ІІ. Форми дій аеромобільних підрозділів

Залежно від визначених завдань підрозділи, частини та з'єднання аеромобільних військ діють у якості повітряних десантів (тактичні, оперативно-тактичні, оперативні, оперативно-стратегічні), ведуть десантно-штурмові дії (десантно-ударні, десантно-рейдові, диверсійно-пошукові) та аеромобільні дії (аеромобільно-ударні, аеромобільно-патрульні, аеромобільно-пошукові)(мал. 2.1.)

мал. 2.1.

Залежно від складу та поставлених завдань повітряні десанти бувають:

- тактичні повітряні десанти - до аеромобільного (десантно-штурмового, парашутно-десантного) батальйону, які самостійно можуть ді­яти в тилу противника - до 1 доби.

- оперативно-тактичні повітряні десанти - до повітрянодесант­ної (аеромобільної, десантно-штурмової) бригади, яка самостійно може дія­ти в тилу противника до 3-х діб.

- оперативні повітряні десанти - до 2-х з'єднань аеромобільних військ (повітрянодесантна та аеромобільна (десантно-штурмова) бригада), які самостійно можуть діяти в тилу противника до 5 діб.

- оперативно-стратегічні повітряні десанти - не менше 3-х з'єд­нань і частин аеромобільних військ (повітрянодесантна та аеромобільна (десантно-штурмова) бригада, окремі аеромобільні полки, які самостійно можуть діяти в тилу противника не менше 7 діб.

Десантування (від французької descente – висадка, спуск) - це перекидання повітрям підрозділів, частин та з'єднань у тил противника для виконання бойових завдань. Воно включає: зліт літаків (вертольотів) з десантом, побудову їх бойових порядків, переліт у район десантування, викидання або висадку десанту в районі десантування (див. мал. 2.2, 2.3).

Десантування може проводитись у будь яку пору року, вдень та вночі, в простих та складних метеорологічних умовах, що забезпечують нормальну роботу повітрянодесантної техніки і безпечне приземлення особового складу.

Десантування характеризується дальністю, глибиною, тривалістю, висо­тою польоту авіації та висотою викидання (висадки) десанту.

Глибина десантування повітряних десантів - відстань від лінії зіткнення сторін, на початок викидання десанту до району десантування. Вона визначається замислом, умовами обстановки, бойовим складом і задачами десантів, задачами військ, що наступають, а також можливістю безперервної підтримки, прикриття і забезпечення десантів в ході ведення ними боїв у тилу противника, і може складати: тактичних повітряних десантів - до 30км; оперативно-тактичних повітряних десантів - до 70км; оперативних повітряних деса­нтів - до 150км; оперативно-стратегічних повітряних десантів - 250км і більше.

Для виконання завдань по знищенню особливо важливих об'єктів у ти­лу противника можливо планувати висадку повітряних десантів глибина де­сантування та їх склад залежить виключно від поставленого завдання та умов обстановки.

Дальність десантування - це відстань від вихідного району для десанту­вання (дальня границя району від лінії зіткнення сторін) до району десантування (центр району десантування де знаходяться площадки приземлення).

Тривалість десантування - це час необхідний на зліт авіації, побудову бойових порядків, переліт у район десантування, викидання або висадку де­санту у районі десантування.

Висота польоту авіації - це відстань від поверхні землі до літаків (вертольотів) у ході польоту авіації від вихідного району для десантування до району десантування. Вона залежить від дальності десантування, ступеню придушення ППО противника, пори року та часу доби. Як правило політ авіації здійсню­ється із перемінним профілем.

Висота викидання (висадки) - це відстань від поверхні землі до літаків (вертольотів) в час коли здійснюється викидання (висадка) десанту. Вона за­лежить від ТТХ повітрянодесантної техніки, побудови бойових порядків авіа­ції за висотою та рельєфу місцевості в районі десантування. Як правило вики­дання десанту здійснюється з малих висот.

Для підготовки повітряного десанту, АА і ВТА до десантування і бойових дій призначається вихідний район для десантування (ВРД). Він включає: основні і запасні аеродроми (посадочні площадки:1,5км х 0,5км) для частин АА та ВТА, основні і запасні райони зосередження (для бригади, полку - до 100 кв. км; для батальйону - до 10 кв. км; роти - до 3 кв. км) та основні і запа­сні райони очікування (на відстані 5-10км від аеродромів зльоту) військ, що десантуються. ВРД призначаються на відстані 50-120км (АА) і більше (ВТА) від лінії зіткнення сторін, і обмежуються радіусом польоту АА та ВТА. Розмір ВРД залежить від складу повітряного десанту, його задач, характеру місцевості, наявності аеродромної мережі (посадочних площадок) придатних до прийому АА і ВТА, способів та умов десантування.

У випадку підготовки підрозділів до десантування у стислі терміни, вони можуть виходити із районів зосередження безпосередньо на аеродроми, мина­ючи райони очікування. Коли десантування проводиться тільки вертольотами, райони очікування, як правило, не призначаються.

