Види дози, терміни та технологія внесення добрив

У деревних розсадниках використовують усі види добрив – органічні, мінеральні, органо-мінеральні, бактеріальні, а також меліоративні.

За вмістом елементів мінерального живлення добрива прийнято розділяти на повні та неповні. Повні добрива містять у собі всі основні елементи мінерального живлення (органічні, органо-мінеральні, рідше мінеральні), а неповні – один, максимально два елементи (прості мінеральні).

За характером дії добрива поділяють на прямі, внесення яких безпосередньо збільшує в ґрунті вміст елементів мінерального живлення (органічні, органо-мінеральні, мінеральні) і непрямі, застосування яких опосередковано сприяє збільшенню елементів живлення в ґрунті (бактеріальні) або покращує умови для поглинання тих, що містяться в ґрунті (меліоративні).

Органічні добрива

До них належать гній, гноївка, пташиний послід, торф, різні компости, сапропель та зелене добриво. В органічних добривах міститься азот, фосфор, калій, інші макроелементи і мікроелементи. За складом це повні добрива. Вони не лише збагачують грунт поживними речовинами, а й поліпшують його фізичні властивості. Легкі за механічним складом грунти стають більш в’язкими, краще утримують воду і поживні речовини; важкі глинисті грунти, навпаки, стають більш легкими, менше ущільнюються. Вплив органічних добрив на поживний режим рослин триває 2-3 роки. Норму внесення органічних добрив вказують в тоннах на гектар.

Гній – це суміш підстилки з твердим послідом та рідкими виділеннями тварин. Залежно від ступеня розкладання розрізняють чотири види гною: свіжий, напівперепрілий, перепрілий та перегній. Гній після вивезення на поля слід одразу ж розкидати та заорати. На важких глинистих грунтах його заорюють на глибину 10-15 см, а на легких піщаних – на 15-20 см. Весною вносять гній у легкі грунти, а у важкі – восени, перед зяблевою оранкою. Норма внесення відповідно становить 15-20 т/га один раз у 2-3 роки та 30-40 т/га один раз у 3-4 роки.

Компости одержують з різних матеріалів – органічних (гній, торф, опале листя, лісова підстилка, тирса та ін.) або органічних та мінеральних (торф і вапно, торф, фосфорне борошно і аміачна селітра та інші). Деякі з них витримують у компостних купах 1-2 роки, інші застосовують через 1-1,5 місяця після закладання. Стиглий компост має вигляд землистої, однорідної маси. Дози внесення компостів становлять 20-80 т/га.

Торф. В чистому вигляді як добриво використовують лише добре розкладений низинний торф. Він містить достатню кількість елементів мінерального живлення, має меншу кислотність порівняно з торфом верхових і перехідних боліт. В першу чергу торф вносять у важкі грунти, які потребують поліпшення фізичних властивостей, а також у піщані та супіщані грунти з малим вмістом органічних речовин. Норма внесення торфу залежить від механічного складу грунту та вмісту в ньому гумусу і становить 10-100 т/га. Вносити його слід під зяблеву оранку. Ефективність торфу зростає при спільному внесенні його з мінеральними добривами.

Пташиний послід – цінне, швидкодіюче добриво, багате на азот, фосфор і калій. Його застосовують як основне добриво, так і для підживлення. Сухий гранульований пташиний послід можна вносити в рядки водночас з висівом чи садінням. Норма внесення пташиного посліду у паровому полі становить 2-5 т/га.

Зелена маса (сидерат) – високоефективна в розсадниках з достатнім зволоженням, в першу чергу, на легких за механічним складом грунтах. Сидерат вирощують з бобових рослин, зелену масу яких заорюють на глибину 20-25 см. Особливо велика роль зелених добрив у збагаченні грунту азотом.

Сапропель – відкладена у прісноводних водоймах суміш грунту з напіврозкладеними рослинними залишками. Вона містить більшість елементів мінерального живлення, а також вітаміни, антибіотики та біостимулятори. Доза внесення сапропелю коливається від 10-20 т/га на відносно багатих суглинкових грунтах до 40-60 т/га на дуже бідних піщаних.

Враховуючи грунтово-кліматичні умови для даного розсадника з органічних добрив використовуємо низинний торф, для покращення механічного складу грунту, поліпшення утримання води та поживних речовин, поновлення запасів мінерального і органічного живлення, а також зелену масу для поновлення запасу азоту.

