Аналіз розподілу доходів між бюджетами та забезпечення фінансової незалежності органів місцевого самоврядування

Обґрунтований розподіл доходів між бюджетами відповідно до розмежування видатків є вихідною основою системи управління місцевими фінансами. Від того, наскільки оптимальними є пропорції цього розподілу, залежить фінансова спроможність органів влади та управління усіх рівнів. Частки власних та закріплених податкових доходів в місцевих бюджетах Західного регіону потягом 2000-2010 рр. подано в табл.2.6 [20].

Таблиця 2.6

Структура дохідних джерел місцевих бюджетів Західного регіону за 2006-2013рр., %

Доходи									Відхилення 2013р. від 2006р, (+,-)
Разом доходів	48,53	44,03	41,86	38,70	41,29	37,95	36,05	39,60	-8,93
В тому числі.: закріплені доходи	59,13	52,42	49,19	56,5	55,36	54,59	52,13	53,26	-5,87
власні доходи	40,87	47,58	50,81	43,5	44,64	45,41	47,87	46,74	+5,87
Офіційні трансферти	51,47	55,97	58,14	61,30	58,71	62,05	63,94	60,40	+8,93
Всього доходів									-

Як бачимо з табл.2.6, доходи у 2013р. зменшилися на 8,93 п. порівняно з 2006р. Місцеві бюджети повинні характеризуватись певним рівнем самостійності, автономності, а податкові платежі – бути основним інструментом формування фінансових ресурсів для виконання делегованих їм повноважень. Умови самостійного функціонування податкової системи на місцевому рівні – це наявність власної дохідної бази та, відповідно, власних податкових доходів.

Все це зумовлює неефективне використання бюджетних ресурсів. Тому, перш за все, необхідно забезпечити право місцевим органам влади в рамках законодавства самостійно формувати склад та структуру доходів і видатків місцевих бюджетів. Одночасно потрібно встановити для місцевої влади такі бюджетні обмеження, які б визначали її залежність не від органів вищої влади, а від результатів їх фінансової діяльності.

Аналіз надходжень податків та платежів до державного та місцевих бюджетів Західного регіону наведено в таблиці 2.7 [20].

Таблиця 2.7

Надходження податків та платежів до державного та місцевих бюджетів Західного регіону за 2003-2013 рр., %

Джерело доходу
Податок з доходів фізичних осіб: до Державного бюджету до місцевих бюджетів	- -	- -	- -	- -	4,8 95,2	4,8 95,2	-	-	-	-	-
Податок на прибуток підприємств:
до Державного бюджету до місцевих бюджетів	72,5 27,5	74,4 25,6	86,8 13,2	98,9 1,1	99,2 0,8	99,2 0,8	98,8 1,2	98,7 1,3	99,2 0,8	98,6 1,6	99,1 0,9
Податок на додану вартість: до Державного бюджету до місцевих бюджетів	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Акцизний збір: до Державного бюджету до місцевих бюджетів	93,3 6,7	89,9 10,2	94,9 5,1	98,0 2,0	99,3 0,7	99,2 0,8	99,3 0,7	99,2 0,8	99,2 0,8	98,4 1,6	98,1 1,9
Плата за землю: до Державного бюджету до місцевих бюджетів	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-

Податок на додану вартість становить близько 40% усіх податкових доходів зведеного бюджету, тому у наукових дискусіях важлива роль належить розв’язанню проблеми податку на додану вартість: потреба в реформуванні ПДВ, удосконалення порядку нарахування та сплати ПДВ, диференціація податкових ставок, розв’язання проблем бюджетного відшкодування. Застосування розчеплення ПДВ як інструмента фінансової підтримки місцевих бюджетів повинне характеризуватись простотою нарахування, прозорістю, стабільністю та доступністю для розуміння. Значні регіональні відмінності в розрахунку на душу населення податку на додану вартість є аргументом на користь надання його в розпорядження центральних органів влади, оскільки експортно-орієнтовані регіони матимуть труднощі з відшкодуванням ПДВ. Проте, ПДВ надходить до бюджету за місцем виробництва продукції, хоча фактично платником даного податку є споживачі продукції, що зумовлює незбалансованість між сплатою податків та фактичним податковим навантаженням на регіон.

Значна диференціація регіонів України за рівнем соціально-економічного розвитку впливає на відмінності в обсягах доходів місцевих бюджетів та рівнях їх доходів на одну особу.

