Формування похідного попиту

Ринок капіталу

Підприємства (виробники) та домогосподарства як контрагенти ринкових відносин зустрічаються двічі: на ринку товарів виробники є продавцями, а домогосподарства — покупцями; на ринку ресурсів - навпаки. Ці два ринки тісно пов'язані між собою. По-перше, ціни на ресурси визначають грошові доходи домогосподарств, що впливає на їхній споживацький вибір. По-друге, співвідношення цін на різні види ресурсів формує структуру доходів та відповідно структуру попиту на кінцеві товари. По-третє, для фірми рівень цін на ресурси визначає розмір їх витрат та вибір обсягу виробництва кінцевих товарів.

Ресурси задовольняють потреби виробника не безпосередньо, а опосередковано: виробнику немає ніякого сенсу купувати працю чи капітал, якщо вони не можуть бути використані ним продуктивно. Тому попит на будь-який ресурс залежить від:

а) попиту та ціни на товар виробника на ринку кінцевих продуктів;

б) продуктивності ресурсу при створенні товару.

Якщо ресурс є високопродуктивним при виробництві товару, що користується широким попитом на ринку та має досить високу ціну, то попит на такий ресурс буде значним. Разом з тим, якщо ресурс має навіть феноменальну продуктивність, а товар, що виробляється за його допомогою, не має необхідного збуту, то малоймовірно, що якийсь виробник захоче придбати цей ресурс. Унікальність та висока продуктивність ресурсу не є гарантією попиту та високої ціни на нього. Усе зрештою залежить від попиту та ціни на кінцевий продукт.

Таким чином, попит на ресурси є похідним попитом, тобто таким, який залежить від попиту на товари, що виробляються за їх допомогою.

У короткотерміновому періоді змінюється лише один фактор, тоді як інші залишаються незмінними. За цих умов діє закон спадної граничної продуктивності змінного фактора, тобто, починаючи з певного моменту, кожна нова додаткова одиниця змінного фактора призводить до меншого приросту продукту, ніж попередня.

Граничний продукт у грошовому вираженні (MRP) являє собою додатковий доход, отриманий від застосування додаткової одиниці ресурсу: MRP_а = MR*MP_а^х, де MP_а^х — граничний фізичний продукт Х від ресурсу а; MR — зміна в сумарному доході фірми, в результаті продажу додаткової одиниці товару Х.

В умовах досконалої конкуренції на ринку готової продукції граничний виторг дорівнює ринковій ціні одиниці продукту, тобто MR=Р_х). У цьому випадку додатковий доход від граничного продукту ресурсу (MRP_а^х ) буде дорівнювати вартості цього додаткового продукту ( VМP_а^х ): MRP_а^х = VRP_а^х =Р_х *MP_а^х.

При недосконалій конкуренції додатковий виторг MR виявляється меншим за ринкову ціну одиниці продукту (Р_х), і за цих умов доход від реалізації граничного продукту менше його вартості: MRP_а^х< VМP_а^х.

При визначенні оптимального для себе обсягу попиту на ресурс фірма насамперед буде орієнтуватися на рівень прибутковості ресурсу, тобто на MRP_а^х.

Оскільки в умовах досконалої конкуренції на ринку готової продукції MRP_а^х = VМP_а^х, на графіку буде зображена одна лінія, що має від’ємний нахил. Від’ємний нахил пояснюється тим, що хоча ціна (і граничний виторг) на конкурентному ринку готової продукції є постійною величиною, фізичний граничний продукт від ресурсу — величина спадна (рис. а).

Вартість і доход від граничного продукту ресурсу і попит на нього з боку фірми на конкурентному ринку (а) і монопольному ринку (б) готової продукції.

У випадку, якщо ринок готової продукції недосконалий, додатковий доход від реалізації додаткового продукту менше його вартості (лінія MRP_а^х нижче лінії VMP_а^х, рис. б).

Крива попиту на ресурс може пересуватися на графіку праворуч, що буде означати зростання попиту, чи ліворуч, що відповідатиме його зменшенню.

Фактори, що визначають зсув кривої попиту на ресурс:

а) попит на продукт. Чим він більше, тим більше буде попит на ресурс а, що використовується при виробництві цієї продукції (і навпаки).

б) ціни й обсяг ресурсів-замінників і ресурсів-доповнювачів.

