Пошкодження нервів зустрічається в 2-4 % випадків травми кінцівок

ПРЯНИКИ - 50 РУБ.

ЦЕНЫ НА ТОВАР.

1.СНИКЕРС – 20 РУБ.

2. БАУНТИ – 20 РУБ.

ТЕМНЫЙ ШОКОЛАД:

3. БАБАЕВСКИЙ ЭЛИТНЫЙ (100 Г) – 50 РУБ.

4.КАРКУНОВ ГОРЬКИЙ КЛАССИЧЕСКИЙ (90 Г) – 80 РУБ.

5.ОСОБЫЙ (90 Г) – 50 РУБ.

6.САНКТ – ПИТЕРБУРГ (90 Г) – 70 РУБ.

7.ШОКОЛАД ДАВ (90 Г) – 50 РУБ.

8.ШОКОЛАД ГОРЬКИЙ «ПОБЕДА» (100 Г) – 50 РУБ.

9.КОНФЕТЫ «МИШКА КОСОЛАПЫЙ» (250Г)-90 РУБ.

10.КОНФЕТЫ «ГРИЛЬЯЖ» (250 Г) - 80 РУБ.

11.КОНФЕТЫ В КОРОБКЕ АССОРТИ – 130 РУБ.

13.ВАФЛИ – 50 РУБ.

14.ЗУБНАЯ ПАСТА «КОЛГЕЙТ» ОТБЕЛИВАЮЩАЯ – 40 РУБ.

15.МЫЛО КАМЕЙ – 30 РУБ.

16.СКАТЕРТЬ БЕЛАЯ (110 НА 140) – 130 РУБ.

17.МУЖСКОЙ НАБОР (ГЕЛЬ ДЛЯ ДУША И ШАМПУНЬ «ТИМОТЕЙ») – 140 РУБ.

ШАРИКОВЫЕ ДЕЗОДОРАНТЫ:

18.МУЖСКОЙ ДЕЗОДОРАНТ «ОЛД СПАЙС» - 110 РУБ.

19.МУЖСКОЙ ДЕЗОДОРАНТ «РЕКСОНА» 70 РУБ.

20.ЖЕНСКИЙ ДЕЗОДОРАНТ «ДАВ» - 80 РУБ.

21.ХАЛВА (350 Г) – 40 РУБ.

22.КОФЕ «ЯКОБС МОНАРХ» (150 Г) – 200 РУБ.

23.КОФЕ «ЯКОБС МОНАРХ МЕЛИКАНО» (75 Г) – 80 РУБ.

24.КОФЕ «ЧИБО ГОЛД» (75 Г) – 125 РУБ.

25.КОФЕ «ЧЕРНАЯ КАРТА ГОЛД» СТЕКЛО (95 Г) – 250 РУБ.

26.КУРИННЫЕ КУБИКИ «МАГГИ» - 20 РУБ.

27.ФАСОЛЬ БЕЛАЯ «БОНДЮЭЛЬ» - 45 РУБ.

28.МИНДАЛЬ ЧИЩЕННЫЙ (150 Г) – 70 РУБ.

29.ФИСТАШКИ (150 Г) – 70 РУБ.

30.СЕМЕЧКИ БАБКИНЫ (250 Г) – 50 РУБ.

31.СЕМЕЧКИ ОТ МАРТИНА С МОРСКОЙ СОЛЬЮ (200 Г) – 80 РУБ.

32.СЕМЕЧКИ ОТ АТАМАНА ОЧИЩЕННЫЕ (75 Г) – 20 РУБ.

33.БОКАЛЫ ДЛЯ ВИНА (2 ШТ) – 120 РУБ.

34. БАЛЬЗАМ «ПОНТИН» - 110 РУБ.

Всі варіанти пошкодження нервів розділяють по морфологічній ознаці на три основних групи: 1. Повний чи анатомічний перерив нервового стовбура, 2. Часткове пошкодження нервового стовбура, 3. Субепіневральні внутрішньостовбурові пошкодження нерва: гематома, розділення аксонів,волокон, пучків.