Доходи місцевих бюджетів Західного регіону (без міжбюджетних трансфертів) в розрахунку на одну особу наявного населення (рис.2.4) свідчить, що даний показник по регіону на 60% нижчий за середнє значення по Україні [20].

Як бачимо з рис.2.4, в 2013 році максимальне значення даного показника було у Львівській області – 1502,4 грн./особу, в той час, як в Тернопільській області – лише 977,5 грн./особу, що на 53,7% менше за максимальний показник в Західному регіоні і на 101% менше за середнє значення по Україні. Оскільки близько 80% усіх доходів місцевих бюджетів Західного регіону становлять податкові надходження, основною з причин міжрегіональних відмінностей рівня доходів місцевих бюджетів вважається неоднаковий рівень економічного розвитку регіонів та міжрегіональні відмінності бази оподаткування відповідно.

	Львівська обл. 2007 р. – 377,1 грн. 2008 р. – 489,3 грн. 2009 р. – 644,2 грн. 2010 р. – 924,2грн. 2011 р. – 1192,8грн 2012 р. –1186,0грн 2013 р. – 1502,4грн				Україна 2007 р. – 480,2 грн. 2008р. – 643,6 грн. 2009 р. – 852,0 грн. 2010 р. – 1254,6грн. 2011 р. – 1597,0грн 2012 р. – 1543,9грн 2013р. – 1968,9грн

Івано-Франківська обл. 2007 р. – 287,8 грн. 2008 р. – 396,0 грн. 2009 р. – 514,8 грн. 2010р. – 766,3грн. 2011 р. – 970,7грн 2012р. – 962,5грн 2013 р. – 1236,4грн

Закарпатська обл. 2007 р. – 255,5 грн. 2008 р. – 374,8 грн. 2009 р. – 480,9 грн. 2010 р. – 686,8грн. 2011 р. – 909,5грн 2012 р. – 837,4грн 2013р. – 1075,7 грн

Чернівецька обл. 2007 р. – 293,9 грн. 2008р. – 415,0 грн. 2009р. – 570,4 грн. 2010р. – 751,4грн. 2011 р. – 966,0грн 2012 р. – 958,7грн 2013 р. – 1223,7 грн

Тернопільська обл. 2007 р. – 226,3 грн. 2008 р. – 302,6 грн. 2009 р. – 374,1 грн. 2010 р. – 557,0грн. 2011 р. – 744,8грн 2012 р. – 761,1грн 2013 р. – 977,5 грн

Рівненська обл. 2007р. – 316,7 грн. 2008 р. – 419,1 грн. 2009р. – 581,1 грн. 2010 р. – 825,2грн. 2011 р. – 1013,6 грн 2012 р. –1025,4 грн 2013 р. – 1306,3 грн

Рис. 2.4. Середній рівень доходів місцевих бюджетів Західного регіону на одну особу у 2007-2013 рр. (без міжбюджетних трансфертів)

Роль доходів місцевих бюджетів Західного регіону визначається величиною валового регіонального продукту, що перерозподіляється через них (табл.2.8) [20].

Так, як видно з табл. 2.8, в 2013 році загальна сума доходів місцевих бюджетів регіону становила 32 497,2 млн.грн., або 15,06% виробленого на її території валового регіонального продукту. Максимальна частка припадає на податок з доходів фізичних осіб (3,5 – 3,87% ВРП) та мінімальна відповідно з податку на прибуток підприємств (в середньому 0,02% ВРП). Серед податкових надходжень, окрім податку з доходів фізичних осіб, вагоме місце займає податок на власність (0,67% ВРП), збори за спеціальне використання природних ресурсів (0,42% ВРП), внутрішні податки на товари та послуги (0,23% ВРП).

