Аналіз соціально-побутового забезпечення

В районі зареєстровано 6 385 чол.- пенціонерів,у тому числі: за віком - 5 231 чол., 629 чол.-по інвалідності, регресники, 127 чол.-за вислугою років, 61 чол. отримують соціальні пенсії, 337чол.- Міністерства оборони України.

Щомісячний фонд виплати пенсій складає - 5942370 грн. Середньомісячна заробітна плата становить - 1652,32 грн, місячний фонд оплати праці - 5166900 грн. Обсяг реальних доходів населення - 172607,0 тис.грн.

Трудові ресурси - 11,813 тис.чол., у тому числі: працездатне населення у працездатному віці - 11,813 тис.чол. Зайнято в усіх сферах економічної діяльності - 4,225 тис.чол., у тому числі: у промисловості - 0,6 тис.чол., у сільському господарстві - 0,7 тис.чол., в інших галузях - 2,2 тис. чол. в державному управлінні - 0,7 тис. чол. Рівень зайнятості населення – 40,74 %. Рівень безробіття – 4,2 %

Мережа навчальних закладів налічує 17 денних загальноосвітніх навчальних закладів, в яких навчається - 2557 учнів, працює 315 вчителів; 1
навчально-виховних заклад інтернат (81 учеь, 34 вчителя); 16 постійних дошкільних закладів (594 дітей, 187 чоловік персоналу), а також дві дитячих позашкільних установ (будинки творчості дітей та юнацтва, школярів, клуби юних техніків, екологів, авіа-, автолюбителів, інші) на 11389 дітей. Налічується 16 шкільних бібліотек (бібліотечний фонд - 147 874 один.) та 1 книжковий магазин.

Медична допомога населенню району надається в 16 установах охорони здоров'я на 95 лікарняних ліжок, кількість лікарів - 38 чол.
Кількість середнього медичного персоналу - 117 чол. Забезпеченість лікарняними ліжками у розрахунку на 10 тис. населення - 42,6 ліжок
Планова ємність амбулаторно-поліклінічних закладів - 360 відвід. за зміну
Планова ємність амбулаторно-поліклінічних закладів у розрахунку на 10 тис. населення - 161,4. Забезпеченість лікарями на 10 тис. населення - 17,04 Працює 15 аптек.

Заклади культури Каланчацького району свою роботу спрямовують на формування та реалізацію в районі державної політики в галузі культури, забезпечують відродження, захист, зберігання та всебічний розвиток традицій, звичаїв, обрядів, духовних цінностей українського народу. Народні доми у своїй повсякденній практичній діяльності творчо використовують набуті і запроваджують нові, народжені сьогоденням форми і методи культурно-просвітницької роботи з урахуванням професійних, вікових, освітніх та інших особливостей і культурних запитів різних груп населення. Так в районі працюють 1 кінозал, 17 бібліотек, 1 музей,14 будинків культури, 2 сільських клуби, 11 клубів за інтересами, 2 дитячих шкіл мистецтв.Культурна спадщина району налічує 27 пам’яток історії, 6 – культури, 207 – археології. Налічується 23 релігійні конфесії, 22 культові споруди (церкви, монастирі, костели, мечеті, молитовні доми, синагоги, інше).

Зі спортивних об’єктів налічується 1 стадіон, 9 футбольних полів, 17 спортивних зали, 59 спортивних площадок, 3 фізкультурно-оздоровчих центри, 4 стрільбищ, тирів, 3 тренажерних зали.

Органи місцевого самоврядування - Районна рада (24 депутата, 10 працюючих), дві селищні ради (50 депутатів, 20 працюючих), 10 сільських рад (158 депутатів, 43 працюючих).

Виконавчі органи влади - районна державна адміністрація (71 працюючий), 4 управління (36 працюючих), 7 відділів (15 працюючих), 12
Виконкомів сільських і селищних рад (43 працюючих)

Курортно-рекреаційна зона Каланчацького району – це близько 600 га узбережжя. Протяжність берегової лінії складає 121,3 км, 1,3 км з яких придатні для розміщення пляжів. Тут розміщено 40 закладів для відпочинку та оздоровлення, загальна площа яких складає 44,9 га. Влітку в прибережній зоні можуть відпочити біля 14 тис. чол.

Зонування території Каланчацького примор’я склалося стихійно. Вимальовуються три основні групи, які можуть формувати рекреаційну зону:

Рисунок 1.9 – Фото зі супутнику місце розташування

с. Хорли, с. Приморське та с. Роздольне. Найбільш розвинену мережу оздоровчих закладів має село Хорли, яке розташоване на однойменному півострові. Заклади відпочинку для дітей знаходяться в с. Роздольне.
Через курортну зону району проходять веломаршрути, які дають можливість поєднувати швидкісне екологічно-чисте пересування та ознайомлення з історичними пам'ятками.Останніми роками швидко набуває популярності сільський зелений туризм, який має переваги перед готельним відпочинком, а саме: свіже повітря, тиша сільської місцевості, харчування на замовлення, проживання у затишних оселях та доступність для широких верств населення.

