Галузь використання 2 страница

Тема 24. Міжнародно-правові санкції

Поняття і характерні особливості міжнародно-правових санкцій. Види та форми міжнародно-правових санкцій. Умови правомірності застосування міжнародно-правових санкцій. Механізм застосування міжнародно-правових санкцій.

Тема 25. Міжнародне співробітництво у боротьбі зі злочинністю

Злочинність як міжнародне явище. Багатосторонні міжнародні договори щодо боротьби зі злочинністю. Організаційно-правові форми міжнародного співробітництва у боротьбі зі злочинністю. Міжнародна кримінальна відповідальність фізичних осіб. Злочини міжнародного характеру: визначення, види та форми. Боротьба з незаконним обігом наркотиків. Боротьба з міжнародним тероризмом. Міжнародні органи в боротьбі зі злочинністю (Міжнародні неурядові організації: Міжнародна асоціація кримінального права, Міжнародне кримінологічне товариство). Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол); Європейське поліцейське відомство (Європол). Співробітництво України з Інтерполом. Міжнародно-правове регулювання видачі злочинців. Міжнародна правова допомога. Договори України з іншими країнами щодо правової допомоги в кримінальних справах. Міжнародні стандарти поводження з правопорушниками.

Тема 26. Міжнародне атомне право

Поняття та джерела міжнародного атомного права. Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ). Гарантії МАГАТЕ. Ядерна безпека і радіаційний захист. Транспортування радіоактивних речовин. Фізичний захист ядерного матеріалу. Міжнародна допомога у випадку ядерної аварії.

Тема 27. Міжнародне право охорони навколишнього середовища

Поняття міжнародно-правової охорони навколишнього середовища. Місце міжнародно-правових норм щодо охорони навколишнього середовища в загальній системі міжнародного права. Принципи міжнародного права навколишнього середовища. Охорона навколишнього середовища у міжнародних договорах. Рекомендаційні акти у сфері охорони навколишнього середовища. Концепція екологічної безпеки. Програма ООН щодо навколишнього середовища (ЮНЕП). Координаційна роль міжнародного права у справі охорони навколишнього середовища. Міжнародно-правова охорона атмосфери Землі, навколоземного и космічного простору. Міжнародно-правова охорона Світового океану. Міжнародно-правова охорона тваринного та рослинного світу. Міжнародно-правова охорона навколишнього середовища від забруднення радіоактивними відходами.

1.8. ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

Мета виконання індивідуального завдання полягає у ґрунтовному засвоєнні студентом міжнародного права через самостійну роботу із джерелами та носіями чинного міжнародного публічного права, а також чинним законодавством України, щодо її участі в процесах міждержавного спілкування та дії норм міжнародного права на її території.

Виконання індивідуального завдання необхідно починати з вивчення відповідних розділів підручників, навчальних посібників, нормативних актів додаткової літератури, практичних матеріалів, які студент повинен знайти і опрацювати самостійно за попереднім узгодженням з викладачем (лектором).

Модульний контроль індивідуального завдання здійснюється через захист студентом реферату за обраною з переліку рекомендованих тем з актуальних питань міжнародного права.

Реферат виконується відповідно до методичних рекомендацій.

МЕТОДИКА НАПИСАННЯ РЕФЕРАТУ

Реферат (від лат. referо – повідомляю) – індивідуальне завдання, що містить стислий виклад у письмовому вигляді змісту джерел інформації з певної теми навчальної дисципліни; це доповідь на визначену тему, що містить огляд відповідної літератури чи інших джерел, базується на змісті книги, статті, а також включає висновок на основі досліджених матеріалів.

Дидактичними цілями написання реферату в навчальному закладі є формування загальнокультурного рівня студентів та понятійно-аналітичного рівня його знань, уміння самостійно аналізувати різноманітні суспільно-політичні та культурні явища сучасності, висловлювати своє ставлення до них; набуття студентом необхідної професійної підготовки; розвиток навичок самостійного наукового пошуку і вивчення літератури за обраною темою; аналіз різноманітних джерел та поглядів; узагальнення матеріалу, формулювання висновків та опанування методами ведення обґрунтованої полеміки.

