Загальні вимоги

Курсовий проект імітує процес розробки та обґрунтування планів реалізації інвестиційного проекту, передбачаючи можливість відпрацювання практичних навиків управління ефективністю інвестицій на реальних чи умовних прикладах. Тематика курсових проектів може формуватися студентами, оцінюватися і затверджуватися викладачем або ж курсовий проект може ґрунтуватися на умовних даних (додаток 3). При розробленні курсових проектів на основі реальних ситуацій запропоновані теми можуть стосуватися проектів у будь-якій сфері чи галузі економіки, а проекти можуть мати різні масштаби та терміни реалізації, проте, вони обов’язково повинні передбачати здійснення реальних інвестиції.

При виборі тем студентам дозволяється:

- виконувати проекти на замовлення фізичних та юридичних осіб;

- розробляти проекти для участі у тендерах;

- готувати інвестиційні пропозиції для подання у міжнародні та національні фінансові організації тощо.

Студентам також дозволяється виконувати курсові проекти на прикладі тематики, зміст якої відповідає завданням до виконання курсових проектів у складі інших дисциплін фахового спрямування за програмою підготовки спеціалістів за спеціальністю «Економіка підприємства» або ж виконувати курсові проекти на умовних прикладах по індивідуальних завданнях.

Вирішення усіх питань у складі проектів регламентується нормативно-правовою базою України та відповідними державними і галузевими нормами.

Курсовий проект виконують з використанням програмних продуктів PROJECT EXPERT, MICROSOFT EXEL, а для підготовки презентаційної версії - MICROSOFT POWER POINT.

3. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

3.1. ЗМІСТ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

Курсовий проект передбачає можливість практичного використання методології планування проектів та проектного аналізу і охоплює наступні елементи системи управління ефективністю інвестицій:

- ідентифікація проекту, формування концепції проекту;

- економічний аналіз середовища проекту;

- визначення генеральної економічної стратегії проекту;

- формування змісту операційної, інвестиційної та фінансової діяльності у рамках проекту;

- прогнозування доходів та витрат проекту;

- обґрунтування плану і бюджету інвестиційних витрат;

- розрахунок прибутків та збитків від операційної діяльності;

- визначення фінансових результатів і прогнозування грошових потоків у рамках операційної та інвестиційної діяльності;

- оцінка абсолютної ефективності проекту;

- розробка та оцінка альтернативних варіантів планів реалізації проекту;

- ідентифікація фінансової стратегії проекту, розробка та оцінка альтернативних варіантів фінансування діяльності у рамках проекту

- оцінка чутливості та фінансової стійкості проекту;

- формування економічних та фінансових прогнозів з врахуванням ризиків зміни середовища проекту;

- вибір оптимального варіанту проекту.

3.1.1. Вимоги щодо змісту курсового проекту при його виконанні на прикладі реальної ситуації

При виконанні курсового проекту на прикладі реальної ситуації роботу розпочинають з ідентифікації проекту та формування його концепції. Автор проекту подає короткий опис змісту і стратегічний календарний план.

Наступним розділом курсового проекту є економічний аналіз середовища, який передбачає:

- маркетинговий аналіз;

- аналіз логістики;

- технічний аналіз;

- екологічний аналіз;

- інституціональний аналіз;

- соціальний аналіз;

- фінансовий (бухгалтерський) аналіз.

Метою комплексного аналізу середовища є його загальна оцінка, необхідна для подальшого обґрунтування доцільності та ефективності діяльності у рамках проекту (додаток 1).

Метою окремих функціональних аспектів аналізу середовища є оцінка життєздатності та забезпечення максимуму ефективності функціонування відповідних систем господарства проекту: маркетинговий аналіз - системи маркетингу; аналіз логістики - системи матеріально-технічного постачання; технічний аналіз - операційної системи; інституціональний аналіз - системи управління проектом; екологічний аналіз - системи екологічної безпеки (рівноваги); соціальний аналіз - соціальної системи (у тому числі – системи оплати праці); фінансовий аналіз - системи фінансів.

Комплексний економічний аналіз є необхідним для ідентифікації:

- місця розташування підприємства, його проектної потужності, складу та структури основних фондів виробничого призначення (у тому числі - технологічного обладнання);

- організаційно-економічного механізму створення виробничої бази для операційної діяльності (будівництво, ремонт, реконструкція, модернізація, придбання майнового комплексу, оренда тощо);

- номенклатури продукції та прогнозних обсягів її реалізації;

- змісту маркетингової стратегії і, насамперед – цінової політики;

- системи матеріально-технічного постачання;

- джерел фінансування проекту.

