Розподілення земляних мас 2 страница

1. Аминев, Р.М. Медицинская служба гражданской обороны: курс лекций / Р.М. Аминев, С.В. Сероглазов, О.И. Вовк, В.П. Кулага. – Оренбург: Оренб. гос. мед. академия, 2008. – 216 с.
2. Аминев, Р.М. Медицинская защита при радиационных и химических поражениях: учебное пособие / Р.М. Аминев, Т.Х. Султанов. – Оренбург: Оренб. гос. мед. академия, 2008. – 178 с.
3. Вандышев, А.Р. Медицина катастроф: учеб. пособие для студентов / А.Р. Вандышев – Ростов н/Д: ФЕНИКС, 2002. – 384 с.
4. Виничук, Н.Н. Основы организации медицинского обеспечения населения в чрезвычайных ситуациях (экстремальная медицина. Основы медицины катастроф): Под ред. Н.Н. Виничука, В.В. Давыдова. – СПб.: СПХФА, 2003. – 189 с.
5. Зайцев, А.П. Стихийные бедствия, аварии, катастрофы. Правила проведения и действия населения: сб. метод. разработок / А.П.Зайцев – М.: Военные знания, 2000 – Вып.1: Темы с 1-7. – 80 с.
6. Каракчиев, Н.И. Военная токсикология и защита от ядерного и химического оружия: учебное пособие / Н.И. Какчаев; ред В.И. Арамнов. 4-е изд. испр. и доп.–Ташкент: Медицина УзССР, 1988. – 37с.
7. Кульпинов, С.В. Эвакуация населения: планирование, организация и проведение / С.В. Кульпинов. – М.: Ин-т риска и безопасности, 2009. – 142 с.
8. Куценко, С.А. Военная токсикология, радиобиология и медицинская защита / С.А.Куценко, Н.В.Бутомо, А.Н. Гребенюк. – СПб.: Фолиант, 2004. – 528 с.
9. Левчук, И.П. Медицина катастроф. Курс лекций: [учеб. пособие для мед. вузов] / И.П. Левчук, Н.В. Третьяков. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2013. – 240 с.
10. Микрюков, В.Ю. Безопасность жизнедеятельности: учеб. пособие для студентов высш. учеб. заведений / В.Ю. Микрюков. – Ростов н/Д: Феникс, 2006. – 560с.
11. Погодин, Ю.И. Сборник нормативно-правовых и методических документов по вопросам мобилизационной подготовки и медицинской службы гражданской обороны сборник / ред. Ю.И. Погодин, В.В. Кульбачинский. – М.: Интер Сэн, 2001. – 252 с.
12. Сахно, И.И. Медицина катастроф (организационные вопросы). Под ред. И.И.Сахно, В.И.Сахно. Москва. ГОУ ВУНМЦ МЗ РФ, 2002. – 470с.
13. Хван, Т.А. Безопасность жизнедеятельности: практикум / Т.А.Хван, П.А.Хван. – 2-е изд. – Ростов н/Д: Феникс, 2007. – 317 с.
14. Шапошников, А.А. Организация санитарно-гигиенических и противоэпидемических мероприятий в чрезвычайных ситуациях на современном этапе (Текст) / А.А.Шапошников, А.Ф. Карниз. – М.: Б.и., 1999 – 233 с.

Склад курсового проекту провадження земляних робіт

Будівництво залізниць здійснюється на основі проекту організації будівництва, який є складовою частиною проекту нової залізниці

Проект провадження земляних робіт розробляється на основі прийнятих, в проекті організації будівництва рішень про строки початку та закінчення робіт на даному об'єкті і про способи їх провадження. Основна увага в цьому проекті приділяється питанням технології провадження окремих видів земляних робіт на основі їх комплексної механізації

В курсовому проекті розглядаються такі основні питання:

1) підрахунок об'ємів земляних робіт на даній ділянці поздовжнього профілю;

2) розподілення земляних мас;

3) вибір способів провадження земляних робіт;

4) екскаваторні роботи (розглядається технологія роботи екскаватора-пряма лопата в виїмці і транспортування ґрунту до насипу);

5) скреперні роботи;

6) бульдозерні роботи;

7) обробні роботи;

8) визначення техніко-економічних показників основних комплектів машин;

9) заходи по охороні праці та техніці безпеки при провадженні земляних робіт.

О Б Ъ Е М Ы

З Е М Л Я Н Ы Х Р А Б О Т

N@

ОТМ. м.

ОТМ. м.

ДЛИНА м.

УШИРЕ- НИЕ

КОСО- ГОРН.

