Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Розділ 1. Наукові основи підвищення економічної ефективності виробництва приросту врх. Сутність планування в сучасних ринкових умовах




1.1.Суть економічної ефективності сільськогосподарського виробництва………………….…………

1.2. Показники економічної ефективності виробництва приросту врх і методика їх визначення ………………………………………

1.3. Сутність, значення та принципи планування в сучасних ринкових умовах

Розділ 2. Стан та економічна ефективність виробництва приросту врх та аналіз маркетингового середовища ПСП «Хлібороб» як передумова здійснення процесу планування ……………………….

2.1. Виробничі ресурси господарства та їх використання……………

2.2. Динаміка поголів`я молодняку великої рогатої худоби, його продуктивності та валового виробництва приросту врх………..…

2.3. Економічна ефективність виробництва приросту врх……………….

2.4.Аналіз маркетингового середовища ПСП «Хлібороб» як передумова здійснення процесу планування ……..

Розділ 3. Проект підвищення економічної ефективності приросту врх та шляхи удосконалення маркетингового планування ПСП «Хлібороб»

3.1. Перспективи розвитку м’ясного скотарства.…

3.2. Обгрунтувати рівень беззбитковості м’ясного скотарства………

3.3.Поглиблення спеціалізації і концентрації виробництва у м’ясному скотарстві………………

3.4. Шляхи удосконалення маркетингового планування ПСП «Хлібороб»

Висновоки та пропозиції …………………………………………….……

Список використаної літератури

Вступ

В умовах переходу до ринкової економіки основним завданням агропромислового комплексу є збільшення виробництва сільськогосподарської продукції. Важлива роль приділяється інтенсивним факторам розвитку, максимальному впровадженню досягнень науково-технічного прогресу, більш ефективному використанню виробничих ресурсів.

Рівень споживання м’яса і м’ясних продуктів є одним із найважливіших показників якості життя населення. Забезпечення потреби в м’ясі залежить від функціонування ряду галузей, що складають м’ясний підкомплекс. М’ясне господарство країни та її регіонів у даний час переживає глибоку економічну кризу, яка пов’язана як з адаптацією галузі до ринкових умов, так і з великими помилками, що допускаються з боку держави в ході реформування.

Поглиблення досліджень із підвищення ефективності галузі на основі оптимізації витрат праці та матеріально-грошових засобів, спрямоване на раціональне використання ресурсів в умовах різних форм господарювання, є актуальним у даний час.

Необхідність досліджень полягає в тому, що на шляху до вступу в СОТ (Світова організація торгівлі), становлення нових форм власності та господарювання виникає необхідність обґрунтування шляхів підвищення економічної ефективності виробництва яловичини на всіх ланках її просування від виробника до споживача.

Тому в даний час стає актуальною проблема ефективності та переходу м’ясного господарства на реальні ринкові відносини, зберігаючи при цьому створений раніше виробничий потенціал для того, щоб у найближчі роки відновити втрачені позиції і вийти на якісно новий рівень виробництва й споживання м’яса.

Таким чином, виникла потреба комплексного дослідження проблем економічної ефективності виробництва приросту врх, що й зумовило вибір теми даної наукової роботи.

Метою дослідження є розробка наукових основ визначення напрямів розвитку та обґрунтування шляхів підвищення економічної ефективності виробництва приросту врх.

Об’єктом дослідження є розвиток м’ясного скотарства в сільськогосподарському підприємстві ПСП «Хлібороб».

Предметом дослідження є теоретичні, методичні, практичні питання економічної ефективності виробництва приросту врх та сукупність організаційно-економічних відносин, що виникають у процесі її виробництва, реалізації та переробки.

Джерелом даних для дослідження є щорічні зведені звіти ПСП «Хлібороб» за 2011-2013 роки.

 

 

Розділ 1. Наукові основи підвищення економічної ефективності виробництва приросту врх.

1.1. Суть економічної ефективності сільськогосподарського виробництва

Ефективність виробництва — це складне і багатогранне явище. Сільськогосподарське виробництво вимагає органічного поєднання і взаємодії чотирьох факторів — робочої сили, основних засобів, предметів праці і землі. В процесі виробництва здійснюється виробниче споживання вказаних ресурсів з метою отримання певних споживних вартостей, спроможних задовольнити відповідні потреби людей. Отже, будь-яке виробництво передбачає витрати ресурсів і одержання певних результатів. Але на однакову кількість витрачених ресурсів підприємства можуть одер­жувати далеко не однакові за величиною результати. В такому випадку кажуть, що підприємства ведуть виробництво з різною ефективністю.

