КАТЕГОРИИ:
Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)
Сівозмін 1 страница
 |
Ь
І
І
Н
З
І
Еш
М
А
Шк
Хи
В
А
2.3. Проектування нової сівозміни та її агротехнічне обґрунтування.
У даному господарстві спрацьовує лише одна ланка класичної сівозміни: конюшина - озима пшениця - цукрові буряки. Другим важливим моментом є те, що ярі культури розташовуються після просапних.
Відомий факт накопичення азоту багаторічними травами та покращення структури ґрунту є головним фактором при вирощуванні озимої пшениці. Правильний вибір сорту, дотримання агротехнічних умов вирощування застосування сучасних засобів захисту рослин сприяє отриманню високих врожаїв - 50-60 ц/га, та високої якості зерна (вміст клейковини та білка).
При використанні площ багаторічних трав у нас немає можливості боротися з шкідниками, особливо ґрунтовими (дротяник, совка). Тому при передпосівному обробітку для озимої пшениці слід дотримуватися правил обробітку ґрунту та їх черговості. Лущення багаторічних трав, культивація сприяє обмеженню кормової бази цих шкідників порушує біологічний цикл розвитку, що сприяє зменшенню популяції того чи іншого виду.
Поряд з цим не варто нехтувати хімічними засобами захисту у період догляду за озимою пшеницею. У цьому господарстві агрономічна служба використовує поряд з обробітком посівного матеріалу протруйниками -фунгіцидами додатково і інсектицидами, наприклад Данадим. Він працює проти дротяника та совки. Після сходів та у випадку появи шведської, гессенської озимої мухи посіви додатково обробляються Децисом.
Окремо треба виділити розміщення кукурудзи по кукурудзі (так звана монокультура) особливістю в господарстві є те, що подрібнені рештки кукурудзи після збирання урожаю, обробляються розчином азотних добрив (приблизно 1 ц/га аміачної селітри). Це сприяє швидкій нітрифікації решток. Заорювання оборотним плугом цих решток за підрахунками агрономічної служби господарства дорівнює приблизно внесенню 60-80 т/га гною. Як правило у другий рік посіву кукурудзи по кукурудзі урожайність зерна зростає на 10-17 ц/га. Зростає також і кількість ґрунтових черв'яків. У другий рік вирощування кукурудзи на кожному квадратному метрі знаходили 3-4 дірочки нірки черв'яків, в той час на інших площах черв'яків практично не знаходили.
|
|
|
У рік написання курсової роботи у господарстві існувала семипільна зерно-кормова сівозміна і восьмипільна зерно-бурякова сівозміна, у зв'язку з переходом у восьмипільній сівозміні на інтенсивне вирощування цукрового буряку, ми проводимо зміни і в семипільній кормовій сівозміні, ввівши в сівозміну вирощування кукурудзи на силос і на зерно, для кращого забезпечення тварин продукцією живлення.
Схема існуючої та нової сівозмін
| Існуюча сівозміна | Нова сівозміна |
| 1. зима пшениця | І.б/т |
| 2. кормовий буряк | 2. б/т |
| 3. ячмінь + б/т | 3. озима пшениця |
| 4. б/т | 4. ц/б |
| 5. озима пшениця | 5. кукурудза на силос |
| 6. кукурудза на зерно і силос | 6. озима пшениця |
| 7. ячмінь + б/т | 7. кукурудза на зерно |
| 8. б/т | 8. ячмінь + б/т |
2.4. Економічна оцінка існуючої в господарстві сівозміни і запроектованої до освоєння.
