Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Хвороби цесарок




Респіраторний мікоплазмоз птиці (Mycoplasmosisrespiratoriaavium) — хронічна хвороба, що характеризується катарально-фібри­нозним ураженням дихальних шляхів і втратою продуктивності. До мікоплазмозу особливо сприйнятливі кури та індики, які хворіють найчастіше у віці 2 — 4 міс та на початку несучості. Менш чутливі цесарки, павичі, фазани, голуби, куріпки. Хвороба зазвичай реєструється у великих господарствах промислово­го типу, в умовах утримання значної кількості птахів на обмеженій території. Джерелом збудника інфекції є хворі і перехворілі птахи­мікоплазмоносії. Основний шлях передавання М. gallisepticum— трансоваріальний, через новоодержані інфіковані племінні яйця або курчат від хворої птиці. Зараження відбувається також через дихаль­ні шляхи при спільному утриманні здорової та інфікованої птиці. Характерною особливістю мікоплазмозу птиці є вірогідність ви­никнення хвороби без занесення збудника ззовні. Під дією різних несприятливих факторів (скупчене утримання, транспортування, переохолодження, неповноцінна годівля, щеплення різними живи­ми вакцинами) у здорових курей-мікоплазмоносіїв може відбува­тись зниження природної резистентності організму і перехід без-симптомної інфекції в клінічно виражене захворювання. Хвороба поширюється в стаді дуже повільно, супроводжується серозно-фібри­нозним запаленням повітроносних мішків, часто ускладнюється лісептицемією, інфекційним бронхітом або ларинготрахеїтом. Ле­тальність становить від 5 до 50 %. Хвороба Ньюкасла птиці. Останнім часом у країні спостерігаються непоодинокі випадки захворювання птиці на хворобу Ньюкасла, що призводить до ураження нервової системи, респираторних органів, геморагічного запалення шлунково-кишкового тракту. Чутливі до неї кури, індики, цесарки, перепели, фазани Збудником захворювання є РНК-утримуючий вірус (група параміксовірусів), стійкий до дії різних факторів. У заморожених тушках зберігається більше 6 місяців, в воді - протягом 165 діб, на пір’ї хворої птиці, яєчній шкаралупі, інвентарі - до 60 днів. При нагріванні м’яса до 75°С збудник гине через 30 хвилин, до 100°С - через 1 хвилину. У стічних водах залишається життєздатним протягом 3 місяців. Збудник захворювання чутливий до лугів, формаліну і фенолу. Дезінфікуючі розчини вбивають його через 30 хвилин. Хвороба Ньюкасла завдає значних збитків птахівничим господарствам унаслідок не вакцинованого поголів’я, зниження продуктивності, незапланованого забою птиці, жорстких обмежень, карантинних заходів, що можуть порушити діяльність як окремих господарств, так і цілих адміністративних районів.
Для профілактики та боротьби з цією хворобою авторський колектив під керівництвом член-корепондента УААН професора Германа В.В. розробив “Інструкцію про заходи щодо боротьби з ньюкаслською хворобою птиці”, узгоджену та затверджену в установленому порядку [9]. Джерело ньюкаслської хвороби - хвора птиця, трупи, незнезаражені тушки, боєнські відходи, інкубаційні та товарні яйця. Вірусоносіями можуть бути пасивно імунні курчата, інфіковані в перші дні життя. У промисловому птахівництві фактором розповсюдження інфекції можуть бути незнезаражених тара, транспорт. У хворої птиці спостерігають різке пригнічення, відмову від корму, утруднене дихання (при вдиханні повітря птах витягає шию і відкриває дзьоб), чути хрипи (птах "співає"). Відзначають нервові явища, паралічі ніг, крил, тремор (тремтіння), відкидання голови на спину і під себе. У хворих щеплених курчат можуть спостерігатися проноси (виділення зеленого кольору). Заходи по боротьбі та профілактиці, головним чином, полягають у попередженні заносу вірусу - збудника інфекції. У густонаселених районах з високою концентрацією птахівничих господарств, де загальні ветеринарно-санітарні заходи не забезпечують повного захисту господарств від занесення інфекції, з метою профілактики ньюкаслської хвороби необхідно проводити планові щеплення всієї птиці в приватному секторі. Навколо таких птахофабрик в радіусі 15 кілометрів створюють благополучні по ньюкаслської хвороби зони. Для цього птаха населених пунктів (приватних форм), які входять в цей радіус, регулярно вакцинують і тримають під постійним контролем [10].

 





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-08-31; Просмотров: 380; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.