[Андрійчук В. Г. Підручник. — 2-ге вид., доп. і перероблене. / В. Г. Андрійчук. — К.: КНЕУ, 2002. — 624 с.,ст. 437]

Як зазначено в економічній енциклопедії «ефективність – це здатність при­но­сити ефект, результативність процесу, проекту тощо, які визначаються як відношення ефекту, результату до витрат, що забезпечили цей результат. Крім того, це досягнення найбільших результатів за найменших витрат живої та уречевленої праці. Це конкретна форма вияву закону економії часу, їхній зв’язок здійснюється через підвищення продуктивності праці, яке означає зростання ефек­тивності сукупної праці, ефективності всього виробництва, зумовленої на­самперед прогресом продуктивних сил» [Економічна енциклопедія: у 3 т. / ред. кол.: С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Ака­демія, 2000. – Т. 1. – 598 с.].

У працях багатьох учених суть ефективності полягає саме в досягненні макси­мальної кількості продукції за мінімальних витрат. Зокрема М. А. Голик під­крес­лює, що економічна ефективність сільського господарства полягає у виробництві максимальної кількості високоякісної продукції з одиниці сільськогосподарських угідь чи від однієї голови худоби за найменших витрат ресурсів з метою най­пов­ні­шого задоволення потреб населення у продуктах харчування і промис­ло­вос­ті, у сировині [Голик М. А. Підвищення ефективності тваринництва / М. А. Голик. – К.: Урожай, 1981. – 104 с].

Вітчизняні вчені у своїх наукових працях концентрують більшу увагу саме на економічній ефективності; однак, ураховуючи специфіку сільсь­когоспо­дарсь­ко­го виробництва, доцільно розрізняти і такі види ефективності, як технологічна, соціальна і екологічна.

Технологічна ефективність – це результат взаємодії факторів виробництва, що характеризує досягнуту продуктивність живих організмів, які використо­вують­ся в сільському господарстві як засоби виробництва. У рослинництві по­каз­никами технологічної ефективності є врожайність культур з одиниці посів­ної площі та основні параметри якості рослинницької продукції (вміст цукру в цук­ро­вих буряках, олії в насінні соняшнику, білка в зерні тощо). У тварин­ниц­тві технологічними показниками ефективності є продуктивність худоби і птиці, а та­кож основні параметри якості тваринницької продукції.

Досягнутий рівень технологічної ефективності виробництва істотно впливає на економічну ефективність, насамперед через існування постійних витрат, на котрі, як відомо, виробники в короткостроковому періоді впливати не можуть. Важливо й те, що показники технологічної ефективності відображають специ­фі­ку й особливості сільського господарства, пов’язані з функціонуванням у цій галузі основного засобу виробництва – землі і живих організмів як засобів вироб­ни­цтва. Вони дають змогу здійснювати порівняльну оцінку результативності вироб­ництва в динаміці і в територіальному аспекті за окремими підприємствами і регіонами.

Соціальна ефективність відображає поліпшення соціальних умов життя людей. Вона спрямована на здійснення комплексу заходів, а саме: підвищення рівня зай­ня­тос­ті населення і скорочення безробіття, поступове збільшення заробітної плати, зацікавленість працівників у результатах роботи підприємства, створення умов для підвищення рівня освіти та професійного зростання, поліпшення умов праці, заміна важкої і непрестижної ручної праці засобами механізації й автоматизації, соціальні виплати на оздоровлення. Соціальна ефективність є, по суті, похідною від економіч­ної ефективності. Вона, за однакових інших умов, буде тим вищою, чим вищого рівня економічної ефективності було досягнуто. Разом із тим із підвищенням со­ціальної ефективності зростає продуктивність праці працівників, а отже й еконо­міч­на ефективність виробництва, тобто тут має місце дія мультиплікативного важеля.

