Фактори порушення ринкової рівноваги

Ринкова рівновага представляє собою такий стан ринку, при якому величини попиту і пропозиції рівні між собою при заданому рівні ціни в даний момент часу.

Порушення ринкової рівноваги може бути викликане різними факторами як ринкового, так і неринкового характеру. До таких факторів можна віднести дії детермінант попиту і пропозиції, а також результат втручання держави в функціонування ринку.

Розглянемо детальніше ці фактори.

Фактори впливу ринкового характеру:

Ø Детермінанти попиту:

· цінова – ринкова ціна товару

·

нецінові

кількість покупців на ринку

· доходи покупців

· смаки і уподобання споживачів

· рівень цін на сполучені товари

· очікування споживачів відносно майбутніх цін і доходів

Ø Детермінанти пропозиції:

·

нецінові

цінова – ринкова ціна товару

· кількість продавців на ринку

· ціни економічних ресурсів, з яких виробляється товар

· рівень технології виробництва

· ціни на сполучені товари

· рівень податків і дотацій

Зміна цінової детермінанти призводить до переміщення точки уздовж кривої попиту (пропозиції). Зміна нецінових детермінант призводить до переміщення кривих в системі координат. Прикладом може слугувати рис. 2.6 а,б. Також в результаті зміни детермінант попиту та пропозиції може встановитися нова ринкова рівновага, або ж установлення рівноваги може стати неможливим.

Рисунок 2.6 Наслідки впливу нецінових детермінант на рівновагу ринку

При зміні нецінових детермінант попиту крива D переміститься у положення . В результаті точка рівноваги переміститься із А в точку В. Ціна збільшиться до , обсяги продажів виростуть до .

При зміні нецінових детермінант пропозиції крива S переміститься в положення . Установиться новий рівноважний стан в точці В. Його параметрами являються нова ціна і новий обсяг продажів .

Також порушення рівноваги може бути викликане неринковими факторами (інституціональними), наприклад втручанням держави в функціонування ринку.

У цьому випадку суттєвим фактором порушення являється державне регулювання цін. В такій ситуації у держави може бути два мотиви:

1) захист інтересів споживача

2) захист інтересів виробника

Прагнучи захистити покупця держава вводить верхню межу (так звану «стелю») ціни (рис.2.7). Метою являється підтримка малозабезпечених споживачів. Така межа () встановлюється на рівні нижче ціни рівноваги . Це призводить до зниження кількості товарів і послуг, запропонованих на ринку. Виникає дефіцит в розмірі . Кінцевим результатом стане формування нелегального ринку, на якому встановиться ціна вища не тільки максимуму, встановленого державою, але і колишньої ціни рівноваги. Це викликано тим, що дефіцит товару провокує споживача на покупку по більш високим цінам і продавця на продаж по вищим цінам з ціллю компенсації ризиків (при даному об’ємі пропозиції Qs ціна попиту вище встановленої ).

Рисунок 2.7 Встановлення верхньої межі ціни

Характеристиками «чорного ринку» являються вихідна крива попиту D та крива пропозиції , що має вигляд ломаної. Вертикальний відрізок кривої показує процес повернення ринку до рівноважної ціни при об’ємі продажів Qs; решта кривої – процес формування природної кривої в нових умовах. Рівновага встановлюється при ціні .

Таким чином при встановленні верхньої межі може спостерігатися явище протилежне очікуваному. Замість зниження ціни буде відбуватися її зростання.

Якщо держава прагне захистити виробника, встановлюється нижня границя ціни («підлога ціни») вище рівноважної . Це призводить до виникнення надлишку товару у розмірі . Що в свою чергу спричиняє падіння ціни до .

Графічно така ситуація показана на рис. 2.8.

Рисунок 2.8 Встановлення нижньої межі ціни

Політика ціноутворення є частиною економічної і соціальної політики будь-якої держави. Органи державного управління будують свої стосунки з товаровиробниками, використовуючи наступні важелі:

1) податкову і фінансово-кредитну політику, включаючи встановлення ставок податків і податкових пільг, цін і правил ціноутворення, дотацій, економічних санкцій і ліцензій, соціальних і екологічних норм і нормативів;

2) науково-технічні, економічні і соціальні державні і регіональні програми;

3) державні замовлення на виробництво продукції, виконання робіт і послуг для державних потреб.

Дії держави в регулюванні цін можуть бути короткостроковими і довгостроковими.

Про таке втручання держави в функціонування ринку, як оподаткування, мова піде нижче.

Дата добавления: 2015-08-31