Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

РОЗДІЛ 2. 2.1 Економічний зміст та сутність трудових ресурсів




МЕТОДИКА АНАЛІЗУ ТА ОЦІНКИ ПОЛІПШЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА

 

2.1 Економічний зміст та сутність трудових ресурсів

Виробництво матеріальних благ та послуг передбачає два компоненти: матеріальні ресурси (сировина, обладнання та ін.), з іншого боку – людські ресурси (працівники з професійними навичками). В такому розумінні людські ресурси як частина населення країни виступають як фактор економічного розвитку (поруч із матеріальними ресурсами, зрозуміло). Будь-яке підприємство не може діяти не маючи трудових ресурсів, тобто кадровий потенціал.

Кадровий потенціал підприємства має провідне значення у розв'язанні науково-технічних, організаційних і економічних завдань господарювання. В загальному плані сутність кадрового потенціалу відображає якісну і кількісну характеристики трудового потенціалу постійних, перш за все кваліфікованих працівників підприємства. Кадровий потенціал може розглядатися і у вужчому сенсі як тимчасові вільні або резервні трудові місця, які потенційно можуть бути зайняті фахівцями в результаті їх розвитку і навчання. Ступінь забезпечення підприємства робочою силою та раціональне її використання значною мірою визначають організаційно-технічний рівень виробництва, характеризують ступінь використання техніки та технології, предметів праці, створюють умови високої конкурентоспроможності та фінансової стабільності.

Щоб зрозуміти сутність поняття "трудові ресурси", треба знати, що все населення залежно від віку поділяється на:

- осіб молодших працездатного віку (від народження до 16 років включно);

- осіб працездатного (робочого) віку (в Україні: жінки - від 16 до 59 років, чоловіки - від 16 до 64 років включно);

- осіб старших працездатного віку, по досягненні якого установлюється пенсія за віком (в Україні: жінки -з 60, чоловіки - з 65 років).

Залежно від здатності працювати розрізняють осіб працездатних і непрацездатних. Непрацездатні особи в працездатному віці - це інваліди 1-ї та 2-ї груп, а працездатні особи в непрацездатному віці - це підлітки і працюючі пенсіонери за віком.

Отже, трудові ресурси – це працездатна частина населення, яка за своїми фізичними і інтелектуальними даними може і має намір проводити трудову діяльність [10,c.231]. До працездатного населення належать особи працездатного віку, а також особи молодші і старші від працездатного віку, які займаються трудовою діяльністю (підлітки і пенсіонери).

Розрізняють трудові ресурси реальні і потенційні. Реальні трудові ресурси – це працівники, зайняті у суспільному виробництві (які уже працюють), потенційні – ті особи, які можуть бути залучені до конкретної праці в економіці країни (навчаються з відривом від виробництва, зайняті в домашньому і підсобному господарстві, безробітні, які на даний момент не мають роботи, але бажають її отримати). Отже, трудові ресурси— це частина працездатного населення, що за своїми віковими, фізичними, освітніми даними відповідає певній сфері діяльності [17].

Для характеристики працівників підприємства використовуються терміни персонал, кадри, трудовий колектив. Більш узагальнюючим є термін «персонал». Поняття «кадри» часто використовується для означення частини працівників – спеціалістів, висококваліфікованих досвідчених працівників. Термін «трудовий колектив» має більше соціально-політичний зміст. Таким чином, для характеристики працівників підприємства перевагу слід віддати терміну «персонал».

Персонал підприємства — це сукупність постійних працівників, що отримали необхідну професійну підготовку та (або) мають досвід практичної діяльності. Це є найбільш мобільна частина продуктивних сил, склад і структура яких постійно змінюється відповідно до зміни техніки, технології, управління і організації виробництва [18].

Усіх працівників підприємства можна класифікувати за різними ознаками. Зокрема, найчастіше їх класифікують за такими ознаками:[18]

1. В залежності від відношення до процесу виробництва:

промислово-виробничий персонал (ПВП) — відносяться працівники основних, допоміжних і обслуговуючих виробництв, науково-дослідних підрозділів та лабораторій, заводоуправління, складів, охорони, тобто це люди, які зайняті у виробництві та його безпосередньому обслуговуванні;

непромисловий персонал (ННП) — працівники, які не зв'язані безпосередньо з процесом виробництва (житлово-комунальне господарство, дитячі садки, амбулаторії, навчальні заклади та ін.)