Соціальну ефективність визначають за допомогою таких показників: питома вага прибутку, спрямованого на соціальні заходи і модернізацію обладнання; розмір одержаного прибутку з розрахунку на одного середньооблікового працівника; рівень забезпечення підприємства працівниками; середня заробітна плата по під­приєм­ству, динаміка її підвищення; витрати на навчання та перепідготовку кадрів.

Виділення екологічної ефективності в самостійну форму зумовлено щонай­мен­ше двома причинами. По-перше, це необхідність створення екологічно безпечного для людей довкілля, в якому зберігається біологічна рівновага, здійснюється вироб­ництво екологічно чистої продукції і не допускається забруднення навколишнього середовища хімічними засобами сільськогосподарського призначення; по-друге, потреба в існуванні індикатора для визначення гармонійного розвитку вироб­ництва. [Аграрна економіка: підруч. / Д. К. Семенда, О. І. Здоровцов, П. С. Котик, О. О. Школьний, О. Л. Бурляй, М. А. Коротєєв, Л. Ф. Бурик, А. П. Бурляй, А. І. Кисіль, К. Г. Гайдай; за ред. Д. К. Семенди, О. І. Здоровцова. – Умань, 2005. – 318 с.].

http://vestnikdnu.com.ua/archive/201372/duchinska.html

 

 

1.2 Показники економічної ефективності виробництва яловичини і методика їх визначення

Ефективність виробництва яловичини характеризується системою таких показників:

- продуктивність тварин - середньодобовим і річним приростом живої маси молодняка,

2. - живою масою однієї голови відгодівельного поголів'я при реалізації;

3. - затрати праці і кормів на 1 ц приросту живої маси;

4. - собівартістю 1 ц приросту і 1 ц живої маси молодняка;

5. - ціною реалізації 1 ц живої маси;

6. - прибутком з розрахунку на 1 ц живої маси; рівнем рентабельності виробництва яловичини [Аграрна економіка: Підручник/ Семенда Д.К., Здоровцов О.І., Котик П.С., Школьний О.О., Бурляй О.Л., М.А. Коротєєв, Л.Ф. Бурик, А.П.Бурляй, А.І.Кисіль, К.Г. Гайдай: За ред.. Д.К. Семенди та О.І.Здоровцова. – Умань, 2005 – 318 с.;35].

Специфічними показниками економічної ефективності виробництва м’яса є вихід валової продукції з розрахунку на 100 корм. од., на 1 грн. витрат на корми та витрати кормів (у кормових одиницях) на виробництво 1 ц молока [Чекотовський Е.В. Основи статистики сільського господарства. Навчальний посібник. К.: 2001;102]. Перший з них визначається відношенням обсягу валового виробництва м’яса ВРХ до витрат кормів у натуральному чи вартісному виразі. Другий показник є оберненим до нього. Крім них застосовують також показник окупності кормів, тобто покриття їх вартості за рахунок отриманої продукції.

До показників продуктивності праці належать:

а) вихід валової продукції на середньорічного працівника;

б) те ж, на 1 людино-годину та 1 людино-день;

в) затрати праці на виробництво одиниці продукції [Андрійчук В.Г. Економіка аграрного підприємства. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – К.: КНЕУ, 2001. – 528 с;234].

Перші три з них обчислюються відношенням обсягу валового виробництва яловичини до відповідної кількості людино-годин, людино-днів витрачених на виробництво даної продукції, або середньорічної кількості працівників. Затрати праці на виробництво одиниці продукції є оберненим показником до вищезазначених.

Рівень економічної ефективності виробництва яловичини можна визначити лише з використанням системи взаємопов'язаних показників[Чекотовський Е.В. Основи статистики сільського господарства. Навчальний посібник. К.: 2001;11].

Основою об'єктивної оцінки господарської діяльності сільськогосподарських підприємств є прибуток від реалізації м’яса та рівень рентабельності, який визначають як процентне відношення прибутку до собівартості товарної продукції. Він залежить від собівартості одиниці продукції та реалізаційних цін.

Собівартість виробництва одиниці продукції – це виробничі витрати на одиницю продукції. З урахуванням показника собівартості здійснюється спеціалізація сільського господарства, тобто в кожній зоні, в кожному регіоні в першу чергу виробляється той вид продукції, який обходиться з найменшою собівартістю.