Таблиця 2.8

Структура дохідної частини місцевих бюджетів Західного регіону в 2007-2013 рр. у відсотках до ВРП, %

Показник								Відхилення 2013р. від 2007р, (+,-)
Податкові доходи: - податок на прибуток підприємств - податок з доходів фізичних осіб - податок за землю	4,60 0,02   3,50   0,50	5,29 0,03   3,92   0,65	6,22 0,03   4,12   0,55	6,60 0,02   3,66   0,49	7,38 0,02   3,65   0,49	7,85 0,02   3,84   0,50	7,83 0,01   3,87   0,53	+3,23 -0,01   +0,37     +0,03
Неподаткові доходи	0,67	0,76	0,90	0,63	1,18	1,26	1,30	+0,63
Доходи від операцій з капіталом	0,48	0,51	0,70	0,18	0,64	0,65	0,69	+0,21
Цільові фонди	0,17	0,17	0,18	0,57	0,22	0,23	0,24	+0,07
Інші доходи	0,56	0,62	0,64	0,57	0,58	0,60	0,59	+0,03
Всього	10,49	11,95	13,33	12,99	13,48	14,96	15,06	+4,57

Щодо окремих областей, то значно нижче середнього рівня надходження податкових платежів (78%) були в Тернопільській та Рівненській областях. Викладене вище дозволяє зробити висновок про те, що низька частка зібраних податків у ВРП є не достоїнством, а недоліком. Це свідчення, перш за все, низького рівня доходів населення, коли основну масу податків потрібно збирати з юридичних осіб, що виступає гальмом для розвитку економіки [20].

Вагому роль у системі бюджетного регулювання повинні мати місцеві податки, за допомогою яких має забезпечуватись належний рівень самоврядування. Саме тому в більшості країн вони становлять значну частину надходжень місцевих бюджетів. В Україні ж наразі навіть у великих містах вона не перевищує 5-6 % доходів місцевих бюджетів. Середня питома вага місцевих податків та зборів у доходах місцевих бюджетів Західного регіону в 2013 році не перевищує 1,0% [20].

Підвищення ролі місцевих податків і зборів та збільшення частки їх доходів в складі місцевих бюджетів є основним принципом зміцнення місцевих фінансів. Не можна не погодитись, що при можливості самостійного визначення органами місцевого самоврядування податкових ставок чи розмежування податків за принципом місцевого походження, завжди буде ефективнішим для забезпечення фінансової незалежності місцевої влади, ніж будь-який трансферт, що є для них «чужорідним фінансовим інструментом».

Всього на території України до місцевих бюджетів в 2005 році надійшло 441,5 млн.грн. місцевих податків та зборів, в 2009 – 642,3 млн.грн., в 2011 – 819,7 млн.грн., а в 2013 році – 808,6 млн.грн., що на 83% більше надходжень 2005 року (табл. 2.9) [20].

Таблиця 2.9

Обсяг та питома вага місцевих податків та зборів в Західному регіоні у 2005-2013 рр.

Бюджети
Місцеві бюджети України з них в областях:	млн. грн.	%	млн. грн.	%	млн. грн.	%	млн. грн.	%	млн. грн.	%	млн. грн.	%	млн. грн.	%	млн. грн.	%	млн. грн.	%
441,5	3,4	485,5	3,4	513,7	2,9	542,5	2,8		1,6	729,9	1,3	819,7	1,1	808,6	0,9	882,9	0,8
Львівської	22,0	2,7	23,9	2,8	21,8	2,0	20,6	1,5	24,1	0,6	27,8	0,5	31,1	0,5	30,9	0,4	32,6	0,4
Івано-Франківської	7,9	1,7	9,9	2,2	9,7	1,6	10,4	1,6	12,9	0,6	15,4	0,6	17,2	0,4	16,5	0,4	18,4	0,3
Тернопільсь-кої	5,5	1,9	6,0	1,8	6,5	1,4	7,2	1,4	9,1	0,6	10,0	0,5	10,4	0,4	10,4	0,3	11,4	0,3
Закарпатсь-кої	7,0	1,6	8,5	2,1	8,9	1,6	9,3	1,5	11,7	0,6	12,0	0,5	12,4	0,4	11,9	0,3	12,9	0,2
Чернівецької	9,2	4,9	12,1	4,8	12,6	3,6	12,1	3,0	17,8	1,3	18,7	1,0	18,9	0,6	26,4	1,0	31,1	0,8
Рівненської	7,8	1,7	9,0	2,6	9,3	1,9	9,6	1,6	10,5	0,6	12,6	0,5	14,2	0,5	14,3	0,4	15,6	0,4
Волинської	0,5	3,8	2,4	3,4	12,1	2,8	11,4	2,0	11,2	0,7	12,2	0,6	12,9	0,5	12,6	0,4	16,8	0,3

Аналізуючи місцеві бюджети областей, найбільше абсолютне значення податкових надходження було в Львівській області, на другому місці за обсягом зібраних податків та зборів – Чернівецька область. Мінімальна сума місцевих податків та зборів надійшла до місцевих бюджетів Тернопільської області, зокрема, в 2013 році усього 11,4 млн.грн..

