Поняття ринкової рівноваги, її аналіз

Економічна роль держави в ринковій економіці

Суспільні блага і суспільний вибір

Рівновага в економіці обміну.

Ефективність у виробничій сфері

Поняття ринкової рівноваги, її аналіз.

Тема 11. Загальна рівновага та економіка добробуту

4. Зовнішні ефекти, їх економічний зміст

До цього часу ми розглядали, як досягають рівноваги окремі економічні суб'єкти (рівновага споживача та рівновага фірми) чи окремі сектори ринку (ринок товарів, ринок ресурсів). Для цілісного уявлення про функціонування мікросистеми необхідно розглянути, як зміна ситуації на одному ринку трансформується у зміни на інших ринках. Потребує додаткового аналізу механізм перерозподілу ресурсів між окремими частинами загального ринку та досягнення найвищої загальної ефективності функціонування економічної системи.

Аналіз часткової рівноваги, яким ми займалися у попередніх розділах, означає вивчення рівноважних цін та рівноважних обсягів виробництва на багатьох специфічних ринках, які є складовими загальної ринкової системи. Однак економіка — це тісний клубок найрізноманітніших зв'язків між господарюючими суб'єктами: економічний імпульс від одного з них через систему ринку обов'язково передається іншим. Тому необхідний аналіз загальної рівноваги, тобто всеохоплюючий розгляд взаємозв'язків між усіма ринками та цінами, які утворюють ринкову систему в цілому.

Аналіз загальної рівноваги може бути використаний для розгляду довготермінових ефектів зворотного зв'язку при зміні цін на ринках. Ефект зворотного зв'язку — це подальша зміна цін та обсягів товарів і послуг на певному ринку у відповідь на зміни цін, що сталися на пов'язаних з ним ринках. У цій взаємодії на перший план виходять взаємозалежність (взаємозамінність і взаємодоповнюваність) різноманітних товарів. Тому найпростіший аналіз повинен включати як мінімум чотири етапи: 1) первісна зміна; 2) ринки взаємозамінних товарів; 3) ринки взаємодоповнюючих товарів; 4) ефект зворотного зв’язку.

Природно, зміна рівноважної ціни викличе нову реакцію на ринках взаємодоповнюючих і взаємозамінних товарів, яка призведе до встановлення нових рівноважних цін і обсягів на усіх ринках.

Розглянемо це на прикладі ситуації, яка склалася в Україні в 90-х рр. Через розрив традиційних економічних зв'язків після отримання незалежності постачання нафти на ринки України скоротилося. Крива її пропозиції перемістилася вліво, що призвело до зростання цін (рис., а). Це негативно позначилося на ринках тих товарів, при виробництві яких використовується нафта, зокрема бензину. Крива пропозиції бензину теж перемістилася ліворуч, і ціни на нього зросли (рис., б ).

Рис..Ефект зворотного зв’язку

Бензин, у свою чергу, є комплементарним благом для автомобілів. Зростання цін на бензин спричинило зменшення попиту на автомобілі (рис.,г ), бензин і, відповідно, на нафту. Крім того, первісне подорожчання нафти призвело до ефекту заміщення її на вугілля та збільшення попиту на нього (рис., в ). Внаслідок усіх цих ітерацій попит на нафту зменшиться, що призведе до зниження цін на неї. Економічний маховик почне знову розкручуватися, але уже у зворотному напрямку: зростання пропозиції бензину, зниження цін на нього, підвищення попиту на автомобілі, бензин, нафту, зростання цін на нафту. Однак кожний наступний імпульс матиме меншу силу, ніж попередній. Тому після кількох ітерацій потенціал первинного імпульсу вичерпається, і в економіці встановиться загальна рівновага.

Загальна рівновага буде мати місце тоді, коли ціни прореагували на вихідну зміну попиту чи пропозиції таким чином, що обсяги попиту дорівнюють обсягам пропозиції на всіх ринках. За цих умов на жодному ринку немає тенденції до подальших змін попиту чи пропозиції.

У наведеному вище прикладі ми продемонстрували взаємозв'язок між чотирма ринками. В дійсності структура таких взаємозв’язків значно складніша.

