Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Вимоги до оформлення курсової роботи

 

За результатами курсового проектування кожний студент індивідуально складає пояснювальну записку.

Структура пояснювальної записки з курсового проектування:

- титульний аркуш - 1 с.;

- реферат – 1 с.;

- завдання на курсове проектування – 1 с.;

- зміст - 1 с.;

- основні розділи - 10-20 с.;

- висновки - 1-2 с.;

- перелік посилань - 1с.

Титульний аркуш містить інформацію про дисципліну, по якій виконувалося проектування, тему індивідуального завдання, автора пояснювальної записки (зразок виконання титульного листа пояснювальної записки наведений в додатку А).

В рефераті (додаток Б) треба вказати обсяг записки, відомості про обсяг проекту, кількість сторінок, розділів, ілюстрацій, таблиць, додатків, джерел за переліком посилань. В тексті реферату описується мета курсової роботи, методи вирішення задачі, основні результати роботи. Наводиться перелік ключових слів, які характеризують основний зміст пояснювальної записки (10-15 слів в називному відмінку прописними літерами через кому).

Завдання на курсове проектування – вказується отримане індивідуальне завдання, визначаються вихідні дані, визначається середовище виконання програми.

Суть пояснювальної записки викладають, розділяючи матеріал на розділи. Обов’язковими розділами записки є:

- опис структури програми та даних;

- блок-схема алгоритму з описом роботи її окремих блоків;

- текст програми з докладними коментарями;

- результати роботи програми (в тому числі опис тестових прикладів);

- інструкція, як встановлювати та користуватися програмою.

У висновках наводять оцінку отриманих результатів роботи (у тому числі негативних); запропоновані області використання результатів роботи.

Вимоги до оформлення тексту:

Текст пояснювальної записки друкується на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210x297 мм) розбірливо без виправлень. Помилки, описки і графічні неточності необхідно акуратно підчистити і написати полагоджений текст від руки чорнилом, пастою або тушшю. Ушкодження аркушів, виправлення не припускаються.

Виклад змісту роботи в пояснювальній записці повинний бути стислим, чітким, що виключає можливість суб'єктивного тлумачення. Мова викладення повинна бути технічно грамотною, не містити жаргонних виразів і маловживаних слів.

Варто користуватися єдиними і відповідними встановленими стандартом термінологією і визначеннями, а при їхній відсутності - загальновживаними в науково-технічніх джерелах.

Скорочення слів у тексті і підписах під ілюстраціями, як правило, не припускається.

Шрифт пояснювальної записки Times New Roman, 14 пт, через 1,5 інтервалу.

Шрифт тексту програми Courier New, 10 пт, через 1 інтервал. Поля сторінки: зверху, знизу, справа і зліва – по 2 см. Вирівнювання основного тексту виконується по ширині. Кожний абзац – з відступом
1,25 пт.

Заголовки розділів повинні бути розміщені по центру, а заголовки окремих параграфів тексту – з абзаца 1,25 пт. Заголовки розділів пишуть прописними літерами, заголовки підрозділів – строковими літерами (перша - прописна). Переносити слова в заголовках не дозволяється, крапку в кінці не ставлять. Відступи від заголовків: 12 пт зверху і 6 пт знизу. Розділи та підрозділи пояснювальної записки варто нумерувати арабськими цифрами. Після номеру розділу крапку не ставлять. Розділи пояснювальної записки можуть мати декілька підпунктів, що розділяються крапкою, наприклад, 1.1, 1.2, 2.3 і т.д. Структурні елементи «РЕФЕРАТ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ» не нумерують.

Нумерація сторінок внизу, по центру сторінки.