Підготовка реферату сприяє формуванню правової культури майбутнього спеціаліста, самостійному аналізу державно-правових явищ, умінню науково обґрунтовано вести полеміку з питань держави і права.

Робота повинна бути написана студентом самостійно, своїми словами. Забороняється переписувати підручники, нормативні акти тощо. Цитування робіт окремих авторів необхідно наводити з посиланням на джерела їх опублікування, який наводиться в кінці роботи у списку використаної літератури.

При написанні роботи студент повинен поряд з теоретичним висвітленням аспектів теми, дати її аналіз на прикладі практичних матеріалів щодо обраної тематики.

Обсяг роботи повинен становити 10-12 сторінок печатного тексту. Текст друкується в форматі А 4, шрифт – Times New Roman, кегль – 14, інтервал – 1,5.

На сторінках залишаються поля (ліве – 30 мм, верхнє, нижнє – 20 мм; праве – 10 мм). Абзацний відступ дорівнює 5 знакам.

Реферат повинен бути зібраний у папку або іншим чином надійно скріплений.

Захист реферату здійснюється в процесі презентації його основних положень при співбесіді з викладачем.

У тих випадках, коли індивідуальне завдання повертається студенту для виправлення помилок, нова робота повинна представлятись для перевірки разом з поверненою.

Процес написання реферату включає:

1) обрання й узгодження з викладачем теми; 2) підбір наукової літератури, інших джерел та їх вивчення; 3)складання плану; 4) написання тексту роботи та її оформлення.

Структура реферату.

Вступна частина: титульний аркуш; зміст (план роботи); вступ.

Основна частина: розділи реферату; висновки; перелік посилань.

Титульний аркуш. На титульному аркуші реферату вказується назва навчального закладу, назва кафедри, дисципліна, з якої виконується реферат, тема реферату, прізвище та ініціали автора роботи, зазначається факультет, курс, номер навчальної групи, місце та рік написання.

План роботи має бути складений таким чином, щоб він розкривав назву та зміст роботи та розташовується з нової сторінки. До змісту включають: послідовно перелічені назви всіх розділів та підрозділів, перелік посилань, додатки тощо і номери сторінок, які містять початок матеріалу.

Вступ розташовують з нової сторінки, в якому коротко обґрунтовується актуальність, мета дослідження; доцільно також подати термінологічні особливості реферату.

Основні розділи складають основну частину роботи, в якій розкривається суть проблеми і способи її вирішення.

Висновки. У висновках формулюються отримані теоретичні результати та пропозиції. Сформульовані висновки повинні вирізнятися ясністю, мають бути чіткими, логічно завершеними, несуперечливими і пов^’язаними з іншими положеннями та поняттями теорії держави та права та поставленими завданнями.

Перелік джерел, на які є посилання, наводять з нової сторінки. Бібліографічні описи в переліку посилань подають у порядку, за яким вони вперше згадуються у тексті реферату. Порядкові номери описів у переліку є посиланнями в тексті (номерні посилання). Оформлення переліку джерел (списку літератури) повинно відповідати вимогам ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання». В списку літератури повинні бути зазначені лише фактично використані студентом джерела.

В рефераті на основі детального аналізу й узагальнення наукового матеріалу порівнюються різні погляди авторів і визначається власна позиція курсанта з викладенням відповідних матеріалів. Викладення матеріалу повинно бути коротким, точним, послідовним. Для найбільш повного розкриття проблеми та водночас стислої форми передачі матеріалу до реферату рекомендується включати схеми, таблиці.

Нумерація сторінок подається арабськими цифрами без знака №. Кожна сторінка повинна бути пронумерована. Першою сторінкою вважається титульний аркуш, на якому цифра „1” не ставиться, другою вважається сторінка, що містить план роботи, і далі - згідно з порядком. Порядковий номер сторінки проставляється у правому верхньому куті сторінки без крапки вкінці.

