Індивідуальні мотиви

Акціонери, які володіють контрольним пакетом акцій компанії, що опинилася у скрутних умовах, можуть захотіти, щоб їх компанія була поглинута іншою, яка має сформований ринок акцій. Щоб зменшити витрати з виплати податку на нерухоме майно, для них було б бажаним тримати засоби в ліквідних цінних паперах, які регулярно котируються на фондовому ринку. Якщо добробут власника компанії, яка знаходиться у скрутному становищі багато в чому залежить від стану справ на йога підприємстві, то злиття останнього з акціонерним товариством дозволить йому значно підвищити ліквідність своїх вкладень, а також продати частину акцій, щоб здійснити диверсифікацію інвестицій.

Фінансовим економістам подобається розглядати ділові рішення як такі, в основі яких є тільки економічні причини. Однак не викликає сумніву питання, що деякі ділові рішення базуються частіше на особистих мотивах менеджерів, ніж на економічному аналізі. Більшості людей, включаючи лідерів бізнесу, подобається влада, а керуючи великою корпорацією людина має більше влади. Очевидно, що жоден керівник не погодиться, що йога егоїзм був головною причиною серії злиттів, але досвідчені спеціалісти впевнені, що це дійсно грає важливу роль у більшості злить. Також було спостережено, що заробітні плати керівників мають високий кореляційний зв'язок з розміром компанії: чим більша компанія, тим вищі заробітні плати керівного персоналу. Це також може мати значення у деяких корпораціях, що проводять агресивні програми придбання.

У недавні раки багато захоплень і поглинань мали місце, тоді менеджери цільових компаній, звичайно, втратили свої робочі місця чи автономію. Тому менеджери, які володіють менш ніж 51 % акцій своїх фірм, турбуються про заходи, які зменшать можливості бути захопленими іншою фірмою. Злиття може слугувати таким заходам. Наприклад, коли Enron був атакований, він організував придбання Houston Natural Gas Company, заплативши Houston, головним чином борговими зобов'язаннями. Це злиття зробило Enron значно більшим, тому цю компанію стало важче придбати для потенційної фірми, що про водить таку політику. Також за рахунок значно вищого рівня боргу, що отримався внаслідок злиття стало значно важче для будь-якої компанії, що проводить політику захоплення і поглинання придбати Enron, використовуючи борг. Такі злиття захисного типу важко підтримати на економічних засадах. Менеджери, що беруть участь у цьому, погоджуються, що синергізм, а не бажання захистити свої власні робочі місця, був мотивом для захоплення, але не викликає сумнівів, що від більшості злиттів отримують зиск менеджери, а не акціонери.

Особисті мотиви менеджерів, як основа для злиттів, становлять інший приклад проблеми захисту. Звичайно, нема нічого неправильного в тому, що керівники почувають себе краще, коли зростають розміри їх фірм, або коли вони отримують вишу заробітну плату в результаті зростання через злиття за умови, що це злиття має економічний сенс з позиції акціонерів.

і.2. Форми злиття

Економісти злиття підприємств часто підрозділяють на чотири групи:

і. Горизонтальні,

2. Вертикальні,

3. Конгломератні,

4. Конгенеричні.

До горизонтальних відносять такі, які здійснюються між підприємствами однієї галузі; здебільшого злиття відбувалися саме за таким принципом.

До вертикальних відносять такі злиття, в яких підприємство-покупець розширює свою діяльність або на попередні виробничі стадії, аж до джерел сировини, або на наступні - до кінцевого споживача.

Конгломерат створюється при об'єднанні підприємств із практично не пов'язаних галузей, неспоріднені підприємства.

Конгенеричне означає - близький за природою і за діями - і звідси цей тип злиття включає споріднені підприємства, але не виробників однієї галузі (горизонтальне), чи фірм, що знаходяться у зв'язку виробник-постачальник (вертикальне).

Кожний із способів злиття може використовуватись залежно від конкретних умов. Так, у США конгломератні злиття фірм набули найбільшого розповсюдження в 60-ті і 70-ті роки. За оцінкою Федеральної торгової комісії, з 1965 по 1975 рр. 80% злиття привели до створення конгломератів[4, с.284]. (Однак у 80-ті рр. питома вага злиття за таким типом скоротилася, далі створення нових об'єднань супроводжувалося руйнуванням конгломератів).

Проведені дослідження не дозволяють однозначно стверджувати, що окремі із типів злиття приносять хороші результати, а інші - негативні. Так, у практиці проведення цих операцій в США злиття, які здавалися економічно обґрунтованими, зазнали невдачі і, навпаки, невдалі злиття були ефективними.

Досягнення економії витрат передбачається за кожного типу злиття. Для горизонтального злиття економія обумовлена масштабами діяльності і є єдиною метою проведення операції, але така ж мета ставиться і у випадку створення конгломератів. Економії досягають за рахунок централізації ряду послуг управління: бухгалтерського обліку, фінансового контролю, загального стратегічного управління підприємством тощо. Проте злиття - далеко не завжди кращий шлях для досягнення економії. Завжди легше купити самостійне підприємство, ніж інтегрувати його в уже діючу структуру. Саме тому деякі підприємства, які об'єдналися, у намаганні досягти економії за рахунок масштабів продовжують функціонувати як сукупність окремих, інколи навіть конкуруючих підрозділів, що мають різну виробничу інфраструктуру, дослідницькі і маркетингові служби. Навіть економія за рахунок об'єднання центральних служб може виявитися ілюзорною.

У злиттях вертикального типу економії намагаються досягти за рахунок вертикальної інтеграції. Крупні промислові підприємства ставлять завдання розширити контроль над виробничим процесом, охоплюючи, з одного боку, джерела сировини; а з другого боку - кінцевого споживача.

Злиття підприємств може бути обумовлене необхідністю комбінування взаємодоповнюючих ресурсів. За цих умов невеликі підприємства зливаються з більш великими. Малі підприємства створюють іноді унікальні продукти, проте недостатність інженерних і збутових структур не дозволяє їм організувати великомасштабне виробництво і реалізацію цих продуктів. Хоча крупні підприємства можуть створити все необхідне самостійно, але такий вибір є більш економічно вигідним. Після об'єднання обидва підприємства коштуватимуть дорожче в порівнянні з сумою їх вартостей до об'єднання, бо кожне придбає те, чого воно не мало, і значно дешевше. Крім того, злиття таких підприємств може відкрити для них нові ринкові можливості, які б були недоступні без об'єднання. Світова практика свідчить, що це характерне і для великих підприємств: два великих підприємства також можуть провести злиття з метою отримання взаємодоповнюючих ресурсів. Прикладом є злиття в 1989 р. електротехнічних компаній Utan Power & Light і Pacify Corp., які обслуговують споживачів у Каліфорнії. Пік попиту на кондиціонери - продук­цію компанії Utan Power & Light - припадає на літо, а наприклад для обігрівання, на яких спеціалізується Расіту Согр., найвищої відмітки попит сягає взимку. За їх оцінкою, економія, досягнута при злитті цих компаній, в 1989 р. становила $ 50 млн.[4, с.285-286].

Дата добавления: 2015-07-13