Незначні темпи зростання абсолютних значень надходжень місцевих податків та зборів говорить про те, що теперішня місцева податкова база потребує змін, оскільки забезпечення місцевих бюджетів області не більше як на 25% за рахунок місцевих податків та зборів характеризує її як фінансово залежну область і суперечить принципам реформування органів місцевого самоврядування, децентралізації на шляху до фінансової незалежності територій [31].

Частки місцевих податків та зборів, які належать до власних доходів місцевих бюджетів Західного регіону, обсяги яких залежать від рішень органів місцевого самоврядування, становили в середньому: в 2005 році – 3,4%, а в 2013 році – 0,8%. Отже, дохідні джерела місцевих бюджетів, які не враховуються при розрахунку обсягів трансфертів, займають у структурі місцевих бюджетів малу частку. Фіскальна роль місцевих податків та зборів практично не проявляється при формуванні дохідної частини бюджетів територіальних громад. Невисока питома вага цієї групи доходів свідчить про високий рівень перерозподілу доходів у рамках бюджетної системи України. Низьке фіскальне значення місцевих податків та зборів, незацікавленість органів місцевого самоврядування в збільшенні обсягів податкових надходжень, обмеженість самостійності рад в регулюванні податкових ставок слугували причиною різкого зменшення частки місцевих податків та зборів в доходах місцевих бюджетів Західного регіону.

Дані показника надходження місцевих податків та зборів у розрахунку на душу населення показує, що в загальному по Україні в 2005 році місцевих податків та зборів в розрахунку на душу населення поступило 8,85 грн./чол. До 2013 року даний показник збільшився і становив по Україні 19,21 грн./чол. Проте, що стосується областей Західного регіону, спостерігається наступна картина в 2013 році: в Львівській області – 12,78 грн., в Івано-Франківській обл. – 13,34 грн., в Тернопільській обл. – 10,49 грн., в Чернівецькій обл. – 34,39 грн., в Закарпатській обл. – 10,36 грн., в Рівненській обл. – 13,57 грн. та в Волинській обл. – 15,85 грн. на одного жителя [20]. Середнє значення по Україні є більшим за значення в аналізованих областях, окрім Чернівецької області, і свідчить про те, що в загальному рівень надходжень місцевих податків та зборів до місцевих бюджетів Західного регіону є негативним. Широка амплітуда коливань надходжень місцевих податків та зборів пояснюється, перш за все, регіональною структурою економіки, розміщенням продуктивних сил, інфраструктурою населених пунктів, фінансовим станом наявних на території підприємств. По-друге, показники податкових надходжень до місцевих бюджетів залежать від створення місцевою владою потрібних умов для підприємницької діяльності і торгівлі та діяльності місцевих податкових органів щодо мобілізації доходів (табл.2.10) [20].

Таблиця 2.10

Надходження місцевих податків та зборів в розрахунку на душу населення у 2005-2013 рр., грн./чол.

Бюджети
Місцеві бюджети України у тому числі в областях:	8,85	9,81	10,56	11,25	13,73	15,69	17,72	17,58	19,21
Львівської	8,07	8,80	8,27	7,86	9,38	10,84	12,16	12,11	12,78
Івано-Франківської	5,39	6,79	6,87	7,42	9,29	11,13	12,42	11,96	13,34
Тернопільської	4,77	5,24	5,64	6,33	8,23	9,04	9,49	9,94	10,49
Закарпатської	5,45	6,64	7,04	7,39	9,44	9,63	9,94	9,60	10,36
Чернівецької	9,82	13,02	13,63	13,18	19,57	20,66	20,93	29,20	34,39
Рівненської	6,55	7,59	7,88	8,24	9,12	10,91	12,35	12,43	13,57
Волинської	0,51	2,27	11,41	10,83	10,74	11,77	12,42	12,15	15,85

Потенціал місцевих податків та зборів як основного джерела забезпечення фінансової стабільності органів місцевого самоврядування, реалізовано недостатньо. Більшість з місцевих податків та зборів не мають значного фіскального значення. Близько 80% сукупних місцевих податків та зборів формують ринковий збір та комунальний податок, при тому, справляння найменших за обсягом 10 платежів – близько 0,4% (рис.2.5) [20].

