Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Основні напрямки переробки нафти і газу




Список використаної літератури

1. Економіка підприємства: Підручник/ За загальною редакцією Й.М.Петровивича. - 2-ге видання, виправл. - Львів: "Магнолія 2006", 2008. – 580с.;

2. http://www.refine.org.ua/pageid-5004-4.html;

3. Войчук А.В. Маркетинговий менеджмент. Підручник. Київ – 1998. С. 72 – 73.;

4. Портер М.Е. Стратегія конкуренції/ Пер. з англ.-К.: Основи, 1997.-390 с.;

5. Мочерний С.В. Основи економічної теорії. Під ред. Київ, Видавничий центр «Академія» - 1997.;;

6. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічних знань. Навч. посіб. – Київ: Вища школа – 1998. С. 224 – 226;

7. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічних знань. Навч. посіб. – Київ: Вища школа – 1998. С. 225 – 228;

8. Вступ до бізнесу. Під ред. Кравченко Ю.І. Київ: “Лібра” – 1995. С. 75 – 76

9. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічних знань. Навч. посіб. – Київ: Вища школа – 1998. С. 220 – 221

10. Макаренко М.В. Підвищення конкурентоспроможності промислової продукції шляхом застосування ефективної маркетингової концепції збуту // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – №1 (79). – с.26-34

11. Клименко С. М., Дуброва О. С.
К 49 Обґрунтування господарських рішень та оцінка ризиків: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2005. — 252 с.

 

 

Вибір напрямку переробки нафти та асортименту отримуваних нафтопродуктів визначається фізико-хімічними властивостями нафти, рівнем розвитку техніки нафтопереробки і потребами в товарних нафтопродуктах даного економічного району.Розрізняють три основні варіанти переробки нафти:

1) паливний;

2) паливно-оливний;

3) нафтохімічний.

По паливному варіанту нафту переробляють в основному на моторні та котельні палива.При одній і тій самій потужності заводу по нафті паливний варіант переробки відрізняється найменшим числом технологічних установок і низькими капіталовкладеннями. Переробка нафти по паливному варіанту може бути глибокою і неглибокою.При глибокій переробці нафти прагнуть отримати максимально можливий вихід високоякісних авіаційних і автомобільних бензинів, зимових і літніх дизельних палив і палив для реактивних двигунів. Вихід котельного палива в цьому варіанті зводиться до мінімуму.Таким чином, передбачається такий набір процесів вторинної переробки, при якому з важких нафтових фракцій і залишку - гудрону отримують високоякісні легкі моторні палива.Сюди відносяться каталітичні процеси - каталітичний крекінг, каталітичний риформінг, гідрокрекінг і гідроочищення, а також термічні процеси, наприклад коксування. Переробка заводських газів в цьому випадку спрямована на збільшення виходу високоякісних бензинів.При неглибокій переробці нафти передбачається високий вихід котельного палива.

За паливно-оливного варіанту переробки нафти поряд із паливом одержують оливи. Для виробництва олив зазвичай підбирають нафти з високим потенційним вмістом оливних фракцій.У цьому випадку для вироблення високоякісних олив потрібна мінімальна кількість технологічних установок.Оливні фракції (фракції, що википають вище 350 ° С), виділені з нафти, спочатку піддають очищенню селективними розчинниками: фенолом або фурфуролом, щоб видалити частину смолистих речовин і низькоіндексні вуглеводні,потім проводять депарафінізацію за допомогою сумішей метилетилкетона або ацетону з толуолом для зниження температури застигання оливи.

За останні роки в технологію виробництва олив все більше впроваджуються процеси гідроочищення замість селективного очищення. Таким способом одержують дистилятні масла (легкі та середні індустріальні, тракторні та ін) - Залишкові оливи (авіаційні, циліндрові) виділяють з гудрону шляхом його деасфальтизації рідким пропаном. При цьому утворюються деасфальтизат і асфальт. Деасфальтизат піддають подальшій обробці, подібно оливним дистилятам, а асфальт переробляють в бітум або кокс.

При будь-якому з двох розібраних варіантів переробки нафти слід передбачати процеси по виробництву сировини для нафтохімічної промисловості: етилену, пропілену, бутиленів, бензолу, толуолу, ксилолів та ін.З року в рік збільшується частка нафти, яка використовується як сировина для нафтохімічної промисловості.