Таблиця 8а. Продуктивність існуючої сівозміни
| № поля | С.-г. культура | Площа, га | Урожайність ц/га | Валовий збір продукції, ц | Вміст в 1 ц кормових одиниць, ц | Валовий вміст к. о. основній, побічній продукції, ц | 'Вміств 1ц. протеїну | Валовий вміст протеїну в продукції | Порівняльні ціни на 1 ц основної продукції, грн. | ||||
| Основної продукції | Побічної продукції | Основної продукції | Побічної продукції | Основної продукції | Побічної продукції | Основної продукції | Побічної продукції |
|
|
|
| Таблиця 86. Продуктивні | сть нової сівозміни | ШШ | ||||||||||||
| 1 ~~^ | ||||||||||||||
| № поля | С.-г. культура | Площа, га | Урожайність ц/га | Валовий збір продукції, ц | Вміст в 1ц. кормових одиниць, | Валовий вміст к. о. основній, побічній продукції, ц 'ЛІ ■І" | Вміст в 1ц | протеїну | Валовий вміст протеїну в продук. | Порівняльні ціни на Іц.основної продукції, грн. | ||||
| Основної продукції | Побічної продукції | Основної продукції | Побічної продукції | Основної продукції | Побічної продукції | Основної продукції | Побічної продукції | |||||||
| 1. | Б/т | 66,8 | - | 13627,2 | - | - | - | |||||||
| 2. | Б/т | 66,8 | ~ | 11556,4 | я | ~ | ||||||||
| 3. | Озима пшениця | 50,74 | 101,48 | 11162,8 | ||||||||||
| 4. | Ц/б | ■А | ||||||||||||
| 5. | Кукурудза на силос | 526,28 | 93151,1 | " | ||||||||||
| 6. | Озима пшениця | 50,74 | 101,48 | 8314,8 | ||||||||||
| 7. | Кукурудза на зерно | 66,08 | 132,16 | 10840,4 | 21680,8 | |||||||||
| 8. | Ячмінь + б/т | 42,48 | 169,92 | 27863,6 |
Таблиця 9. Порівняльна економічна оцінка існуючої та нової сівозміни
| Економічні показники | Існуюча сівозміна | Пова сівозміна | Процент до існуючої сівозміни |
| Виробництво зерна, ц/га | 40,5 | 56,7 | 140% (+40) |
| Вихід кормових одиниць, ц/га | 92,5 | 100,1 | 108% |
| Вихід перетравного Протеїну, ц/га | 6,18 | 6,92 | 111% |
| Вартість валової продукції, грн./га | 1120,3 | 275% |
Розділ III. ЗАПРОВАДЖЕННЯ ТА ОСВОЄННЯ ЗАПРОЕКТОВАНОЇ СІВОЗМІНИ
Таблиця 10. Існуюча польова сівозміна №1(зерно-кормова)
| № поля | Площа поля, га | Попередники їх площа та удобрення | Забур'яненість полів | Роботи, що виконанні після збирання попередника в поточному році | |||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
| 15 16 | ||||||||||||||||||
| 6. | б/т | озима пшениця | кукурудза на зерно і силос | куряче просо, мишій сизий, мишій зелений | лобода (всі види), щириця, гірчаки | пирій щетинник | осот рожевий, осот жовтий, берізка польова | лобода (біла і розлога), мишій, берізка, осот рожевий, пирій | дискування, оранка | 1. Серпень 2. Вересень | 1.1- ша-2- га 2.2- га-3- тя | |||||||
| КРК 120:90: | ||||||||||||||||||
| 7. | озима пшениця | кукурудза на зерно і силос | ячмінь + б/т | куряче просо, мишій сизий, мишій зелений | лобода (всі види), щириця, гірчаки | пирій щетинник | осот рожевий, осот жовтий, берізка польова | лобода (біла і розлога), мишій, берізка, осот рожевий, пирій | оранка | 1. Жовтень 2. Листопад | 1. 3-тя 2.1- ша | |||||||
| 60:90:60 | ||||||||||||||||||
| 8. | кукурудза на зерно і силос | ячмінь +б/т | б/т | куряче просо, мишій сизий, мишій зелений | лобода (всі види), щириця, гірчаки | пирій щетинник | осот рожевий, осот жовтий, берізка польова | лобода (біла і розлога), мишій, берізка, осот рожевий, пирій | ||||||||||
| РК 60:60 |
Таблиця 11. План освоєння восьмипільної польової сівозміни
| № Поля | Площа поля | Фактичне розміщення культури | Розміщення культури у роки освоєння сівозміни | ||||||||
| У попередньому році | У поточному році | ||||||||||
| культура | площа, га | культура | площа, га | культура | площа, га | культура | площа, га | культура | площа, га | ||
| кукурудза на зерно і силос | озима пшениця | б/т | б/т | озима пшениця | |||||||
| 2. | ярі-кб/т | кормовий буряк | б/т | озима пшениця | т\ | ||||||
| 3. | б/т | ячмінь + б/т | озима пшениця | ц/б | кукурудза на силос | ||||||
| 4. | озима І пшениця | б/т | ц/б | кукурудза на силос | озима пшениця | ||||||
| 5. | кормовий буряк | озима пшениця | кукурудза на силос | озима пшениця | кукурудза на зерно | ||||||
| 6. | ячмінь + б/т | кукурудза на зерно і силос | озима пшениця | кукурудза на зерно | ячмінь + б/т | ||||||
| 7. | б/т | ячмінь + б/т | кукурудза на зерно | ячмінь + б/т | б/т | ||||||
| 8. | ячмінь + б/т | б/т | ячмінь + б/т | б/т | б/т |
і
Таблиця 12. Ротаційна таблиця польової сівозміни
| № поля | Рік | |||||||||