Загальні вимоги, що забезпечують максимальну оцінку виконання індивідуального завдання:

- актуальність теми і правильність побудови змісту роботи (аналіз історії та сучасного стану законодавства по темі, визначення проблемних питань та шляхів їх вирішення);

- повнота розкриття структурних елементів змісту (вступ, загальна частина, постановка проблеми, пропозиції щодо її рішення, висновки);

- грамотність, лаконізм і логічна послідовність викладу;

- оформлення відповідно до методичних рекомендацій та чинних стандартів;

- наявність посилань на джерела інформації (нормативна база, монографії, наукові статті, науково-практичні коментарі, матеріали судової практики, законопроекти, міжнародне та зарубіжне законодавство);

- самостійність виконання (діагностується під час захисту).

Особливо уважно необхідно стежити за новою літературою по обраній проблематиці, у тому числі за статтями в журналах:

Українські журнали:

1. Вісник Верховного Суду України (м. Київ).

2. Вісник Академії правових наук України.

3. Вісник Конституційного суду України.

4. Держава і право.

5. Право України.

6. Юридичний вісник (Одеська державна юридична академія).

Рекомендуються використовувати російські видання:

1. Государство и право.

2. Правоведение.

3. Общественные науки и современность.

4. Журнал российского права.

5. Мировая экономика и международные отношения.

6. Международное публичное и частное право.

7. Московский журнал международного права”.

Номера тем індивідуального завдання видаються студенту викладачем дисципліни. Але студент має право пропонувати власну тему реферату за узгодженням з викладачем.

Для виконання індивідуального завдання пропонується наступна тематика*:

1. Особливості функціонування міжнародного права в міждержавній системі.

2. Виникнення та розвиток міжнародного права.

3. Взаємодія міжнародного та внутрішньодержавного права.

4. Поняття, класифікація та юридична природа міжнародних організацій.

5. ООН: історія створення, мета та принципи діяльності, система органів.

6. Європейський Союз.

7. Співдружність Незалежних Держав як регіональна міжнародна організація.

8. Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол).

9. Міжнародний договір: поняття, класифікація, стадії укладання.

10. Поняття, класифікація та правова природа території у міжнародному праві.

11. Міжнародні і багатонаціональні ріки. Правовий режим Дунаю.

12. Міжнародно-правовий режим відкритого моря.

13. Міжнародно-правовий статус територіального моря та прилеглої (морської) зони.

14. Поняття, види та функції дипломатичних представництв за міжнародним правом.

15. Поняття, види та функції консульських установ за міжнародним правом.

16. Юридична природа та правовий режим повітряного простору за міжнародним правом.

17. Міжнародно-правова відповідальність: поняття, види, форми та підстави виникнення.

18. Мирні засоби розв’язання міжнародних спорів.

19. Міжнародно-правовий захист прав та основних свобод людини.

20. Загальна характеристика міжнародного гуманітарного права.

21. Правовий режим космічного простору та небесних тіл.

22. Поняття та джерела міжнародного атомного права.

23. Міжнародно-правова охорона навколишнього середовища від забруднення радіоактивними відходами.

24. Міжнародний військовий трибунал для суду і покарання головних військових злочинців європейських країн осі.

25. Міжнародний військовий трибунал для Далекого Сходу.

26. Міжнародний трибунал для судового переслідування осіб, що вчинили серйозні порушення міжнародного гуманітарного права на території колишньої Югославії.

27. Римський статут Міжнародного кримінального суду.

28. Правила процедури і доказування Міжнародного кримінального суду.

29. Елементи злочинів.

30. Привілеї та імунітети Міжнародного кримінального суду.

Примітки:

* - акцент у побудові індивідуального завдання ставився на питаннях університетської освіти, саме як підготовки студентів до навчання в університеті відповідно до сучасних інтеграційних процесів у міжнародній освіті в контексті Болонського процесу. В розробці тематики застосовувалися напрацювання ХНТУ.