На підставі результатів аналізу формулюють генеральну стратегію проекту, яка є основою для визначення (оцінки) доходів і витрат проекту та формування пакету планів, у складі якого повинні бути плани інвестиційної, операційної та фінансової діяльності. Перелічені плани повинні описувати результати діяльності протягом:

- всього життєвого циклу проекту;

- терміну часу від моменту початку проекту аж до моменту повної окупності проекту;

- терміну часу, що відповідає тривалості амортизаційного циклу технологічного обладнання.

Вибір горизонту планування здійснюється за завданням викладача з урахуванням масштабів та змісту проекту.

При віднесенні доходів та витрат до певного моменту часу у рамках планового періоду рекомендується використовувати підхід постнумерандо.

Інвестиційний план розробляють на основі змісту, часових та вартісних рамок кожної із фаз життєвого циклу проекту – підготовка, створення матеріально-технічної бази, експлуатація. Цей план (представлений у форматі реального часу) повинен включати перелік об’єктів інвестування з врахуванням термінів їх створення, організаційно-технологічних зв’язків (послідовності виконання робіт та введення в експлуатацію об’єктів), витрат та умов розрахунків (оплати) за використані ресурси та виконані роботи. Кожен із об’єктів інвестування має бути віднесеним до певного виду (групи) активів, для яких встановлюють умови обліку (відповідно до прийнятої облікової політики) та норми амортизації. Розміри інвестиційних витрат визначають відповідними кошторисами та калькуляціями. Інвестиції у формування (поповнення) обігових коштів рекомендується оцінювати:

- на основі розрахунку тривалості окремих елементів операційного циклу;

- на основі інформації про оборотність оборотного капіталу у проектах-аналогах;

- з використанням методу збалансування грошових потоків у рамках операційної діяльності.

До складу пакету планів операційної діяльності входять:

- виробнича програма (номенклатура та обсяги виробництва окремих видів продукції, динаміка рівня завантаження виробничої потужності);

- калькуляції розходу ресурсів для виробництва окремих видів продукції;

- нормативні калькуляції прямих витрат;

- кошториси загальновиробничих, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат;

- калькуляції витрат на оплату праці;

- калькуляції виробничої собівартості кожного із видів продукції;

- норми запасів всіх видів ресурсів та всіх видів продукції.

Обсяги виробництва та реалізації продукції повинні відповідати рівню, запланованому у рамках маркетингової стратегії та стратегії виробництва і враховувати обґрунтований рівень використання виробничої потужності. При визначенні обсягів реалізації слід орієнтуватися на оцінку попиту і передбачити необхідність забезпечення нормативних запасів готової продукції.

Оцінку запасів матеріальних ресурсів рекомендуємо здійснювати за методом FIFO, готової продукції – по виробничій собівартості.

При калькулюванні виробничої собівартості продукції базою для розподілу постійних загальновиробничих витрат може бути обсяг виробництва, основна заробітна плата робітників у складі прямих витрат, трудомісткість продукції тощо.

Розрахунок операційних витрат повинен ґрунтуватися на прогнозах щодо обсягів виробництва продукції (надання послуг) та собівартості одиниці продукції (додаток 2).

Доходи від операційної діяльності визначають з урахуванням прогнозів щодо обсягів реалізації та цін продукції (послуг).

План доходів та витрат операційної діяльності формується у прогнозних цінах з наступною їх дефляцією. Цей план є основою для визначення розмірів прибутку після сплати податків. Прогноз прибутків та збитків операційної діяльності дозволяє оцінити суму чистого прибутку, який формується як результат реалізації запланованих господарських рішень у сфері виробництва та збуту продукції.

Прогноз фінансових результатів та прогноз руху грошових потоків (які можна формувати з використанням прямого та непрямого методів) слугують підставою для оцінки міри абсолютної ефективності інвестицій у проект.

У рамках концепції інвестиційного аналізу оцінка ефективності проекту повинна базуватися на значеннях основних критеріальних показників:

- чистий дисконтований дохід проекту (ЧДД або NPV);

- внутрішня норма доходності (ВНД або IRR);

- індекс прибутковості (РІ);

- співвідношення доходів та витрат (ВС);

- термін окупності (ТО), визначений з врахуванням та без врахування фактору часу.

Вказані критеріальні показники розраховують на основі даних прогнозу руху грошових потоків від інвестиційної та операційної діяльності у рамках проекту.