| 1. | озима пшениця | ц/б | кукурудза на силос | озима пшениця | ячмінь + б/т | б/т | б/т | озима пшениця | ц/б | |
| 2. | ц/б | кукурудза на силос | озима пшениця | ячмінь + б/т | б/т | б/т | озима пшениця | ц/б | кукурудза на силос | |
| 3. | кукурудза на силос | озима пшениця | ячмінь + б/т | б/т | б/т | озима пшениця | ц/б | кукурудза на силос | озима пшениця | |
| 4. | озима пшениця | ячмінь + б/т | б/т | б/т | озима пшениця | ц/б | кукурудза на силос | озима пшениця | ||
| 5. | ячмінь + б/т | б/т | б/т | озима пшениця | ц/б | кукурудза на силос | озима пшениця | ШМЖЧ^ШУІ^Ш | ячмінь + б/т | |
| 6. | ячмінь + б/т | б/т | б/т | озима пшениця | ц/б | кукурудза на силос | озима пшениця | ячмінь + б/т | б/т | |
| 7. | б/т | б/т | озима пшениця | ц/б | кукурудза на силос | озима пшениця | ячмінь + б/т | б/т | б/т | |
| 8. | б/т | озима пшениця | ц/б | кукурудза на силос | озима пшениця | кукурудза на зерно | ячмінь + б/т | б/т | б/т | озима пшениця |
Розділ IV. СИСТЕМА ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ В ПОЛЯХ СІВОЗМІНИ
Механічний обробіток ґрунту залежить від його різновидів, рельєфу місцевості, клімату, особливостей вирощування культури, вимог до будови ґрунту, системи удобрення, характеру засміченості полів, наявність шкідників і хвороб. Завдання механічного обробітку на сучасному етапі розвитку землеробства полягає у:
1) Зміні будови і структурного стану обробленого шару ґрунту з метою створення сприятливого для рослин водного, повітряного і поживного режимів (уникнути негативних явищ можна шляхом оптимізації фізичного стану ґрунту під час розпушування). Вважається, що чим бідніший ґрунт на гумус і важчий за гранулометричним складом, тим інтенсивніше слід його обробляти з метою підтримання сприятливого фізичного стану ґрунтового середовища для культурних рослин і навпаки. Серед різних сільськогосподарських культур більш розпушеного ґрунту потребують просапні, а серед них ті, що утворюють продуктивні органи (корене- і бульбоплоди) в ґрунті.
2) Поліпшенні поживного режиму за рахунок інтенсифікації життєдіяльності ґрунтових мікроорганізмів (так, за рахунок створення сприятливої будови орного шару під час обробітку ґрунту поліпшуються умови життєдіяльності мікроорганізмів, які беруть участь у розкладанні органічної речовини, збагачуючи таким чином ґрунт на доступні для рослин елементи живлення).
За допомогою обробітку можна встановити оптимальне співвідношення між процесами мінералізації і гуміфікації. Для інтенсифікації першого з них ґрунт потрібно розпушувати, а для прискорення другого - ущільнювати;
3) Забезпеченні рівномірності орного шару ґрунту за родючістю
(наприклад, якщо ґрунт тривалий час не обробляти зовсім або
обробляти без обертання орного шару, то з часом нижній шар
збіднюватиметься на елементи живлення, оскільки при цьому всі
добрива і рослинні рештки накопичуватимуться у верхньому шарі;
крім того, в нижніх шарах через нестачу свіжої органічної речовини
затухатимуть мікробіологічні процеси, що також негативно
позначатиметься на поповнені цього шару мінеральними
сполуками).
Щоб запобігти процесу диференціації орного шару ґрунту за родючістю, потрібно використовувати полиневий обробіток ґрунту на необхідну глибину.
4) Поглибленні орного шару, адже деякі ґрунти (солонці, підзолисті та
опідзолені) мають неглибокий гумусовий горизонт і
характеризуються несприятливим для рослин підорним шаром.
Коренева система рослин у такому підорному шарі розвивається
слабо. Поліпшити його властивості можна за рахунок більш
глибокого обробітку ґрунту, в результаті якого орний шар
поглиблюватиметься.
Ж
глибокого обробітку ґрунту, в результаті якого орний шар поглиблюватиметься.
5) Очищенні ґрунтового середовища від вегетуючих бурянів, їх насіння
і органів вегетативного розмноження, від збудників хвороб і
шкідників.
В умовах біологічного землеробства обробіток ґрунту є чи не єдиним засобом оздоровлення ґрунтового середовища, оскільки жодними іншими засобами вегетуючих бурянів на посівах знищити практично не можливо. За допомогою обробітку ґрунту можна створити оптимальні умови для проростання насіння з верхнього шару у період, вільний від культурної рослинності, очистити орний шар ґрунту від вегетативних органів бурянів (вичісування кореневищ і глибоке заорювання їх проростків у вигляді шилець). Глибокий полиневий обробіток є радикальним заходом боротьби з шкідниками та збудниками хвороб.
