Розвиток нервової системи у дошкільному віці

Вступ

План

Особливості розвитку дітей дошкільного віку

Тема: Морфологічні та функціональні особливості дітей дошкільного віку: нервова, опорно-рухова та серцево-судинна система.

ЛЕКЦІЯ 5

Мета: поглибити теоретичні знання з питань закономірностей росту та розвитку дітей молодших вікових груп, ознайомити студентів з особливостями будови та функцій основних фізіологічних систем дітей дошкільного і преддошкільного віку.

Професійна спрямованість: дана тема допоможе майбутнім вчителям при роботі з дітьми різних вікових груп.

Основні поняття: вища нервова діяльність, сон, сновидіння, систолічний об’єм крові, хвилинний об’єм крові, провідна система серця.

Методи: розповідь, бесіда.

Питання по темі для самостійного вивчення:

1.Типи вищої нервової діяльності (за Павловим).

2. Хімічний склад кістки.

3. Сон та його гігієнічне значення.

Запитання для самоаналізу та самооцінки:

1. Логічні задачі. Чому у дітей дошкільного віку величина АТ нижча, порівняно з дорослими?

Які чинники призводять до змін форми хребта у цьому віці?

2. Творчо – фахові завдання:

Системи організму	Особливості розвитку
Нервова система
Опорно-рухова
Вища нервова діяльність
Серцево-судинна

1. Розвиток нервової системи у дошкільному віці.

2. Анатомо-фізіологічні особливості опорно-рухового апарату.

3. Активізація рухової діяльності дошкільників.

4. Особливості вищої нервової діяльності у дітей дошкільного віку.

5. Особливості серцево-судинної системи дітей дошкільного віку.

Переддошкільний та дошкільний вік (відповідно 1-3 та 4-6 р.) є одним із важливих етапів розвитку дитини. Саме на цей період припадає ряд критичних періодів розвитку людини. Цей перід вважають сенситивним по відношенню до становлення процесів вищої нервової діяльності людини.

Раннє дитинство (ясельний період, 1–3 роки) характеризується тим, що дитина починає самостійно ходити, бігати, швидко костеніє скелет, харчується тією самою їжею, що й дорослі. До двох років у дитини з’являються всі 20 молочних зубів. Збільшується головний мозок, інтенсивно розвивається мова. Тривалість фізіологічного сну поступово зменшується, функції захисного опору й адаптації до мінливих умов середовища, зокрема функція теплорегуляції, продовжують розвиватись.

Після двох років абсолютні та відносні величини річних приростів розмірів тіла швидко зменшуються.

У дошкільному періоді (перше дитинство, 4–7 років) дуже швидко відбувається психічний розвиток дитини за рахунок моторики. Триває процес окостеніння скелета. У кінці періоду починається заміна молочних зубів на постійні. Продовжують розвиватися коркові та підкоркові центри головного мозку, закінчується формування чіткої мови. У цьому віці формуються риси характеру. До семи років закінчується диференціювання структури кори головного мозку, а також інтенсивний ріст маси головного мозку.

Гальмівний контроль кори мозку над інтенсивними реакціями підкірки починає розвиватися помітніше, ніж у шкільному віці.

Починаючи із шести років, у дитини з’являються перші постійні зуби: перший – моляр (великий корінний зуб) і медіальний різець на нижній щелепі.

Від одного до семи років вторинні статеві ознаки мало-виражені, переважає «тип малої дитини» з відносно великою головою, порівняно короткими кінцівками. У цьому віці мускулатура слабка, м’язи не здатні до сильних і тривалих скорочень. Тулуб чітко не поділяється на грудний і черевний відділи. Вигини хребта ще не сформовані, велика рухливість суглобів, слабко розвинений щелепний апарат. Цей період називають «нейтральним дитинством», оскільки хлопці та дівчата майже не відрізняються за розмірами й формою тіла.

Звіком маса головного мозку швидко збільшується, змінюються його топографічне положення, форма, кількість і розміри борозен і звивин кори великих півкуль. Особливо інтенсивно процес розвитку мозку відбувається на 1-му році життя.

До 6 міс маса головного мозку збільшується в 2 рази, до 9 міс – у 3 рази, після 5-6 років швидкість нарощування маси головного мозку зменшується.

Повне диференціювання нервових клітин відбувається до 3 років, а у 8 років кора великого мозку відповідає за будовою корі дорослої людини. Мієлінізація нервової системи завершується в основному до 3-5 років.

Темп збільшення маси і розмірів спинного мозку менш інтенсивний, ніж голового. Шиийне і поперекове стовщення стають помітними тільки в 3 роки. Подвоєння маси спинного мозку відбувається в 10 міс, потроєння — у 5 років.

Кровопостачання мозку в дітей краще, ніж у дорослих. Це пояснюється великою капілярною сіткою, яка розвивається після народження. Потреба мозку в кисні в новонароджених у 20 разів вища, ніж у дорослих. Однак відтік крові від головного мозку гірший. Тому мозкова тканина в дітей дуже чутлива до підвищення внутрішньочерепного тиску.

Вегетативна нервова система, особливо її симпатичний від­діл, формується відразу після народження, парасимпатична система дозріває пізніше. Для процесів мієлінізації характерною є така послідовність: периферичні нерви, волокна спинного мозку, стовбур головного мозку, мозочок, волокна великих півкуль головного мозку.

Швидкість проведення нервових імпульсів дещо нижча і рівня дорослого цей показник досягає у 5 років. Проте, провідну роль у цьому відіграють такі фактори: утворення мієлінових оболонок, збільшення амплітуди потенціалів дії, збільшення діаметру аксону.

Дата добавления: 2015-07-13