Рівень рентабельності здебільшого обчислюють лише для товарної продукції, використовуючи інформацію про обсяг реалізованої продукції, грошові надходження від її реалізації та про собівартість товарної продукції. У господарствах, де є збиткові галузі, крім рівня рентабельності, доцільно обчислювати показник відношення виручки від реалізації продукції (в процентах) до її собівартості. Коли виробництво продукції рентабельне, цей показник буде на 100 % більший від рівня рентабельності, а якщо збиткове, то він буде менший від 100 % на рівень збитковості [Семенда Д.К. Роль кормової бази у розвитку тваринництва// Економіка АПК, 2002, №2, с.24 – 27.;45].

На детальність і точність аналізу ефективності і прибутковості виробництва валової продукції молока значно впливають ціни, у яких вона обчислюється. Для визначення вартісних показників рівня продуктивності праці використовують порівнянні ціни 2005 року. Однак для обчислення окупності витрат в скотарстві такі ціни непридатні. Для розрахунку окупності витрат необхідно валову продукцію тваринництва визначити у фактичних цінах реалізації. Фактичну суму прибутку також обчислюють як різницю між виручкою від реалізації продукції тваринництва та її повною собівартістю.

Отже, вихід валової продукції на 1 грн. витрат є одним з підсумкових показників ефективності виробництва м’яса ВРХ [Чекотовський Е.В. Основи статистики сільського господарства. Навчальний посібник. К.: 2001;с. 58].

 

 

1.3. Сутність, значення та принципи планування в сучасних ринкових умовах

У ринкових умовах організація, планування, мотивація, контроль і регулювання, які необхідні для формування і досягнення цілей, повинні бути як результативними, так і ефективними, які б забезпечували процес планування діяльності підприємств. Відомий вчений у сфері управління П.Друкер підкреслив, що результативність є наслідком того, що «робляться потрібні і правильні речі, а ефективність – наслідок того, що «ці речі створюються правильно». Планування в цьому випадку виконує велику роль, вирішуючи питання про те, якими повинні бути цілі організації, що повинна робити організація і як саме це робити. За допомогою системи планування керівництво підприємства прагне встановити основні напрями прийняття рішень, які забезпечать цей процес як єдине ціле.

Таким чином, сутність планування, як функції управління підприємством, полягає в обґрунтуванні цілей і шляхів їх досягнення на основі виявлення комплексу завдань і робіт, а також визначення ефективних методів, способів і ресурсів усіх видів, необхідних для виконання цих завдань та встановлення їх взаємозв’язку. Планування є основною ланкою та організаційним початком всього процесу реалізації цілей підприємства.

У сучасній економічній літературі застосовують значну кількість визначень, які розкривають сутність та зміст планування, відрізняються між собою за змістом, формою діяльності на агропромисловому ринку України і світу. Для правильного його розуміння необхідно сформулювати основне призначення на ринку та чіткий комплекс впливу на нього для діяльності сільськогосподарських підприємств за умов ринкової економіки. Одне із визначень планування запропонував Войчак А.В.: «Планування (з елементами маркетингу)— управлінський процес створення і дотримання відповідності між цілями підприємства та його потенційними можливостями і шансами в процесах ринкової діяльності. Воно спирається на програмну заяву підприємства (місію, мету та завдання діяльності), викладення допоміжних цілей та завдань, портфель замовлень та стратегію зростання».

Планування розпочинається із розробки загальних цілей, далі визначаються конкретні, деталізовані цілі на заданий період, визначаються шляхи та засоби їх досягнення, і нарешті, здійснюється контроль за досягненням поставлених цілей. Планування грунтується на визначених гіпотезах стану оточуючого середовища і є основою для прийняття управлінських рішень. Планування, як і будь-який управлінський процес, здійснюється на основі відповідних принципів та методів, дотримання яких дає змогу підприємствам АПК здійснювати свою діяльність та застосовувати високоефективні методики та технології. Побудова системи планування повинна відповідати цілій низці принципів, основними з яких є: цілеспрямованість, єдність і повнота, інтегрованість за змістом у часі, гнучкість, точність та принцип участі. Тому логічним та послідовним етапом аналізу процесу планування є аналіз основних принципів здійснення процесу планування.

