ТЕМА 2.2. Макроекономічне планування у системі державного регулювання економіки

1. Макроекономічне планування – це:

а) свідома діяльність держави з метою досягнення бажаного стану національної економіки;

б) розробка моделі досягнення бажаного й очікуваного стану національної економіки за умов одночасного визначення шляхів, способів, засобів і термінів забезпечення цього стану та кінцевих результатів;

в) наукове передбачення розвитку й результату функціонування суспільного відтворення, яке базується на визначенні його закономірностей, тенденцій соціального та науково-технічного прогресу, об’єктивних залежностей й причинно-наслідкових зв’язків;

г) всі відповіді вірні;

д) А і Б.

2. До об’єктів макроекономічного планування не відносяться:

а) економічні процеси;

б) соціальні процеси;

в) науково-технічні процеси;

г) демографічні процеси.

3. До суб’єктів макроекономічного планування не відносять:

а) державу;

б) акціонерні товариства;

в) профспілки;

г) приватні підприємства.

4. Принцип адаптації макроекономічного планування означає:

а) оперативне коригування планових завдань у зв’язку із зміною умов і завдань соціально-економічного розвитку країни;

б) базування планових розрахунків на вивченні статистичних і фактичних даних, аналізі практичного досвіду;

в) необхідність розробки конкретних механізмів реалізації плану;

г) необхідність врахування у процесі планування світових економічних, екологічних та соціальних стандартів.

5. До методів макроекономічного планування не відносять:

а) балансовий метод;

б) нормативний метод;

в) метод пропорційності;

г) економіко-математичні методи.

6. Метод системного аналізу передбачає:

а) узгодження потреб і ресурсів як у масштабі суспільства, так і окремих складових національної економіки;

б) обгрунтування планових показників за допомогою науково обгрунтованих нормативів, що виражають ступінь економічної, екологічної чи соціальної ефективності виробництва;

в) комплексний підхід до об’єкта планування, тобто визначення потреб і можливостей, аналіз механізмів реалізації та результатів планових рішень;

г) немає вірної відповіді.

7. Виробничі програми спрямовані на:

а) підвищення ефективності використання ресурсів;

б) розвиток наукових досліджень;

в) поліпшення організації управління господарськими умовами;

г) формування територіально-виробничих комплексів та реструктуризацію економіки.

8. В економіко-математичному плануванні не використовують:

а) лінійне програмування;

б) квадратичне програмування;

в) оптимальне програмування;

г) нелінійне програмування.

9. В залежності від об’єкту планування виділяють плани:

а) короткострокові, середньострокові, довгострокові;

б) національні, регіональні, корпоративні;

в) політичні, економічні, соціальні;

г) індикативні, стратегічні,директивні.

10. Визначте вірне твердження:

а) директивне планування грунтується на різноманітті форм власності;

б) директивне планування для держави є основним інструментом реалізації економічної політики, а для суб’єктів економіки – метою виробництва;

в) головне завдання директивного плану – координація господарської діяльності суб’єктів економіки;

г) при директивному плануванні планові завдання мають необов’язковий характер виконання.

11. Директивне планування – це:

а) спосіб управління економікою країни за допомогою розробки обов’язкових для виконання завдань щодо виробництва, розподілу продукції та послуг;

б) спосіб регулювання економічних процесів за допомогою постановки певних цілей, визначення пріоритету розвитку національної економіки і застосування державних фінансових та інших стимуляторів для їх реалізації;

в) спосіб оцінки існуючих і очікуваних у майбутньому умов діяльності з урахуванням внутрішніх та зовнішніх факторів, на базі якої розробляється стратегія розвитку.

12. До принципів стратегічного планування відноситься:

а) поєднання інтересів усіх суб’єктів ринкових відносин;

б) орієнтація на вирішення соціальних завдань розвитку суспільства;

в) селективність при орієнтації на цілі глобального характеру;

г) знищення конкуренції, створення умов для монополізму.

13. Обов’язковий характер виконання завдань носять:

а) стратегічні плани;

б) директивні плани;

в) індикативні плани;

г) всі відповіді вірні.

14. До економічних регуляторів виконання індикативних планів не відносять:

а) державні замовлення;

б) податки;

в) норми і нормативи;

г) кредити.

15. До адміністративних регуляторів виконання індикативних планів відносять:

а) кредити;

б) субсидії;

в) штрафи;

г) немає вірної відповіді.

16. Програмне стратегічне планування передбачає:

а) отримання необхідного прибутку;

б) визначення конкретної структури виробництва;

в) планування росту на довгострокову перспективу;

г) всі відповіді вірні.

17. Виконання директивного плану призводить до:

а) знищення конкуренції, створення умов для монополізму;

б) зниження ефективності виробництва та якості товарів;

в) виникнення постійного товарного дефіциту;

г) всі відповіді вірні.

18. До видів макроекономічного планування не відносять:

а) директивне планування;

б) стратегічне планування;

в) індикативне планування;

г) балансове планування.

19. Цільові державні програми розробляються при:

а) стратегічному плануванні;

б) директивному плануванні;

в) індикативному плануванні.

20. Індикативні плани носять обов’язковий характер виконання для:

а) підприємств усіх форм власності;

б) державних підприємств;

в) приватних підприємств;

г) колективних підприємств.

21. Об’єктом макроекономічного планування є:

а) економічні процеси;

б) соціальні процеси;

в) науково-технічні процеси;

г) всі відповіді вірні.

22. Макроекономічне планування повинно базуватися на:

а) планових розрахунках;

б) статистичних даних;

в) фактичних даних;

г) аналізі практичного досвіду;

д) всі відповіді вірні.

23. Принцип макроекономічного планування, згідно з яким приводяться у відповідність планові макроекономічні показники – це принцип:

а) реалістичності;

б) адаптації;

в) збалансованості;

г) орієнтації на світові стандарти.

24. До методів макроекономічного планування не відносять:

а) метод системного аналізу;

б) балансовий метод;

в) економіко-математичне моделювання;

г) метод мозгових атак.

25. Визначте невірне твердження:

а) сфера макроекономічного планування – державно-корпоративний сектор економіки;

б) об’єкти макроекономічного планування – це економічні, соціальні і науково-технічні народно-господарські процеси;

в) макроекономічне планування – це свідома діяльність держави з метою досягнення бажаного стану національної економіки;

г) об’єкти макроекономічного планування – це держава, корпорації, профспілки, інші об’єднання, асоціації.

26. В залежності від способу досягнення мети макроекономічні плани поділяються на:

а) політичні, економічні, соціальні;

б) національні, регіональні, корпоративні, плани окремого підприємства;

в) директивні, індерективні, індикативні, стратегічні;

г) коротко-, середньо-, довгострокові.

27. На державній власності грунтується:

а) індикативне планування;

б) директивне планування;

в) стратегічне планування;

г) всі відповіді вірні.

28. Балансовий метод макроекономічного планування передбачає використання:

а) матеріальних балансів;

б) трудових балансів;

в) зведених фінансових балансів;

г) всі відповіді вірні;

д) А і Б.

29. В якій країні вперше починають розробляти довгострокові плани-прогнози:

а) Франція;

б) Нідерланди;

в) Японія;

г) США.

30. Макроекономічне планування має за свій початок:

а)60 – 70 роки ХХ ст.;

б) 40 – 50 роки ХІХ ст.;

в) 30 – 40 роки ХХ ст.;

г) немає вірної відповіді.

Дата добавления: 2015-08-31