Нафтохімічний варіант переробки нафти в порівнянні з попередніми варіантами відрізняється великим асортиментом нафтохімічних продуктів і в зв'язку з цим найбільшим числом технологічних установок і високими капіталовкладеннями.В останні роки спостерігається тенденція до будівництва великих нафтопереробних комбінатів з досить широким застосуванням процесів нафтохімії.Нафтохімічний варіант переробки нафти являє собою складне поєднання підприємств, на яких окрім вироблення високоякісних моторних палив і масел не тільки проводиться підготовка сировини (олефінів, ароматичних, нормальних і ізопарафінових вуглеводнів та ін) для важкого органічного синтезу, але і здійснюються складні фізико-хімічні процеси, пов'язані з великотоннажним виробництвом азотних добрив, синтетичного каучуку, пластмас, синтетичних волокон, миючих речовин, жирних кислот, фенолу, ацетону, спиртів,ефірів і багатьох інших хімікатів.

Постачальниками олефінів на таких заводах є головним чином установки піролізу; процеси термічного крекінгу і коксування значно поступаються їм у цьому відношенні.Сировиною для процесів піролізу служать сухі гази нафтопереробки, низькооктанові газові бензини, рафінат з установок з вилучення ароматичних вуглеводнів з каталізатів риформінгу. Виробництво ароматичних вуглеводнів здійснюється на спеціальних установках каталітичного риформінгу.Нормальні парафінові вуглеводні одержують з установок карбамідної депарафінізаціі дизельних палив, а ізопарафінових - з установок ізомеризації нормальних парафінових вуглеводнів (бутану, пентану та ін.)

 

Характеристика перероблюваної нафти

Волгоградська область розташована на південному – сході Російської платформи в районі сполучення південно – східного схилу Воронежського свода, Прикаспійської впадині і на півдні валу Карпінського. Всі відомі в Волгоградській області місце народження нафти і газу розволожені в правобережній частині області, в основному в північних і центральних її районах.

Більшість місце народжень області відносяться до багато пластових. Нафтові западини причислені, як правило, до кам’яновугільної і девонської системи. Перспективи розвитку нафтогазодобуваючої промисловості Волгоградської області зв’язані з Приволжинською монокліпалью, розташованою між Доно – Медвежицьким валом на западині і р. Волги на сході.

Розвідкове буріння в Волгоградській області було почате в роки Великої вітчизняної війни і привело до ряду нафтових і нафтогазових місце народжень, зв’язаних з відкладами нижнього і середнього вуглецю…

Поклади зустріті в юрських, камяновугельних і девонських відкладах. В північно – східній частині Терсінської впадини розтошоване Кленовське місце народження, початок промислового використання припадає на 1962 рік. Місце народження присвячено до Кленовського підняття, продуктивним являється Бобриковський горизонт.

На даному заводі переробляється Кленовськпа нафта. В нижче наведених таблицях представлені фізичні і хімічні характеристики даної нафти, а також окремих її фракцій.

Шифр нафти згідно технічної класифікації (ГОСТ 912 – 66)

 

Нафта Шифр нафти
клас тип група підгрупа вид
Кленовська II Т1 М2 И1 П2

 

Фізико – хімічні характеристики нафти Таблиця 1а

 

Нафта Горизонт, ярус, підярус Глибина перфорації, м № свердловини Ρ420 М 20,сст 50,сст
Кленовська Бобриковський горизонт 1489 -1493   0, 8455   10, 53 4, 44

Таблиця 1б

 

Температура застигання, ° С Температура спалаху в закритому тиглі, °С Тиск насичених парів, мм. Рт. ст.
  З обробкою     Без обробки     При 38°С   При 50°С
-22 - < -35    

 

 

Таблиця 1в

Нафта Горизонт, ярус, під ярус Парафіни Вміст, %
Вміст, % Тем. плав. °С Сірки Азоту Смол сіркокислотних Смол силікагел. Асфальтенів
Кленовська Бобриковсь кий горизонт 4, 5   0,33 0, 02   5,2 0,45

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-08-31; Просмотров: 627; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.017 сек.