Зберігання деревинних частинок

Призначення міжопераційних запасів тріски та стружки. Міжопераційні запаси тріски і стружки створюються для забезпечення безперервної роботи цехів СП. Ці запаси розміщують у спеціальних бункерах. Як правило, бункер встановлюють на таких ділянках: перед стружковими верстатами, сушильними агрегатами, змішувачами. Величина міжопераційного запасу звичайно не перебільшує 2...4 годинної потреби у стружці (трісці). Бункери служать не тільки для зберігання подрібненої деревини, але й здійснюють дозовану подачу її на наступну операцію.

Стабільність роботи цехів СП залежить також від наявності достатнього запасу вихідної сировини, яка часто надходить у подрібненому вигляді (тріска, стружка від деревообробних верстатів, тирса). Для захисту навколишнього середовища від забруднень таку сировину доцільно зберігати в закритих місткостях, до того ж кожний вид сировини бажано розмістити в окремих місткостях (бункерах). Це дозволяє здійснювати дозоване видавання й одержати оптимальне співвідношення сировини по виду і якості.

Краще, щоб бункери були горизонтальними, низькими та довгими, тоді матеріал в них не буде сильно злежуватися. Проте такі бункери займають великі площі, тому у більшості випадків застосовують компактніші вертикальні, високі бункери з відносно малою площею дна. При експлуатації таких бункерів потрібно не допускати злежування частинок, в результаті якого виникають склепіння, для руйнування останніх потрібні значні зусилля. Через це для всіх типів бункерів повинен дотримуватися принцип "першим завантажений —першим розвантажений". Геометричні розміри частинок впливають на умови зберігання. Найбільш легка у зберіганні тріска, потім йдуть тирса, верстатна стружка, плоска стружка та волокно.

Бункери для зберігання тріски, стружки та пороху. Для зберігання порівняно невеликих запасів тріски застосовують бункери місткістю 300...2000 м³, які забезпечують безперервну роботу цеху протягом кількох змін або діб. Звичайно застосовують вертикальні бункери у формі циліндра або зрізаного конуса. У бункерах для зберігання застосовують кілька методів розвантаження, включаючи гвинти, що повертаються навколо горизонтальної осі, гвинти, що працюють у У-подібному напрямку, одинокий обертовий вал,

або руйнівник склепіння. Ймовірність утворення склепінь зростає взимку через примерзання тріски до стінок бункера і змерзання частинок деревини між собою. Для боротьби з цим явищем стінки бункера роблять похилими всередину або застосовують різні руйнівники. Бункери, що встановлені на відкритих площадках, мають бути оснащені теплоізоляцією та утеплені біля бокових стінок основи, шлюзових защіпок і гвинтових конвеєрів. У бункерах встановлюють лічильники рівня матеріалу, які управляють завантаженням і розвантаженням.

Для створення буферних запасів тріски або стружки і безперервного дозованого видавання її у наступний технологічний процес розроблено вертикальні бункери ДБО-60, ДБО-150 і ДБО-300

Зберігання вологих деревинних частинок

Кількість бункерів при заданому часі безперервної роботи потоку на даній дільниці визначається за формулою:

де: V_б - місткість бункера згідно технологічної характеристики, м³;

g_стр - годинна потреба у стружці на наступній операції, кг/год;

К_з - коефіцієнт заповнення бункера, К_з=0,95.

Приймаємо 2 бункера марки ДБО-150.

Визначаємо коефіцієнт завантаження сортувалок:

Дата добавления: 2015-08-31