Розрахунок норм витрат пального

ПК 5.05050204.07.01.03

Технологічні норми - норми витрат пального на виконання одиниці роботи або на одиницю робочого часу (машино-год) для конкретних умов експлуатації машини.

Індивідуальна норма витрат пального на одиницю робочого часу машини визначається за формулою

Бульдозер CAT 963C: , (3.1)

q = 12,5∙1,2 = 15

де: q - індивідуальна норма витрати пального, кг/маш-год;

q_о - питома витрата пального при номінальній потужності двигуна, г/кВт. год, додаток 1.1;

К - інтегральний нормативний коефіцієнт.

, (3. 2)

К = 1,056∙1,5∙0,76 = 1,2

k_тn - коефіцієнт, шо враховує зміну питомої витрати пального залежно від ступеня використання потужності двигуна: k_тn =1,025 для всіх машин

К_Т3 -1,03 для всіх машин.

де k_м - коефіцієнт переходу від змінного робочого часу (машино-годин) до годин напрацювання визначається за фор­мулою:

(3.3)

К_М = 0,75∙1,41 = 1,125

Де: - коефіцієнт використання двигуна за часом; (Додаток 1).

- коефіцієнт використання потужності двигуна; (Додаток 1).

Норма витрат пального за зміну: (л/маш-зм.)

q_зм = q∙ (3.4)

q_зм = 12,5∙8 = 100 л/маш-зм

де: q - норма витрати пального за годину (л/маш-год.)

- тривалість зміни, год

Норма витрат пального за місяць (л):

q_м = q_зм ∙ (3.5)

q_м =100∙21 = 2100 л

де: q_зм - Норма витрат пального за зміну;

п - кількість змін за добу,

- кількість робочих днів за місяць

Всі наступні розраховуємо тим-же способом.

Таблиця 3.1 Норми витрат пального.

Назва машини	Марка двигуна	Потужність двигуна кВт	Питома витрата пального (кг/маш-год.)	Норма витрата пального за год (л/маш-год.)	Витрата пального за зміну (л)	Витрата пального за місяць (л)
Бульдозер CAT 963C	CAT 3126		-	12,5
Бульдозер CASE 1150H	CASE 6T-590D	88,7	-	9,5
Бульдозер БКП К 701 ЗСТ	ЯМЗ-238 НДЗ		-	12,6	100,8
Автогрейдер CAT 140 M	CAT c7 ACERT		-	12,8	102,4
Автогрейдер Komatsu GD 511 A	S6D 95L		-	10,9	87,2
Автогрейдер ДЗ 98	ЯМЗ-238 НДЗ		-	12,8	102,4
Скрепер МоАЗ 60148	ЯМЗ-238 АМ2		-	24,8	198,4
Асфальтоукладач ТІТАН 5770	TCD 2013 L04 2V		-	6,9	55,2
Каток ДУ 82	KUBOTAD 1703E	25,7	-	5,6	44,8
Екскаватор Атек 731	Д-245	73,6	-	9,6	76,8
Екскаватор Атек 782	ЯМЗ-238 ГМ-2		-	16,2	129,6
Екскаватор ЕО-33211	ЯМЗ-236 М2		-	7,1	56,8
Каток ДУ 97	DEUTZF 4L 2011	47,8	-	13,2	105,6
Всього					Σ=1230	Σ=25950

ПК 5.05050204.07.01.04

4 РОЗРАХУНОК ШИНОМОНТАЖНОГО І ВУЛКАНІЗАЦІЙНОГО ВІДДІЛЕННЯ МАЙСТЕРНІ УМБ

4.1 Технологічний процес або склад робіт

Колеса, зняті з автомобіля на посту, транспортують на шиномонтажну дільницю за допомогою спеціального візка. До початку ремонтних робіт колеса тимчасово зберігають на стелажі. Демонтаж шин виконують на спеціальному демонтажно-монтажному стенді в послідовності, передбаченій технологічною картою. Після демонтажу покришку і диск колеса зберігають на стелажі, а камеру на вішалці.

Технічний стан покришок контролюють шляхом ретельного огляду з зовнішньої і внутрішньої сторони із застосуванням ручної пневматичної машини (спредера). Сторонні предмети, що застрягли в протекторі і боковинах шин, видаляють за допомогою плоскогубців і тупого шила. Сторонні металеві предмети в покришці можуть бути виявлені в процесі діагностування за допомогою спеціального приладу. При перевірці технічного стану камер виявляють проколи, пробої, розриви, вм'ятини та інші дефекти. Герметичність камер перевіряють у ванні, наповненій водою і обладнаної системою підведення стисненого повітря.

Контрольний огляд дисків виконують для виявлення тріщин, деформацій, корозії та інших дефектів. В обов'язковому порядку перевіряють стан отворів під шпильки кріплення коліс. Обіддя від іржі очищають на спеціальному верстаті з електроприводом. Дрібні дефекти ободів, такі як погнутість, задирки, усувають на спеціальному стенді і з застосуванням слюсарного інструменту.

