Висновок. Резюмуючи усе вищесказане, потрібно відзначити що права людини - це цілісний орієнтир, що дозволяє застосовувати «людський вимір» до держави

Резюмуючи усе вищесказане, потрібно відзначити що права людини - це цілісний орієнтир, що дозволяє застосовувати «людський вимір» до держави, права, етики, моралі. Права і свободи людини є деяким нормативним виміром її соціально культурної діяльності. Більш того, вони виступають як одна з найбільших культурних цінностей.
При вивченні теорії прав людини неминуче її перетинання з багатьма дисциплінами: історією і теорією держави і права, усіма галузевими і процесуальними юридичними науками.
Таким чином, спираючись на міжнародне гуманітарне право, можна відзначити, що:
· Права людини - вища цінність, їх повага і дотримання - обов'язок держави.
· Забезпечення прав і свобод несумісне з дискримінацією по будь-якому принципу.
· Здійснення прав і свободи людини не повинно порушувати права і свободи інших осіб.
· Основні права і свободи повинні бути єдині на всій території держави.
· Особисті, економічні, політичні, соціальні, культурні права рівноцінні, у єдиній системі цих прав немає ієрархії.
· Колективні права невід'ємні від прав індивіда, вони не повинні суперечити індивідуальним правам, обмежувати правовий статус особистості
· Права людини можуть бути обмежені законом тільки в тому випадку, якщо є пряма погроза державної і суспільної небезпеки, здоров'ю і моральності населення, права і закони інших осіб.
Нині ми стоїмо біля витоків процесу створення правової держави, для якої головним є захист особи, свободи і прав людини, у тому числі національних меншин, додержання законів і державності. Характер цієї держави мають визначати такі принципи:
верховенство закону в усіх сферах соціального життя;
обов’язковість закону для всіх державних органів, громадських організацій, офіційних осіб і громадян;
захист і гарантії свободи особи, її прав, інтересів, честі й гідності;
взаємна відповідальність особи і держави;
контроль і ефективний нагляд держави за додержанням законів та інших нормативних актів.
Здійснення усіх накреслених заходів, спрямованих на побудову правової держави, стане для цивілізованого світу ще одним доказом прагнення України до втілення в життя принципів гуманізму і демократії, найвищою метою якої є забезпечення прав і свобод людини, основою нашої державності.

Література

1. Конституція України.
2. Гуменюк А.Р. О едином правовом пространстве как условии формирования правового государства. - М., 1994
3. Фаткуллин Ф. Н. Основные учения о праве и государстве.: Учебное пособие. – Казань: Изд. КФЭИ, 1997.
4. Хропонюк В. Н. Теория государства и права.: Учебное пособие для высших учебных заведений. – М. 1995.
5. Спиридонов Л.И. Теория государства и права. - С-Пб., 1995
6. Теория государства и права. Курс лекций / Под ред. М.Н.Марченко. М., 1996
7. Комаров С. А. Общая теория государства и права: Учебник. – М.: Юрайт, 1997
8. А. Б. Венегеров. Теория государства и права: Часть 1. Теория государства. – М.: Юристъ, 1995.
9. Макаров О.В. Соотношение права и государства. –С-Пб., 1995.
10. Общая теория государства и права: Учебник./ Под ред. В. В. Лазерева. – М.: Юристъ, 1996
11. Четвернин В.А. Демократическое конституционное государство: Введение в теорию. - М., 1993.
12. В.Н. Лазарев. Общая теория права и государства. М. 1994.
13. Конституционное право зарубежных стран. Учебник.М.1995.
14. Дробязко С.Г. Роль законодательства в создании материально-технической базы коммунизма. Минск, 1971.
15. Туманов В.А. Права человека и исполнительная власть. // Советское государство и право. 1990. № 2.
18. Нерсесянц В.С. Правовой характер взаимоотношений личности, общества и государства // Социалистическое правовое государство: проблемы и суждения. М., 1989.

[1] Аристотель. Политика. М., 1911. — С. 155.

[2] Монтескье Ш. Избранные сочинения. М., 1955. — С. 289.

3 Кант И. Сочинения. Т. 4. Ч.2. — С. 233.

[3] Конституція України. — Ст. 1.

[4] Т. А. Гуменюк - О едином правовом пространстве как условии формирования правового государства. М.1994.С.32

[5] Фаткуллин Ф. Н. Основные учения о праве и государстве: Учебное пособие. – Казань: Изд. КФЭИ, 1997.С.45

[6] Хропанюк В. Н. Теория государства и права.: Учебное пособие для высших учебных заведений. М. 1995.С.78

[7] Спиридонов Л.И. Теория государства и права. СПб., 1995.С.89

[8] Теория государства и права. Курс лекций / Под ред. М.Н.Марченко. М., 1996.С.96

[9] Комаров С. А. Общая теория государства и права: Учебник. – М.: Юрайт, 1997.С.126

[10] А. Б. Венегеров. Теория государства и права: Часть 1. Теория государства. – М.: Юристъ, 1995.С.123

[11] Теория государства и права. Курс лекций / Под ред. М.Н.Марченко. - М., 1996.С.150

[12] Макаров О.В. Соотношение права и государства 1995.СПб.С.145

[13] Там же. С.356

[14] Общая теория государства и права: Учебник./ Под ред. В. В. Лазерева. – М.: Юристъ, 1996.С.187

[15] Фаткуллин Ф. Н. Основные учения о праве и государстве.: Учебное пособие. – Казань: Изд. КФЭИ, 1997.

[16] Хропонюк В. Н. Теория государства и права.: Учебное пособие для высших учебных заведений. – М. 1995.С.153

[17] Четвернин В.А. Демократическое конституционное государство: Введение в теорию. - М., 1993. С.135

[18].В.Н. Лазарев. Общая теория права и государства. М. 1994 г.С.247

[19] Конституционное право зарубежных стран. Учебник.М.1995.С.203

[20] Дробязко С.Г. Роль законодательства в создании материально-технической базы коммунизма. Минск, 1971. — С. 70.

[21] Туманов В.А. Права человека и исполнительная власть. // Советское государство и право. 1990. № 2.

[22] Теория государства и права. Курс лекций / Под ред. М.Н.Марченко. - М., 1996.

[23] Нерсесянц В.С. Правовой характер взаимоотношений личности, общества и государства // Социалистическое правовое государство: проблемы и суждения. М., 1989.

Дата добавления: 2015-08-31