1.9. ФОРМА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

Підсумковий контроль з нормативної навчальної дисципліни «Міжнародне право» проводиться з метою оцінки результатів навчання на окремому завершеному етапі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр.

Семестровий контроль проводиться в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою у наступних формах і в такі терміни:

Курс	Семестр	Форма контролю
ІІІ	V	Іспит

Підсумковий контроль проводиться за допомогою контрольних питань, наведених у навчальному посібнику або в методичних рекомендаціях до самостійного вивчення дисципліни або за допомогою спеціальної комп’ютерної програми, яка знаходиться в комп’ютерній мережі університету.

Нижче наведені приклади питань модульного контролю 1та 2.

Питання до практичного модулю (1 чверть):

1. Поняття міжнародного публічного права (предмет і об’єкт, основні ознаки та характерні риси сучасного міжнародного права).

2. Норми міжнародного права. Структура та види норм міжнародного права.

3. Принципи міжнародного публічного права.

4. Джерела міжнародного публічного права.

5. Кодифікація міжнародного публічного права.

6. Система міжнародного публічного права.

7. Суб’єкти міжнародного публічного права (поняття, властивості та їх види).

8. Держави – основні суб’єкти міжнародного права. Види держав (державний суверенітет і його елементи).

9. Нації і народи, що борються за незалежність.

10. Правосуб’єктність міжнародних організацій.

11. Державоподібні утворення.

12. Взаємовплив міжнародного права і внутрішньодержавного права.

13. Право зовнішніх зносин. Органи зовнішніх зносин держав.

14. Дипломатичне представництво. Види і функції.

15. Глава і персонал дипломатичного представництва. Привілеї та імунітети.

16. Консульська установа. Види і функції.

17. Глава і персонал консульської установи. Привілеї та імунітети.

18. Постійні представництва держав при міжнародних організаціях. Спеціальні місії.

19. Поняття та види території в міжнародному праві.

20. Способи придбання і зміни державної території.

21. Державний кордон і його види.

22. Міжнародні ріки і їх правовий режим.

23. Правовий режим Дунаю.

24. Міжнародно-правовий режим Арктики.

25. Міжнародно-правовий режим Антарктики.

Питання до практичного модулю (2чверть):

1. Громадянство та його значення для міжнародного права.

2. Подвійне громадянство і безгромадянство.

3. Правовий статус біженців і переміщених осіб.

4. Способи набуття та припинення громадянства.

5. Правовий стан іноземців. Право притулку.

6. Сфера дії міжнародного права.

7. Концепції співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права.

8. Українське законодавство про взаємодію міжнародного і внутрішньодержавного права.

9. Україна як суб’єкт міжнародного права.

10. Визнання у міжнародному праві. Теорії визнання.

11. Види та форми визнання у міжнародному праві.

12. Правонаступництво у міжнародному праві. Поняття, види і теорії правонаступництва.

13. Правонаступництво України в зв’язку з припиненням існування СРСР.

14. Поняття і джерела права міжнародних договорів.

15. Поняття міжнародного договору, та їх види.

16. Порядок і стадії укладання міжнародних договорів.

17. Повноваження на укладання міжнародного договору.

18. Припинення дії міжнародного договору.

19. Віденська конвенція Про право міжнародних договорів від 23 травня 1969 р.

20. Законодавство України про право міжнародних договорів.

21. Поняття і підстави міжнародно-правової відповідальності.

22. Поняття міжнародного правопорушення та їх види.

23. Види і форми відповідальності.

24. Обставини, що виключають відповідальність.

25. Санкції в МП.

1.10. ВИМОГИ ДО ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Зміст інформаційного забезпечення має відповідати програмі інтегрованої дисципліни в повному обсязі.

