Порядок оформлення звіту з виробничої практики

Звіт з виробничої праткики як оригінальне теоретично-прикладне дослідження повинна мати певну логіку побудови, послідовність і завершеність. Загальний обсяг звіту має бути близько 50 сторінок друкованого тексту, не враховуючи список літератури і додатки.

Мова звіту – державна, стиль – науковий, чіткий, без орфографічних і синтаксичних помилок.

Рекомендується така структура звіту:

· зміст (план)роботи;

· вступ;

· перший розділ (фінанси підприємств);

· другий розділ (аналіз господарської діяльності);

· третій розділ (бухгалтерський облік);

· висновки;

· література;

· додатки.

Зміст звіту може займати 1–1,5 сторінки. В ньому записуються назви всіх розділів і підрозділів (параграфів) із зазначенням початкових сторінок. План роботи має відображати суть проблеми, її складність та логіку дослідження. Назви розділів і підрозділів повинні бути стислими і зрозумілими, літературно грамотними, тісно пов’язаними з назвою роботи, але не повторювати її.

У вступі (2-3 сторінки) слід обґрунтувати актуальність обраної теми, мету та завдання, об’єкт та предмет дослідження, а також дати коротку характеристику структури звіту.

Висновки (2-3 сторінки) є завершальною частиною звіту. Вони повинні містити стислий виклад актуальності теми, зроблених оцінок та узагальнень під час аналізу, пропозицій автора та їх економічної ефективності. Ознайомлення з текстом висновків повинно сформувати у читача уявлення про ступінь реалізації автором поставленої мети і завдань.

Література включає складений за чинними правилами перелік використаних літературних джерел.

У додатки виносяться громіздкі таблиці допоміжного характеру, блок-схеми, зразки форм таблиць тощо.

Звіт має бути виконаний і оформлений з додержанням усіх технічних вимог до наукових робіт. Текст роботи має бути набраний на комп’ютері на одному боці аркуша білого паперу формату А4. Шрифт Times New Roman, 14 пт, через 1,5 інтервали.

Текст розміщується на сторінці, яка обмежується полями: лівим – не менше ніж 20 мм, правим – не менше ніж 10 мм, верхнім – не менше ніж 20 мм, нижнім – не менше ніж 20 мм. Відстань між заголовком і текстом має бути в межах 15-20 мм.

Звіт починається з титульного аркуша, який виконується за формою (додаток А).

За титульним аркушем розміщують послідовно:

- зміст роботи,

- вступ,

- основні розділи роботи,

- висновки,

- література,

- додатки.

У змісті зазначають початкові сторінки кожного розділу і підрозділу. Назви розділів і підрозділів у змісті й тексті мають бути однаковими.

Вступ, кожний розділ, висновки і список літератури починаються з нової сторінки, а наступний підрозділ – одразу після закінчення попереднього.

Розділи, підрозділи слід нумерувати арабськими цифрами та друкувати з абзацним відступом.

Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах усього тексту за винятком додатків (1, 2, 3 і т. ін.).

Номер підрозділу або параграфу включає номер розділу і порядковий номер підрозділу або пункту, відокремлені крапкою (1.1, 1.2 і т. ін.).

Розділи, параграфи повинні мати заголовки, що чітко й коротко відображають їхній зміст.

Заголовки розділів слід друкувати по центру, параграфів – з абзацним відступом з великої літери без крапки в кінці та без підкреслень.

Перенесення слів у заголовку розділу не допускається. За використання набірних друкарських форм заголовки розділів і підрозділів слід виділяти напівжирним шрифтом.

Таблиці при написанні звіту застосовують для уточнення та зручності порівнювання показників. Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. Назва таблиці має точно і стисло відображати її зміст. Назву слід розміщувати посередині над першою частиною таблиці, над іншими частинами таблиці пишуть “Продовження таблиці___” з зазначенням номера таблиці.

Таблиці (за винятком таблиць у додатках) слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу. Номер таблиці складається з номеру розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, “Таблиця 2.1” – перша таблиця другого розділу.

Таблиці кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка.

На всі таблиці мають бути посилання в тексті, які складаються зі слова «таблиця» із зазначенням її номера.

Заголовки стовпців і рядків таблиці слід друкувати з великої літери. У кінці заголовків таблиць крапки не ставлять, заголовки і підзаголовки стовпців друкують в однині.

Таблиці ліворуч, праворуч і знизу, як правило, обмежують лініями.

Графічний матеріал – рисунки (схеми, діаграми і т. ін.) розміщують у роботі для встановлення властивостей або характеристик об’єкта, а також для ліпшого розуміння тексту. На графічний матеріал мають бути посилання в тексті курсової роботи.

Графічний матеріал треба розмістити безпосередньо після тексту, в якому про нього згадується вперше, або на наступній сторінці, а за необхідності – у додатку.

За наявності у курсовій роботі таблиць, що доповнюють графічний матеріал, таблиці слід розміщувати після графічного матеріалу.

Графічний матеріал може мати тематичну назву, яку розміщують під ним.

За необхідності під графічним матеріалом розміщують пояснювальні дані. Слово «рисунок» і назву подають після пояснювальних даних.

Графічний матеріал (за винятком графічного матеріалу додатків) слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу. Номер рисунка складається з номерів розділу та порядкового номера рисунка, відокремлених крапкою (Рис. 1.1).

Рисунок (діаграму, схему і т. ін.), як правило, слід виконувати на одній сторінці. Якщо рисунок не вміщується на одній сторінці, дозволяється переносити його на інші сторінки. При цьому тематичну назву розміщують на першій сторінці, пояснювальні дані – на кожній сторінці і під ними друкують «Рис...., аркуш...», якщо є кілька рисунків, і «Рис. 1, аркуш...», якщо є один рисунок.

Формули, за винятком тих, які є в додатках, мають нумеруватися арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, які друкують на рівні формули праворуч у круглих дужках.

Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, відокремлених крапкою. Приклад: (3.1), (3.3).

Посилання в тексті на порядкові номери формули дають у дужках. Приклад:…у формулі (1.1).

У формулі як символи фізичних величин слід застосовувати позначення, встановлені відповідними стандартами або іншими документами.

Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, якщо вони не пояснювалися в тексті, мають бути наведені безпосередньо під формулою.

Пояснення кожного символу слід давати з нового рядка в тій послідовності, в якій символи наведено у формулі. Перший рядок пояснення має починатися словом «де» без двокрапки.

Формули, що подаються одна за одною і не розділені текстом, відокремлюють комою.

Дата добавления: 2015-08-31