимість і оцінку зовнішніх і внутрішніх ситуацій для життєдіяльності людини.

Енергійність — висока потреба в освоєнні предметного миру, спрага діяльності, прагнення до напруженої розумової й фізичної праці, легкість розумового пробудження.

Забобон - поняття, що означає упереджене відношення до кого-небудь на основі його приналежності до конкретної групи або категорії людей. Не всі упередження класифікуються як забобони. Забобонами можна назвати ті упередження, які не розсіюються навіть при наявності переконливих доказів їхньої безпідставності.

Заборона - установа, що пропонує відмову в задоволенні потяга.

Завчання - організоване повторення інформації з метою запам’ятовування.

Залежність - різновид розладу особистості, коли людина настільки опирається на інших людей, що не може прийняти навіть найпростішого самостійного рішення.

Залякування - використання страху як інструмента переконання з метою змінити установки або поводження інших людей.

Запам'ятовування — це встановлення зв'язку нового з тим, що вже є у свідомості людини.

Запам'ятовування довільне — спеціальна дія, конкретне завдання й намір якого - запам'ятати точно, на максимальний строк, з метою наступного відтворення або просто дізнавання - визначає вибір способів і засобів запам'ятовування, а тому впливає на його результати.

Запам'ятовування мимовільне – у випадку запам'ятовування мимовільного людина не ставить собі завдання запам'ятати матеріал.

Заперечення - відхід у фантазію, заперечення, будь якої події як «неправди». Людина проявляє яскраву байдужність до логіки, не зауважує протиріч у своїх судженнях.

Зараження - процес передачі емоційного стану від одного індивіда до іншого в умовах безпосереднього контакту, відбиваючий їх вплив відповідним станам і психологічному впливу з боку інших людей.

Зарозумілість - морально-психологічна риса людини, що виражається в неповажному, гордовитому, чванливому відношенні до інших людей. Зарозумілість пов'язана з перебільшеною самооцінкою людиною своїх індивідуально - і соціально - психологічних якостей, себелюбністю. Вона обумовлена несамокритичним поданням про свою особистість, думкою про приналежність до «еліти» суспільства.

Захист - сукупність несвідомих психічних процесів, що забезпечують охорону психіки й особистості від небезпечних негативних і деструктивних дій внутрішньо-психічних і зовнішніх імпульсів.

Захист - спеціальна регулятивна система стабілізації особистості, спрямована на усунення до мінімуму почуття тривоги, пов'язаного з усвідомленням конфлікту.

Захищеність психологічна - відносно стійке позитивне емоційне переживання й усвідомлення індивідом можливості задоволення основних потреб і забезпечення власних прав у будь-якій, навіть несприятливій ситуації, або при виникненні обставин, що можуть блокувати або утруднити їхню реалізацію.

Звичка - поведінка, яка була вироблена в результаті життєвого досвіду й тепер виконується майже автоматично. Прикладом звички може служити задоволення психологічної залежності (обжерливість або паління).

Звичка - це потреба людини робити певні дії.

Здатності — це індивідуально-психологічні особливості людини, що відповідають вимогам даної діяльності і є умовою успішного його виконання.

Здоров'я психічне - стан щиросердечного благополуччя, характерний відсутністю хворобливих психічних проявів і забезпечення адекватної умовам дійсності регуляції поведінки й діяльності.

Змагання - більше формалізований і мирний тип суперництва при якому чітко визначені й записані форми, мети суперництва.

Знак - предмет або явище, службовець представником іншого предмета, явища, процесу.

Ідентифікація - упізнання, ототожнення чого-небудь із чим-небудь, звірення одного об'єкта з іншим. У психології ідентифікація - процес упізнання тої якості, на підставі якої особистість може бути віднесена до будь якого типу, а також процес емоційного або іншого само ототожнення людини з іншою людиною або групою.

Ізоляція - відділення загрозливої частини ситуації від іншої психічної сфери, що може приводити до розділення, роздвоєності особистості, до неповного «я».

Ізоляція — явище, при якому відбувається відсторонення індивіда або групи від інших індивідів або груп у результаті припинення або різкого скорочення контактів або взаємодій.

Ілюзією - називають неправильне, перекручене сприйняття.

Інверсія - підміна дії, думки, почуттів, що відповідають справжньому бажанню, на діаметрально - протилежні поводження, думки, почуття.

Інгрупа - група або соціальна категорія, стосовно якої індивід випробовує почуття ідентичності приналежності. Індивід бачить членів цієї групи, як «ми».

Індивідуалізація - поняття, що позначає нашу потребу відрізнятися від інших людей у певному відношенні, щоб не бути або не почувати себе в точності схожими на них.

Індивідуальна опірність - протидія навіюванню з боку однієї людини, Установлено позитивну залежність цього різновиду опірності навіюванню від індивідуальних і вікових особливостей психіки особистості.

Індивідуальні розходження - визнання того факту, що люди розрізняються по своєму досвіду, емоційному складу, інтелекту й т.д. один з основних принципів психологічної науки полягає в тім, що всі люди унікальні по своїй природі.

Індиферентність - байдужість, байдужість один до одного. Цей тип взаємодії характерний в основному для людей і груп, які не залежать друг від друга або погано знають своїх партнерів. Вони можуть брати участь у спільній діяльності, але при цьому бути байдужними до успіхів партнерів.

Інстинкт - це складні вроджені дії тварин, за допомогою яких тварини задовольняють свої потреби.

Інтелекту коефіцієнт - кількісний показник рівня Інтелектуального розвитку.

Інтелектуальне поводження - найпростіші форми розумової діяльності, засновані на встановленні зв'язків між предметами.

Інтеракція - термін, використовуваний у соціальній психології який позначає взаємодію, взаємний вплив людей або вплив груп одна на одну.

Інтереси - це активна пізнавальна спрямованість людини на той або інший предмет, явище або діяльність, пов'язана з позитивним емоційним відношенням до них.

Інтроверсія - спрямованість уваги особистості на власні інтереси, свій внутрішній мир. Звичайно ця характеристика оцінюється по шкалі інтровертність-екстравертність, пов'язаної з теорією особистості Айзенка. Інтроверти свої особисті інтереси вважають найбільш важливою, вищою цінністю. Для інтровертів характерна слабка товариськість, замкнутість, соціальна пасивність, схильність до самоаналізу, досить складна соціальна адаптація.

Катарсис - щиросердечна й соціально-психологічна розрядка, випробовувана людьми в процесі співпереживання. Слово катарсис уживається в релігійному, етичному й психологічному значеннях та відбиває: а) полегшення після психічної напруги; б) почуття «очищення» віруючих після молитви; в) облагороджування людини завдяки естетичному переживанню.

Каузальна атрибуція — механізм соціального сприйняття, що виражається в причинній інтерпретації вчинків і почуттів іншої людини. Коли одна людина допомагає іншій без усякої видимої вигоди для себе, ми можемо назвати його поведінку просоціальною. Дослідження показують, що в кожної людини є свої «улюблені» схеми звичного пояснення чужої поведінки:

1. при стимулюючій атрибуції людина бачить причину скоєного з предметом, на яку була спрямована дія (ваза впала, тому, що погано стояла), або в самому постраждалому (сам винуватий, що потрапив під машину),

Дата добавления: 2017-01-14