Види та завдання статистичних групувань

За допомогою методу групувань статистика вирішує різні завдання. Однак у підсумку всі вони мають на меті впорядковувати первинний статистичний матеріал, розподіляти його на окремі групи за істотними варіюючими ознаками. Групування як перша сходинка статистичного аналізу є важливою підготовчою стадією для глибшого аналізу статистичних матеріалів. У цьому – його основне призначення в зведенні первинного статистичного матеріалу.

Найголовніші завдання, які вирішуються за допомогою статистичних групувань:

· Поділ усієї сукупності на якісно однорідні групи, тобто виділення соціально-економічних типів явищ;

· Вивчення складу досліджуваних явищ і структурних змін;

· Дослідження взаємозв’язку і залежності між ознаками суспільних явищ.

Відповідно до цих завдань виділяють такі види групувань:

· Типологічні;

· Структурні;

· Аналітичні.

Слід зауважити, що наведена класифікація статистичних групувань за типами завдань, які вирішуються ними, дещо умовна, оскільки в практиці статистичної роботи їх застосовують в комплексі. Це зумовлене багатогранністю процесів, які відбуваються в суспільному житті.

Типологічне групування призначене виділяти соціально-економічні типи явищ, визначати істотні відмінності між ними та ознаки, що є спільними для всіх груп. Необхідність проведення типологічного групування зумовлена насамперед потребою теоретичного узагальнення первинної статистичної інформації та подальшого одержання узагальнюючих статистичних показників. Типологічні групування застосовують при вивченні розподілу підприємств за формами власності та суспільного виробництва за економічним призначенням продукції, групування населення за суспільними групами тощо. Прикладом типологічного групування є поділ держав за рівнем затрат праці на виробництво 1ц сільськогосподарської продукції (таб. I).

Затрати праці на виробництво 1ц сільськогосподарської продукції в Україні та США, людино-годин

Вид продукції	Україна 1999–2007 рр.	США 1995–1999 рр.
Кукурудза (зерно)	1,2	0,12
Картопля	3,1	0,3
Цукрові буряки	0,9	0,11
Молоко	8,5	0,66
Приріст живої ваги
Велика рогата худоба	48,0	2,43
Свині	34,1	0,88
Яйця (100 шт.)	1,0	0,2

статичний групування інтервал розподіл

Одним з найважливіших і найскладніших питань типологічного групування є вибір групувальної ознаки чи ознак, суттєвих для формування типів. Це мають бути ознаки, що найповніше виражають сутність, якісні характеристики будь-якого типу явищ. Складність у виборі істотних ознак часто пов’язана з тим, що економічні, соціальні, політичні, технічні та інші категорії потрібно перетворити на лічильні. Наприклад, для ефективного управління динамікою виробництва важливе значення має групування підприємств на передові, середні та відсталі. Враховуючи переваги великих підприємств перед малими, прийнято розрізняти підприємства: великі, середні та малі. Але для того щоб так згрупувати, необхідно відібрати такі статистичні ознаки, які достатньо точно відображали б соціально-економічну сутність зазначених та інших подібних категорій і виразити їх статистично.

Слід зауважити, що типологічні групування відрізняються від структурних лише метою дослідження, за формою ж вони цілком збігаються.

Структурне групування характеризує розподіл якісно однорідної сукупності на групи за певною ознакою. Цей вид групувань використовують для пізнання явищ суспільного життя, виявлення закономірностей розподілу одиниць сукупності за варіюючими значеннями досліджуваної ознаки, для вивчення складу сукупності та структурних зрушень, а також в разі вивчення підприємств за галузями виробництва, розміром основних виробничих фондів, рівнем механізації виробництва, кількістю працівників, обсягом продукції, для дослідження складу населення – за статтю, віком, національністю, освітою тощо.

Структурні групування, як і типологічні, можна здійснювати за атрибутивними і кількісними ознаками.

Групування за атрибутивною ознакою передбачає, що групи різняться між собою не розміром, а характером ознаки. Кількість груп, на які поділяється досліджувана сукупність, часто визначають кількістю різновидів атрибутивної ознаки. Так, групування працівників за статтю припускає дві групи, а групування працівників за професіями – стільки груп, скільки є професій.

У разі структурних групувань на підставі кількісних ознак потрібно визначити оптимальну кількість груп та простежити, щоб не зникли особливості досліджуваного явища.

Прикладом цього групування може бути розподіл підприємств регіону за кількістю працівників (таб. II).

Структурне групування промислових підприємств

Кількість працівників	Кількість підприємств
Абсолютна, од.	Частка, %
До 50		48,0
51…200		34,9
201…5000		13,0
501…1000		2,6
Понад 1000		1,5
Разом		100,0

На підставі проведеного групування можна зробити висновок про те, що майже половина підприємств – малі, з чисельністю працівників до 50 чоловік, дещо більше третини підприємств мають від 51 до 200 чоловік. Питома вага підприємств з чисельністю працівників понад 1000 чоловік становить лише 1,5 відсотка.

Аналітичне групування допомагає виявити і вивчити зв’язок між показниками. Структурні групування є описовими, за їх допомогою не можна пояснити причини закономірностей та їхньої зміни в часі та просторі. Ці завдання статистика вирішує іншими методами, поміж яких основним вважають метод аналітичних групувань.

Всі явища суспільного життя ті їхні ознаки щільно пов’язані між собою і залежать одне від одного. У підприємницькій діяльності трапляються різноманітні взаємозв’язки між ознаками, які можуть правити за причину або наслідок явища. З них можна виділити такі:

· Фактор – кількісна ознака, а наслідок – якісна (стаж роботи і кваліфікація робітника, тривалість договірних зв’язків з постачальниками матеріальних ресурсів та їхньою якістю);

· Фактор – якісна ознака, а результат – кількісна (наприклад, кваліфікація робітників і продуктивність їх праці);

· Фактор і результат – якісні ознаки (наприклад, категорії працівників та їхня освіта);

· Фактор і результат – кількісні ознаки (наприклад продуктивність праці і середні заробітна плата).

Характерна особливість аналітичних групувань – кожна група факторної ознаки характеризується середнім значенням результативної ознаки.

Ступінь впливу факторної ознаки на результативну оцінюється за допомогою дисперсійного аналізу.

Дата добавления: 2015-08-31