Периферична нервова система починається від поверхні головного і спинного мозку. Периферичний нерв складається з аферентних і еферентних волокон, які оточені ендоневрієм – тонким сполучнотканинним футляром. Між нервовими волокнами знаходиться ще одна рихла сполучнотканинна оболонка – периневрій. Ззовні нерв покриває третя сполучнотканинна оболонка – епіневрій.

Периферична нервова система утворюється з ектодерми (зовнішнього зародкового листка), яка потім перетворюється в медулярну пластинку і в медулярну трубку, з якої утворюється головний, спинний мозок і периферична нервова система. До периферичної нервової системи відносяться: корінці і ганглії черепних нервів, задні і передні корінці спинного мозку, міжхребцеві спінальні ганглії, спинномозкові (спінальні) нерви, їх сплетіння і черепні нерви, а також периферичні вісцеральні нервові елементи.

Периферичні нерви в своїй більшості відносяться до змішаних, вони складаються з рухливих волокон передніх корінців (аксонів клітин передніх рогів), чутливих волокон (дендрити клітин міжхребцевих вузлів) і вазомоторно-секреторно-трофічних волокон (симпатичних і парасимпатичних) від відповідних клітин сірої речовини спинного мозку і гангліїв симпатичного пограничного стовбура.

В периферичній нервовій системі є два типа нервових волокон: мієлізовані (мієлінові, м’якотні) і немієлізовані (амієлінові, безм’якотні). Мієлінова оболонка нервових волокон представлена клітинами периферичної нейроглії – нейролеммоцитами, що традиційно називаються шваннівськими клітинами. Мієлінова оболонка являється частиною нейролеммоцита. Мієлінові оболонки сусідніх нейролемоцитів не стикаються між собою. Нейролеммоцити покривають аксон футляром-муфтою, що утворюється з окремих сателітних клітин по всій довжині нервових волокон. Шванівські клітини впливають на аксон, який вони оточують, підтримуючи метаболічні і трофічні процеси. Участки нервового волокна, на яких навколо аксона немає мієлінової оболонки, називаються перехватами Ранвье (Ranvier). Саме в ділянці перехвата Ранвье здійснюються складні процеси, що зумовлюють проведення нервового імпульса.

Волокна в периферичному відрізку нерва після його перерізки піддаються розпаду на всьому протязі. Цей процес отримав назву вторинної валерівської дегенерації нервових волокон в периферичному відрізку нерва. Морфологічні зміни нервових волокон виявляються вже в перші години після пошкодження нерва. З часом зміни в аксонах, мієліновій оболонці і шванівських клітинах стають все більш вираженими і в більшій кількості волокон. Ці зміни спостерігаються переважно в ділянці перехватів Ранвье. Повний розпад залишків мієлінової оболонки і аксонів займає 4-5 тижнів. Атрофічні процеси в периферичному відрізку нерва (вірніше від нерва залишається тільки його сполучнотканинні оболонки – ендоневрій, періневрій, епіневрій) призупиняються і піддаються зворотньому розвитку, якщо в нього вростають регенеруючі нервові волокна з центрального відрізка пошкодженого нерва. Середня швидкість росту аксонів складає в межах 1 мм. на добу.

КЛІНІКА. Симптомокомплекс пораження любого периферичного нерва складається з рухливих, чутливих і вазомоторно-секреторно-трофічних розладів. Рухливі розлади проявляються периферичним паралічем чи парезом з характерними для них атонією, атрофією м’язів і реакцією переродження. Розповсюдженність паралічів залежить від рівня пошкодження нерва. Виявлення ступеню пошкодження чутливості нерідко являється основним для виявлення пошкодження того чи іншого нерва, особливо в перші години і дні після травми.

