Висновок. В результаті виконання курсової роботи ми здійснили проектний розрахунок кожухотрубного теплообмінного апарату та тепловий розрахунок конвективной тунельної

В результаті виконання курсової роботи ми здійснили проектний розрахунок кожухотрубного теплообмінного апарату та тепловий розрахунок конвективной тунельної сушильної установки.

В першому розділі курсового проекту ми виконали тепловий розрахунок теплообмінного апарату, метою якого було визначення площі поверхні нагріву, а відповідно і довжини трубок в теплообміннику. Так як температура зовнішньої і внутрішньої стінок труби невідома, то розрахунок проводився методом послідовних наближень. В результаті якого визначили поверхню нагріву теплообмінника F=107,06 м2 і довжину стінок труби, яка становить l = 2,05 м.

Визначили і встановили остаточну кількість трубок n = 925 штуки, при кількості ходів по холодному теплоносію z=5. Виконали розбивку сегментних перегородок в міжтрубному просторі теплообмінника.

У другому розділі курсової роботи ми здійснили тепловий розрахунок конвективной тунельної сушильної установки для літнього періоду, установили тривалість сушіння, розміри сушильного тунелю, підібрали допоміжного устаткування для установки.

Видно, що навіть у теоретичній сушильній установці ККД не дорівнює одиниці. Причиною цього є те, що температура сушильного агента на виході із сушильної камери значно перевищує температуру навколишнього повітря, що надходить в установку. При розрахунку ж дійсної установки додатковий вплив на зниження ККД здійснюють втрати теплоти на нагрівання висушеного матеріалу, транспортних засобів, а так само втрати теплоти в навколишнє середовище через огородження сушильного тунелю. Утилізуючи теплоту сушильного агента, що виходить, (наприклад, підігріваючи повітря, що йде на горіння) можна трохи збільшити ККД установки, але в цьому випадку як головний критерій оптимізації вже будуть служити техніко-економічні показники.

Для коректування величини зазорів потрібно змінювати кількість піддонів і розмір візків для досягнення потрібного результату, тобто застосовувати нове технічне рішення, але в даному навчальному розрахунку ми цього не робимо.

Підбор допоміжного устаткування здійснюється з наступних міркувань.

Кількість спалювальних пристроїв ми прийняли рівним трьом, що дозволяє в широкому діапазоні регулювати параметри сушильного агента, а також робити ремонт пальників без зупинки сушильної установки.

Вибір типу циклона ЦН-10 був обумовлений тим, що він забезпечує гарний ступінь уловлювання при відносно невеликому гідравлічному опорі. Розрахункова швидкість руху сушильного агента, що викидається, у циклоні була прийнята V=2,5 м/с з припущенням наявності абразивних часточок у матеріалі, що висушується, а так само зменшення аеродинамічного опору циклона.

Тягодуттєві пристрої підбиралися з розрахунку того, що вони зможуть вільно переборювати аеродинамічний опір газоповітряного тракту сушильної установки, і будуть мати максимально можливі значення ККД.

Електродвигуни для привода вентиляторів вибиралися з розрахунку забезпечення ними нормальної роботи тягодуттєвих пристроїв з врахуванням того, що їх ККД буде максимальним.

Література

1. Анурьев В.И. Справочник конструктора – машиностроителя: в 3-х т. Т.3 – 5-е изд., переработанное и дополненное. –М: Машиностроение, 1980. – 557 с., ил.

2. Бакластов А.М. Проектирование, монтаж и эксплуатация теплоиспользующих установок. Учеб. пособие для студентов специальности «Промышленная теплоэнергетика» высших учебных заведений. М., «Энергия», 1970. – 568 с., ил.

3. Газоочистное оборудование: Каталог. –М.: ЦИНТИхимнефтемаш, 1981. –73 с.

4. Краснощеков Е.А. и Сукомел А.С. Задачник по теплопередаче. Изд. 2-е, перераб. и доп. М., «Энергия», 1969. – 264 с., ил.

5. Кувшинський М.Н., Соболева А.П. Курсовое проектирование по предмету «Процессы и аппараты химической промышленности»: Учеб. пособие для учащихся техникумов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Высш. школа, 1980. – 223 с., ил.

6. Лебедев П.Д. Теплообменные, сушильные и холодильные установки. – 2-е изд., перераб. – М.: Энергетика, 1972. 320 с. – ил.

7. Лыков А.В. Сушка в химической промышленности. – М.: Химия, 1970. 432 с., ил.

8. Методические указания к выполнению курсовой работы по дисциплине «Тепломасообмен» для студентов МИПО НТУУ «КПИ» специальности «Промышленная теплоэнергетика» / Сост. В.В.Босий, Г.Г.Леонтьев. – Киев: КПИ, 2003. – 26 с.

9. Методические указания к выполнению курсовой работы по дисциплине «Сушильные установки» для студентов специальности «Промышленная теплоэнергетика» / Сост. В.М.Минаковский. – Киев: КПИ, 1987. – 51 с.

10. Соломахова Т.С., Чебышева К.В. Центробежные вентиляторы: справочник. –М.: Машиностроение, 1980. –175 с.

Дата добавления: 2015-08-31