6) Загортанні у ґрунт рослинної маси, добрив, а за потреби і
пестицидів.
Сидерати, рослинні рештки та гній найкраще загортаються у ґрунт під час полиневої оранки, тоді як для загортання мінеральних добрив і ґрунтових пестицидів можна використати різні знаряддя для поверхневого і мілкого обробітку (борони, культиватор, дискові лущильники).
7) Підвищенні протиерозійної здатності ґрунту.
Використання більшості сільськогосподарських знарядь для інтенсивного обробітку є причиною поширення ґрунтової та водної ерозії, тому у виробництві широкого впровадження повинен набути альтернативний вид обробітку - ґрунтозахисний. У районах поширення вітрової ерозії для цього рекомендуються знаряддя, які обробляють ґрунт, залишаючи на його поверхні рослинні рештки, а на землях з водною ерозією - знаряддя для створення такого мікрорельєфу і поверхні поля, які б одночасно забезпечували добру водопроникність ґрунту і до мінімуму зводили стікання талої чи дощової води по поверхні схилу.
8) Знищенні багаторічної рослинності під час освоєння цілинних і
перелогових земель та поліпшення луків і пасовищ.
За допомогою різних знарядь обробітку механічно знищується дернина і створюються сприятливі умови для розпаду її органічної речовини.
9) Забезпеченні сприятливих умов для якісного проведення сівби, та
догляду за рослинами, збирання врожаю та інших робіт.
Наприклад, щоб забезпечити рівномірний перерозподіл поливної
води потрібно добре вирівняти поверхню поля за допомогою
планувальників та інших знарядь, щоб на однакову і водночас
незначну глибину висіяти насіння, добре розпушений ґрунт, при
цьому, попередньо ущільнюють. На перезволожених ґрунтах перед
сівбою нарізають гребені для гребеневої сівби чи садіння. Якість
збирання врожаю також буде вищою, якщо ґрунт перед сівбою буде добре вирівняно.
Отже, обробітком можна розпушити або ущільнити верхній шар ґрунту, позбутися від бур'янів, загорнути у ґрунт пестициди, добрива або рослинні рештки, надати поверхні певної форми для боротьби з ерозією ґрунтів, знищити у ґрунті збудників хвороб та шкідників, поглибити орний шар за рахунок підорного, підвищити протиерозійну здатність ґрунту, підготувати верхній шар до сівби чи садіння.
Механічний обробіток ґрунту вирішує багато важливих завдань, з яких те або інше виступає на перший план залежно від конкретних умов. Так, за умов надмірного зволоження основне завдання обробітку ґрунту зводиться до поліпшення повітряного, теплового і поживного режимів, тоді як у степовій зоні потрібно на сам перед дбати про те, щоб обробітком сприяти і накопиченню вологи в ґрунті. На забур'янених ґрунтах основним завданням обробітку ґрунту є знищення бурянів, а на задернілих - знищення багаторічної рослинності.
Для ефективного захисту ґрунту від ерозії в інтенсивному землеробстві необхідно запроваджувати і виконувати цілу систему організаційно-господарських, меліоративних та агротехнічних заходів:
- протиерозійна організація території (включає розміщення сільськогосподарських угідь залежно від рельєфу);
- структуру посівних площ у польових і інших типах ґрунтовозахисних сівозмінах слід розраховувати так, щоб забезпечувати як виробництво потрібної продукції, так і максимальний захист ґрунту від ерозії;
- до меліоративних заходів захисту ґрунту від ерозії можна віднести гідротехнічні роботи та лісозахисні насадження;
- агротехнічні протиерозійні заходи конкретніше пов'язані з технологіями вирощування сільськогосподарських культур на орних землях;
- агрохімічні заходи включають застосування добрив, особливо органічних, оскільки систематичне їх внесення у достатніх кількостях сприяє збагаченню ґрунту на органічну речовину і відповідно підвищенню їх гумусованості і покращенню фізичних властивостей, а в кінцевому результаті - підвищенню протиерозійної стійкості;
- затримання снігу та регулювання сніготанення
- до агрофізичних протиерозійних заходів відносять обробку поверхні або поверхневого шару ґрунту комплексними синтетичними матеріалами;
- система протиерозійного обробітку ґрунту включають різні заходи спрямованні на затримання та зменшення швидкості поверхневого стоку талих та дощових вод, підвищенню водопроникненості ґрунту, послаблення і сповільнення руху повітряних мас над поверхнею ґрунту та забезпечення кращої стійкості його проти розмивання і видування.
|
|
|
|
|
Дата добавления: 2015-08-31; Просмотров: 431; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!