Амортизація необоротних активів підприємства

Необоротні активи підприємства беруть участь у виробничих та господарських процесах підприємства, приносять йому економічні вигоди протягом певного періоду часу. Тому вартість цих активів розподіляється протягом терміну експлуатації і включається у вартість виготовленої продукції або наданих послуг. Це досягається через амортизацію. На суму нарахованої амортизації зменшується залишкова вартість необоротних активів

Амортизація – це систематичний розподіл вартості необоротних активів, що амортизуються протягом терміну їх використання.

Вартістю, що амортизується, є первісна(або переоцінена) вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Ліквідаційна вартість – це сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від продажу (ліквідації) об’єкта після закінчення терміну його експлуатації за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією).

На практиці часто досить важко визначити ліквідаційну вартість необоротних активів у моменти їх надходження на підприємство. У випадку, коли ліквідаційна вартість незначна або немає можливості її визначити, вважають, що ліквідаційна вартість дорівнює нулю.

Кругообіг необоротних активів підприємства

Величина амортизаційних відрахувань визначається на основі норм амортизації. Норма амортизації – це встановлений розмір амортизаційних відрахувань за певний період часу, виражений в процентах до їх первісної переоціненої вартості.

Основним показником, що застосовується при визначенні величини норми амортизаційних відрахувань, є термін використання певного виду необоротних активів, який встановлюється залежно від особливостей виготовлення необоротних активів.

Спрощено норми амортизації розраховуються як величини, обернено пропорційні термінам корисної експлуатації окремих видів необоротних активів.

Н_а = 1/Т_екс × 100,

де Н_а – норма амортизації, %;

Т_екс – термін корисної експлуатації (використання) необоротних активів.

Терміном корисної експлуатації є період часу, упродовж якого підприємство передбачає використовувати відповідний об’єкт або кількість одиниць продукції (послуг), яку підприємство очікує отримати від його використання.

З урахуванням ліквідаційної вартості (ВЛ) норму амортизації (Н_а) можна визначити за такою формулою:

Н_а = ПВ – ВЛ / ПВ × Т_сл,

де ПВ – первісна вартість основних фондів.

Амортизаційні відрахування здійснюються до повного перенесення вартості необоротних активів на собівартість продукції, тобто до моменту, коли сума амортизаційних відрахувань за увесь термін служби об’єкта дорівнює його вартості.

Розрахунок величини амортизаційних основних засобів здійснюється за формулою:

С = ПВ × Н_а / 100,

де С – сума амортизаційних відрахувань, грн.;

ПВ – первісна вартість конкретного виду оборотних активів, грн..;

Н_а – норма амортизації, %.

Термін корисної експлуатації (використання) об’єкта визначає саме підприємство з урахуванням:

· очікуваної потужності або продуктивності підприємства;

· терміну використання подібних активів;

· очікуваного фізичного та морального зношування;

· правових та інших обмежень щодо використання об’єкта (наприклад, терміну угоди або законодавчого обмеження терміну використання об’єкта).

Оскільки термін корисної експлуатації об’єкта визначається самим підприємством, він може бути коротший, ніж нормативний термін експлуатації.

Нормативний термін експлуатації об’єкта – це термін, закладений при його проектуванні.

Отже, термін корисної експлуатації об’єкта залежить від намірів конкретного підприємства та ринкової ситуації, однак він не повинен перевищувати 20 років.

Амортизація об’єктів припиняється на період їхньої реконструкції, модернізації, дообладнання та консервації.

Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено визначення амортизаційних відрахувань для основних засобів підприємства.

Амортизаційні відрахування за звітний період визначають, застосовуючи норми амортизації і балансової вартості основних фондів:

А_зв.пер. = Б_(а) × Н_а /100,

де А_зв.пер – амортизаційні відрахування групи основних засобів за звітний період, грн.;

Б_(а) – балансова (залишкова) вартість основних засобів на початок звітного періоду (кварталу), грн.;

Н_а – встановлена фіксована норма амортизації, %.

Для визначення амортизаційних відрахувань за звітний період використовуються встановлені фіксовані річні норми амортизації, а саме:

група І – 2 відсотки;

група ІІ – 10 відсотків;

група ІІІ – 6 відсотків;

група ІV – 15 відсотків.

Звітним періодом переважно є квартал, тому величину норми амортизації ділять на чотири.

Амортизації підлягають витрати на:

· придбання необоротних активів для організації виробничого процесу;

· самостійне виготовлення основних засобів для виробничих потреб;

· проведення всіх видів ремонтів, реконструкції та іншого покращання основних фондів.

Не підлягають амортизації витрати на:

· придбання основних засобів та нематеріальних активів з метою їх перепродажу іншим підприємствам або використання у власному будівництві чи виготовленні інших основних засобів;

· обслуговування основних засобів, що знаходяться на консервації.

Дата добавления: 2015-07-13