3.2 Природно - кліматичні Каланчацького района Херсонської області.

3. 2.1.Природно-господарські умови об’єкту досліджень

Каланчацький район розташований на Північно-Причорноморській низинній рівнині на півдні Херсонськоої області. Територія Каланчацький району має площу 918,0 кв км,кількість населення складає 21,967 тис чоловік.

3.2.2.Кліматичні умови

Каланчацький район відноситься до другого агрокліматичного району. Землі знаходяться в зоні недостатнього зволоження. Клімат континентальний, жаркий, посушливий. Річна сума опадів коливається в межах 350-470 мм із зміною по роках від 140-160 до 600-650 мм. Найбільш дощовий місяць липень (35—60 мм), найбільш сухий - березень (20 - 29 мм). Протягом року зазвичай наголошується 100-120 днів з опадами 0,1 мм і більш, проте опади, що перевищують 5 мм і більше, випадають впродовж всього 21-23дней. Основна кількість опадів (60-70%) припадає на теплий період року переважно у вигляді злив, які, як правило, супроводжуються грозою, шквальним вітром, а іноді й градом. Добовий максимум опадів нерідко досягає 50-60 мм, а в гзких випадках - 150-180 мм і більше. Кількість опадів за вегетаційний період – 200-220 мм.Характерні тривалі бездощові періоди тривалістю 50-60 днів і більше. Сніжний покрив невисокий і нестійкий.Весняні заморозки припиняються у другій декаді квітня, але можливо й у тетій декаді травня. Осінні заморозки наступають в середньому у третій декаді жовтня, найбільш ранні у третій декаді вересня. До кінця 3 декади березня. гзедньодобова температура повітря переходить через 5°С. Середня тривалість безморозного періоду 180-200 днів, а вегетаційного - 225-230 днів. Абсолютний максимум, найбільш високої з температур 37-40°С, що коли-небудь спостерігалися, абсолютний мінімум -29- (-33)°С.Суховії спостерігаються щорічно. Центр з підвищеною повторюваністю суховіїв розташований в районі Нижні Серогози - Асканія-Нова. Гидротермічний коефіцієнт (ГТК) - відношення величини випавших опадів до випаровування за вегетаційний період - рівний 0,6-0,7.Район розташований в зоні неповного весняного промочування. Максимальні запаси продуктивної вологи в коренепоживному шарі грунту спостерігається навесні і зазвичай в метровому шарі складають 90-110 мм. У посушливі роки запаси складають всього 50-70 мм, а глибина промочування -40-60

Рік	Середня температура повітря по місяцах
І	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII
	-1,8	4,3	6,7	10,2	17,8	21,4	26,9	23,1	19,1	11,6	7,1	-4,6
	-1,6	-5,1	1,1	8,5	19,0	21,0	22,5	23,5	17,3	11,7	6,2	2,4
	0,9	0,1	5,4	10,1	15,5	19,6	22,1	22,5	18,5	11,7	7,1	3,0
	2,7	-1,2	2,2	10,6	18,3	20,4	23,4	24,7	19,6	11,7	5,2	2,7
	-5,8	-2,8	3,9	10,4	15,3	21,9	23,1	24,8	18,7	12,9	5,9	3,7
	4,6	0,6	5,5	10,2	19,0	23,8	25,5	25,6	18,6	13,4	4,2	1,4
	-4,1	0,6	7Д	11,7	16,0	22,1	24,0	24,8	17,4	13,1	7,0	1,7
	-0,7	2,7	5,3

Сума атмосферних опадів по роках, мм

Таблиця2.1

Середня температура повітря,°С

см

Роки	Сума атмосферних опадів. Мм
І	II	НІ	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII
	6,7	13.6	35,5	24,5	1,4	32,6	4,3	47,9	52,0	58,1	52,8	1,9
	46,3	44,7	19,8	12,6	0,4	19,6	61,3	17,1	8,7	16,3	34,4	29,6
	61,7	33,4	12,1	0,6	66,6	28,7	38,0	83,0	7,0	59,1	20,4	44,9
	40,2	60,9	15,5	3,8	9,8	54,9	83,8	27,4	20,6	58,1	66,2	125,5
	17,7	24,1	47,4	17,0	46,3	18,3	12,3	54,9	7,9	17,1	47,1	12,1
	34,5	16,8	20,7	16,0	4,5	21,6	15,0	60,8	64.8	17,4	58,2	13,9
	9,9	10,3	67,4	51,7	22,7	11,7	90,5	0,0	66,5	9,4	9,4	23,0
	26,3	45,0	22,3	22,5	34,2	18,3	29,8	22,6	53,9	18,3	14,1	11,0

Дата добавления: 2015-08-31