Тема 6. Экономическая система Адама Смита

Дитини

Діти на грудному вигодовуванні рідше хворіють на інфекційні та алергійні хвороби, мають менший ризик розвитку отиту, діареї, синдрому раптової смерті та у старшому віці бронхіальної астми, ожиріння, мають кращі показники розумового розвитку.

2) матері

Жінка, яка годує дитину груддю має менший ризик захворіти на злоякісні хвороби (рак молочної залози та яєчників).

В домашніх умовах, як і в пологовому будинку, необхідно рекомендувати матері дотримуватись вільного вигодовування «за вимогою дитини», тобто такого годування, при якому дитина сама визначає кількість та тривалість годувань залежно від індивідуальної потреби (без обмеження з боку матері). Просте правило для встановлення частоти годувань - годувати, коли дитина зголодніє: дитина повертає голову до матері, смокче свою руку. Плач дитини не завжди та не лише є ознакою голоду.

У 1995 році за ініціативи МОЗ Україна вступила до міжнародного руху за грудне вигодовування малюків за активної підтримки ВООЗ/ЮНІСЕФ (1989 p.). Затверджена Програма з підтримки лактації і заохочення грудного вигодовування новонароджених в пологових стаціонарах, впроваджуються в життя гасла декларації, адресованої медичному персоналу закладів охорони здоров'я, насамперед пологових будинків, працівникам державних органів, організаціям із соціального захисту материнства і дитинства, представникам громадськості.

Немає необхідності перед кожним годуванням мити соски милом або розчином для дезінфекції. Це призводить до видалення природного змащення сосків та ареоли. Шкіра пересушується, і на ній легко виникають тріщини. Поява нових запахів, чужих дитині, може призвести до відмови її від годування груддю. Достатньо дотримуватися звичайної гігієни тіла, щоденно міняти білизну, ретельно слідкувати за чистотою рук. Після годування корисно, не закриваючи груди, дати соскам висохнути, а потім одягти бюстгальтер, поклавши у нього прокладки, які не промокають. Перші краплі молока зціджують, щоб, видалити випадкові забруднення зовнішніх відділів проток залоз. Сидячи на стільці, мати одну ногу ставить на лавочку, однією рукою підтримує голову й спину дитини, іншою вкладає сосок частково з навколососковою ділянкою в рот дитині, захопивши груди середнім і вказівним пальцями, відтягаючи груди трохи назад, щоб ніздрі дитини не були закриті.

Ознаки правильного прикладання дитини до груді:

дитина всім корпусом повернута до матері та притиснута до неї;

обличчя дитини знаходиться близько від груді, підборіддя торкається груді;

рот дитини широко відкритий, нижня губа вивернута назовні;

сосок і більша частина ареоли захоплена ротом дитини;

дитина розслаблена та задоволена, вона робить глибокі повільні смоктальні рухи;

мати не відчуває болю в ділянці сосків;

чутно, як дитина ковтає молоко.

Основні правила успішного грудного вигодовування

1. Прикладання дитини до грудей матері протягом першої години життя при відсутності протипоказань.

2. Цілодобове спільне перебування матері з дитиною.

3. Правильне прикладання дитини до грудей матері.

4. Грудне вигодовування за вимогою дитини в тому числі вночі.

5. Не давати дитині до 6 місяців ніяких інших продуктів і рідини, за виключенням випадків, зумовлених медичними показаннями.

6. Не використовувати соски, пустушки.

7. Виключно грудне вигодовування до 6 місяців.

8. Обов’язкове введення адекватного прикорму з 6 місяців.

9. Продовження грудного вигодовування до 1 року а при можливості і довше.

У віці 6 місяців грудне молоко залишається основним продуктом, для дитини, але виникає необхідність у розширенні раціону харчування дитини та введенні до нього додаткових продуктів (прикорму)

Грудне молоко саме у віці 6 місяців уже не може задовольнити потребу дитини в калоріях, мікронутрієнтах, насамперед залізі, для забезпечення її нормального розвитку.

Прикорм – це продукти харчування, які вводяться в доповнення до грудного молока (молочної суміші у разі штучного вигодовування) дитині першого року життя.

Перед введенням прикорму потрібно впевнитись у готовності дитини до цього.

Ознаки готовності дитини до введення прикорму:

- тримає голову;

- сидить практично без підтримки (в стільчику для годування);

- відкриває рот, коли підносять ложку з їдою;

- відвертається від ложки з їдою, коли не голодна;

- закриває рот з ложкою в роті, тримає їжу в роті, а потім ковтає, а не виштовхує і не випльовує.

