Заняття 7.1. Тема. Методи оцінки, відбору і добору коней.

Тема 7. Селекція коней.

Мета заняття. Ознайомитися з методами оцінки, відбору і добору коней, набути практичні навики.

Методика виконання завдання №1-3. Племінна робота з породами коней ґрунтується на даних первинного зоотехнічного обліку. Велику увагу організації первинного зоотехнічного обліку приділяють у господарствах, які вирощують племінних коней. Затверджено форми племінного обліку, зокрема відтворення поголів’я, вирощування молодняка, бонітування, складання плану підбору. В кінних заводах і на племфермах ведуть заводські книги жеребців – плідників та кобил, облік руху поголів’я, складають акти на приплід, вибраковування і виранжировку дорослого поголів’я, жеребіння, проб та парування кобил.

На іподромах ведуть журнали тренувань, здійсненої роботи й розвитку молодняка, індивідуальні картки обліку випробувань, книги обліку рекордів, переможців традиційних призів, протоколів суддівської колегії, видають бігові (для рисаків) чи скакові (для верхових) коней програми. Щорічно за результатами випробувань на іподромах видають каталоги племінних коней різних порід, яких випробовували на іподромах країни.

Для удосконалення порід коней відбирають кращих тварин, парують їх між собою і створюють оптимальні умови вирощування приплоду.

Масовий відбір коней для племінних цілей проводять за промірами, жвавістю, скаковим класом, породністю, типом, гармонійністю, будовою тіла. Основою для відбору коней на плем’я є оцінка їх при бонітуванні. Бонітують племінних коней за п’ятьма ознаками: походженням і типовістю, екстер’єром та конституцією, робото здатністю, якістю потомків, промірами. Кожну з цих ознак оцінюють за десятибальною системою.

Перше бонітування коней проводять у 2-річному віці за походженням, типовістю, промірами, екстер’єром, у 2,5 річному віці дають першу оцінку роботоздатності. До 7 – річного віку коней бонітують щорічно. У 7 років виставляють першу оцінку за якістю потомків. Пізніше дані бонітування уточнюють через кожні 3 роки в міру нагромадження відомостей про якість потомків та інших даних.

Залежно від кількості балів, якою оцінено кожну з п’яти ознак, в межах кожного класу (еліта, І та ІІ) виділяють по три категорії. Клас і категорія коня є об’єктивними критеріями його оцінки при відборі та визначенні вартості за прейскурантом.

В кінних заводах проводять індивідуальний відбір за якоюсь певною селекційною ознакою. Індивідуальний відбір коней за екстер’єром також можливий, особливо, коли у господарстві ведуть роботу щодо створення свого типу.

Основними показниками відбору за роботоздатністю є: у верхових і рисистих коней – жвавість та витривалість на дистанціях випробовувань; у ваговозів – потужність, швидкість руху з вантажем кроком і риссю, витривалість; у спортивних коней - здатність до виїздки, якість стрибка, жвавість та витривалість при роботі під вершником.

Відбір не обмежується тільки зарахуванням молодих жеребців і кобил до відтворного складу, але й продовжується під час їх наступного заводського використання. Тільки після одержання від жеребця 2 – 3 ставок (не менше 10 голів приплоду), а від кобили не менше 2 пробонітованих лошат, можна провести остаточну оцінку й відбір їх за якістю потомків. При оцінці за якістю потомків жеребців чистокровної верхової та рисистих порід в першу чергу враховують їх робото здатність, а також екстер’єр і типовість одержаного приплоду. В чистокровному кіннозаводстві показником робото здатності потомків є сума виграшів на іподромах, дистанційність та індекс успіху, який визначають за формулою 42:

(42);

де Іу – індекс успіху;

∑v – сума виграшу в призах, грн.;

n – кількість потомків;

∑m – сума середніх виграшів на одного скакового коня за сезон, грн..

Якщо жеребець має індекс успіху 4 і більше, то за якістю потомків він одержує 10 балів.

У системі оцінки жеребців – плідників рисистих порід замість індексу успіху враховують індекс роботоздатності потомків (формула 43) для чого середній виграш в розрахунку на одного потомка (в грн.) множать на кількість потомків класу 2,10 і жвавіше:

(43);

де І р – індекс робото здатності;

Р – кількість приплоду жеребця класу 2хв 10с на 1600 м;

n- кількість потомків;

∑v – сума виграшу, грн.

Жеребці, що мають індекс роботоздатності 20 і більше, вважаються хорошими, від 10 до 19,99 – задовільними і менше 10 незадовільними. У тих, що не мають жодного потомка класу 2,10 індекс роботоздатності дорівнює нулю.

У роботі по вдосконаленню існуючих заводських порід та створенню нових одним з найвідповідальніших є відбір найцінніших племінних тварин. Саме добору належить провідне значення у вдосконаленні порід коней шляхом свідомого управління їх спадковістю. Основою добору як цілеспрямованої системи парування є обґрунтованість мети; обов’язкова перевага жеребця над кобилами, з якими його планують парувати; максимальне використання плідників, кращих за якістю потомків і перевірених у генеалогічних поєднаннях; запобігання або регулювання ступеня та напряму спорідненого парування; спадкоємність чи послідовність добору в ряді поколінь.

Ефективність добору значною мірою зумовлена повноцінною годівлею, оптимальними умовами утримання та вирощування жеребців, кобил і молодняка.