2. Згідно з характером функцій, що виконують ПВП поділяється на 4 групи: керівники, спеціалісти, службовці та робітники.

Керівники — це люди, що займають керівні посади, приймають рішення і несуть за них відповідальність (директори, начальники, завідувачі, керуючі, головні спеціалісти, а також заступники перелічених керівників).

Спеціалісти — працівники, які займаються інженерно-технічними, економічними, фінансовими та іншими функціями (маркетологи, інженери, юристи, бухгалтери тощо).

Службовці — здійснюють підготовку та оформлення документації, облік та контроль, господарське обслуговування (тобто виконують всю технічну роботу), зокрема - обліковці, діловоди, креслярі, секретарі, стенографісти та інші.

Робітники — персонал, безпосередньо зайнятий у трудовій сфері для створення матеріальних цінностей. Розрізняють основних (ті, що безпосередньо беруть участь у процесі створення продукції) і допоміжних (які виконують функції обслуговування виробництва).

3. За професіями та спеціальностями.

Професія — вид трудової діяльності, для здійснення якої робітник повинен володіти певним комплексом спеціальних знань і практичних навичок.

Спеціальність — це вид трудової діяльності в межах професії, яка має специфічні властивості і вимагає від робітників додаткових спеціальних знань.

4. За розподілом за кваліфікаційним рівнем (базується на можливості робітників виконувати роботу певного рівня складності).

Кваліфікація — сукупність спеціальних знань та практичних навичок, що визначають ступінь підготовленості працівника до виконання професійних функцій відповідної складності.

За рівнем кваліфікації робітники виконують різні за складністю роботи і мають неоднакову професійну підготовку і поділяються на 4 групи:

1) висококваліфіковані — робітники, які виконують особливо складні та відповідальні роботи і мають великий практичний досвід роботи;

2) кваліфіковані — робітники, які виконують складні роботи і мають значний досвід роботи;

 

3) малокваліфіковані — робітники, які виконують нескладні роботи і мають певний досвід роботи;

4) некваліфіковані — робітники, які виконують допоміжні та обслуговуючі роботи і не потребують спеціальної підготовки.

Конкретний рівень кваліфікації робітників визначається за допомогою тарифно-кваліфікаційних довідників (характеристик).

Рівень кваліфікації керівників, спеціалістів та службовців визначається їх рівнем освіти і досвідом роботи.

Залежно від освіти і практичного досвіду спеціалістів поділяють на чотири групи [18, c. 189].

- спеціалісти найвищої кваліфікації(працівники, які мають наукові ступені і звання);

- спеціалісти вищої кваліфікації(якімають базову або повну вищу спеціальну освіту і значний досвід практичної роботи);

- молодші спеціалісти(працівники, які закінчили вищі навчальні заклади першого рівня акредитації та мають досвід практичної роботи);

- спеціалісти-практики(працівники, які займають відповідні посади спеціалістів, але не мають спеціальної освіти).

Важливе значення для ефективного управління трудовими ресурсами має вивчення його структури. Під структурою трудових ресурсів розуміємо питому вагу відповідної групи працівників у загальній чисельності персоналу підприємства. Найважливішими класифікаційними ознаками є категорії, групи робітників (основні, допоміжні), кваліфікація, вік, стать, ступінь механізації праці, стаж роботи, професії, спеціальності і т. ін.

Структура трудових ресурсів підприємства є його якісною характеристикою. Найважливішими показниками її є співвідношення між категоріями працюючих, між основними і допоміжними робітниками, частка висококваліфікованих і кваліфікованих робітників у загальній чисельності працівників, а також співвідношення між робітниками, зайнятими механізованою, автоматизованою і немеханізованою працею, в тому числі важкою фізичною і шкідливою працею.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-07-13; Просмотров: 476; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.014 сек.