Продукти прикорму з підвищеним вмістом заліза:

- каші, промислового виробництва, збагачені залізом;

- м’ясо;

- риба;

- яєчний жовток;

- добре проварені бобові (квасоля, горох).

Штучне та змішане вигодовування

Оптимальним методом вигодовування дитини є грудне молоко. В деяких випадках, коли неможливо вигодування грудним молоком, дитина повинна отримувати повноцінне для свого віку харчування. В таких випадках дитина вигодовується адаптованою сумішшю. Батьки дитини повинні бути проінформовані у повному обсязі про ризик для здоров’я дитини, який існує у випадку вигодовування дитини сумішшю. Необхідно проконсультувати батьків, як безпечно приготувати суміш та правильно її зберігати (не використовувати суміш, якщо минуло понад 40 хвилин із моменту її приготування).

Режим харчування при вигодовуванні сумішшю залишається вільним але можна притримуватись такого режиму, що протягом першого місяця дитину можна годувати 7 разів у добу через 3 години, потім - через 3,5 години 6 разів у добу, з 5 місяців до 1,5 років здорових дітей годують 5 разів у день через 4 години.

Введення продуктів та страв прикорму у дітей, які знаходяться на штучному вигодовуванні, адаптованими молочними сумішами, не відрізняється від аналогічних у дітей з грудним вигодовуванням.

При змішаному вигодовуванні об'єм докорма у вигляді штучних сумішей складає від 1/3 до 2/3 добового об'єму їжі. При штучному — грудне молоко в добовому раціоні дитини або повністю відсутнє, або складає менше 1/3 добового об'єму їжі.

Важливо підкреслити, що змішане вигодовування дитина переносить набагато легше, ніж повне позбавлення грудного молока. Тому як би мало ні було молока у матері, його треба давати дитині в кожне годування. Ферменти, що містяться в материнському молоці, сприяють кращому переваренню «чужорідної» їжі, якими є всі, навіть самі довершені штучні суміші.Для докорму використовують будь-яку фізіологічну суміш, але тільки одну. Не можна урізноманітнювати харчування маленької дитини. Навіть якщо дитина отримує значну кількість докорму давати його потрібно тільки після грудей, з ложечки, щоб утруднити процес докорму й дитина не відвикала від грудей. Давати суміш у вигляді самостійного годування не варто, тому ще це може спричинити угасання лактації.

При штучному вигодовуванні дитину годують із пляшки із соскою, стежать за ретельним миттям і стерилізацією посуду й сосок. Перед годівлею дитини ретельно миють руки, попередньо кип'ятять соску, що надягають на пляшечку. Брати в рот соску дитини в жодному разі не можна, тому що в порожнині рота дорослого багато мікроорганізмів. У дитячу градуйовану пляшку, місткість якої становить 200 мл, наливають призначену лікарем кількість суміші. Якщо після годування залишилося в пляшці молоко, його виливають, не застосовують на наступне годування, тому що цей продукт не буде свіжим. Перед уживанням суміш підігрівають на водяній бані або в спеціальному підігрівнику до температури 37⁰С. Пляшку перед годуванням миють гарячою водою із содою, обполіскують або кип'ятять. Під час годування дитини її голова повинна бути піднята. Якщо в дитини відзначається часте зригування повітрям або частиною з’їденої їжі, її варто потримати кілька хвилин у вертикальному положенні.

Техніка приготування молочних сумішей.

Техніка проведення годування дитини першого року життя з пляшечки та за допомогою ложки.

Зараз продається дуже багато спеціальних сумішей для штучного вигодовування дітей грудного віку (так званих «замінників жіночого молока»), адаптованих до особливостей травлення, обміну речовин і відповідних потребам дитини в основних харчових речовинах і енергії. Всі суміші готують на основі коров'ячого молока, але їх склад максимально наближений до складу жіночого молока. Перехід на штучне вигодовування, особливо в перші місяці життя, вимагає чіткого виконання всіх рекомендацій лікаря. Дуже важливо дотримувати всі правила приготування сумішей та її використання.

Найчастіше адаптовані суміші випускаються у вигляді сухих порошків, які треба розводити певною кількістю води.

Залежно від віку дитини суміші діляться на початкові, або стартові, — для дітей від народження до 6 місяців життя і подальші — для дітей від 5—6 місяців до 1 року.

