Цим Законом

Систему органів державної реєстрації прав становить центральний орган вико-

навчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реє-

страції прав, та структурні підрозділи територіальних органів Міністерства юстиції

України, які забезпечують реалізацію його повноважень та є органами державної

реєстрації прав. Держателем Державного реєстру прав є центральний орган вико-

навчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реє-

страції прав. Адміністратором Державного реєстру прав є державне підприємство,

що належить до сфери управління Міністерства юстиції України, здійснює заходи із

створення та супроводження програмного забезпечення Державного реєстру прав та

відповідає за технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних, що

містяться у Державному реєстрі прав.

Акцентуємо увагу, що згідно зі ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію

речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Державна реєстрація прав прово-

диться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2)

свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цьо-

го Закону; 3) державних актів на право власності або постійного користування на

земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 4) рішень судів, що набрали

законної сили тощо. Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію

речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» фізичним та юридичним особам у

разі безоплатної передачі їм земельної ділянки із земель державної чи комунальної

власності за рішеннями органів державної влади, Ради міністрів Автономної Респу-

бліки Крим, органів місцевого самоврядування при здійсненні державної реєстрації

прав на нерухоме майно видається свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

Отже, колишні державні акти на право власності на земельні ділянки замінювати-

муть відповідні свідоцтва. Що ж стосується державної реєстрації права постійного

користування земельними ділянками, то на підтвердження цього права надається ви-

тяг з Державного реєстру прав.

Доречно зазначити, що і нотаріуси наділені повноваженнями у сфері державної

реєстрації прав, здійснюючи насамперед так звану «вторинну» реєстрацію прав у

період становлення державної реєстрації прав. Так, державна реєстрація прав влас-

ності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх

виникнення (тобто до 1 січня 2013 р.), під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим

майном, об’єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчи-

няється така дія. У подальшому нотаріусом проводитимиться державна реєстрація

прав виключно у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом

незавершеного будівництва (за наявності відомостей про право власності на нерухо-

ме майно в Державному реєстрі прав).

Наголосимо, що однією з підстав скасування державної реєстрації земельної ді-

лянки державним кадастровим реєстратором є незареєстроване з вини заявника ре-

чове право на земельну ділянку протягом одного року з дня здійснення державної

реєстрації земельної ділянки.

Звернімо увагу на те, що Закон «Про державну реєстрацію речових прав на неру-

хоме майно та їх обтяжень» визнає всі права на земельні ділянки, які були зареєстро-

вані до 1 січня 2013р. навіть у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої

цим Законом, за умов, якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законо-

давства, що діяло на момент їх виникнення або якщо на момент виникнення прав

діяло законодавство, що не передбачало обов’язкової реєстрації таких прав. Таким

чином, видані до 1 січня 2013 р. державні акти на право власності на земельні ділян-

ки зберігатимуть свою чинність і після 1 січня 2013 р. – до тих пір, доки існуватиме

відповідна земельна ділянка як об’єкт цивільних прав.

Доцільно зазначити, що законом України «Про державний земельний кадастр»

передбачено відповідальність у сфері Державного земельного кадастру (ст. 30). Так,

виконавці робіт із землеустрою та землеоціночних робіт, посадові особи, які здій-

снюють формування та/або внесення до Державного земельного кадастру відомо-

стей про об’єкти Державного земельного кадастру, державні кадастрові реєстратори

за порушення законодавства у сфері Державного земельного кадастру несуть дис-

циплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність

у порядку, встановленому законом. Дії або бездіяльність Державного кадастрового

реєстратора можуть бути оскаржені до суду в порядку, встановленому законом.

Шкода, заподіяна Державним кадастровим реєстратором фізичним чи юридич-

ним особам під час виконання своїх обов’язків, підлягає відшкодуванню за рахунок

Дата добавления: 2015-07-13