Якщо ресурс-конкурент подорожчає, попит на ресурс а зросте (і навпаки). Невеликі обсяги на ринку ресурсів-замінників при загальному збільшенні попиту на ресурси даного типу будуть сприяти зростанню попиту на ресурс а, а велика кількість їх може привести до зворотного результату. При подорожчанні ресурсів-доповнювачів попит на ресурс а зменшиться, тому що збільшення витрат виробництва готової продукції зменшить попит на неї і на ресурси, за допомогою яких вона виробляється (у тому числі і на ресурс а). Дефіцит на ринку комплементарних ресурсів може спричинити скорочення попиту і на ресурс а, тому що для випуску готової продукції потрібна певна кількісна комбінація ресурсів.

в ) технологічні зміни, що діють на граничний продукт ресурсу. Застосування більш досконалих технологій збільшує граничний продукт ресурсу (лінія MRP_а^х зміститься праворуч). Фірми схильні купувати більше того ресурсу, чия гранична продуктивність за інших рівних умов підвищилася.

Чутливість попиту на ресурси на зміну його цінових та нецінових факторів визначається показниками еластичності. Цінова еластичність попиту на ресурси залежить, зокрема, від таких факторів:

1. Темпи спадання граничного продукту. Якщо граничний продукт праці знижується помалу при збільшенні кількості праці, що додається до незмінного капіталу, то і крива попиту на ресурс матиме менший нахил та тенденцію до більшої еластичності Навпаки, при швидкому падінні граничного продукту крива попиту буде слабоеластичною.

2. Легкість ресурсозаміщення. Тут залежність пряма: чим більше існує близьких ресурсів-субститутів, тим вища еластичність попиту на певний продукт.

3. Еластичність попиту на продукт виробника. Оскільки крива граничного продукту у грошовому вираженні залежить від ціни на продукт, еластичність попиту на ресурси буде прямо залежати від еластичності попиту на продукт.

4. Частка витрат на ресурс у загальних витратах. Чим більше загальних витрат припадає на ресурс, тим вища еластичність попиту на нього

5. Час. У тривалому періоді попит на ресурс більш еластичний, тому що збільшується можливість його заміщення.

Майже всі ресурси можуть використовуватися в кількох галузях. Ринковий попит на ресурс складається з обсягів попиту на нього з боку всіх галузей за кожною даною ціною. Ринковий попит на ресурс визначається як і ринковий попит на готову продукцію. За кожною ціною обсяги попиту галузей додаються для одержання обсягу ринкового попиту і побудови його кривої.

Але знання тільки прибутковості від продажу додаткового обсягу готової продукції недостатньо, щоб визначити оптимальний обсяг використання ресурсу. Використання кожної додаткової одиниці ресурсу збільшує витрати фірми (MRC — граничні факторні витрати). Поки прибутковість від продажу додаткового продукту, виробленого за допомогою додаткової одиниці якогось ресурсу (MRP_а^х) буде вище витрат на придбання цієї одиниці ресурсу (MRС_а), доти є сенс збільшувати попит на цей ресурс. Таким чином, умовою досягнення оптимального обсягу використання кожного ресурсу буде рівність:

MRP_а^х = MRС_а (у загальному виді MR=MС).

Граничні витрати фірми і пропозиція ресурсу на ринку

досконалої конкуренції (а) і монопольному ринку (б).

Якщо ринок використовуваного ресурсу конкурентний, всі одиниці ресурсу фірма зможе закуповувати по одній ціні. Лінія MRC — вона ж лінія ціни буде горизонтальною (рис. а).

Якщо ресурсний ринок — ринок недосконалої конкуренції, то кожну додаткову одиницю ресурсу фірма-покупець зможе придбати по більш високій ціні (лінія ціни Р - лінія пропозиції ресурсу S - лінія середніх факторних витрат AFC має додатний нахил, рис. б).

За відсутності цінової дискримінації продавців це буде означати, що всі одиниці ресурсу, а не тільки додаткові, фірма-покупець повинна придбати за новою, більш високою ціною. Таким чином додаткові витрати фірми (MRС_а^х), пов'язані зі збільшенням використання ресурсу, будуть вище ціни додаткової одиниці ресурсу (і середніх витрат на одиницю ресурсу ARC), тому що доведеться доплачувати ще по всім попереднім одиницям (рис. б):

MRC_a > P_a (=ARC_a).

Дата добавления: 2015-07-13