Досвід отримання озалізеного вапна на Магнітогорському комбінаті в 90-і роки

З урахуванням досвіду виробництва так званого озалізненого вапна (шляхом спільного випалу кускового вапняку з залізовмісною добавкою) та ефективного застосування її в конвертерній плавці ММК і МЦЗ в 1994 р розробили і в 1995 р впровадили технологію отримання подібного флюсу шламовим способом. Технологічна схема виробництва флюсу приведена на рисунку 2.1.

Сировиною для виробництва флюсу є вапняк (15-0 мм) Агапівського родовища, колошниковий пил доменного цеху ММК і глина із кар'єру МЦЗ (відповідно 92: 4: 4, вода - 38-42 %).

Глина подається в шлам для кращого гранулювання матеріалу. Підготовлений в млинах шлам надходить в загальну ємність, з якої насосами перекачується в вертикальні басейни, і після коригування за змістом Fe₂O₃ та SiO₂ (48,96 % СаО, 3,52% МgО, 2,43 % SiO₂, 0,38 % Al₂O₃, 3. 41 % Fe₂O₃ вологість - 40,3 %) - в піч, що зупиняється (діаметром 4 м, довжиною 150 м), що має з боку холодного кінця теплообмінники з вільно висячих ланцюгів протягом 40 м (як паливо використовують природний газ).

Рис. 2.1 Технологічна схема отримання флюсу для конверторного

виробництва сталі

Готовий флюс отримують в вигляді міцних гранул (до 80 мм), які зберігаються протягом одного місяця. При стабільному хімічному складі шламу і вмісті вологи найбільший вихід гранул з печі забезпечується при температурі факела в зоні випалу 1450-1550 °С і в печі після ланцюгової завіси 520-620 ºС. Склад флюсу: 4,42 % SiO₂, 0,76 % Al₂O₃, 5,85 % Fe₂O₃, 82,63 % CaO, 5,55 % MgO (п.м.п.п. - 0,45 %).

Дата добавления: 2015-08-31