Як правило, в даний час більшість сумішей для вигодовування малюків готові до вживання, тобто не вимагають кип'ячення (це зазвичай вказано на етикетці).

На етикетці, супроводжуючій кожну упаковку молочної суміші, вказаний її склад, дається характеристика продукту, рекомендації за способами приготування і використання. Найчастіше адаптовані суміші випускаються у вигляді сухих порошків, які треба розводити певною кількістю води. Проте при приготуванні суміші, її розведенні треба особливо чітко виконувати інструкцію про попередню підготовку посуду, кількість порошку, температуру води, її кількість. Зараз до молочних сумішей додаються спеціальні ложечки дозувань, що дозволяють точно відміряти необхідну кількість порошку. Готуючи суміш, не можна допускати приготування як дуже концентрованої, так і дуже рідкої суміші. Це однаково шкідливо. Окрім сухих адаптованих сумішей для дитячого харчування є і готові до вживання рідкі адаптовані молочні суміші. Їх випускають на молочних кухнях і в цехах дитячого харчування молочних заводів.

Суміші «Малютка» і «Малиш» вітчизняного виробництва являють собою порошок із приємним заходом і смаком і випускаються в напівгерметичному впакуванні, проведеної під вакуумом у середовищі інертного газу, у розфасовці по 500 р. Строк зберігання - до 8 міс. Після розкриття коробки при кімнатній температурі продукт можна зберігати не більше 2 тижнів у банці із щільно закритою кришкою.

Спосіб готування сумішей. Для готування 200 мл сумішей «Малютка» і «Малыш» беруться 27 г сухого порошку (2.столові ложки без верху), заливаються 200 мл теплої (50°С) кип'яченої води, потім суміш доводить до кипіння. Після охолодження суміш готова до вживання. Суміш рекомендується готовити безпосередньо перед годуванням. Якщо буде потреба відновлена суміш може зберігатися в холодильнику протягом однієї доби; при цьому її смакові й поживні якості не міняються.

При змішаному вигодовуванні необхідно враховувати кількість молока, висмоктаного дитиною із грудей матері (визначається шляхом зважування дитини до й після годування), і відсутню кількість їжі заповнювати сумішшю.

При годуванні дитини з ложки необхідно:

використовувати чайну ложечку,їжу давати маленькими порціями (на кінчику ложки) і обережно класти дитині на середину язика, тоді воно легко проковтне її.

Навичку їсти ложкою потрібно виробляти тепер, щоб потім не мати проблем з іншою, більш твердою їжею через соску може призвести до травматизації ясен, формування неправильного прикусу карієс зубів.

Ніколи не годуйте дитину в ліжечку. В положенні лежачи вона може захлинутися або вдавитися грудочкою їжі. Під час годування дитина повинна знаходитись у вертикальному положенні, в зручній позі у вас на руках, колінах або сидіти в спеціальному дитячому стільчику.

Їжа для пригодовування завжди повинна бути свіжо приготовленою, мати ніжну, помочену (без грудочок) консистенцію – спочатку вершкоподібну, а потім густішу – сметаноподібну. Перед тим, як давати пригодовування дитині остудіть його до температури тіла (36-37 градусів Цельсія), добре перемішайте і ще раз перевірте, чи рівномірно воно остудилося.

Не можна дитину годувати насильно. Уважно потрібно слідкувати за її поведінкою під час годування. Якщо маля виштовхує їжу з рота, “випльовує” її, відвертає обличчя від ложки з їжею, годування продовжувати марно. Причини такої поведінки можуть бути різними: дитя не голодне, їжа йому не знайома на смак або дуже тепла, ви завдали малюку болю та багато інших причин. Наступного разу вона більш охоче з’їсть запропоновану їжу.

Під час годування рухи дитини повинні бути вільними. Малюку потрібно дати праву руку “його” ложку, хай він звикне до неї. Прийде час і дитина сама почне їсти цією ложкою.

При догодовуванні молочною сумішшю через соску потрібно слідкувати за тим, аби вона відповідала за розміром порожнині рота дитини і була достатньо пружною, з 4-5 маленькими отворами на кінці. Щоб перевірити правильність розміру отворів, переверніть пляшечку з молочною сумішшю соскою вниз: якщо молоко спочатку витікає тоненьким струменем, а потім краплями - значить все в порядку, коли частота крапель невелика або їх немає взагалі, значить отвори занадто малі, дитина буде незадоволена, швидко стомиться; якщо молоко ллється неперервним струменем, то отвори занадто великі, годування через соску небезпечне, дитина може поперхнутися чи навіть захлинутися.

