Правопис часток

ПРАВОПИС СПОЛУЧНИКІВ

Складні сполучники, утворені поєднанням із частками або прийменниками,пишуться разом: адже, ніж, аніж, отож, також, мовби, немов, немовби, нібито, неначе, начебто, проте, отже, притім, якби, якщо. Деякі сполучники з частками би (б), же (ж) пишуться окремо: адже ж, але ж, коли ж, коли б, хоч би, хоча б. Примітка.Сполучники зате, проте, щоб, якби, якщо треба відрізняти від однозвучних з ними самостійних частин мови, які з прийменниками за, про та частками би, як пишуться окремо: Вечеря коротка, зате ніч довга. Ворон висміює свиню за те, що чорна. Якби пес робив, то в чоботях би ходив. Як би руки не працювали, а розум над ними пан. Щоб рибку їсти, треба в воду лізти. Що б не стояло в печі – на стіл волочи. (Нар.творч.) Сполучник якби відрізняється від прислівника як з часткою би тим, що прислівник як виділяється наголосом, а частку би можна перенести в інше місце або зовсім опустити. Сполучник якщо від однозвучного прислівника як із займенником що можна відрізнити так: на прислівник як падає наголос, а в сполучнику наголос падає на що, крім того, сполучник якщо можна замінити в реченні іншим сполучником коли. У складених сполучниках кожна частина пишеться окремо: та й, тому що, дарма що, так що, для того щоб, після того як, незважаючи на те що.

480. Переписати, вставляючи пропущені букви і знімаючи риску. Обгрунтувати написання виділених слів.

Не думай про страх, та/й не буде його. Голос, як сурмонька, але/ж чортова думонька. Більше вір своїм очам, а/ніж чужим р..чам. Говорить, як л..сиця, при/тім за пазухою камінь держ..чи. Д..виться л..сицею, за/те думає вовком. Що/б дати пораду, кажи до ладу. Цей заспіває, так/що й волос зів’яне. Коли/ж не наївся, то вже не налиж..шся. Не їстиму, хоч/би й припрошували. Коли/б кізка не скакала, то б і ніжку не зл..мала. Що/б улітку не вродило, те з..мою не завадить. Дарма/що він малий, а й старого навчить. Він так робить, мов/би мокре горить. Хоч/би й воду ріж – такий гострий ніж. Не клади пальця в рот, тому/що одкусить. Як/що не я і не попова св..ня, то хто ж іще? Така ладна: після/того/як на двір вийде, всі пси виють. Для/того/щоб рибу впіймати, ма..ш рано встати. Раз на віку спіткнешся, та/й те люди бачать.

Народна творчість.

Орфограма: написання разом та через дефіс складних слів

Частки би(б), же(ж), то, ось, он пишуться окремо від слів: прийшов би, прочитали ж, як же хочеться, ось тут, он там, он коли. Розом ці частки пишуться тільки в тому випадку, коли входять до складу сполучників або інших часток: ато ж, аяк же, та ж, немов би, неначеб то. Частки бо, но, то, от, таки, коли вони виділяють значення окремого слова, пишуться із ним через дефіс: подай- бо, зупинись -но, так -от, отакий- то, тут- таки Примітки. Якщо між часткою і словом, з яким вона пов’язана за змістом, стоїть інша частка, всі три слова пишуться окремо: все ж таки (все-таки), якби ж то (якби-то). Частка таки пишеться окремо від слова, якого стосується за змістом, якщо вона стоїть перед ним: таки впорались. Частки де, аби, сь, чи, як, що у складі будь-яких частин мови пишуться з ними разом: де сь, аби хто, коли сь, чий сь, як би, що дня.

483. Переписати, вставляючи пропущені букви. Частки підкреслити, пояснити їх написання зі словами.

І. Якби пес не с..дів, то зайця б зловив. І риба співала б, якби голос мала. «Якось-то буде!» - сказала миша в котячих зубах. Не усе ж то к..зак, що списа має! Скільки голів, стільки ж умів. До торби грамоти додай-но мішок розуму. Ото-то горе, що риба в морі. Як пов..деться, то й пів..нь зн..сеться. Улита їде – колись-то буде. Сиди-бо, Тетяно, ще зовсім рано! Посі..ш “якби” – виросте “аби-то”. Щастя не шукають, а таки здобувають. В абикого своя турбота і робота.

Народна творчість

Орфограма: не з іменником, прикметником,

Дата добавления: 2015-08-31