При повному порушені провідності чутливих волокон виникає анестезія, при подразнені нерва – гіперестезія. При пошкоджені нерва досліджуються автономні чутливі ділянки. Вазомоторно-секреторно-трофічні розлади являються частими симптомами при пошкоджені одних нервів (серединного, великостегнового) і рідко при пошкоджені інших (променевого, малогомілкового). Судинні розлади проявляються ціанозом, рідше гіперемією. Секреторні – ангідрозом чи гіпергідрозом. Трофічні розлади – атрофія шкіри, деколи гіперкератоз, втрата блиску, сухість, ломкість нігтів, остеопороз кісток, трофічні язви.

Плечеве сплетення (plexus brachialis) – викликає вялий атрофічний параліч і анестезію верхньої кінцівки. При високому уражені сплетення приєднується ураження лопаточних м’язів і симптом Горнера. Ураження С5-С6 спінальних нервів чи верхнього стовбура плечевого сплетення (параліч Дюшена – Ерба, верхній параліч) – характеризується ураженням проксимального відділу верхньої кінцівки при збережені функції кисті і пальців.

Ураження С8-Д2 спінальних корінців чи первинного нижнього стовбура плечевого сплетення (параліч Дежерин-Клюмпке, нижній параліч) – характеризується дистальним паралічем з атрофією м’язів пальців і кисті.

Променевий нерв – неможливість розгинання кисті і пальців (звисаюча кисть), неможливість відведення великого пальця.

Локтьовий нерв – характерний вид “когтистої лапи”, відсутність згинання 4, 5 і частково 3 пальців, неможливість приведення великого пальця. Атрофія м’язів кисті веде до западіння міжкісткових проміжків, особливо першого, а також різке уплощення гіпотенора. Анестезія в кінцевому фаланзі мізинця. Гіпестезія в ділянці 5 пальця, ульнарній поверхні 4 пальця, ульнарній повехні кисті.

Серединний нерв – страждає пронація, порушується згинання 1, 2, 3 пальців. Атрофія м’язів найбільш виражена в ділянці тенора (“мавп’яча лапа”). Характерні вазомоторно-секреторно-трофічні розлади: шкіра синюшна чи бліда, тусклі і крихкі нігті, витончення пальців, атрофія шкіри, гіперкератоз, трофічні виразки. Вказані симптоми, як і болі, більш виражені при частковому пошкоджені, а не при повному пошкоджені.

Сідничний нерв – самий великий нерв людського тіла, що складається з волокон Л5, S1, S2, S3 cпінальних нервів. Ураження нерва характеризується жорстокими болями.

Малогомілковий нерв (peroneus, fibularis) – характеризується неможливістю розгинання ступні і пальців, а також поворот ступні назовні. Ахіловий рефлекс збережений. Чутливі розлади по зовнішній поверхні гомілки і тильній поверхні ступні.

Великогомілковий нерв – параліч м’язів згинаючих ступню і пальці (підошвинна флексія). Ахіловий рефлекс відсутній. Чутливі розлади по задній поверхні гомілки, підошві. Неможливість ходи на носках.

Поперечный срез спинного мозга представляется следующим образом.

Серое вещество (substantia grisea) на поперечном срезе видно внутри, в форме "бабочки", представлено преимущественно телами нейронов, более 90% из которых составляют рассеянные клетки (cellulae dissiminatae, рассеянные клетки обеспечивают передачу нервного импульса на клетки двигательных ядер передних рогов спинного мозга). Серое вещество разделяют на:

· передний рог (cornu anterius), в котором находятся собственные ядра (nuclei proprii cornu anterioris), они же - двигательные ядра передних рогов спинного мозга (в некоторых источниках встречается сокращение "ДЯПРСМ"). На рисунке эти ядра отмечены красным. Красная стрелка с началом в одном из ядер - передний корешок (radix anterior n. spinalis)

· задний рог (cornu posterius), в котором находятся:

1. собственное ядро заднего рога (nucleus proprius cornu posterioris), на рисунке - голубого цвета, в него указывает такого же цвета стрелка - задний корешок (radix posterior n. spinalis)

2. грудное ядро (nucleus thoracicus), на рисунке - голубого цвета, ниже собственного ядра. В грудном отделе nucleus thoracicus, по некоторым источникам, носит название "ядро Кларка", а в шейном отделе это же ядро - "ядро Штиллинга".