Взаємозв'язок товарних ринків може бути записаний системою рівнянь. Першим спробував описати економічну рівновагу за допомогою системи рівнянь швейцарський економіст Леон Вальрас (1834-1910). У ринковій економіці ціни визначають обсяг продукції, що випускається, а обсяг випуску в значній мірі визначає ціни. Ціни споживчих товарів і послуг залежать від цін ресурсів. А ціни ресурсів - від цін споживчих благ, на які існує платоспроможний попит. Взаємозв'язок в економіці стає порочним колом, вийти з якого можна лише розв’язуючи всю систему рівнянь одночасно.

Візьмемо, наприклад, комп'ютери. Кількість проданих комп'ютерів залежить від цін усіх інших товарів. Якщо в країні продається й купується 10000 різних товарів і послуг, а комп'ютери займають 13-ю позицію в цьому списку, то попит на 13-й товар:

Q ₁₃ = D ₁₃ (P _1, P _2, .. P _10000, A, M),

де Q ₁₃ — кількість проданих комп'ютерів;

D ₁₃ — функція попиту на комп'ютери;

Р ₁, Р ₂,... Р ₁₀₀₀₀ — ціни інших 10000 товарів і послуг;

А - показник реальних активів, що відображає багатство країни;

М - запас готівки.

Пропозиція 13-го товару:

Q ₁₃ = S ₁₃ (P _1, P _2, .. P _10000, A, M),

Аналогічно ми можемо одержати систему рівнянь для всіх 10000 товарів:

D ₁ (P _1, P _2, .. P _10000, A, M) = S ₁ (P _1, P _2, .. P _10000, A, M),

D ₂ (P _1, P _2, .. P _10000, A, M) = S ₂ (P _1, P _2, .. P _10000, A, M),

…………………………………………………......

D ₁₀₀₀₀ (P _1, P _2, .. P _10000, A, M) = S ₁₀₀₀₀ (P _1, P _2, .. P _10000, A, M), (11.1)

Якщо відомі А і М, то число рівнянь дорівнює числу невідомих. Це означає, по-перше, принципову можливість розв’язку системи (тобто досягнення загальної рівноваги) і, по-друге, одиничність такого розв’язку. Підставивши реальні значення цін, у результаті розв’язку одержуємо кількості обмінюваних товарів і послуг.

Дана система рівнянь називається системою рівнянь загальної рівноваги. У часи Вальраса був відсутній математичний апарат для розв’язку такої системи. Тому розв’язок системи Л. Вальрас бачив в угрупованні рівнянь. Шлях до рівноваги розглядався ним як поступовий процес, який він позначав французьким словом tatonnement - "намацування", "пошук на дотик" правильних пропорцій обміну. Важливу роль при цьому він відводить формі попереднього контракту, що укладається за допомогою бонів. Аналіз цього процесу привів його до правильного висновку про те, що система загальної рівноваги стійка й, будучи виведена із цього стану, прагне до нього знову через механізм відносних цін.

Модель Л. Вальраса трохи ідеалізувала дійсність. У ній передбачалося, що споживачі знають свої функції попиту та пропозиції, технічні коефіцієнти й багато інших даних. Модель загальної рівноваги виходить з досконалої конкуренції, що припускає ідеальну мобільність усіх ресурсів, повну інформованість учасників, абсолютизує стан рівноваги, тоді як у реальній дійсності набагато частіше зустрічаються диспропорції й дисбаланси. До того ж вона статична, тому що не враховує науково-технічного прогресу, факторів невизначеності в економіці, інституціональних умов розвитку.

Більше того, Л. Вальрас ішов від моделі до реальної дійсності, а не навпаки. Однак цю модель можна спрощувати й ускладнювати шляхом включення нових змінних. Останні можуть задаватися як ендогенно, так і екзогенно, відображати як економічні процеси і явища, так і інституціональні умови функціонування ринкової економіки.

Л. Вальрас указав сучасній економічній науці шлях, по якому, як справедливо помітив Й. Шумпетер, вона йде й сьогодні.

Модель загальної рівноваги Л. Вальраса універсальна настільки, що у певних межах придатна до опису будь-якої економічної системи.

Дата добавления: 2015-07-13