Методичне забезпечення повинно відповідати стандарту вищої освіти Національного гірничого університету «СВО НГУ НМЗ-05. Нормативно-методичне забезпечення навчального процесу. Дніпропетровськ: Національний гірничий університет, 2005. – 138 с.».

Матеріали методичного забезпечення мають містити засоби діагностики у вигляді типових питань.

Викладач повинен забезпечити вільний доступ студента до матеріалів інформаційно-методичного забезпечення дисципліни.

1.11. ВИМОГИ ДО ЗАСОБІВ ДІАГНОСТИКИ

Засоби діагностики рівня сформованості компетенції лекційних модулів мають бути подані у вигляді тестових завдань.

Оцінювання рівня засвоєння навчального матеріалу здійснюється через коефіцієнт засвоєння:

К_З = N/P,

де N - правильно виконані істотні операції рішення (відповіді),

P – загальна кількість визначених істотних операцій.

Критерії визначення оцінок:

“відмінно” - K_З > 0,9;

“добре” - K_З = 0,8...0,9;

“задовільно” - K_З = 0,7...0,8;

“незадовільно” - K_З < 0,7.

При остаточній оцінці результатів виконання завдання необхідно враховувати здатність студента:

- диференціювати, інтегрувати та уніфікувати знання;

- застосовувати правила, методи, принципи, закони у конкретних ситуаціях;

- інтерпретувати схеми, графіки, діаграми;

- аналізувати і оцінювати факти, події та прогнозувати очікувані результати від прийнятих рішень;

- викладати матеріал на папері логічно, послідовно, з дотриманням вимог чинних стандартів.

1.12. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

НАВЧАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Анцелевич Г.О., Покрещук О.О. Міжнародне право. Підручник. – К.: Алерта, 2006.

2. Блищенко И.П., Дориа Ж.. Прецеденты в международном публичном и частном праве. – 2-е изд., доп. – М.: Изд-во МНИМП, 1999.

3. Бабурин С.Н. Територия государства: правове и политические проблемы. –М.: Изд-во МГУ, 1997.

4. Баймуратов М.О. Міжнародне право: Підручник - 3-тє вид. – Х.: «Одіссей», 2007.

5. Бацанов С.Б., Ефимов Г.К., Кузнецов В.И.. Словарь международного права. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Международные отношения, 1986.

1. Бельсон Я.М. Интерпол в борьбе с уголовной преступностью. – М.: Наука, 1989.

2. Бирюков П.Н. Международное право: Учебное пособие. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999.

3. Блищеннко И.П., Фисенко И.В. Международный уголовый суд. – М.: Закон и право; ЮНИТИ, 1998.

4. Буткевич В.Г., Мицик В.В., Задорожній О.В. Міжнародне право. Основи теорії: Підручник / За ред. В.Г. Буткевича. – К.: Либідь, 2002.

5. Введение в философию международного права: Гносеология международного права: Монография. – К.: ЮСТИНИАН, 2002.

6. Даниленко Г.М. Международная защита прав человека. Вводный курс: Учебное пособие. – М.: Юрист. 2000.

7. Дмітрієв А.І., Муравйов В.І. Міжнародне публічне право: Навч. посібник / Відп. ред. Ю.С. Шемшученко, Л.В. Губерський. – К.: Юрінком Інтер, 2001.

8. Действующее международное право: В 3-х т./ Сост. Ю.М. Колосов, Э.С. Кривчикова. – М.: Изд-во МНИМП, 1997.

9. Демин Ю.Г. Статус дипломатических представительств и их персонала: Учеб. пособие. – М.: Междунар. отношения, 1995.

10. Лукашук И.И. Международное право. Общая часть: Учебник. – М.: БЕК, 1997.

11. Лукашук И.И. Международное право. Особенная часть: Учебник. – М.: БЕК, 1998.

12. Маланчук П. Вступ до міжнародного права за Ейкхерстом: Пер. с англ. – 7-ме вид., перероб. – Х.: Консум,2000.

13. Международное публичное право. Сборник документов: В 2-х т./ Сост. К.А. Бекяшев, А.Г. Ходаков. – М.: Издательство БЕК, 1996.

