Завдання для поточного контролю. Комп’ютерна схемотехніка відноситься до числа найбільш важливих курсів для підготовки сучасних фахівців – електриків

Вступ

Комп’ютерна схемотехніка відноситься до числа найбільш важливих курсів для підготовки сучасних фахівців – електриків, електромеханіків, електроенергетиків, комп’ютерників та фахівців інших електротехнічних спеціальностей. Комп’ютерна схемотехніка охоплює широкий розділ науки і техніки, який пов’язаний з вивченням арифметичних і логічних основ схемотехніки, на базі яких функціонують різноманітні електронні пристрої.

У даному курсі майбутні спеціалісти вивчають: основні типи приладів і схем, що використовуються в схемотехніці; принцип дії і особливості комбінаційних вузлів комп’ютерної схемотехніки; послідовнісні (накопичувальні) вузли схемотехніки; принцип дії арифметико логічних пристроїв і пристроїв керування; типи, призначення і принцип дії мікропроцесорів; складові комютера; настройку і завантаження програмного забезпечення; установку драйверів тощо.

Перехід системи навчання на європейський рівень призвів до збільшення часу для самостійної роботи студентів. Для підвищення ефективності самостійної роботи студентів, покращення їх рівня знань, а також для економії часу пошуку необхідного матеріалу по дисципліні «Комп’ютерна схемотехніка» розроблено методичні вказівки до самостійного вивчення курсу, які включають в себе перелік тем курсу; вказівки літературних джерел, де можна знайти матеріал по темі; в кінці наведено перелік питань, що виносяться на залік.

Тематичний план

з дисципліни «Комп'ютерна схемотехніка»

Тема	Лекції, год.	Лабораторні заняття, год.	Самостійна робота, год.
Арифметичні і логічні основи схемотехніки ЕОМ
Комбінаційні функціональні вузли комп’ютерної схемотехніки
Схеми порівняння і контролю. Перетворювачі коду
Двійкові суматори
Регістри. Лічильники електричних сигналів
Арифметико-логічні пристрої і пристрої керування
Електронна пам’ять
Мікропроцесори
ВСЬОГО

Методичні вказівки до вивчення тем курсу

Тема 1 АРИФМЕТИЧНІ І ЛОГІЧНІ ОСНОВИ СХЕМОТЕХНІКИ

1.1 Теоретичні питання

1.1.1 План семінарського заняття

1 Принципи побудови систем числення

2 Переклад чисел з однієї системи в іншу

3 Форми, діапазон і точність подання чисел

4 Кодування негативних чисел

5 Арифметичні операції додавання й вирахування

6 Арифметичні операції множення й розподілу

7 Алгебра логіки.

8 Кон’юнктивні й диз’юнктивні нормальні форми (КНФ, ДНФ).

9 Основні положення двійкової алгебри.

1.1.2 Література: [4, стор. 6-15].

1.1.3 Термінологічний словник

Системою числення називається сукупність цифр і правил для запису чисел. Запис числа в деякій системі числення називається його кодом.

Всі системи числення діляться на позиційні й непозиційні. Для запису чисел у позиційній системі числення використають певну кількість графічних знаків (цифр і букв), які відрізняються один від іншого. Число таких знаків q називають підставою позиційної системи числення. У комп'ютерах використають позиційні системи з різною підставою.

Система числення з підставою дві (цифри 0 й 1) називається двійкової

У позиційних системах числення значення кожної цифри визначається її зображенням і позицією в числі. Окремі позиції в записі числа називають розрядами, а номер позиції — номером розряду. Число розрядів у записі числа називається його розрядністю й збігається з довжиною числа.

Позиційні системи з однаковою підставою в кожному розряді називають однорідними.

Розрядною сіткою комп'ютера називається сукупність запам'ятовувальних елементів для розміщення одного двійкового числа. Для різних класів комп'ютерів довжина розрядної сітки становить 8, 16, 32, 64 і більше розрядів. Форматом називається спосіб розміщення компонентів числа в розрядній сітці, тобто послідовність і позиції знака, мантиси, порядку й ін.

Питання	Джерела перевірки правильності відповіді
1 Що називають системою числення?	[4, стор. 6]
2 Переклад десяткової системи числення у двійкову.	[4, стор. 6]
3 Переклад шістнадцятирічного числа у двійкове.	[4, стор. 8]
4 Форми подання чисел.	[4, стор. 10]
5 Діапазон подання чисел з фіксованої коми.	[4, стор. 10]
6 Кодування негативних чисел.	[4, стор. 12]
7 Визначення алгебри логіки.	[4, стор. 11]
8 Операція заперечення.	[4, стор. 12]
9 Операція кон’юнкції.	[4, стор.13]
10 Операція диз'юнкції	[4, стор.13]
11 Операція еквівалентності.	[4, стор.13]
12 Операція імплікації.	[4, стор.13]
13 Умовні графічні позначення основних логічних елементів.	[4, стор.14]
14 Основні положення двійкової алгебри.	[4, стор.15]

Тема 2 КОМБІНАЦІЙНІ ФУНКЦІОНАЛЬНІ ВУЗЛИ КОМП’ЮТЕРНОЇ СХЕМОТЕХНІКИ

2.1 Теоретичні питання

2.1.1 План семінарського заняття

1 Дешифратори.

2 Шифратори.

3 Мультиплксори.

4 Демультплексори.

2.1.2 Література: [4, стор.33-41].

2.1.3 Термінологічний словник

Дешифратором називається функціональний вузол комп'ютера, призначений для перетворення кожної комбінації вхідного двійкового коду в керуючий сигнал тільки на одному зі своїх виходів.

Дешифратор з максимально можливим числом виходів т = 2 ^п називається повним.

Шифратором називається функціональний вузол комп'ютера, призначений для перетворення вхідного m-розрядного унітарного коду у вихідний n-розрядний двійковий позиційний код.

Шифратори, які при одночасному натисканні декількох клавіш виробляють код тільки старшої цифри, називаються пріоритетними. Пріоритетні шифратори, призначені для пошуку старшої (лівої) одиниці в слові й формування на виході двійкового номера шуканого розряду, називаються покажчиками старшої одиниці.

Мультиплексором називається функціональний вузол комп'ютера, призначений для почергової комутації (перемикання) інформації від одного з n входів на загальний вихід.

Демультиплексором називається функціональний вузол комп'ютера, призначений для комутації (перемикання) сигналу з одного інформаційного входу D на один з n інформаційних виходів.

Дата добавления: 2015-07-13