Аеродроми (посадочні площадки) у ВРД призначаються, по можливості, поблизу районів зосередження. Посадочні площадки для вертольотів призначаються, як правило, безпосередньо у райо­нах зосередження десанту, або поблизу них. Розміри площадок (до 1,5км в довжину і 0,5-0,7км в ширину) повинні дозволяти одночасне розміщення на кожній не менше ескадрильї вертольотів і їх зліт. Запасні аеродроми (посадочні площадки) використовуються у випадку виходу зі строю основних.

Підрозділи повітряного десанту, які десантуються з одного аеродрому одним вильотом військово-транспортної авіації, складають аеродромну групу. Один із командирів підрозділів, які входять до складу аеродромної групи, при­значається старшим і відповідає за своєчасну підготовку всіх підрозділів аеро­дромної групи до десантування та бойових дій.

Переліт АА та ВТА з десантом у район десантування, як правило, здійснюється у смузі прольоту. Ширина смуги прольоту складається із ширини побудови бойового порядку АА (ВТА) та двох відстаней ураження засобів ППО загальновійськових підрозділів противника (ширина для АА 4-6км).

Смуга прольоту, як правило, знаходиться у смузі подавлений засобів ППО противника ширина, якої складається із двох відстаней ураження засобів ППО противника малої дальності і складає 60-100 кілометрів.

Побудова бойових порядків АА (ВТА) при десантуванні визначається умовами обстановки, характером бойових завдань десанту, можливостями засобів та систем між літакової навігації і повинно забезпечити мінімальні терміни викидання (висадки) повітряного десанту, безпеку польоту літаків (вертольотів) і приземлення особового складу після викидання, найменшу уразливість літаків (вертольотів) від засобів ППО противника.

В ході десантування бойовий порядок ВТА складається із декількох колон і включає групу забезпечення (наведення та РЕБ) та десантну групу.

Бойовий порядок ВТА і АА, як правило, включає групу розвідки та позначення площадок приземлення, групу подавлення засобів ППО, групу передового заго­ну, групу РЕБ, десантну групу (головні сили), групу пошуково-рятувального за­безпечення, резервну групу, демонстраційну групу, групу прикриття (головна, бокові, тильна)(див. мал.2.6).

При організації бойового польоту ВТА і АА призначаються: вихідний рубіж, контрольні пункти (рубежі) та рубіж бойового розходження. Віддалення вихідного рубежу від ВРД повинно забезпечувати побудову бойового порядку частин ВТА і АА і може складати 15-30км. Контрольні пункти (рубежі) вибираються на кожному маршруті польоту через 30-50км і в місцях різкої зміни напрямку та профілю польоту.

Рубіж: бойового розходження призначається для перешикування частин (підрозділів) ВТА і АА, заходу їх на площадки приземлення та об'єкти атаки. Його віддалення від площадок приземлення (об'єктів для атаки з повітря) повинно забезпечити виконання маневрів для посадки вертольотів та нанесення ударів по об'єктам противника з повітря і складає 5-8км.

За доставку повітряного десанту в район десантування відповідає ко­мандир авіаційного з'єднання (частини, підрозділу) і після викидання (висадки) авіація повертається на свої аеродроми, а десант діє самостійно.

А в ході ведення десантно-штурмових (аеромобільних) дій за виконання завдань в повному обсязі (від зльоту вертольотів для виконання завдань до їх повернення після виконання завдань) відповідають командири десантно-штурмових, (аеромобільних) загонів та груп, які діють на вертольотах

Для викидання (висадки) повітряного десанту у тилу противника призначаються основні та запасні райони десантування (РД), які включають основні та запасні площадки приземлення (при десантуванні парашутним способом - розмірами 2км х 5км, призначаються, по можливості, якомога ближче до об'єктів захоплення десанту) та аеродроми придатні для безпечного приземлення особо­вого складу, повітрянодесантної техніки, посадки вертольотів та літаків ВТА. Запасні райони десантування призначаються з урахуванням того, щоб повітряний десант після викидання (висадки), був здатний виконувати головне завдання.

Розмір районів десантування (РД) залежить від складу десантів, їх завдань, характеру місцевості, засобів і умов десантування і може складати: для бригади (полку) - до 20км х 20км, для батальйону - до 5км х 5км, роти - до 2км х 2км.

Викидання (висадка) повітряного десанту може здійснюватись на об'єкт захвату, поблизу об'єкта (до 3км) і на деякій відстані від об'єкту захвату (більше 3км).

Застосування десантно-штурмового і повітрянодесантного компонентів включає:

· завдання вогневих ударів по угрупованнях військ, засобах ППО та інших об'єктах противника у смузі прольоту ВТА та АА, районі десантування та прилеглих до нього районах;

· одночасне або послідовне десантування повітряного десанту;

· бойові дії десанту в тилу противника;

· бойові дії авіації, ракетних військ щодо підтримки десанту;

· бойові дії військ протиповітряної оборони щодо прикриття ВТА та АА і повітряних десантів;

· перекидання військ та бойової техніки з метою посилення десантів та подання їм матеріальних засобів.