Зберігання зцідженого молока:

- чисте свіжозціджене молоко повинно зберігатися в стерильній, щільно закритій банці або в контейнері, обов'язково в темному місці. Терміни зберігання залежать від температури, при якій зберігається зціджене молоко:

1) без холодильника при +18—20 С не більше 12 годин;

2) в основній камері холодильника при -1-4—5 °С - до 48 годин;

3) в морозильній камері при мінус 18—20 С — до 4 місяців.

- заморожувати молоко для зберігання потрібно у невеликій кількості;

- для того, щоб молоко розтануло, його треба поставити в основну камеру холодильника або проводити розморожування при кімнатній температурі. Після цього його можна зберігати в звичайній камері холодильника ще 48 годин;

- підігрівати холодне молоко для годування краще повільно в теплій воді і тільки до температури тіла. Категорично не можна використовувати для нагрівання мікрохвильові печі.

Пастерізація грудного молока – це нагрівання його до 68—70°С протягом 30 хвилин

Харчоблок, роздатка, столова – місце цих підрозділів стаціонару і лікарні в організації харчування дітей.

Дієта 1-16 за Певзнером, показання для вибору дієтичного стола дитині. Годування важкохворих

Раціональне харчування дітей є важливим чинником у справі охорони здоров'я підростаючого покоління. У комплексі лікувальних заходів харчування займає основне й провідне місце. Завданням лікувального харчування є відновлення порушеного хворобою обміну речовин.

Готується їжа в лікарні на харчоблоці. До складу харчоблока входять: кухня, мийна, заготівельна кімната, комори овочеві й для сухих продуктів, холодильні установки. Застосовують електричні й газові плити. Столи оббиваються алюмінієм, дюралюмінієм або оцинкованим залізом. Обробка м'яса, риби, овочів здійснюється на спеціальних дошках, причому обробка сирих і варених продуктів проводиться теж на різних дошках. Весь інвентар маркірується. Кухонний посуд зберігається на полках і стелажах.

Влітку вікна на харчоблоці затягаються металевою сіткою або марлею.

Кухонний посуд миється в гарячій воді за допомогою щіток і мийних засобів. Металевий інвентар після миття прожарюється в духовій шафі. Дрібні дерев'яні предмети (лопатки, ложки) після миття ошпарюються окропом.

За якість приготовленої їжі відповідає дієтлікар, а при його відсутності - черговий лікар і дієтсестра. Вони повинні бути присутнім при закладці продуктів у казан і стежити за правильним дотриманням технологічних процесів при готуванні їжі. Про якість їжі дієтлікар або черговий лікар роблять позначки в журналі проб готової їжі. Відзначається якість, враховується смак, запах, колір, зовнішній вигляд, консистенція, оформлення їжі в сніданок, обід, полуденок і вечерю.

Дієтсестра стежить за тим, щоб харчування видавалося в суворо певний час, стільки разів, скільки призначене лікарем. Не допускається харчування всухом’ятку й між прийомами їжі.

Роздача їжі дітям проводиться у відділеннях, куди їжа доставляється в емальованому посуді (відра із закритими кришками). Залежно від того або іншого захворювання дитини, особливостей і важкості його перебігу розроблені різні варіанти дієт або столів. Кожна дієта відрізняється набором харчових продуктів, калорійністю, засвоюваністю, вмістом харчових компонентів, особливостями кулінарної обробки, вмістом повареної солі.

При виконанні заходів щодо догляду потрібно знати загальні показання до призначення різних дієтичних столів.

Дієта № 1 - застосовується при виразковій хворобі шлунка й 12-палої кишки, при гастриті з підвищеною кислотоутворюючою функцією.

Дієта № 2 - при хронічних запальних захворюваннях шлунка із секреторною недостатністю.

Дієта № 3 - при закрепах.

Дієта № 4 - при запальних захворюваннях тонкої кишки (коліти).

Дієта № 5 - при захворюваннях печінки й жовчовивідних шляхів, хронічному панкреатиті.

Дієта № 6 - при порушеннях пуринового обміну (подагра, сечокислий діатез).

Дієта № 7 - при захворюваннях нирок.

Дієта №. 8 - при ожирінні.

Дієта № 9 - при цукровому діабеті.

Дієта № 10 - при захворюваннях серцево-судинної системи.