Для визначення значення ЧДД необхідно встановити ставку дисконтування, яка повинна складатися з трьох елементів: безризикової норми доходності капіталу (доходність капіталу, інвестованого у середньострокові державні облігації), премії за ризик та темпу інфляції. Останній із названих елементів враховується при визначення номінальної ставки дисконту; реальний рівень дисконту не повинен враховувати поправки на інфляційні процеси. Всі складові норми дисконтування встановлюються за прогнозними оцінками.

Норму дисконтування можна визначати і як середньозважену ціну капіталу. Цей підхід вважається обґрунтованим у випадку, якщо відомі джерела та порядок фінансування проекту і структура капіталу, авансованого у проект.

При визначенні чистого дисконтованого доходу допустимими є два підходи:

1) грошові потоки оцінюють у прогнозних цінах з наступною їх дефляцією і при дисконтуванні враховують реальну норму дисконту;

2) грошові потоки оцінюють у прогнозних цінах і при дисконтуванні враховують номінальний рівень дисконту.

Результати, максимально наближені до реалій економіки, забезпечує використання різних ставок дисконту для оцінки кожного із елементів доходів та витрат, а також врахування змін рівня дисконту з плином часу.

Критерії оцінки ефективності інвестицій є такими:

- проект схвалюється у випадку додатного значення чистої теперішньої вартості; при виборі із альтернативних проектів перевага надається тому, у якого вище значення вказаного показника;

- якщо значення коефіцієнта вигоди – затрати перевищує чи дорівнює одиниці, то реалізація проекту визнається доцільною;

- за строком окупності схвалюються проекти з найменшим терміном «динамічної амортизації»;

- термін окупності інвестицій не повинен бути меншим ніж термін ефективного використання основного технологічного обладнання;

- відбір проектів за допомогою показника внутрішньої норми доходності здійснюється за найвищим рівнем еквівалентного ануїтету;

- внутрішня норма доходності не повинна бути нижчою за ставку дисконтування та середньозважену ціну капіталу, інвестованого у проект;

- при відборі проектів за показником ефективності витрат перевага надається тому, який має найменші витрати і дає однаково бажаний результат.

Найчастіше на практиці використовують такі критерії, як NPV, коефіцієнт В/С та IRR. Оскільки ці показники представляють фактично різні математичні версії однієї концепції, то забезпечується виконання таких співвідношень:

NPVВ/С IRR

Якщо > 0, то > 1, і > r

Якщо < 0, то < 1, і < r

Якщо = 0, то = 1, і = r

При оцінці ефективності мультивалютних проектів рекомендується:

- плани проекту розробляти у грошових форматах кожної із валют проекту;

- враховувати внутрішній темп інфляції кожної із іноземних валют;

- виконувати оцінку ефективності проекту як для вітчизняного, так і для іноземних учасників проекту;

- при оцінці абсолютної ефективності враховувати значення специфічних критеріальних показників, які використовуються для аналізу міжнародних проектів відповідних масштабів та змісту.

Описаний етап курсового проекту завершується висновками автора про міру абсолютної ефективності інвестицій у проект. Якщо проект ідентифіковано як неефективний, студент змушений коректувати масштаби, зміст, терміни і плани реалізації своїх задумів. Цикл управління ефективністю повторюватиметься доти, поки проект не забезпечуватиме ефективного використання інвестованого капіталу.

Наступним елементом курсового проекту є розробка фінансових планів проекту. Пакет фінансових документів повинен складатися з:

- календарного плану фінансування проекту;

- прогнозу фінансових результатів;

- прогнозу руху грошових коштів;

- прогнозного балансу проекту.

Всі перелічені документи можна подавати за стандартними формами (шаблонами) або ж, при необхідності, розробляти, обґрунтувавши доцільність, власні варіанти відповідного представлення вихідної інформації та результатів прогнозування і планування.

Розробку планів розпочинають з оцінки бюджету проекту. Розмір коштів, які потрібні для фінансування проекту, встановлюють на основі плану доходів та витрат операційної та інвестиційної діяльності. Далі слід окреслити життєздатні альтернативі варіанти формування капіталу проекту:

- власні кошти, акумульовані та мобілізовані організацією-власником проекту;

- власні кошти, залучені для реалізації проекту (додаткова емісія акцій, внески у статутний фонд тощо);

- позикові кошти (у тому числі пільгові кредити);

- кошти, отримані на незворотній основі;

- змішане фінансування.

У випадку, якщо автором пропонується залучення кредитних ресурсів, слід розробити плани їх отримання та повернення.