3. желатинозная субстанция (substantia gelatinosa), на рисунке - внутренний розовый прямоугольник. Клетки желатинозной субстанции передают информацию на рассеянные клетки выше- и нижележащих сегментов (от 3 до 7, т.е. объединяют до 14 сегментов)

4. губчатая зона (zona spongiosa), расположенная дорсально по отношению к желатинозной субстанции (на рисунке - средний розовый прямоугольник), передаёт информацию на рассеянные клетки выше- и нижележащих сегментов(на 1-2 сегмента, до 4 в сумме)

5. пограничная зона (zona terminalis) - самый наружный слой заднего рога(внешний розовый прямоугольник на рисунке), как и губчатая зона - передаёт информацию на рассеянные клетки выше- и нижележащих сегментов(на 1-2 сегмента, до 4 в сумме)

· боковой рог (cornu laterale) - имеется в сегментах С8-L3, содержит в себе промежуточно-латеральное ядро (nucleus intermedialateralis, на рисунке - оранжевые ядра дальше от центрального канала, представленного белым овалом)

· промежуточное вещество (substantia intermedia) - центральная часть серого вещества, содержит в себе:

1. промежуточные медиальные ядра (nuclei intermediomedialis) - оранжевого цвета, ближе к центру.

2. крестцовые парасимпатические ядра (nuclei parasympathici sacrales) - в сегментах S2-S4 между передним и задним рогом (на рисунке не представлены)

3. спинномозговое ядро добавочного нерва (nucleus spinalis n. accessorii), в сегментах С1-С6, на рисунке не обозначено

4. ядро спинномозгового пути тройничного нерва (nucleus spinalis n. trigemini), располагается в основании заднего рога сегментов С1-С4, на рисунке не обозначено

Белое вещество спинного мозга располагается вокруг серого, состоит, преимущественно, из отростков (миелиновые волокна) нейронов, которые образуют три канатика - передний, боковой и задний.

Передние канатики ограничены друг от друга fissura mediana anterior - передней срединной щелью и от боковых - переднелатеральной бороздой, из которой выходит передний корешок. Боковой канатик начинается от переднелатералльной борозды, тянется до заднелатеральной, из которой выходит задний корешок спинномозгового нерва. Соответственно, между двумя задними корешками располагаются два задних канатика, разделённые задней срединной бороздой.

Перед тем как начать углубляться в дебри проводящих путей, следует упомянуть сегментарный аппарат, о котором мы уже частично говорили. Сегментарный аппарат представляет совокупность взаимосвязанных функционально структур спинного мозга, обеспечивающих выполнение безусловных (защитных, охранительных) рефлексов. Морфологической основой для реализации данных рефлексов являются рефлекторные дуги, но о них лучше поговорим в другой теме, подробнее.

Посредством проводникового аппарата реализуется двусторонняя связь спинного мозга с интеграционными центрами головного мозга, находящимися в коре мозжечка, верхних холмиках среднего мозга, таламусе, коре больших полушарий. Проводниковый аппарат представлен восходящими (афферентными) и нисходящими (эфферентными) путями. Афферентные начинаются от нейронов чувствительных узлов спинномозговых нервов, их аксоны проводят импульсы в ядра спинного мозга - собственные ядра задних рогов, грудные ядра, и интермедио-медиальные ядра. Аксоны этих ядер уже идут в вышеозначенные интеграционные центры для анализа. эфферентные пути образованы аксонами нейронов этих же интеграционных центров, оканчивающихся на двигательных ядрах передних рогов спинного мозга.

Разбирать расположение проводящих путей будем на "половинке" спинного мозга, т.к. расположение их симметричное. На схеме синим представлены восходящие пути, зелёным - нисходящие, жёлто-зелёным обозначены собственные пути спинного мозга.

Дата добавления: 2017-01-14