Ошиповку виробляють на спеціальному стенді, у разі якщо шина не має сформованих отворів під шипи, вони свердляться на пневматичному свердлильному верстаті, який забезпечує необхідну високу частоту обертання свердла.

Технічно справні покришки, камери і диски монтують і демонтують на одному і тому ж стенді. Тиск повітря в шинах повинен відповідати нормам, рекомендованим заводом виробником. Шиномонтажну дільницю обладнують еталонним манометром, по якому періодично перевіряють робочі манометри. Після монтажу шин обов'язково здійснюють балансування коліс в зборі на спеціальному стенді. Шиномонтажне відділення забезпечують необхідною технічною документацією, у тому числі технологічними картами на виконання основних видів робіт і відповідним технологічним обладнанням.

4.2 Розрахунок шиномонтажного та вулканізаційного відділення майстерні УМБ

(Розраховуємо Ппр^м , П^м_то а потім вибираємо з формул 4.3 – 4.10 тільки формулу яка відповідає назві його відділення або зони).

Річна виробнича програма для стаціонарної майстерні по ТО і ремонту,

Ппр^м= (4.1)

Ппр^м = = 76725 люд/год

де Ппр^і = Ппр-П_ТО-3

Ппр^і = 101405 – 5498= 95907 люд/год

80% - доля робіт від загальної програми по поточному ремонту, яка виконується в стаціонарній майстерні.

П^м_то=П_со+ (4.2)

П^м_то= 4651+ = 11785 люд/год

де 80% і 20% - доля робіт по ТО від загальної програми, які виконуються в стаціонарній майстерні.

Виробнича програма зони ТО і ремонт,

Виробнича програма дільниці,

П_діл= (4.3)

П_діл= = 1933 люд/год

де А1, А2 – це доля даного виду робіт від загальної програми стаціонарної майстерні.

Розподіл трудомісткості ТО і ремонту машин, по видам робіт проводиться згідно .

4.3 Розрахунок кількості виробничих працівників

Явочний склад виробничих працівників, чол

Пяв= (4.4)

Пяв= = 0,89

де Пвід – виробнича програма зони, дільниці, люд/год.

Фрм – фонд часу робочого місця, год.

Кп – крефіцієнт використання норм напрацювання (Кп=1,08).

Фонд часу робочого місця,

Фрм= (Дк-Дв-Дс)×Тз-Дпс (4.5)

Фрм= (365-104-10)∙8-4 = 2004 год.

де Дк – кількість календарних днів за рік.

Дв – кількість вихідних днів за рік.

Дс – кількість святкових днів (визначається згідно діючого законодавства).

Тз – тривалість зміни, Тз = 8 год.

Дпс – кількість передсвяткових днів із скороченою на одну годину тривалістю зміни.

Списковий склад виробничих працівників,

Псп= (4.6)

Псп= = 1

де Фр – фонд часу робітника, год.

Фр=(Дк-Дв-Дс-Двідп+ -Дпов)×Тзм-Дпс (4.7)

Фр= (365-104-10-24+ -7)∙8-4 = 1788 год.

де Двідп – кількість днів відпустки для даного працівника (приймається згідно діючого законодавства).

Дпов – кількість днів невиходу на роботу з поважних причин (по хворобі, виконання держобов’язків і т. п.).

4.4 Розрахунок кількості постів, пересувних засобів для діагностики та технічного обслуговування і ремонту

Розрахунок кількості постів для зон ТО, ремонту, діагностики,

Мто,пр= (4.8)

Мто,пр= = 0,53

де Мто,пр – кількість постів для ТО і ПР.

Пзони – трудомісткість робіт по ТО і ПР, що виконуються в зоні стаціонарної майстерні, люд/год.

Фрм – фонд часу робочого місця, год.

Рср – середня кількість робітників на один пост, в курсовому проекті Рср=2 чол.

Кп – коефіцієнт використання робочого часу поста (Кп=0,85…0,9).

П – кількість змін за добу.

4.5 Розрахунок і підбір обладнання

Для більшості відділень комплект обладнання підбирається по даним технологічного процесу та із умов забезпечення виконання комплексу технологічних операцій. Також без розрахунків виходячи із кількості робітників на дільниці і організації робочих місць, визначається кількість одиниць виробничого інвентаря (верстаків, стелажів і т. д.).

Підібране обладнання зводиться в таблицю 4.1.

Таблиця 4.1 - Відомість обладнання відділення.

