Основні властивості картону

До загальних технологічних показників картонних матеріалів належать:

- маса, г/м²;

- товщина;

- міцність на розривання;

- жорсткість;

- опір торцевому стискуваню;

- опір до продавлювання;

- міцність при чисельних перегинах;

- міцність при стисканні до руйну­вання гофрів (для гофрованого картону);

- міцність при розшаруванні;

- вологість;

- поверх­нева водопоглинальна здатність.

Маса, товщина, міцність на розрив визначається за методиками для паперу, які описані вище.

Жорсткість при згинанні. ДСТУ 2907-94 (ГОСТ 30271-96), визначає зусилля, необхідне для згинання стандартного зразка картону на певний кут від початкового положення. Вимірюється у Н×м і розраховується за формулою:

, (3.4)

де F — сила згину, Н; L — довжина згину, м; b — ширина зразка, м; d — стріла прогину, м.

Сила опору до згинання, визначається за ДСТУ 3369-96 (ГОСТ 9582-96). Методика дослідження полягає у тому, що закріплений за один кінець зразок згинається від початкового положення до досягнення заданого кута , після чого визначається сила згину F:

, (3.5)

де R — згинаючий момент, Н×м; L — довжина зразка, м.

Опір до торцевого стискування для гофрованого і плоскосклеєного картону визначається як руйнівне зусилля при стискуванні зразка, поставленого на торець (за ГОСТ 20683-75), а для картону товщиною не більше 0,7 мм — руйнівне зусилля при стискуванні зразка у вигляді кільця за ГОСТ 10711-74 (рис.1.23).

Рис.1.23. Схема дослідження опору до торцевого стискування

При визначенні опору до продавлювання визначається тиск, при якому відбувається руйнування зразка. За методикою дослідження (ГОСТ 13525.8-86) фіксується поступове підвищення тиску на зразок, що затиснутий між двома кільцями, до його руйнування.

Міцність при чисельних згинах для картону товщиною до 1,4 мм розраховується за числом подвійних перегинів до злому. За методикою дослідження встановлений в затискачах зразок перегинається у два боки за допомогою маятникового затискача до руйнування зразка (ГОСТ 1325.2-80).

При визначенні міцності до розшарування зразок картону закріплюють між пластинами в затискачах розривної машини (рис.1.24, а). Дослідження проводять до розшарування зразка (ГОСТ 13648.6-86).

,

де F - руйнівне зусилля при розшаруванні, Н; S - площа зразка, м².

При визначенні міцності до розшарування гофрокартону, зразок встановлюють у пристрій, що забезпечує розшарування картону в місцях склеювання гофрованих і плоских шарів (рис.1.24, б). Розтягувальне зусилля передається зразку через гребінки, вставлені у гофри (ГОСТ 22981-78). Формула розрахунку:

,

де F — руйнівне зусилля при розшаруванні, Н;

— загальна довжина ліній зклейки, рівна 0,40 м.

а б

Рис.1.24.Схема дослідження міцності гофрокартону до розшарування

Вологість картону визначається за ГОСТ 13525.19-71. Зважений зразок висушується в сушильній шафі до постійної маси при температурі 103±2 °С. Розрахо­вуємо за формулою:

,

де q₁ q₂ — маса зразка до і після висушування, г.

Поверхнева вбирна здатність картону визначається за ГОСТ 12605-85. Зваже­ний зразок площею 10x10 см² дотикається одною стороною до поверхні води протягом встановленого часу, після чого визначається маса поглинутої води для картону площею 1 м². Поверхнева вбирна здатність визначається за формулою:

,

де М₁ М₂ — маса сухого зразка до і після дослідження, г.

Дата добавления: 2015-07-13