Нумерація малюнків і таблиць в межах розділу. Підмалюнкові підписи виконуються шрифтом розміру 12 пт і розміщуються по центру рисунка:

Рисунок 2.3 – Алгоритм метода сортування вставками

Нумерація таблиць виконується шрифтом розміру 12 пт і розміщується над правим верхнім кутом таблиці:

Таблиця 1- Типи етапів проектування

Формули і рівняння нумеруються арабськими цифрами в круглих дужках в межах розділу, наприклад (4.1). Вище і нижче кожної формули повинно бути залишено не менше одного вільного рядка.

Посилання в тексті на джерела необхідно наводити в міру їх згадування в записці, вказуючи порядковий номер, виділений двома квадратними дужками, наприклад: [5].

Додатки оформляють як продовження пояснювальної записки на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини, розташовуючи їх у порядку появи посилань у тексті. Кожний додаток треба починати з нового аркуша. Сторінки додатків нумерують в межах всієї записки.

До пояснювальної записки додаються: блок-схема алгоритму, текст програми та протокол виконання програми (надрукуваний екран виконання).

Додаток повинний мати заголовок, надрукований зверху маленькими літерами з першої великої симетрично відносно текста страниці. Посередині рядка над заголовком маленькими літерами з першої великої повинно бути надруковано слово “Додаток___” і велика літера, яка позначає додаток.

Додатки належить позначати послідовно великими літерами української абетки, за виключенням Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, Додаток А, Додаток Б і т.д. Один додаток позначається як Додаток А. Додатки повинні мати спільну з рештою записки наскрізну нумерацію страниць.

Текст кожного додатка при необхідності може бути розділений на розділи, підрозділи, пункти і підпункти, що нумеруються арабськими цифрами в межах кожного додатка. Перед ними ставиться позначення додатка (літера) і крапка "А.2" – другий розділ додатка А; Г.3.1 – підрозділ 3.1 додатка Г; Д.4.1.2 – пункт 4.1.2 додатка Д; Ж.1.3.3.4 – підпункт 1.3.3.4 додатка Ж.

Рисунки, таблиці, формули нумерують в межах кожного додатка, наприклад, рисунок Г.3 – третій рисунок додатка Г; таблиця А.2 – друга таблиця додатка А; формула (А.1) – перша формула додатка А.


5 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

Рекомендується послідовне, поетапне виконання основних розділів пояснювальної записки курсової роботи.

Оформленню розділу повинно передувати детальне вивчення літератури та методики побудови алгоритмів розв’язання задач.

Виконання курсової роботи починається з постановки задачі.

Кожна з представлених тем курсової роботи є відображення матеріалу, який вивчається на лекціях та лабораторних заняттях. На першому етапі слід чітко уявити собі предмет поставленої задачі. Це може бути робота з масивом, чи робота з файлом, чи робота з графічними процедурами і т. і.

Необхідно після вивчення лекційного матеріалу та додаткової літератури визначити можливості вибраної структури даних та після того приступити до розробки математичної моделі (якщо це можливо) задачі і розробки алгоритму.

Розробка алгоритму повинна виконуватися методом програмування зверху-вниз. При цьому виконується поетапна деталізація алгоритму.

Після розробки алгоритму треба описати алгоритм мовою програмування С++. Програму тестують на всій множині значень вхідних даних.

Результати виконання програми аналізують на можливість алгоритмічних похибок.

Після виконання кожного етапу студент повинен консультуватися у керівника курсової роботи.

Оцінювання роботи приводиться в наступній таблиці:

Етап Кількість балів
Постановка задачі  
Розробка математичної моделі  
Складання алгоритму  
Складання програми  
Складання пояснювальної записки  
Захист курсової роботи  
Разом  

Додаток А

Приклад оформлення титульного аркуша

 

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет радіоелектроніки

 

Кафедра інформатики

 

КУРСОВА РОБОТА

Тема: “ Обчислення площі опуклого многокутника за введеними координатами верхівок”

з дисципліни «Програмування»

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

Керівник ___________ _____________ (підпис) (прізвище, ініціали)

 

 

Студент гр. ___________ _____________ (підпис) (прізвище, ініціали)

 

 

 

Харків 2014

Додаток Б

Приклад оформлення реферату

 

 

РЕФЕРАТ

 

Записка пояснювальна до курсової роботи: 23 с., 5 рис., 4 розділи, 2 додатка.