ОБЪЕМ НАС. тыс.м.куб.

ОБЪЕМ ВЫЕМ. тыс.м.куб.

1 1.30 2.48 100.0 0.00 0.00 1.95 0.00

2 2.48 -2.56 100.0 0.00 0.00 0.61 0.95

3 -2.56 -3.55 100.0 0.00 0.00 0.00 4.98

4 -3.55 -2.31 35.0 0.00 0.00 0.00 1.66

5 -2.31 -2.41 25.0 0.00 0.00 0.00 0.90

6 -2.41 -2.58 40.0 0.40 0.00 0.00 1.58

7 -2.58 -1.10 100.0 0.40 0.00 0.00 2.79

8 -1.10 2.27 100.0 0.40 0.00 0.79 0.26

9 2.27 2.49 100.0 0.40 0.00 2.68 0.00

10 2.49 -2.74 100.0 0.40 0.00 0.62 1.09

11 -2.74 -2.60 15.0 0.40 0.00 0.00 0.65

12 -2.60 -1.82 85.0 0.00 0.00 0.00 2.84

13 -1.82 -2.80 100.0 0.00 0.00 0.00 3.53

14 -2.80 -2.08 100.0 0.00 0.00 0.00 3.77

15 -2.08 6.23 100.0 0.00 0.00 3.14 0.37

16 6.23 10.80 100.0 0.00 0.00 17.37 0.00

17 10.80 14.85 100.0 0.00 0.00 35.97 0.00

18 14.85 15.16 30.0 0.00 0.00 14.70 0.00

19 15.16 15.42 0.0 0.00 0.00 0.00 0.00

20 15.42 12.67 0.0 0.00 0.00 0.00 0.00

21 12.67 11.70 30.0 0.00 0.00 9.61 0.00

22 11.70 8.27 30.0 0.00 0.00 6.77 0.00

23 8.27 3.81 70.0 0.00 0.00 7.03 0.00

24 3.81 -1.14 100.0 0.00 0.00 1.64 0.18

25 -1.14 -4.40 100.0 0.00 0.00 0.00 4.53

26 -4.40 -7.26 100.0 0.00 0.00 0.00 11.93

27 -7.26 -7.31 100.0 0.00 0.00 0.00 16.35

28 -7.31 -8.74 100.0 0.00 0.00 0.00 18.92

29 -8.74 -8.87 100.0 0.00 0.00 0.00 21.75

30 -8.87 -6.60 100.0 0.00 0.00 0.00 17.94

31 -6.60 -3.30 40.0 0.00 0.00 0.00 3.82

32 -3.30 3.71 60.0 0.00 0.00 0.65 0.71

33 3.71 7.00 100.0 0.00 0.00 8.26 0.00

34 7.00 10.20 100.0 0.00 0.00 17.50 0.00

35 10.20 8.08 100.0 0.00 0.00 19.31 0.00

36 8.08 7.29 100.0 0.00 0.00 14.39 0.00

37 7.29 4.72 100.0 0.00 0.00 9.77 0.00

38 4.72 0.07 100.0 0.00 0.00 2.88 0.00

Объем насыпи Vн = 175.65 тыс.м.куб.

Объем выемки Vв = 121.51 тыс.м.куб.

Профильная кубатура V = 297.16 тыс.м.куб.

Покилометровый объем -100.39 тыс.м.куб./км.

Общая длина L = 2960.00 м.

Розподілення земляних мас полягає в визначенні об'ємів ґрунту, який переміщується із виїмок, резервів і кар'єрів до насипів, кавальєрів, відвалів та виборі засобів механізації земляних робіт.

Побудова графіка попікетних об'ємів земляного полотна і кривої об'ємів, визначення

середньої дальності возки

На аркуші міліметрового паперу наноситься задана ділянка поздовжнього профілю (горизонтальний масштаб 1:10000, вертикальний 1:1000). Підним будується графік попікетних об'ємів (рис.І). Горизонтальні масштаби профілю і графіка приймається однаковими.

Об'єми земляних робіт на пікеті зображаються у вигляді прямокутників. Об'єми виїмок вважаються додатними і відкладаються вверх, а насипу - від'ємними і відкладаються вниз. Попікетні об'єми записуються біля відповідних їм прямокутників, помасивні в центрі масиву і замикаються в овальні рамки. Крива об "ємів будується безпосередньо на графіку попікетних об'ємів.

Побудова цієї кривої необхідна для визначення середньої дальності поздовжньої возки ґрунту (якщо така возка можлива) та границь ділянок розподілення ґрунту.

