Садивного матеріалу

Матеріалу

Кількість і якість садивного матеріалу визначають під час щорічної інвентаризації, яку проводить комісія, куди входять представники лісгоспу, лісництва і розсадника. Інвентаризацію проводять після закінчення вегетації рослин, але до викопування сіянців і саджанців протягом вересня-жовтня, залежно від лісорослинної зони (у розсадниках України з 15 вересня до 15 жовтня). Вона передбачає уточнення загальної та продуктивної площі розсадника, її розподіл за видами користування, за породами, а у межах породи – за віком і якістю садивного матеріалу. інвентаризацію розпочинають з визначення довжини посівних і садивних рядків. Кількість і якість садивного матеріалу визначають або методом діагональних ходів, або методом облікових площадок. За рівномірної густоти стояння сіянців у посівних рядка для обліку беруть 2%, а при нерівномірному 5% загальної довжини рядків або площі посіву окремо за кожною породою та віком.

Інвентаризація садивного матеріалу у шкілках проходять шляхом суцільного (при площі садіння до 3 га) або вибіркового (при площі понад 3 га і в ущільнених шкілках) обліку саджанців. При вибірковій інвентаризації обліку підлягають від 1 (при площі понад 50 га) до 4% (при площі 3 – 50га) садивних місць. Облік проводять на пробних ділянках, які закладають довгій стороні поля. Під час інвентаризації визначають загальну кількість саджанців (в тому числі придатних для реалізації), а також приживлюваність їх у полях.
Розділ 6. Викопування, сортування, зберігання і транспортування

З точки зору фізіології рослин, найкращим терміном викопування садивного матеріалу є період їх відносного фізіологічного спокою. При встановленні строку викопування враховують біологічні особливості порід, умови зберігання садивного матеріалу, забезпечення розсадника робочою силою та механізмами, прийняту сівозміну та ін. основними строками викопування є весна і осінь. Викопані на весні сіянці і саджанці завдяки більшій в цей період коренеутворюючій здатності, краще приживлюються на лісокультурній площі, не потребують тривалого зберігання.

Осінні строки викопування садивного матеріалу доцільні для зменшення обсягу весняних робіт, при стислих агротехнічних строках створення лісових культур, при потребі вивільнення площ для зяблевого обробітку грунту і внесення добрив. Для викопування сіянців застосовують навісні скоби НВС-1,2 та НВС-1,2М, викопувальну машину ВМ-1,25, а також навісний викопувальний плуг ВПН-2.

Процес викопування проходить у два прийоми: підрізання коренів з одночасним розпушуванням грунту робочими органами викопувальних знарядь і вибирання сіянців та саджанців. Перший прийом виконується переважно механізовано, другий, як звичайно, вручну.

Вибирати садивний матеріал потрібно у день викопування. Вибраний садивний матеріал транспортують до місця сортування і прикопування або прикопують на полі для тимчасового зберігання.

Одразу після викопування та вибирання садивного матеріалу проводять його сортування. Садивний матеріал сортують з діючими стандартами. Відсортований садивний матеріал зв'язують у пучки: сіянці по 50 – 100 шт., а саджанці – по 10,20 і 25 шт.

При тимчасовому прикопуванні зв'язаний у пучки садивний матеріал розкладають у заздалегідь підготовлені рівчаки по 1000 шт. в ряду. Рівчаки викопують завглибшки 30 – 35 см з однією похилою стіною, на яку укладають пучечки сіянців.

Осінньо-зимове прикопування сіянців, саджанців проводять на рівному підвищеному місці. Садивний матеріал прикопують у рівчаки глибиною 50 – 70см. Корені і майже половину стовбурця присипають шаром землі 20 – 25см.

Для перевезення садивного матеріалу використовують усі види транспорту – автомобільний, залізничний, річковий та повітряний. При транспортуванні садивного матеріалу на незначну відстань (час перевезення до 6 год) автомобілями на дно кузова насипають5 – 10 –сантиметровий шар подрібненої та зволоженої соломи, моху або іншого матеріалу, на який під нахилом рядами укладають пучечки сіяців. Кожний ряд сіянців перекладають шаром мокрої соломи, а зверху накривають брезентом. Подібним чином перевозять і саджанці.

Найкращим транспортним засобом для перевезення садивного матеріалу на далеку відстань є вагони-льодники, вагони – та автомобілі-рефрижератори. Водночас для транспортування можна застосувати і звичайні транспортні засоби.

При ручному пакуванні на рівній площі розкладають мотузку чи шпагат, а поверх них лаштують настил із соломи або осоки. По середині настилу, у місці розміщення кореневих систем садивного матеріалу, розтрушують добре зволожений мох або м'яту солому. На ньому розкладають сіяці коренями до середини, а вершки стебел до країв тюків. Перед цим їх кореневу систему змочують у бовтанку. Упаковані сіянці покривають зверху шарам соломи або осоки.
Розділ 7. Розрахунок виробничих витрат на вирощування садивного

Дата добавления: 2015-08-31