Таблиця 1.1

Загальноекономічні принципи планування

Принцип Характеристика принципу
Єдність Планування повинне носити системний характер, тобто сукупність елементів планування та їх взаємозв’язок мають єдиний напрям розвитку, орієнтований на загальні цілі.
Координ-ація Зміни в планах одного із підрозділів повинні бути відображені і в планах інших підрозділів.
Участь Кожний працівник підприємства стає учасником планової діяльності, незалежно від посади і виконуваних функцій.
Безперер-вність Процес планування на підприємстві здійснюється в рамках встановленого циклу і так, щоб плани безперервно змінювали один одного.
Гнучкість Процес планування може змінювати свою направленість у зв’язку з виникненням непередбачуваних ситуацій.

Джерело: [22, с. 35]

З урахуванням перелічених принципів варто зазначити, що всі вони повинні узгоджено взаємодіяти й удосконалювати процеси планування на підприємствах. На основі принципів впровадження планування застосовуються методи планування. У практиці можна виділити три основні методи планування: прогресивне, ретроградне і кругове. (Таблиця)

Таблиця 1.2

Методи планування в аграрних підприємствах

Метод планування Характеристика методу
Прогресивне планування (спосіб «знизу-вгору») Здійснюється від нижчих рівнів підприємства до вищих. Суть даного методу планування ґрунтується на тому, що фахівці-економісти (якщо відсутній відділ маркетингу чи маркетолог) розробляють маркетинговий план розвитку підприємства, який подають на розгляд до вищого керівництва, яке детально його розглядає та вносить корективи і затверджує його.
Ретроградний метод («зверху-донизу») Здійснюється, виходячи із планування шляхом деталізації показників підприємства зверху донизу по ієрархії. При цьому структурні підрозділи повинні перетворювати плани, що надходять, у плани своїх підрозділів.
Круговий метод («зустрічне планування») Являє собою синтез вищерозглянутих методів. Він передбачає розробку планів у два етапи. На першому етапі («зверху-вниз») виробляється поточне планування за основними цілями. На другому етапі («знизу-вгору») розробляється кінцевий план на основні деталізованих планів. У плани включаються найбільш позитивні рішення.
Метод "цілі вниз - плани вгору" Загальна мета визначається на основі реальних можливостей. У більшості випадків застосовується терміном на рік.

Джерело: [ Мороз Л.А., Чухрай H.I. Маркетинг: Підручник/За редакцією Л.А. Мороз.— 2-е вид. — Львів: Національний університет „Львівська політехніка" (Інформаційно-видавничий центр „ШТЕЛЕКТ+" Інституту післядипломної освіти), „Інтелект-Захід" 2002. — 244 с, с.35]

Оскільки на будь-якому підприємстві планування базується на неповних даних, навіть якщо на ньому чітко налагоджена система бухгалтерського і статистичного обліку, існує проблема в тому, що деякі аспекти функціонування економічної системи не піддаються оцінці, а залежать від зовнішнього середовища, яке характеризується швидкою мінливістю у зв’язку з насиченістю споживчого попиту, його індивідуальним і швидкозмінним характером. Для ефективного функціонування системи планування на підприємстві потрібно створити певні передумови: організаційні, інформацій і кадрові. Організаційна структура підприємства має бути адекватною системі планування. Процедури планування мають бути сплановані з погляду організаційного забезпечення. Крім того, побудова системи планування на вітчизняних підприємствах відбувається за умов перехідного періоду, коли раніше діючі системи майже зруйновані, а нові вимагають становлення.

Оскільки за ринкових умов діяльності існують великі кон’юнктурні коливання, то процес планування дозволяє передбачити більшість із них, адже лише правильно проаналізована ситуація дає можливість планувати виробничі процеси, передбачити кризові явища, що дозволить скоротити витрати керівництва. Процес планування має бути узгодженим. Необхідність узгодженості у всіх структурних підрозділах підприємства обумовлює його послідовний характер, тому при процесах планування важливо, щоб окремо розроблений план сприяв підвищенню ефективності всіх господарських процесів підприємства, а не так, щоб при удосконаленні одного процесу всі інші зазнавали руйнації чи знижували свою ефективність. Раціональна взаємодія підрозділів сприятиме покращенню діяльності підприємств, створюватиме позитивні економічні явища.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-08-31; Просмотров: 1064; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.