Розділ 5. Технічне приймання робіт та інвентаризація садивного матеріалу

Після завершення сівби насіння в посівному відділку та закладки деревних і плодових шкілок проводять спеціальне технічне приймання виконаних робіт в розсаднику. Мета заходу – проведення контролю за якістю виконаних робіт з садіння та висіву. Технічне приймання робіт із закладки посівних та шкільних відділків, плантацій тополь, верб, ліщини, новорічних ялинок тощо виконують з метою уточнення обсягів виконаних робіт, їх якості, дотримання передбаченої проектами агротехніки сівби та садіння. На основі матеріалів технічного приймання дають загальну оцінку виконаній роботі, відзначають нові та оригінальні прийоми, які були використані в процесі проведення робіт. Крім цього, встановлюють причини незадовільного стану посівів та посадок, намічають заходи з усунення виявлених недоліків, різних відхилень в агротехніці та технології проведення тих чи інших робіт.

Технічне приймання робіт в розсаднику проводить призначена наказом спеціальна комісія, склад якої затверджує директор підприємства. Сюди входять представник держлісгоспу, лісничий, технік лісівник, лісник обходу, на території якого знаходиться розсадник, інші спеціалісти. Комісія уточнює обсяги проведених робіт, оцінює якість їх виконання. Особливу увагу приділяють відповідності технології виконаних робіт, передбачених проектом, і дотриманню агротехнічних термінів виконання робіт. Перевірці підлягають дотримання запроектованих схем висіву насіння, розміщення саджанців в шкілках, норми висіву та глибина загортання насіння, якість обробітку грунту, внесення відповідних доз добрив та гербіцидів, стан посівів та посадок в день проведення технічного приймання.

Технічне приймання робіт в посівному відділку розсадника проводять не пізніше 15-ти днів після висіву. Посіви, які на час технічного приймання не дали сходів, повторно оглядаються після їх появи. Технічне приймання робіт із закладки шкілок і плантацій проводять протягом 10-ти днів з дня закінчення робіт.

Технічне приймання посівів, які не зійшли або загинули проводять шляхом розкопування посівних стрічок (рядків) на облікових відрізках довільної довжини, які розміщують по діагональному ходу. Якість вийнятого з грунту насіння визначають шляхом зрізування з одночасним обліком сходів, які все ж з’явилися на цих облікових відрізках. Кількість пробних відрізків на 1 га посівів повинно бути не менше 20, а загальна кількість насіння для дослідження на кожній ділянці посівів однієї породи – не менше 200 штук.

До посівів, що загинули, відносять такі, що мають в грунті менше 25% здорового насіння від встановленої норми виходу сіянців. До посівів, які не дали сходів, відносять посіви з кількістю здорового насіння в грунті більше 25% від встановленої норми виходу сіянців, що не дали сходів в поточному році.

За матеріалами технічного приймання комісія складає акт у двох примірниках.

Кількість і якість садивного матеріалу визначають при щорічній інвентаризації посівів та посадок в розсадниках. Інвентаризацію проводять після закінчення вегетації рослин, але до викопування сіянців і саджанців – протягом вересня – жовтня. Інвентаризацію проводить затверджена директором підприємства комісія, яка складається із представників держлісгоспу, лісництва та розсадника. В постійних базових розсадниках, які не входять в склад інших господарських одиниць, склад комісії затверджується наказом директора розсадника.

Інвентаризацію в посівному відділку найчастіше проводять методом діагональних ходів. Для цього по діагоналі ділянки намічають пряму лінію, по якій натягують шнур. В місці перетину шнура з рядами сіянців в обидва боки від нього відкладають облікові відрізки. Загальна довжина цих облікових відрізків повинна складати 2 (при рівномірному розміщенні сіянців в рядах) або 5% (при нерівномірному розміщенні сіянців) від загальної довжини посівних рядків на ділянці. На облікових відрізках проводять суцільний перелік сіянців. Після цього визначають кількість сіянців на 1 погонний метр посівного рядка, кількість сіянців на 1 га та на всій площі ділянки.

Кількість придатних до садіння сіянців встановлюють шляхом порівняння певних частин сіянців на облікових відрізках (діаметер кореневої шийки, висота стовбурця тощо) з шаблоном, який відповідає вимогам діючих стандартів. Для цього заміряють висоту сіянця та діаметер його кореневої шийки і, відповідно, відносять його до стандартних чи нестандартних. При кількості сіянців на площі до 10 тис. шт. заміряють 100 сіянців, при кількості сіянців від 10 до 50 тис. – 250, від 50 до 100 тис. – 350, більше 100 тис. – 500 сіянців. Якщо на інвентаризованому полі стандартних сіянців за окомірною оцінкою менше 50%, то посіви залишають на дорощування.

Інвентаризацію садивного матеріалу в шкілках проводять шляхом закладання пробних ділянок прямокутної форми, довга сторона яких паралельна довгій стороні поля. Якщо площа поля становить 3-5 га, то пробна ділянка повинна включати не менше 4% садибних місць, при 5-10 га – не менше 3%, 10-50 га – не менше 2% та більше 50 га – не менше 1%. На полях шкілок площею до 3 га проводять суцільний перелік саджанців.

При віднесенні саджанців до того чи іншого гатунку до уваги беруть наступні показники: товщину стовбурця на кореневій шийці, висоту стовбурця, довжину кореневої системи, діаметр крони рослини.

Під час інвентаризації визначають загальну кількість саджанців (в т.ч. придатних для реалізації), а також приживлюваність їх у полях саджанців першого і другого року вирощування. Результати інвентаризації заносять в спеціальну карточку.

Дата добавления: 2015-08-31