Дієта № 11 - при туберкульозі, анемії, хронічних інфекціях.

Дієта № 12 - при захворюваннях нервової системи.

Дієта № 13 - при гострих інфекційних захворюваннях.

Дієта № 14 - при порушеннях фосфорного обміну.

Дієта № 15 - при всіх захворюваннях у стадії видужання.

Виділяють також нульову дієту - у перші дні після операції на травному каналі. У дитячій лікарні виділяється й дієта № 16 - так званий малятковий стіл. Він призначається дітям у другому півріччі життя після введення прикормів.

Дітей у віці до 1,5 років годують у лікарні 5 разів на добу, після 1,5 років - звичайно 4 рази. До 1,5 років у дітей в нормі протертий стіл, після 1,5 років - загальний. Дітей до року й важких хворих годують у палатах, після року - у їдальні. Під час їжі повинна бути спокійна обстановка, що не викликає негативних емоцій. Під час їжі дієтсестра й обслуговуючий персонал повинні цікавитися, як дитина їсть, якщо погано, чому.

Відразу після прийому їжі посуд з їдальні повинен бути вимитий губкою або щіткою в гарячій воді з додаванням гірчиці або соди для знежирення. Після цього посуд полощуть у проточній воді. Коли потрібне спеціальне знезаражування, посуд після миття на 20-30 хвилин занурюють в 0,2% розчин хлорарантоїну. Замочування можна замінити кип'ятінням. У теперешній час для знезаражування посуду широко користуються сухо-жаровими шафами.

Хворих, що перебувають на строгому ліжковому режимі, годують у зручному для них положенні за допомогою ложки, соски або спеціального поїльника. Під час годівлі стежать за тим, щоб голова була трохи піднята. Шию й груди прикривають пелюшкою або серветкою. Насильно годувати не можна, тому що їжа може потрапити в дихальні шляхи дитини. Завжди повинне бути з боку медичного персоналу уважне, чуйне відношення до хворого, особливо важкохворої дитини

Тести для самоконтролю

1.В який термін після народження необхідно починати грудне вигодовування здорової новонародженої дитини?

А. протягом 1 год В. через 2 год С. через 4 год Д. Через 6 год Е. через 12 год.

2. До переваг грудного вигодовування для здоров’я дитини належать:

А. Зниження захворюваності на інфекційні та алергійні хвороби;

В. Менший ризик розвитку у дитини отиту;

С. Менший ризик розвитку у дитини синдрому раптової смерті;

Д. Кращі показники розумового розвитку.

Е. Все перераховане вірно.

3. Вільне вигодовування «за вимогою дитини» - це:

А. Годування при якому мати визначає кількість та тривалість годувань;

В. Годування при якому дитина сама визначає кількість та тривалість годувань

С. Чітко визначений графік годувань дитини дільничним педіатром

4. Перед годуванням груддю мати повинна:

А. Мити соски милом

В. Мити соски розчином для дезінфекції.

С.Дотримуватися звичайної гігієни тіла, щоденно міняти білизну, ретельно слідкувати за чистотою рук

Д.Все перераховане

5. До основних правил успішного грудного вигодовування належать за винятком:

А. Цілодобове спільне перебування матері з дитиною

В. Виключно грудне вигодовування до 6 місяців

С.Прикладання дитини до грудей матері протягом першої години життя при відсутності протипоказань

Д. Необов’язкове введення адекватного прикорму з 6 місяців.

Е. Не використовувати соски, пустушки.

6. Умови зберігання зцідженого молока без холодильника:

А. при t +18—20 С не більше 6 годин;

В. при t +18—20 С не більше 12 годин;

С. при t +18—20 С не більше 18 годин;

Д. при t +18—20 С не більше 24 годин.

7. За якість приготовленої їжі у лікарні при відсутності дієтлікаря відповідає:

А. Чергова медична сестра В. Черговий лікар та дієтсестра

С. Головний лікар Д. Завідувач відділенням

8. Дієта № 5 по Певзнеру призначається при захворюваннях:

А. Шлунка із секреторною недостатністю.

В. Печінки й жовчовивідних шляхів, хронічному панкреатиті.

С. Ожиріння

Д.Цукровому діабеті

Е. Серцево-судинної системи.

