Якість одержуваного флюсу

Продукт випалу представляє собою шматки вапна, покриті міцною залізистою оболонкою (рис. 2.3), товщина якої на окремих шматках досягає 10 мм.

Рис. 2.3. Вид продукту випалу вапняку з окалиною

Рис. 2.4. Зовнішній вигляд зразків флюсу в зламі (×2)

Мінералогічний аналіз проб показав, що залозиста оболонка являє ошлакованне з поверхні вапно. У кожній пробі чітко виділяються три зони: феритизації, де по межах зерен вапна утворилися ферити кальцію (2СаО∙Fе₂О₃); розпушена, тільки просочена оксидами заліза, і зона високореакційного вапна.

При хімічному аналізі проб, які відбирали через кожну годину роботи печі, встановили, що вміст Fе_заг в продукті коливається від 1 до 10 %.

1 - силікатна зона; 2 - феритназона; 3 - зона розпушення;

4 - зона чистого вапна

Рис. 2.5. Мікроструктура конверторного флюсу (×200)

Різний фракційний склад, питома вага вапняку і окалини, мабуть, призводять до розшарування під час випалу в печі і нерівномірного змістом оксидів заліза в продукті випалу. На рис. 2.6 показана залежність вмісту в флюсі СаО і втрат при прожарюванні від вмісту Fe_заг (коефіцієнти кореляції г₁ = -0,716 та

г₂ = - 0,540).

Рис. 2.6. Залежність вмісту в продукті випалу CaO (суцільна лінії) і

п. п. п. (пунктирні) від змісту Fе_заг (цифри біля точок кількість визначень)

Збільшення у флюсі змісту Fе_заг супроводжується зниженням втрат при прожарюванні, що пов'язано зі збільшенням ступеня випалу вапняку при добавці окалини. Невелике ядро «недопалу», спостережуване у звичайному вапні, відсутне в вапні вкритому оболонкою феритів.

Таблиця 2.4

Хімічний склад флюсу по перетину шматка був наступним, %

Дослідне вапно:	СаО	Fезаг	П.п.п.
оболонка	53,60	34,10	-
сердцевина	92,40	0,14	3,70
Звичайне вапно	86,24	0,61	9,70

Склад серцевини і оболонки дослідного вапна, а також звичайного вапна підтверджує висновок про більш повну дисоціацію вапняку, покритого шаром феритів.

Дата добавления: 2015-08-31