Анализ работы. Загадка розвиває в дитині догадливість, кмітливість

КАЗКИ

БИЛИНИ

З) Прислів’я та приказки

Ж) Загадки

Загадка розвиває в дитині догадливість, кмітливість. Загадується загадка – запитує ламає голову над відгадкою. Іносказання переносить предмет в абсолютно іншу область речового світу.,,Чорненька собачка згорнувшись лежить; не гавкає, не кусає, а в будинок не пускає “ – замок хитромудро порівнюється з чорненької собачкою. Алегоричний образ у загадці завжди вражає дивиною, незвичністю, реальної несочетаемостью якостей і властивостей.

Чим сміливіше вигадка, тим важче загадка для відгадування. Неймовірність надає образам загадки ясно усвідомлюване протиріччя реальності, а відгадка вносить порядок в плутанину: все стає на свої місця у згоді з дійсними якостями загадують предмета.

Кажучи іншими словами, загадка вказує на особливі ознаки і властивості, які притаманні тільки загадують предмету. На подібність і запереченні подібності між предметами вона і заснована. Ця властивість загадки вводить дитину в роздум про зв’язки між явищами і предметами навколишнього світу, а також про особливості кожного предмета і явища. Ці розумові операції, проте, важливі не самі по собі, а тим, що дитина відкриває для себе поезію навколишнього світу.

Пословічние судження сприймаються дитиною у прямому значенні, але і їх узагальнюючий характер в якійсь мірі доступний його розумінню.

Народні прислів'я містять мораль, вироблену багатьма поколіннями:,,Ні одного – шукай, а знайшов – бережи “; У залученні дитини до людської мудрості і складається велика педагогічна зна – чення прислів’їв. Прислів’я тим легше лягає в пам’ять, що майстерна тонка робота народу надала повчально думка в коротку ритмічну форму з чітким композиційним членуванням судження на частини.

Народні приказки – це широко поширені образні вирази, влучно визначають якесь життєве явище. На відміну від прислів’я приказка позбавлена узагальненого повчального сенсу і обмежується образним, нерідко алегоричним визначенням якого явища. Дитяча мова, емоційна за своєю природою, легко зближується з народними приказкових виразами, але точне освоєння їх представляє для дитини відома праця, і вихователь повинен стежити за доречністю і правильністю вживання приказок у мові дитини.

Поряд з піснями дошкільнят необхідно знайомити з героїчним епосом. У наш час, коли епос пішов з живої пам'яті народу, про богатирів дитина дізнається з книг. Цінність знайомства дітей з епосом не викликає сумніву. Билини в художній формі несуть поняття про героїчну етику, дають уроки служіння батьківщині і народу.

У 1949 р. письменниця і фольклористка І. В. Карнаухова випустила збірку,,Богатирі – Билини”, що багаторазово перевидавався в подальший час. Билини переказані в цій книзі ритмічною прозою. Письменниця звільнила їх від архаїчних властивостей і якостей, але зберегла своєрідність епосу в епітетах, порівняннях, прийомах гіперболізації. Карнаухової вдалося донести до читача величаву героїку епосу, дати відчути його історичну природу, не змішавши при цьому епос з казкою. До збірки Карнаухової включені перекази найбільш відомих характерних билин про Іллю Муромця, Добриня Микитич, Альошу Поповича та про інших героїв епосу. Ілля Муромець – перший богатир, йому присвячено більшість переказів. Послідовність билин в збірнику пов’язана з послідовністю розвитку дії в них.

Народні казки давно стали включати в дитяче читання. Самі елементарні - і в той же час найважливіші подання - про розум і дурості, про хитрість і прямодушності, про добро і зло, про героїзм і боягузтво,о-доброті і жадібності – лягають у свідомість і визначають для дитини норми поведінки.

Казки про тварин можна назвати дитячими й тому, що в них багато дії, руху, енергії – того, що притаманне і дитині. Сюжет розгортається стрімко: швидко, стрімголов, біжить курка до господині за маслечком, – півень проковтнув зерно і подавився, та надсилає її до Коровушка за молоком. Зрештою курка принесла маслечка, півень врятований, але скільком він зобов'язаний порятунком! (,,Півник і бобове зернятко”) Щасливі кінцівки казок відповідають життєрадісності дитини, його впевненості в благополучному результаті боротьби добра зі злом. У казках про тварин багато гумору. Почуття, про які йдеться в казках, настільки ж яскраві, як і дитячі емоції. Дитину легко втішити, але легко і засмутити.

У казках про тварин багато пісеньок: співає лисиця улесливу пісню півню:,,Півник, півник, золотий гребінець, масло голівонька, шовкова бородушка...”; співає і півень, закликаючи на допомогу кота:,,Несе мене лисиця за темні ліси...“ Пісеньки і прібауточние прислів’я так виразні, що живуть самостійно. Запавши в пам’ять, казки стають невіддільною частиною дитячої свідомості.

Дітям старшого дошкільного віку подобається чарівна казка. В рівній мірі привабливі для них і розвиток дії, поєднане з боротьбою світлих і темних сил, і чудовий вигадка. Цей казковий світ будить і розвиває уяву дитини. Маля з гарячим співчуттям стежить за всім, про що йдеться у казці: радіє перемогам Івана – царевича, чудесам Василіси Премудрість, засмучується їх негараздам.

Чарівна казка з її стрункої композицією привчає дитину логічно мислити: події в ній розгортаються в строгій послідовності. Казка захоплює динамікою сюжету.

Чарівні казки живо передають подробиці людських переживань і тим хвилюють уяву слухачів.,,Старші пішли, – йдеться у казці,,Гуси- лебеді”, – а донька забула, що їй наказували, посадила братика на травичці під віконцем, а сама побігла на вулицю, загралася – загулялася.... Переляк, потім пошуки з поступово пропадає надією знайти брата і, нарешті, гірке відчай:,,кликали, заливаючись сльозами, прічітивала... братик не відгукнувся! “

Побудова фраз, відбір слів визначаються характером змісту. Казки заповнени сонячним світлом, лісовим шумом, посвист вітру, сліпучим блиском блискавок, грюкотом грому – всіма чертами оточуючого нас світу. Ніч у казках – темна, сонце – червоне, меч у героя – гострий, палаци – білокам’яні, камені – самоцвітні, столи – дубові, пироги – пшеничні і т. д. Речі і предмети мають чіткі форми: відомі їх матеріал, якість. Усе разом узяте і робить чарівну казку зразком національного мистецтва слова. Мистецтво казки сягає своїм глибоким корінням в культуру і мову народу.

Дата добавления: 2015-08-31