Десантно-штурмові дії - це сукупність узгоджених та взаємопов'язаних за метою, завданнями, місцем та часом дій аеромобільних з'єднань, частин і підрозділів та приданих або штатних з'єднань, частин і підрозділів армійської авіації щодо десантування та виконання бойових завдань у тилу противника, які проводяться за єдиним замислом і планом. Вони бувають: десантно-ударні; десантно-рейдові; диверсійно-пошукові.

Десантно-ударні дії - це дії десантно-штурмових загонів і груп у тактичній, оперативній та стратегічній глибині з метою виведення із пат розвіданих координатних об'єктів противника (див. мал. 2.7.). Тривалість ведення десантно-ударних дій визначається часом знаходження у повітрі вертольотів і складає біля 2 годин. Схема дій: десантування-удар-маневр (повернення через лінію бойового зіткнення сторін). Найбільш характерні в оборонних операціях.

мал. 2.8. Десантно-ударні дії.

Десантно-рейдові дії - дії з метою пошуку, до розвідки і послідовного знищення декількох об'єктів у визначеній зоні або смузі. (див. мал. 2.9.). Трива­лість ведення десантно-рейдових дій визначається часом необхідним для ви­конання поставлених десантам завдань.

мал. 2.9. Десантно-рейдові дії.

Схема ведення десантно-рейдових дій: пошук і до розвідка - висадка десанту - швидкий короткий удар - маневр в інший район - пошук - удар - маневр (повернення через лінію бойового зіткнення сторін). Враховуючи раптовість і швидкоплинність такого способу, удари наносяться з ходу, в більшості випадків без залучення додаткових сил та засобів, тільки силами десантів і вертольотів. Цей спосіб більш придатний наступальним операціям.

Диверсійно-пошукові дії - здійснюються малими підрозділами - групами (взвод, іноді рота), що озброєні стрілецькою зброєю, вибуховими та протитанковими засобами.

мал. 2.10. Диверсійно-пошукові дії.

Схема дій: засідки; пошук і нальоти; мінування та руйнуванням шляхів; демонстративні дії з метою затягування противника на перешкоди та райони загороджень; знищення (вивід з ладу) елементів систем управління та постачання; зруйнування об’єктів місцевої інфраструктури; розвідки для наведення авіації і артилерії. В усіх випадках диверсійно-пошукові дії проводяться з максимальною прихованістю, рішуче і без тривалого зіткнення з силами противника (мал. 2.10.).

Аеромобільні дії - це сукупність узгоджених та взаємопов'язаних за метою, завданнями, місцем та часом дій аеромобільних з'єднань, частин і під­розділів та приданих або штатних з'єднань, частин і підрозділів армійської авіації щодо перекидання повітрям та виконання завдань, які проводяться за єдиним замислом і планом, у ході проведення спеціальних, антитерористичних та миротворчих операцій. Вони бувають: аеромобільно-ударні; аеромобільно-патрульні; аеромобільно-пошукові.

Аеромобільно-ударні дії - це дії аеромобільних загонів і груп у ході спеці­альних, антитерористичних та миротворчих операцій з метою виведення із ладу (ліквідації) розвіданих координатних об'єктів (див. мал. 2.11.). Тривалість ведення аеромобільно-ударних дій визначається часом знаходження у повітрі вертольотів і складає біля 2 годин.

мал. 2.11. Аеромобільно-ударні дії.

Аеромобільно-патрульні дії - це дії аеромобільних загонів і груп у ході спеціальних, антитерористичних та миротворчих операцій з метою до розвідування і послідовного виведення із ладу (ліквідації) об'єктів у визначеній смузі (напрямку) (див. мал. 2.12-2.13.).

Тривалість ведення аеромобільно-патрульних дій визначається часом необхідним для виконання поставлених завдань. Поповнення запасів матеріальних засобів та дозаправлення вертольотів здійснюється із базових районів

мал. 2.12. Аеромобільно-патрульні дії (варіант: Ізоляція у взаємодії з підрозділами ДПС ділянки кордону до початку конфлікту під час введення надзвичайного стану до підходу частин прикриття державного кордону).

мал. 2.13. Аеромобільно-патрульні дії (варіант: Роз’єднання ворогуючих сторін).

.

Аеромобільно-пошукові дії - це дії аеромобільних загонів і груп у ході спеціальних, антитерористичних та миротворчих операцій у визначеному районі з метою пошуку та виведення із ладу (ліквідації) об'єктів (див. мал. 2.14.). Тривалість ведення аеромобільно-пошукових дій визначається часом необхідним для виконання поставлених завдань.

мал. 2.14. Аеромобільні-пошукові дії (варіант: Проведення у визначеному районі пошуку прихованого розташування НЗФ (баз, складів з озброєнням) з подальшим їх блокуванням і знищенням своїми силами або у взаємодії з головними силами десанту за викликом).

В залежності від умов обстановки, десантно-штурмові та аеромобільні дії можуть вестись як одним із основних способів, так і різним їх комбінуванням.

Дата добавления: 2015-08-31