По вертикальній осі на кожнім пікеті відкладається в масштабі алгебраїчна сума об' ємів насипів і виїмок від початку ділянки. Одержані точки з'єднуються кривою. При наявності на ділянці моста через постійний водостік крива об'ємів будується ізольовано для двох ділянок, розділених границями моста. Висхідні ділянки кривої відповідають виїмкам, низхідні - насипам, а екстремальні точки - нульовим. Будь-яка горизонтальна пряма, що перетинає висхідну і низхідну гілки кривої об’ємів рівні об'ємам виїмок і насипів. Середню дальність візки ґрунту можна визначити як відстань між центрами ваги виїмки та насипу рівних об'ємів. Ця відстань визначається графічно як основа прямокутника, побудованого на горизонтальній лінії таким чином, щоб заштриховані площі справа та зліва від кожної з його бокових сторін були приблизно рівними (див рис 1)

В курсовому проекті умовно приймаємо, що ґрунти із виїмок придатні для відсипки у насип. 3 урахуванням цього весь можливий об'єм виїмок розподіляється до насипів. Якщо об'єм виїмок перевищує об'єм насипів, то залишок його розподіляється у відвал або кавальєр. Для решти ділянок насипів приймається поперечна візка ґрунту із резервів чи кар'єрів. При поперечній возці грунту з кар'єру (або у відвал) середня дальність возки приймається рівною відстані між центрами ваги кар'єру (відвалу) і земляного полотна. Для виконання курсового проекту цю відстань умовно можна прийняти рівною 2 км.

Вибір способів провадження земляних робіт

Найбільший техніко-економічний ефект при спорудженні земляного полотна можна досягти тільки при умові комплексної механізації земляних робіт

Вибір ведучих земляних і транспортних машин слід проводити враховуючи види ґрунтів, об'єми земляних робіт, строки їх виконання, робочі відмітки насипів та виїмок, дальність візки.

На основі вивчення поздовжнього профілю, графіка попікетних об'ємів і кривої об'ємів установлюються елементарні ділянки, де буде застосована поздовжня або поперечна возка грунту. Для цих ділянок визначається робочий об'єм земляних робіт, робочі відмітки і середня дальність возки
Найбільш універсальними землерийними машинами є одноківшові екскаватори зі змінним робочим устаткуванням.

Екскаватори успішно застосовують при розробці всіх видів ґрунтів. При спорудженні залізничного земляного полотна на цей час екскаватори виконують до 80% всіх об'ємів робіт. Багаторічний досвід і техніко-економічні розрахунки показали, що для спорудження земляного полотна найбільш доцільно використовувати гусеничні екскаватори з ковшами ємністю 0.65... 1.65 м. куб. При розробці виїмок великого об'єму, особливо в скельних породах, ефективно використовувати екскаватори з ємкістю ковша до 2.5 м.

Другою по значенню машиною при спорудженні земляного полотна є скрепер (скреперами виконується до 15% об'ємів робіт).

Причіпні і самохідні скрепери ємкістю 8.. 15 м. куб. застосовуються для спорудження ними земляного полотна в нескельних ґрунтах І і II групи, щільні сухі ґрунти при цьому їм рекомендується пушити. Причіпні скрепери доцільно застосовувати при спорудженні насипів із резервів і розробці виїмок з переміщенням грунту в кавальєри (поперечна возка) при цьому робочі відмітки не повинні перевищувати 4...5 м. Розробка виїмок з переміщенням грунту до насипів (поздовжня возка) виконується при будь-яких робочих відмітках. При дальності переміщення грунту,до 300 м доцільно застосовувати причіпні скрепери, а при більшій дальності (до 3000 м) - самохідні скрепери.

До 4% об'ємів земляних робіт виконується тепер бульдозерами. Спорудження бульдозерами насипів із резервів з технологічних міркувань обмежується висотою 1 м.

Розробка виїмок з транспортуванням ґрунту в суміжні насипи ефективна при транспортування до 100 м. Бульдозерами виконується розробка грунтів І, II, III груп шарами без попереднього пушіння. Щільні грунти розробляються бульдозерами після попереднього пушіння.

Грейдер-елеватори використовують при будівництві насипів висотою до 0.8м з односторонніх резервів і до 2 м, з двосторонніх резервів у грунтах 1, II, 111 груп. Найбільш доцільно використовувати грейдер-елеватори в умовах рівнинного рельєфу, коли є можливість виділити для роботи ділянки великої протяжності і однотипними робочими відмітками.

Дата добавления: 2015-08-31