При формуванні змісту фінансової стратегії у рамках проекту потрібно врахувати час та порядок фінансування витрат інвестиційної та операційної діяльності, а також сплати податків, ідентифікувати необхідну структуру капіталу та політику використання прибутку. Стратегія фінансової діяльності повинна забезпечувати належний рівень фінансової стійкості проекту та необхідний рівень платоспроможності організації - власника проекту.

Вибір джерел фінансування та структури фінансових ресурсів можна здійснювати у рамках одного із підходів:

- при наявності обмежень щодо суми власних коштів (акумульованих та мобілізованих чи додатково залучених) розраховують потребу в отриманні кредитів (довгострокових – для фінансування капітальних витрат та короткострокових – для формування і поповнення обігових коштів, необхідних для забезпечення операційної діяльності відповідно до прийнятої стратегії виробництва та збуту продукції);

- при відсутності таких обмежень структуру джерел фінансування оптимізують за певним критерієм (максимум рентабельності власного капіталу, мінімум вартості фінансових ресурсів, мінімум фінансових ризиків тощо).

Зауважимо, що вибір критерію оптимізації структури капіталу є прерогативою власника проекту, який, найчастіше, орієнтується на забезпечення якнайвищого рівня рентабельності власного капіталу за рахунок ефекту фінансового левериджу. Крім того, диверсифікація джерел фінансування (при бажаному рівні фінансової незалежності та стійкості проекту) може стати ваговими чинником зниження фінансових ризиків.

З множини стратегій фінансування проекту необхідно вибрати принаймні дві, для кожної із яких слід розробити пакет фінансових документів: календарний план фінансування, прогноз фінансових результатів проекту та прогноз руху грошових коштів (додаток 2). Далі слід здійснити вибір оптимального варіанту фінансування проекту і для нього розробити прогнозний баланс (додаток 2), у якому відображається динаміка загальної вартості та структури створених активів і джерел їх фінансування на кінець кожного планового періоду

Завершити курсовий проект необхідно формулюванням висновків про рівень ефективності проекту в цілому та рівень ефективності власного капіталу. Доцільно також виконати дослідження чутливості проекту до зміни основних економічних параметрів – ціни продукції проекту, обсягу попиту, обсягу виробництва, витрат виробництва тощо, а також оцінити рівень його фінансової стійкості.

Для виконання всіх фінансово-економічних розрахунків можна використовувати ресурси MICROSOFT EXEL або скористатися програмним продуктом PROJECT EXPERT. Використання останнього забезпечує певні додаткові можливості, серед яких на особливу увагу заслуговують:

- можливість моделювання стратегії управління запасами ресурсів та продуктів проекту;

- можливість відображення специфічних умов ціноутворення («нестандартна» інфляція, сезонні коливання цін тощо);

- можливість урахування часових факторів при формуванні планів постачання та збуту продукції (терміни, умови розрахунків – по факту, передоплата, кредит тощо);

- можливість встановлення індивідуальних умов розрахунків для кожного постачальника та споживача продукції;

- можливість застосування податкового та бухгалтерських методів віднесення вартості активів на собівартість продукції та витрати операційної діяльності в цілому.

Програмний комплекс PROJECT EXPERT дозволяє сформувати інвестиційний план, плани виробництва та реалізації продукції, плани доходів та витрат, прогнози прибутків та збитків від операційної діяльності, прогнози руху грошових коштів, прогнозний баланс та визначити всі показники ефективності проекту. Крім того, передбачена можливість оцінки життєздатності проекту з використанням засобів імітаційного моделювання (методу Монте-Карло), що дозволяє визначити очікуваний рівень критеріальних показників ефективності інвестицій в умовах невизначеності. Масштаби відхилень очікуваних результатів проекту від запланованих характеризують не лише загальний рівень загроз та потенційних можливостей, але й міру керованості проекту.

3.1.2. Вимоги щодо змісту курсового проекту при його виконанні на умовних прикладах

При виконанні курсового проекту на умовному прикладі роботу розпочинають з формування інвестиційного плану, планів виробництва та реалізації продукції, використовуючи інформацію, подану у додатку 3. Всі інші дані, необхідні для розрахунків, видаються викладачем і вказуються у індивідуальному завданні (додаток 4). При розробленні планів рекомендується використання стандартних форм – шаблонів (додаток 5).

Вимоги щодо переліку та змісту планів є такими ж, як і у випадку виконання курсового проекту на реальному прикладі.

Завершують курсовий проект дослідженнями чутливості та фінансової стійкості, а також оцінкою ефективності проекту з врахуванням ризиків зміни середовища.

Виконання всіх розрахунків можна здійснювати з використанням MICROSOFT EXEL або PROJECT EXPERT.

Дата добавления: 2015-08-31