Назва обладнання	Марка,головна характеристика	Габарити, мм×мм	Потужність, кВт	Кількість	Займана площа,м^2
Одиниці облад.	Всьго
1. Пневматичний спредер	6184М	910×670	—		0,6	0,6
2. Клітка для накачування шин	Р-970	1600×650	—		1,04	1,04
3. Стенд для правки дисків коліс	Титан СТ-16	815×595	1,1		0,47	0,47
4. Стенд для демонтажу шин	Ш 515 Е	850×850	1,5		0,72	0,72
5. Камера для покраски дисків коліс	__	1500×1500	—		2,25	2,25
6. Тельфер	HXS-100F	420×200	0,58		0,08	0,08
7. Одноярусний стілаж для покришок	Ф-117 СБ	2150×750	—		1,61	3,22
8. Верстак	ВП-2	1400×750	—		1,05	1,05
9. Ларь для відходів	__	500×420	__		0,21	0,21
10. Слюсарні тиски	ТСС-140	415×190	—		0,07	0,07
11. Настільні вішалки для камер	Ш-511	—	—		—	—
12. Електровулкані-заційний апарат для ремонту камер	Сорокин 15.66	180×180			0,03	0,03
13. Ванна для перевірки камер	Polarus V6	Ø 1200	—		1,96	1,96
14. Широховальний станок	ЦКБ 6225	800×600	—		0,48	0,48
15. Ручна клеємашина		800×600	__		0,48	0,48
16. Компресор	АВАС L20 Р	570×255	5,5		0,14	0,14
17. Пожежний щит	__	__	__		__	__
18. Ящик з піском	__	500×400	__		0,2	0,2
Разом

4.6 Розрахунок площі відділеня, зони, дільниці

Площі зони технічного обслуговування чи зони ремонту,

Fвід=(fоб+fм)Коб (4.9)

Fвід= 13∙4 = 52 м²

де fоб – сумарна площа, зайнята обладнанням, м².

Коб – коефіцієнт, який враховує робочі зони, проходи, проїзди

4.7 Будівельні вимоги і планування проектуємого об’єкта майстерні

Габарити будівлі зони, дільниці, відділення, визначають із розрахованої площі з корегуанням довжини і ширини, щоб зони були кратні кроку колон.

Ширина приміщення для ТО і ремонту може бути 12, 18, 24м. Найбільш поширена ширина прольоту майстерні будівельних господарств 12 м.

Довжина дільниці позраховується:

a= (4.10)

a= = 6 м²

Приймаємо ширину дільниці 9м, довжину дільниці 9м, товщину стіни 510мм, товщину перегородки 250мм, розмір колон 0,5х0,5м, матеріал підлоги цементобетон з мозаїчною кришкою, висота приміщення 4м.

ПК 5.05050204.07.01.05

5 ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА

5.1 Розрахунок освітлення

Природне освітлення забезпечується влаштуванням вікон (бокове освітлення). Розрахунок освітлення зводиться до знаходження сумарної площі вікон. Орієнтовна сумарна площа вікон розраховується,

SF_вік = (5.1)

SF_вік= = 10,1 м²

де Fn – площа підлоги, м²

a - коефіцієнт питомої площі вікон на 1 м² підлоги.

a- 0,2-0,10 – відділення паливної апаратури.

t - коефіцієнт, який враховує втрати світла від забруднення остеклення.

t - 0,8-0,9 – для приміщення з виділенням пилу і газу.

Розрахунок кількості вікон,

n_вік= (5.2)

n_вік= = 3 вікна

де F_вік – площа одного вікна, м²

F_вік=b´h_вік (5.3)

F_вік= 1470∙2,28 = 3,36 м²

де b – ширина вікна м.

h_вік – висота вікна, м.

Згідно ГОСТ 12506-84 передбачені наступні стандартні розмірні ряди вікон промислових підприємств, що приведені в

Відповідно даного стандарту вікна промислових підприємств по способу відкриття поділяються на серії:

Г – глухі.

1. Визначити сумарну потужність ламп, Вт

SNл=N×Fп (5.4)

SNл=11,6∙81 = 939,6 Вт

де N – питома потужність освітлювального устаткування (табл. 5.1) Вт/м².

Fп – площа підлоги, м².

2. Вибрати потужність однієї лампи.

Лампи розжарювання: 65 Вт.

3. Розрахунки кількості ламп, шт.

n_ламп= (5.5)

n_ламп= =14 ламп

де Nл – потужність однієї лампи = 65 Вт.

4. Підрахувати витрати електроенергії на освітлення, кВт×год

Wосв=Тосв×SNл, кВт×год (5.6)

Wосв= 800∙939,6 = 751 кВт×год

Де Тосв – річний час роботи освітлення.

5.2 Розрахунок вентиляції

1. Провести розрахунок обміну повітря,

Q=Vn× K м³/год (5.7)

Q= 208∙3 = 624 м³/год

де Vn – об’єм приміщення, м³.

К – кратність обміну повітря.

2. По розрахунковому повітрообміну вибрати тип, номер і ККД вентилятора, згідно

Вентилятор ВР 80-75	Електро-двигун (Типо- розмірний)	Потужність Електро-двигуна кВт	Частота Обертання Робочого Колеса, Хв.-1	Продук-тивність, м^3/год	Тиск, Па	Маса, кг	ККД
1-е вик.	АИР56А4	0,12		450-850	170-110	20,7	__

Дата добавления: 2015-08-31