Іх. Відмінювання прізвищ

VІІІ. МІСЦЕВИЙ ВІДМІНОК МНОЖИНИ

VІІ. ОРУДНИЙ ВІДМІНОК МНОЖИНИ

VІ. ЗНАХІДНИЙ ВІДМІНОК МНОЖИНИ

V. РОДОВИЙ ВІДМІНОК МНОЖИНИ

1. Різні форми родового відмінка множини деяких іменників пов'язані з наявністю родових варіантів: бакенбардів (від бакенбард) і бакенбард (від бакенбарда), вольєрів (від вольєр) і вольєр (від вольєра), кужелів (від кужіль — ч.р.) і кужелей (від кужіль — ж. р.), мозолів (від мозоль — ч. р.) і мозоль (від мозоля) і т.ін.

2. Запам'ятайте іменникові форми родового відмінка множини, при утворенні яких трапляються помилки:

ампери, -ів	гуслі, -сел	мандарини, -ів
апельсини, -ів	датчани, -ан	міріади, -ад
баклажани, -ів	джинси, -ів	мокасини, -ів
Башкири, -ів	дупла, дупел	молдавани, -ан
болгари, -ар	жита, -ів	монголи, -ів
боти, -ів	житла, -тел	осетини, -ів
бояри, -яр	ікла, -ів	пантофлі, -ів
брелоки, брелоків	калоші, калош	панчохи, -чіх
бутси, -ів	канікули, -ул	підошва, -шов
валянки, -ів	карели, -ів	плаття, -ів
вільхи, вільх	кеди, -ів	помідори, -ів
вірмени, -ен	кілограми, -ів	сандалі, -аль
вольти, -ів	коноплі, -опель	солдати, -ів
галичани, -ан	консерви, -ів	татари, -ар
гальма, гальм	корективи, -ів	томати, -ів
гастролі, -лей	кочерги, -черг	туфлі, -фель
гланди, гланд	кримчани, -ан	центнери, -ів
городяни, -ян	лазні, -зень	цигани, -ан
грами, -ів	ласти, -ів	шати, шат
ґринджоли, -ол	лезгини, -ів	шорти, -ів
грузини, -ів	литаври, -авр	шпроти, -ів

Варіанти наведених форм іменників з іншими закінченнями є позанормативними.

У знахідному відмінку множини вживаються паралельні форми іменників — назв тварин (переважно свійських), як-от: пасти овець і вівці, корів і корови, коней і коні; доглядати свиней і свині, волів і воли, каченят і каченята, ягнят і ягнята; годувати зайченят і зайченята.

Паралельні форми орудного відмінка утворюють: а) іменники І відміни: сльозами і слізьми, свинями і свиньми; б) іменники ІІ відміни: гостями і (рідше) гістьми, конями і кіньми, колінами і коліньми, колесами і (рідше) колісьми, крилами і крильми; в) іменник III відміни: костями і кістьми; г) іменники, що мають тільки форму множини: воротами і ворітьми, грошима і грішми, дверима і дверми, санями і саньми, штанами, штаньми і (рідше) штанями.

У цьому відмінку іменники всіх відмін мають закінчення -ах (~ях) незалежно від прийменника, з яким вони вживаються: у мріях, на машинах, при сусідах, у доповідях, на вікнах, по вікнах, на полях, по полях (порівняйте із закінченнями російської мови: на окнах, по окнам, на полях, по полям). Окремі іменники, що мають тільки форму множини, виступають у місцевому відмінку в двох варіантах: на воротах і на воротях, на штанах і на штанях. Більш уживаними є перші з наведених форм.

1. Жіночі і чоловічі прізвища на -а, -я, що належать до іменникового типу, відмінюються, як іменники І відміни: Щербина, Кучеря; Щербини, Кучері, Заводія; Щербині, Кучері; Щербину, Кучерю; Щербиною, Кучерею; при Щербині, при Кучері.

У прізвищах з основою на г, к, х, типу Брага, Морока, Муха при відмінюванні відбуваються чергування, як й у відповідних загальних назвах: розказати Бразі Миколі, видати свідоцтво Мусі Матвію. В офіційних документах бажано вживати такі прізвища у вихідній формі.

2. Жіночі прізвища на -а, -я і чоловічі прізвища на -ий, -ій, що належать до прикметникового типу, відмінюються, як відповідні прикметники: Ільницька, Ільницької і т. д.; Задорожня, Задорожньої і т. д.; Гайовий, Гайового і т. д.; Завгородній, Завгороднього і т. д. Прізвища чоловічого роду у місцевому відмінку мають варіантні форми: при Гайовому (Гайовім), при Завгородньому (Завгороднім).

3. Жіночі прізвища на -о, -й і на приголосний не відмінюються: працювати разом з Ніною Головко, поздоровити Світлану Гелемей, стаття Стефанії Хижняк, виступ сестер Бойко.

4. Чоловічі прізвища на -о і на приголосний (крім тих, що утворені за допомогою присвійних суфіксів) відмінюються, як відповідні іменники ІІ відміни. Прізвища на -ьо типу Кузьо, Маньо, Худьо відмінюються як іменники м'якої групи. У давальному і місцевому відмінках прізвища цієї групи мають варіанти.

5. Чоловічі прізвища, утворені за допомогою присвійних суфіксів -ов, – ів (-їв), -т, -ін, (-їй) відмінюються, як іменники твердої групи ІІ відміни, але в орудному відмінку вони мають прикметникове закінчення. У непрямих відмінках прізвищ на -ів суфіксальне і може зберігатися або переходити в е або в о. В сучасній українській мові обидва варіанти визнаються нормативними.

Дата добавления: 2015-07-13