9. При захворюваннях нервової системи хворим призначають дієту:

А. № 1 В. № 3 С. № 5 Д. № 7 Е № 12

10. При годуванні дитини першого року життя з ложки необхідно дотримуватись наступних правил:

А. Використовувати чайну ложечку

В. їжу давати маленькими порціями

С. Іжу класти дитині на середину язика

Д. Під час годування дитина повинна знаходитись у вертикальному положенні

Е.Все перераховане вірно

11. Докорм при змішаному вигодовуванні слід давати:

А. Після годування груддю

В. До годування груддю

С. Не маєзначення

12. При змішаному вигодовуванні об'єм докорма у вигляді штучних сумішей складає:

А. Менше 1/3 добового об'єму їжі

В. 1/3 до 2/3 добового об'єму їжі

С. Більше 2/3 добового об'єму їжі

ЕТАЛОНИ ВІДПОВІДЕЙ ДО ТЕСТІВ ПО ТЕМІ: «ОРГАНІЗАЦІЯ ГОДУВАННЯ ЗДОРОВИХ ТА ХВОРИХ ДІТЕЙ РІЗНОГО ВІКУ»

А	Е	В	С	Д	В	В	В	Е	Е	А	В

Задачі для самоконтролю:

1. У дитини 1 місяця зригування, що виникають щоразу, як тільки після годування груддю малюка вкладають у ліжечко. Огляд педіатра відхилень у стані дитини не виявив. Виникнення зригувань лікар пояснив особливостями травної системи у даному віці та дав поради з догляду за дитиною. В чому полягають ці поради?

2. В поліклініку звернулася мати з дитиною 7-місячного віку. Загальний стан дитини задовільний. Дитина на штучному вигодовуванні. Скільки разів на добу треба годувати дитину?

3. До дитячого стаціонару надійшла дівчинка віком 7 років з хронічним гломеролонефрітом. Яка дієта їй необхідна? Скільки разів необхідно годувати дитину цього віку?

Відповіді на ситуаційні задачі:

1.Вертикальне положення дитини зразу після годування.

2. 7 разів

3. Дієта № 7, 5 разів.

AДAМ СМИТ (1723 -1790)

1. Исторические условия создания учения Смита
2. Творческая биография (см. ПРИЛОЖЕНИЕ)
3. Экономическое учение Смита. Книга «Исследование о природе и причинах богатства народов»
4. Роль и место Адама Смита в Истории экономической науки

1. Исторические условия создания учения Адама Смита

Во второй половине XVIII в. Великобритания была передовой страной с высокоразвитыми торговлей, сельским хозяйством и быстро растущей промышленностью. В промышленности Англии широко распространена мануфактура

• Мануфактуре присуще детальное разделение производственных процессов

• Мануфактуры имели более высокую, чем у ремесленников производительность труда

О развитии промышленности свидетельствует рост городов и численности городского населения

• в XVIII веке население города Ливерпуля возросло в 10 раз,

• Бирмингема – в 7 раз,

• Манчестера – в 5 раз.

В земледелии стремительно распространялись рыночные отношения

• «ОГОРАЖИВАНИЕ», стало проводиться законодательным путём.

• Появился новый класс ФЕРМЕРОВ

Экономическое развитие повлекло за собой изменения в экономической политике государства

На смену протекционизма пришла свобода торговли и предпринимательства. На смену меркантилизма – классическая школа

Теоретического решения требовали вопросы, связанные с либерализацией в экономике

Выразителем экономических чаяний мануфактурного периода стал Адам Смит.

ФИЛОСОФСКИЙ АСПЕКТ УЧЕНИЯ АДАМА СМИТА

Система Смита включает:

• теорию ЧЕЛОВЕЧЕСКОЙ НАТУРЫ

• теорию ИСТОРИИ со своеобразными формами естественного БОГОСЛОВИЯ (невидимая рука)

• ЭКОНОМИЧЕСКУЮ жизнь

ОСНОВНЫЕ ПРОБЛЕМЫ УЧЕНИЯ А.СМИТА:

• ЕСТЕСТВЕННЫЙ ЗАКОН

• ПРАВА СОБСТВЕННОСТИ

• Отношения между индивидуумом и государством

• Функции государства по отношению к человеку

МЕТОДУ А.СМИТА ПРИСУЩДУАЛИЗМ

• С ОДНОЙ СТОРОНЫ, ОН ИСПОЛЬЗУЕТ МЕТОД НАУЧНОЙ АБСТРАКЦИИ

• С ДРУГОЙ – ПОЛЬЗУЕТСЯ ОПИСАТЕЛЬНЫМ МЕТОДОМ выражает интересы «практического» человека

Дата добавления: 2015-08-31