Синоніміка прикметників і непрямих відмінків іменників

І. ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ

Присвійні прикметники означають приналежність предмета особі. Вони утворюються від назв осіб за допомогою суфіксів -ів (-їв), -ин (-їн): батьків, Сергіїв, сестрин, Софіїн.

В українській мові приналежність особі може позначатися не тільки присвійними прикметниками, а й іменниками у родовому відмінку, наприклад: братова квартира – квартира брата, Іванів „Москвич” – „Москвич” Івана, Марусина донька – донька Марусі. Наведені словосполучення кваліфікуються як синтаксичні синоніми, але стилістично вони не рівноцінні. У науковому, офіційно-діловому, публіцистичному стилях можливі лише конструкції з родовим приналежності. Присвійні прикметники побутують переважно у фольклорі, розмовному та художньому мовленні, як-от: Текла річечка через батьків двір, Через батьків двір та й на поговір (нар. пісня); Сотників кінь летів у напрямі Батурина (Б. Лепкий); В кухні дружина кооператорова кінчала останні господарські справи перед тим, як іти на посаду (В. Підмогильний).

Просторічне забарвлення мають сполучення двох присвійних прикметників, а також поєднання присвійного прикметника і родового приналежності: Бачу, тут лежить бабин Марусин одяг і твій лежить (Є.Гуцало); І він вийняв з книги портрет Тарасів Шевченків та й його почепив, поруч з Оуеном, у рямцях за склом (Б. Грінченко); тітки Олежчина скриня, у дядька Михайловій майстерні і под.

ІІ. ПРИСВІЙНО-ВІДНОСНІ ПРИКМЕТНИКИ

До цього розряду належать прикметники, утворені від назв осіб за допомогою суфіксів -ськ-, -ач, -ий, а також від назв тварин, птахів за допомогою суфіксів -ин (-їн), -ов (-ев), -ач, -ий. Присвійно-відносні прикметники означають групову приналежність і властивість предмета за зв’язком з особою або твариною, отже поєднують у семантиці посесивну і відносну ознаку, наприклад: студентський гуртожиток (гуртожиток для студентів), студентський фестиваль (фестиваль студентів), студентський загін (загін, що складається із студентів); бджолина сім’я (сім’я бджіл), бджолиний мед (мед, зібраний бджолами); кроляча клітка (клітка для кролів), кроляча шапка (шапка з кролячого хутра); норковий розплідник (розплідник по вирощенню норки), норковий комір (комір із норкового хутра).

Прикметники із суфіксами -ач, -ий можуть означати приналежність одній тварині (при поєднанні з назвою частини тіла): вовчий хвіст, заяча лапа, коняча голова. Індивідуальну належність висловлюють у деяких випадках і прикметники із суфіксом -ськ-: Мотря впивалася запахом квіток серед зими і п’яніла від гетьманських слів (Б. Лепкий); Поштар сватачів до тебе хоче прислати та прийшов дізнатися, що ти на се скажеш. Ми вже дали свою згоду – будь і ти розумна, ґаздинею поштарською станеш! (О. Маркуш).

Присвійно-відносні прикметники можуть метафоризуватися, набуваючи якісного значення, порівняйте: ведмежий барліг, вовчий капкан, черепашачий панцир, курячі сліди, піратський корабель (присвійно-відносне значення ) і ведмежа хода, вовчий апетит, черепашача швидкість, курячий мозок, піратська поведінка (якісне значення). Значення переносно вжитих присвійно-відносних прикметників передається за допомогою порівняльних зворотів: дитяча наївність – наївність як у дитини, собачий нюх – нюх як у собаки, мишачий колір – колір як у миші.

ІІІ. ВІДНОСНІ ПРИКМЕТНИКИ

Відносні прикметники відтворюють ознаку за відношенням предмета до іншого предмета, дії, обставини. Словосполучення з відносними прикметниками мають, як правило, паралельні синтаксичні конструкції з іменником у непрямому відмінку. Синонімізуються з прийменниково-відмінковою формою, наприклад, такі прикметники, що означають:

а) ознаку предмета щодо матеріалу: дерев’яна ложка – ложка з дерева, кришталевий келих – келих з кришталю, солом’яний капелюх – капелюх із соломи;

б) ознаку предмета щодо місця і простору: центральні вулиці – вулиці у центрі, київські парки – парки у Києві, присадибна ділянка – ділянка біля садиби, степова криниця – криниця у степу;

в) ознаку предмета щодо часу і тривалості у часі: травневі дощі – дощі у травні, тижневе відрядження – відрядження на тиждень, річний план – план на рік, недільні розваги – розваги к неділю;

г) ознаку предмета за призначенням: журнальний столик – столик для журналів, ялинкові прикраси – прикраси для ялинки, картинна рама – рама для картини;

ґ) ознаку предмета за належністю іншому предметові: університетський клуб – клуб університету, інститутський стадіон – стадіон інституту, заводська їдальня – їдальня заводу, шкільна бібліотека – бібліотека школи.

Прикметники у переносному значенні не мають паралельних іменниково-відмінкових форм, наприклад, такі: сердечні (стосунки), бархатний (голос), золоте (серце), медові (слова), кам’яне (обличчя), свинцеве (небо) і под.

Дата добавления: 2015-07-13