Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Дніпро взимку




Крило і колесо

 

Коліс природа не створила

І навіть не дала ідей.

Зате були у неї крила,

Що в небо кликали людей.

 

Здригнулося планетне тіло,

Озвався гомін у зірках,

Коли внизу заторохтіли

Колеса на материках.

 

І все ж земля була, мов кара,

А світ вузький, мов погрібець:

Орел висміював Ікара,

Хихикав підлий горобець.

 

Але Ікар, нап’явши крила,

Стрибав із вишок та дзвіниць.

Він вішав крила, як вітрила,

І помирав, упавши ниць.

 

Та десь була у сонці віза,

Якої ще не знав Ікар:

Лише на крилах із заліза

Ти, соколе, злетиш до хмар.

 

Залізо? Хе! Чи ви похмільні?

Не кривдіть матінку святу…

І не один до божевільні

За єресь кинутий оту.

 

Нікого із людського роду

Вже не дивує наш прорив,

А де ж мудрець, який природу

На колесі перехитрив?

 

Він більше винайшов, ніж крила,

Хоч не літав його візок:

Він не орлицю, а світила

Собі узяв за образок.

 

Він дав уяві повну волю:

Намарив грішний чоловік,

Що Сонце котиться по полю

І звозить хліб йому на тік…

 

Які ж про нього біля ватри

Плітки сусідами плелись?

Які печерні психіатри

Його впокоїли колись?

 

 

Нема Дніпра, нема, та й годі —

Є вкрита снігом далина.

Лише зненацька у негоді

Хрустіння криги долина.

 

Але мороз у повній силі,

Дерева інеєм взялись.

Там, де гойдались гори–хвилі,

Курей селянських патра лис.

 

Він озирається зловтішно:

Ось що накоїла зима.

Йому і боязко, і смішно:

Де ж той Дніпро?..

Нема, нема.

 

В снігах немов сліди від борон —

Рубають хмиз на берегах.

І кряче тристалітній ворон —

Недобрий, лиховісний птах.

 

А селянин косу готує,

Він розпізнав за довгий вік:

Там, попід кригою, нуртує

Живий, нескорений потік.

 

Якщо просвітиш пильним оком

Зимові товщі неживі,

Між сонцем і отим потоком

Зв’язки помітиш вікові.

 

І зрозумієш за хвилину

Дніпрових вод глибинну суть:

Живі, невидимі краплини

Скресання дух в собі несуть.

 

І що той ворон навіщує,

Набреше лис на сонця щит,

Дніпро весняний не почує,

Бо люта крига вже тріщить.

 

“Добре, що є ці столи між дубами”

 

Добре, що є ці столи між дубами,—

Там, де біжить прохолодний струмок.

Хтось тут, поставивши кошик з грибами,

Відпочива від казенних думок.

 

Хтось тут зненацька пізнає, що зроду

Не помічав отакої краси.

Потім побачить себе і природу

Так, як звелять лісові голоси.

 

Вітер, забившись в ромашковім цвіті,

Жовтим пилком понад ним промайне.

Стане, можливо, у білому світі

Менше на серце черстве

Хоч одне.

 

“Якби ж то серце спокійніше мати…”

 

Якби ж то серце спокійніше мати,

Щоб не бентежили передчуття

Та не ввижалась напівмертва мати

І голодом заморене дитя.

 

І де б оте не сталось — через душу

Вони, як тіні, пройдуть, далебі,

 

А я довіку вже каратись мушу

Та виправдань шукатиму собі.

 

За те каратимусь, що в світі цьому

Вбачав гармонію, співав красу.

Тяжке прокляття і смертельну втому

У враженому серці понесу.

 

Шляхи космічні, далі неозорі

Помруть для мене у ядучій млі, -

Бо гріх летіти на далекі зорі,

Коли немає хліба на Землі.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-07-13; Просмотров: 264; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.016 сек.