Гігієнічні норми освітленості робочих місць

Типи природного освітлення приміщень

Природне – освітлення приміщень прямим або відбитим світлом неба, яке проникає через прорізи в конструкціях.

Природне освітлення характеризується високою дифузністю (розсіяністю), яка позитивно впливає на органи зору людини. Таке освітлення не є сталим, його інтенсивність змінюється залежно від широти місцевості, пори року і часу дня. Саме непостійність у часі природного освітлення зумовила введення коефіцієнта природної освітленості, визначення якого буде дано у пункті 2.4.

Рис. 2.2. Розподіл природного освітлення: 1 – рівень умовної робочої поверхні, 2 – просторовий розподіл інтенсивності освітлення, 3 – середній рівень освітленості, М – точка мінімальної освітленості.

Існує три типи природного освітлення:

1. Бічне – здійснюється через світлові отвори у зовнішніх стінах. В свою чергу поділяється на одностороннє (рис. 2.2, а) та двостороннє (рис. 2.2, б).

2. Верхнє – здійснюється через отвори в дахах, аераційні та захисні ліхтарі (рис. 2.2, в).

3. Комбіноване – поєднання верхнього та бічного типів освітлення (рис. 2.2, г).

Однією з головних величин, що характеризує якість природного освітлення, є коефіцієнт природного освітлення, який визначається по формулі

, (2.6)

де Е_вс – освітленість всередині приміщення, лк; Е_зов – освітленість під відкритим небом, лк. Даний коефіцієнт нормується для виробничих приміщень в залежності від категорії зорових робіт. Так, для учбових класів, майстерень і лабораторій він повинен складати:

1,5…2% – за умов бічного освітлення;

2…4% – при верхньому або комбінованому освітленні.

Коефіцієнт природної освітленості визначається експериментально методом люксметра.

Світловий коефіцієнт також є характеристикою ефективності природного освітлення, він визначається по формулі

(2.7)

де S_в – сумарна площа вікон, м²; S_п – площа підлоги, м². Для учбових приміщень значення світлового коефіцієнта має знаходитись в межах 0,20…0,25.

Розподіл світлового потоку по робочому місцю характеризує кут освітленості, який визначається по формулі

(2.8)

де Н – відстань від верхнього краю до площини робочої поверхні, м; В – відстань від робочого місця до кінця робочої поверхні, м. На робочих місцях кут освітленості має бути не менше 27°.

Норми природного освітлення приміщень встановлюють з урахуванням обов’язкового очищення шибок – не менше чотирьох разів на рік для приміщень з незначним виділенням пилу.

Дата добавления: 2015-07-13