Рис.2.5. Структура місцевих податків та зборів в Західному регіоні

у 2013 році, %

Значна частка податкових надходжень припадала на ринковий збір (57,5%), що пояснюється, зокрема, щорічним збільшенням в Західному регіоні платників податків по спрощеній системі оподаткування та з фіксованим сільськогосподарським податком. Ринковий збір цілком виправдовує свою доцільність, тим більше, що він відповідає світовим вимогам до системи місцевих податків та зборів, а саме: тягар даного податку безпосередньо лягає на місцевих жителів окремих територіальних громад, адже переважно вони купують та продають товари на місцевих ринках. 27,1% надходжень належить комунальному податку, при чому адміністративні витрати на його справляння є порівняно невисокими. Даний податок розглядається як компенсація за послуги, котрі надаються громадою для відтворення робочої сили. Загалом, надходження від двох вказаних платежів до місцевих бюджетів складають 2/3 всіх податкових надходжень.

Що стосується решти місцевих податків та зборів, слід відмітити наступні: готельний збір (10,4%); збір за видачу дозволів на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг (5,5%). Також слід зазначити про відсутність надходжень від зборів за право проведення кіно- та телезйомок та збору з осіб, котрі беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі. Протягом аналізованого періоду зростає надходження до місцевих бюджетів від збору за паркування автотранспорту, що спрямовується на відшкодування витрат, пов’язаних з наданням послуг щодо паркування. Адміністрування даного збору є досить дорогим і потребує подальшої зміни в напрямі здешевлення.

В місцеві бюджети Західного регіону за останні 2010-2013рр. незначними були поступлення від наступних зборів: за видачу ордера на квартиру, за виграш на бігах на іподромі та з власників собак. Протягом аналізованого періоду надходження від курортного збору були лише в Івано-Франківській області, а поступлення із збору за проїзд по територіях прикордонних областей в Чернівецькій області становило близько 21% усього обсягу місцевих податків та зборів області. Наявність даних місцевих податків та зборів збільшує чисельність податків, проте не збільшує реального обсягу їх надходжень. Основу фінансової бази органів місцевого самоврядування повинні становити місцеві податки та збори та служити підґрунтям їхньої фінансової незалежності. Важливе значення має закріплення за місцевими бюджетами тих податків, які гарантуватимуть їм стабільні надходження доходів та їх рівномірний горизонтальний розподіл. Наявна в Україні практика місцевого оподаткування суперечить встановленим в фінансовій науці уявленням щодо сутності та призначення інституту місцевого самоврядування, як основи демократичного режиму.

Проведений аналіз свідчить, що практика застосування місцевих податків та зборів має ряд недоліків, зокрема:

Ø незацікавленість органів місцевого самоврядування у додатковому залученні фінансових ресурсів від місцевих податків та зборів;

Ø відсутність правового поля у місцевих органів запроваджувати на власній території податки та збори;

Ø другорядність місцевих податків та зборів в порівнянні з загальнодержавними податками;

Ø наявність місцевих податків та зборів, витрати на адміністрування яких перевищують акумульовані надходження від них.

Проведений аналіз дохідної частини місцевих бюджетів Західного регіону свідчить про низький рівень забезпечення місцевих бюджетів власними надходженнями, необхідними для реалізації покладених на них функцій. Значна частина коштів концентрується в Державному бюджеті України, а фінансове забезпечення місцевих бюджетів здійснюється в основному за рахунок трансфертів з Державного бюджету, зокрема, дотацій вирівнювання. Така централізація фінансових ресурсів не відповідає концепції розвитку місцевого самоврядування.

Розвиток демократичних принципів в процесі державного управління підсилює роль та значення місцевих фінансів. Існуюча нині проблема полягає в наявності значного розриву між потребами в фінансових ресурсах та реальними можливостями бюджетної системи, відсутністю ефективного підходу в процесі вирівнювання соціально-економічного розвитку адміністративно територіальних утворень, наявності стимулів зацікавленості органів місцевої влади в збільшенні податкового потенціалу та зростанні власних доходів. Значна кількість дотаційних регіонів, в результаті проведеної політики економічного розвитку, позбавлені належної податкової бази та, відповідно, можливості існування на основі самофінансування.

Дата добавления: 2015-08-31