Практика свідчить, що від парування жеребця з одними кобилами одержують цінний приплід, а з іншими неповноцінний. Тому виникає проблема добору такого поєднання пар для природного парування чи штучного осіменіння, яке б забезпечувало одержання цінного приплоду. Проте в розведенні сільськогосподарських тварин проблема добору залишається найбільш складною й теоретично мало розробленою. Але, незважаючи на це, саме добір має провідне значення в удосконаленні порід коней шляхом свідомого управління їх спадковістю.

Основою добору як цілеспрямованої системи парування є: обґрунтованість його мети; обов’язкова перевага жеребця над кобилами, з якими його планують парувати; максимальне використання плідників, кращих за якістю потомків і перевірених у генеалогічних поєднаннях; запобігання спорідненому паруванню або регулювання його ступеня і напряму; спадкоємність чи послідовність добору в ряді поколінь.

У племінному конярстві розрізняють однорідний (гомогенний) та різнорідний (гетерогенний) добір.

Однорідний добір здійснюють тоді, коли жеребець і кобила схожі за основною селекційною ознакою. За такого добору посилюється спадковість, племінні тварини стають стійкішими у передачі своїх ознак потомству, що збільшує вірогідність одержання цінного приплоду. Особливо результативним може бути гомогенний добір жеребців і кобил у поєднанні з помірним інбридингом на видатних предків. Прикладом гомогенного добору за жвавістю може бути родовід російського рисака Смоленського кінзаводу Павліна жеребця дуже високої роботоздатності й витривалості (див. родовід). Його батьки Напор і Прохлада мали досить високу жвавість. Крім того, Напор залишив велику групу цінного за жвавістю приплоду, а Прохлада виграла в 1957 р. великий всесоюзний приз. І батько й мати виведені гомогенним добором за жвавістю, причому за однією схемою: дочок європейського рекордиста Подарка 2.02,1 добирали синам жвавих Вєчєра 2.06,7 і Пєтушка 2.03,5, батьком яких був родоначальник лінії Трєпєт. Цінний був і Боб- Дуглас2.04,4. Однорідний добір за жвавістю, за даними родоводу, посилюється помірними інбридингами на Подарка у ступені ІІІ – ІІІ та Трєпєта у ступені ІV – V, ІV. Слід зазначити, що Подарок сам інбредний на видатного американського рисака Пітера Тзі Грейта у ступені ІІІ – ІІІ. Тобто від батьків з цінним родоводом було одержано висококласного жеребця Павліна, який став абсолютним рекордистом країни.

Різнорідний добір забезпечує більшу життєздатність, гетерозиготність потомства, сприяє виявленню гетерозису та розвиткові нових цінних ознак. Гетерогенність дібраних тварин може виявлятися в особливостях їх конституції, екстер’єру, роботоздатності (спринтери - фляєри), типу нервової діяльності тощо. Досить часто у розведенні швидкоалюрних коней практикують однорідний добір за жвавістю та дистанційністю за певних відмін будовою тіла, промірів, скороспілості, походження, а різнорідний компенсаторний добір застосовують тоді, коли в одного з батьків одна або кілька ознак недостатньо виражені, тому їх «виправляють» добором тварини, у якої ці ознаки добре виражені.

При віковому доборі значну увагу приділяють віку жеребців і кобил. Відомо, що у старих коней зменшується сила спадкового передавання корисних ознак, сповільнюється інтенсивність обмінних процесів та знижується якість статевих клітин, погіршуються загальні умови ембріогенезу. Віковий добір був застосований В. І. Шишкіним на Хрєновському кінному заводі 180 років тому: кобил старше 14 – 17-річного віку парували з 8 – 12-річними жеребцями, а старим жеребцям добирали кобил середнього та молодого віку. Це був один з видів компенсаторного добору. Значення добору за віком підтверджується і тим, що конституційно міцних, здорових, плодючих та довговічних коней одержують від батьків у період їх найінтенсивнішої функціональної діяльності.

Завдання 1. Провести оцінку коней за розвитком, типовістю, результатами іподромних, спортивних випробувань, якістю рухів і стрибків, за інтелектом. (індивідуальні завдання додаються).

Завдання 2. Описати завдання племінної роботи і методи розведення:

в робочо-користувальному конярстві, в племінному кінному заводі

Завдання 3. Скласти і проаналізувати родовід коня згідно отриманого індивідуального завдання, визначивши при цьому, до якої лінії відноситься пробанд, внаслідок якого розведення його одержано (внутрілінійного чи міжлінійного парування, або в результаті міжпородного схрещування.

Завдання 4. Описати методи оцінки добору коней орловської рисистої породи.

Завдання 5. Описати методи оцінки добору коней російської рисистої породи в Україні.

Завдання 6. Описати методи оцінки добору коней чистокровної верхової породи.

Завдання 7. Описати методи оцінки добору коней української верхової породи.

Питання для самопідготовки

1 Які форми обліку ведуть в кінних заводах та на племінних фермах?

2. Які форми обліку ведуть на іподромах?

3. Яке значення для оцінювання племінних коней має їхній родовід?

4. Яке значення в селекційній роботі мають державні книги племінних коней?

5. Як визначити лінійну належність племінних коней?

6. Охарактеризувати селекційні ознаки коней і методи їх оцінювання.

7. Коли проводять перше і послідуюче бонітування коней?

8. Охарактеризувати головні ознаки, за якими необхідно вести селекцію.

9. Методи добору коней.

10. Методи підбору коней.

11. Які основні показники відбору коней: верхових і рисистих порід, ваговозів.

12.Що включає показник роботоздатності нащадків в чистокровному кіннозаводстві?

13.Охарактеризувати перспективи селекції коней.

Дата добавления: 2015-08-31