Основного виробничого корпуса

№ п/п	Найменування об'єктів	Відсоток від вартості виробничого корпусу
	Підсобне й обслуговуюче господарство
	Енергетичне господарство
	Транспортне господарство
	Зовнішні мережі й спорудження водопостачання, каналізації, теплопостачання, газифікації

4.5.8. Видатки на охорону праці

Видатки на проведення заходів щодо охорони праці, техніці безпеки, спецодяг, мийні засоби, спецхарчування прийняти в розмірі 15-30 грн. на одного робітника в рік, або за даними заводу де працює або проходить практику студент.

4.5.9. Інші виробничі видатки

Видатки по цій статті калькуляції прийняти в розмірі 1,2% від фонду заробітної плати основних виробничих робітників. Ці видатки пов'язані із проведенням виробничих випробувань, науково-дослідних робіт.

Сума витрат по статтях калькуляції 4.5.1 - 4.5.8 становить виробничу собівартість.

4.5.10. Внутрішньовиробничі видатки

Внутрішньовиробничі видатки пов'язані з реалізацією готової продукції (тара, транспортування, комісійні збори та ін.). Для розрахунку, їх необхідно прийняти в розмірі 1-1,5% від виробничої собівартості.

4.5.11. Розрахунок вартості основних виробничих фондів

Для виробництва і збуту продукції підприємство повинне мати необхідні фонди.

Фонди підприємства – вартісний вираз засобів виробництва, що функціонують у промисловості.

У залежності від їхнього функціонування в процесі виробництва, способі перенесення їхньої вартості на готовий продукт і характері відтворення розрізняють основні й оборотні фонди.

Основні фонди являють собою частину виробничих фондів у вигляді сукупності засобів праці, які беруть участь у процесі виробництва протягом тривалого періоду, зберігаючи при цьому свою натуральну форму і властивості, а також переносячи свою вартість на вартість готового продукту частинами, у міру спрацьовування.

Оборотні фонди – це предмети праці, що цілком споживаються в кожному циклі виробництва, змінюють свою натуральну форму і свою вартість переносять цілком на собівартість готової продукції.

Основні виробничі фонди безпосередньо беруть участь у створенні матеріальних цінностей і тісно пов’язані з конкурентноздатністю продукції. В умовах ринкової економіки на перший план висуваються такі питання, як технічний рівень, якість, надійність продукції, що цілком залежить від якісного стану техніки й ефективного її використання.

Для обліку, оцінки й аналізу основні фонди класифікуються по ряду ознак:

1. По функціональному призначенню основні фонди поділяються на виробничі і невиробничі.

До виробничих основних фондів відносяться ті засоби праці, що безпосередньо беруть участь у виробничому процесі тривалий час (машини, устаткування й ін.), створюють умови для його нормального здійснення (виробничі будинки, спорудження, електромережі й ін.) і служать для збереження і переміщення предметів праці, а їхня вартість переноситься на готову продукцію поступово, частинами, по мірі використання.

Невиробничі основні фонди – це основні фонди, що безпосередньо не беруть участь у виробничому процесі і не переносять свою вартість на продукт (соціальна сфера, побутове обслуговування і т.п.), але знаходяться у введенні (на балансі) промислових підприємств.

2. За принципом матеріально-натурального складу і виробничого призначення підрозділяються на:

1) будинки – архітектурно-будівельні об'єкти, призначені для створення необхідних умов праці (виробничі корпуси цехів, гаражі, складські приміщення, виробничі лабораторії);

2) спорудження – інженерно-будівельні об'єкти, призначені для виконання тих чи інших технічних функцій, необхідних для процесу виробництва і не зв'язаних зі зміною предметів праці (насосні станції, тунелі, мости й очисні спорудження, резервуари і т.д.)

3) передаточні пристрої – пристрої, за допомогою яких передаються енергія різних видів, а також рідкі і газоподібної речовини (нафтопроводи, газопровід і т.п.)

4) машини й устаткування в т.ч.:

а) силові машини й устаткування, призначені для вироблення і перетворення енергії (генератори, двигуни);

б) робочі машини й устаткування, які використовуються безпосередньо для впливу на предмет праці чи для його переміщення в процесі створення продукції чи надання послуг, тобто для особистої участі в технологічних процесах (верстати, преси, підйомно-транспортні механізми й ін.);

в) вимірювальні і регулюючі прилади і пристрої, лабораторне устаткування і т.п.;

г) обчислювальна техніка;

д) інші машини й устаткування.

5) транспортні засоби, призначені для транспортування вантажів і людей у межах підприємства і поза ним;

6) інструменти усіх видів і пристосування що прикріплюються до машин для обробки виробу (затиски, тиски і т.д.);

7) виробничий інвентар, який використовують для проведення виробничих операцій (робочі столи), збереження рідких і сипучих тіл, охорони праці і т.п.;

8) господарський інвентар.

Відновна вартість основних фондів – це вартість їхнього відтворення в сучасних умовах. Величина відхилення відновної вартості основних фондів від їхньої первісної вартості залежить від темпів прискорення НТП, рівня інфляції й ін. Своєчасна й об'єктивна переоцінка основних фондів має важливе значення, насамперед для їхнього простого і розширеного відтворення.

Оцінка основних фондів – це грошовий вираз їхньої вартості. У зв'язку з тривалим функціонуванням і поступовим спрацьовуванням засобів праці, постійною зміною умов їхнього відтворення існує кілька видів оцінки основних фондів: первісна, відновна, залишкова, ліквідаційна, ринкова (справедлива) вартість основних фондів.

Первісна вартість основних фондів - це вартість, що складається з витрат по їхньому зведенню (спорудженню) чи придбанню, включаючи витрати по їхній доставці й установці, а також інші витрати, необхідні для доведення даного об'єкта до стану готовності до експлуатації по призначенню.

У вартість основних виробничих фондів включаються первісна вартість будинків, споруджень, транспортних засобів.

4.5.12. Розрахунок і аналіз техніко-економічних показників виробництва

Витрати на 1грн товарній продукції (З_т), визначаються по формулі:

(З_т) = (З / В) _* 10²,

де З - собівартість товарної продукції, тис. грн.;

В - обсяг товарної продукції, тис. грн.

Прибуток (П) можна визначити по формулі:

П = В - З

Загальна рентабельність (R) визначається з вираження

R =(П / Ф_осн + Фоб)_* 10², %

де Ф_осн -вартість основних виробничих фондів, тис. грн.

Фоб – вартість нормованих оборотних коштів.

Вартість нормованих оборотних коштів залежить від агрегатності заводу й середнього номера сировини, що переробляє. Для розрахунку прийняти рівним 20-22% від повної собівартості продукції, або за даними заводу де працює студент або проходить практику.

Термін окупності капітальних вкладень.

Т = (Ф_осн + Ф_об ) / П

Дата добавления: 2015-08-31