14. Международное право в документах: Учеб. пособие. // Сост. Н.Т. Блатова, Г.М. Мелков. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: ЦПЛ, 2003.

15. Международное космическое право: Учебник / Отв. ред. Г.П. Жуков, Ю.М. Колосов. – М.: Междун. отношения, 1999.

16. Міжнародне співробітництво України у правовій сфері: 2-ге вид. – Львів: Кальварія, 2001.

17. Нешатаева Т.Н. Международные организации и право. Новые тенденции в международно-правовом регулировании. – М.: Дело, 1998.

18. Неліп М.І., Мережко О.О. Силовий захист прав людини: Питання легітимності в суді у Міжнародному праві: Навчальний посібник – 2-ге видання. К.: Наукова думка. 1999.

19. Овчинский В.С. Интерпол в вопросах и ответах. – М.: ИНФРА-М, 2001.

20. Панов В.П. Международное уголовное право: Учебн. Пособие. – М.: ИНФРА-М, 1997.

21. Суд Европейских сообществ: Избранные решения. / Отв. Ред. Л.М. Энтин. – М.: НОРМА, 2001.

22. Тимченко Л.Д. Международное право: Учебник. – 2-е изд. – Х.: Консум, 2002.

23. Тиунов О.И. Международное гуманитарное право: Учебник. – М.: НОРМА-ИНФРА-М, 1999.

24. Тускоз Ж. Міжнародне право: Підручник: Пер. з франц.. – К.: Артек. 1998.

25. Черниченко С.В. Теория международного права. В 2-х томах. – М.: НИМП, 1999. Т.1. Современные теоретические проблемы – 336с. Т.2: Старые и новые теоретические проблемы.

26. Чиж І.С. Україна в Раді Європи: Монографія. – К.: Парлам. вид-во, 2001.

Додаткова:

27. Баскин Ю.Я., Фельдман Д.И. История международного права. – М.: „Междун. отношения”, 1990.

28. Буроменский М.В. Звернення до Європейського Суду з прав людини (практика Суду і особливості українського законодавства). – Х.: Фоліо. 2000.

29. Василенко В.А. Основы теории международного права. - К.: Выща шк. Головное изд-во, 1988.

30. Гавердовский А.С. Имплементация норм международного права. – К.: Вища шк., 1980.

31. Головатый С.П. 200 – мильная економическая зона в мировом океане. К.: Наукова думка. 1984.

32. Гомьен Д., Харрис Д., Зваак Л. Европейская конвенция о правах человека и Европейская социальная хартия: право и практика. – М.: Изд-во МНИМП, 1998.

33. Даниленко Г.М. Обычай в современном международном праве / Отв. ред. А.П. Мовчан. – М.: Наука, 1988.

34. Евинтов В.И. Международное сообщество и правопорядок (анализ современных концепций). – К.: Наук. думка, 1990.

35. Международное право: Учебник. Отв. ред. Ю.М. Колосов, Е.С. Кривчикова. – М.: Международные отношения, 2000.

36. Семенов В.С., Трагнюк О.Я. Міжнародно-правові аспекти Конституції України. – К.: Ін. Юре, 1997.

37. Талалаев А.Н. Право международных договоров: общие вопросы. – М.: Международные отношения.1980.

38. Талалаев А.Н. Право международных договоров: действие и применение договоров. – М.: Международные отношения. 1985.

39. Ушаков Н.А. Проблемы теории международного права. – М.: Наука, 1988.

1.13. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЯКІСТЬ ВИКЛАДАННЯ ТА

ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Відповідальність за якість викладання та інформаційно-методичного забезпечення несе завідувач кафедри.

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Державний вищій навчальний заклад

«НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

Методичні рекомендації

до планів семінарських занять нормативної дисципліни

"МІЖНАРОДНЕ ПРАВО"

Дніпропетровськ

Дата добавления: 2015-08-31