Мінеральні добрива

Мінеральні добрива також широко використовуються в декоративному розсадництві. Мінеральні добрива – це речовини, які у своєму складі не мають органічних сполук, але містять один або кілька елементів мінерального живлення. Їх підрозділяють на прості (одинарні або односторонні), комплексні та мікродобрива.

Допростих відносять азотні, фосфорні та калійні добрива. Поживна цінність мінерального добрива визначається за вмістом в ньому діючої (поживної) речовини – маси елемента мінерального живлення в доступній для рослин формі, яка складає певний процент від загальної маси мінерального добрива і є одним з основних показників його ефективності. Решту маси добрива становлять різні супутні наповнювачі.

В азотних добривах доступний для рослин азот може знаходиться у різному стані: аміачному, амонійному, нітратному та амідному. Аміачні азотні добрива придатніші для внесення на нейтральних і лужних грунтах, а нітратні – на кислих.

Одним з універсальних та високоефективних азотних добрив є аміачна селітра (азотнокислий амоній, нітрат амонію) з вмістом діючої речовини 34%. Висококонцентрованим добривом (46% діючої речовини – доступного азоту) є карбамід (сечовина). З твердих азотних добрив у розсадниках застосовують також сірчанокислий амоній, натрієву (чілійську) та кальцієву селітру, а з рідких – аміачну воду та рідкий (безводний) аміак.

Фосфорні добрива за ступенем розчинності у воді поділяють на три групи:

- розчинні (суперфосфат простий, суперфосфат гранульований, суперфосфат подвійний);

- важкорозчинні (томасшлак, преципитат);

- нерозчинні (фосфоритне борошно та інші).

Як основне добриво використовують усі форми фосфорних добрив (розчинні, важкорозчинні та нерозчинні) для даного розсадника використовуємо суперфосфат простий. Для припосівного добрива та підживлення садивного матеріалу придатні лише розчинні фосфорні добрива.

Калійні добрива можна розділити також на три групи:

- концентровані (хлористий калій, сульфат калію, каліймагнезія);

- змішані, які одержують шляхом розмелення сирих солей та концентрованих добрив;

- сирі солі (сильвініт, каїніт та інші).

Калійні добрива краще вносити восени під зяблеву оранку (разом з іншими добривами) у вологий шар грунту. Для забезпечення садивного матеріалу необхідною кількістю калійних добрив вносимо хлористий калій.

Комплексні добрива, на відміну від простих, містять кілька елементів мінерального живлення. Залежно від способу добування їх розділяють на змішані, складні та комбіновані.

Змішані добрива одержують шляхом механічного змішування простих (односторонніх) добрив на спеціальних тукозмішувальних установках.

Складні добрива виготовляють за єдиним технологічним процесом, тому елементи мінерального живлення знаходяться в одній хімічній молекулі (азотнокислий калій, фосфорнокислий амоній, амофос, діамофос та інші).

Комбіновані добрива одержують шляхом обробки простих добрив фосфорною або сірчаною кислотою і амонізацією суміші аміакатами (нітрофоска, нітроамофоска, карбоамофоска, поліфосфат амонію).

Мікродобрива не в змозі замінити основні види мінеральних добрив, але без них не можна забезпечити повноцінного живлення рослин. У розсадниках застосовують різні мікродобрива, найчастіше в складі основних: борні (борний суперфосфат, бормагнійсульфат, бура, боркарбонат кальцію), молібденові (молібденовий суперфосфат, молібден амонію, молібдат амонію-натрію, марганцеві (сульфат марганцю, марганізований суперфосфат), кобальтові (азотнокислий і сірчанокислий кобальт) та інші.

Органомінеральні добрива (туки)

Внесення їх, як правило, забезпечує більший ефект, ніж роздільне внесення компонентів цих же добрив. До них належать органомінеральні гранули, компости збагачені мінеральними добривами, та ін. Часто органомінеральну суміш добрив вносять разом із насінням у посівні рядочки або в садивні ямки, що значно покращує ріст і збільшує вихід садивного матеріалу з одиниці площі. На гектар посіву вносять 1-1,5 т перегною, збагаченого 120-150 кг суперфосфату. Для нейтралізації вільної кислоти, що міститься у суперфосфаті, до суміші додають 30-40 кг попелу, який водночас є однією з форм комплексних добрив.

У деревних розсадниках використовують усі види добрив – органічні, мінеральні, органо-мінеральні, бактеріальні, а при потребі і меліоративні.

Дата добавления: 2015-08-31