Мета роботи — розробка програми для знаходження площі опуклого многокутника по заданих координатах верхівок.

Метод вирішення задачі — розрізання опуклого многокутника на трикутники, верхівки яких співпадають з верхівками многокутника, та знаходження площі многокутника, як суми площин трикутників, знайдених за формулою Герона для знаходження площі довільного трикутника.

Розроблено програму, яка знаходить площу опуклого многокутника по заданих координатах верхівок та одинадцять прикладів до неї у вигляді файлів вхідних даних: кількість верхівок та їхні координати у декартовій системі координат.

Програму складено мовою C++ у середовищі програмування Visual C++.

 

ОПУКЛИЙ МНОГОКУТНИК, КООРДИНАТИ ТОЧКИ, ВЕРХІВКА МНОГОКУТНИКА, ФАЙЛ ВХІДНИХ ДАНИХ, ВИХІДНІ ДАНІ, ПЛОЩА МНОГОКУТНИКА, РІВНЯННЯ ПРЯМОЇ, ФОРМУЛА ГЕРОНА, ФУНКЦІЇ, ЗМІННІ, МАСИВИ СТРУКТУР.

 

 

Додаток В

Приклад оформлення змісту пояснювальної записки

ЗМІСТ

 

Вступ...................................................................................................................4

1 Постановка задачі.........................................................................................6

2 Теоретична частина......................................................................................7

2.1 Визначення опуклості многокутника..........................................7

2.2 Визначення площі довільного опуклого многокутника............8

3 Програмна реалізація....................................................................................10

3.1 Опис структури програми.............................................................10

3.2 Опис розроблених функцій та програмних засобів....................11

4 Інструкція користувача.................................................................................13

Висновки.............................................................................................................15

Перелік посилань...............................................................................................16

Додаток А. Текст програми...............................................................................17

Додаток Б. Можливі результати роботи програми.........................................23


 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Керниган Б., Ритчи Д. Язык программирования Си: Пер. с англ. —М.: Финансы и статистика, 1992. — 272 с.

2. Страуструп Б. Язык программирования C++, 3-е изд./ Пер. с англ.-СПб.; М.: ”Невский Диалект” – “Издательство БИНОМ”,1999 г. – 991 с.

3. Н. Вирт. Алгоритмы и структуры данных. – СПб.: Невский диалект, 2001.-352 с.

4. Яремчук Ф.П., Рудченко П.А. Алгебра и элементарные функции. Справочник. К.: Наукова думка, 1987. – 649с.

5. Електронний підручник з дисципліни «Програмування» Руденко Д.О.

6. Подбельский В.В. Язык Си++: Учеб. пособие. - М.: БИНОМ, 1995. - 400 с.

7. Х.М.Дейтел, П.Дж. Дейтел. Как программировать на С++.- М.:ЗАО «Издательство БИНОМ», 2000 г. – 1024 с.

8. Павловская Т.А. С/С++. Программирование на языке высокого уровня. – СПб: Издательство “Питер”, 2001.- 464с.

9. Глушаков С.В. и др. Язык программирования С++. - Харьков: Фолио, 2002. - 500с.

10. Бритик В.И., Мегель Ю.Е. Программирование на объектно-ориентированном языке С++: Учебное пособие для вузов/ М-во образования Украины.- К., 2001. - 425с.

11. Луговой А.В., Путятин Е.П., Смагин Д.М., Степанов В.П. С++: решение инженерных задач. Учебное пособие. – Харьков, «Компания «Смит», 2005. – 340 с.

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Методы контроля и самоконтроля за эффективностью учебно-познавательной деятельности | Дискретная математика
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-08-31; Просмотров: 424; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.042 сек.