Верховий укіс

Кріплення укосів

Укоси земляних гребель (верховий і низовий) повинні бути закріплені спеціальними кріпленнями, які розраховуються на дію хвиль, льоду, атмосферних опадів, вітру та інших чинників, які руйнують укіс.

Для захисту укосу рекомендується розглядати бетонне (залізобетонне) кріплення. В задачу проектування кріплення входить: а) визначення товщини кріплення, б) підбір зворотного фільтра, визначення границь кріплення.

Верхньою границею кріплення вважається відмітка гребеня греблі, нижня – на глибині нижче рівня мертвого об'єму (РМО) на 2 h_1%

↓НГК=↓РМО- 2 h_1%. (4.3.8)

↓НГК=150,83-2*1,1=148,63м

В кінці кріплення для попередження сповзання його по укосу влаштовується упор із каменю чи бетону.

Підготовка під кріплення, яка відіграє роль зворотного фільтра, може бути виконана із одного або двох шарів матеріалів з різними по розміру частинками, але для цього може бути застосовано рулонне шлаковолокно, мінеральна вата і ін. Кількість шарів підготовки, їх товщина, а також вид матеріалу вибираються в залежності від матеріалу укосу і типу кріплення. Укіс буде закріплено плитами, то під ними повинна бути влаштована суцільна підготовка із щебеню товщиною t = 0,2…0,3 м, а в місцях розташування швів необхідно укладати проти суфозійні шпонки (плити ПС).

Рис. 4.3 Кріплення верхового укосу

Дата добавления: 2015-08-31