Склад лісових культур, вибір головних, супутніх і чагарникових порід

При створенні лісової культури необхідно ретельно підбирати склад майбутнього деревостану, оскільки допущені помилки негативно впливатимуть на продуктивність і біологічну стійкість насаджень.

За складом лісові культури поділяються на чисті і змішані: чисті – це насадження, які складаються з однієї деревної породи; змішані – це насадження, в складі яких є дві або більше деревні породи.

Головні породи – це породи, які доцільно вирощувати в даних лісорослинних та економічних умовах. Це може бути одночасно 2-3 породи. До головних порід належать не тільки ті, які характеризують корінний тип деревостану. Сюди можуть бути віднесені екзоти, якщо вони за своєю лісівничо-екологічною характеристикою відповідають цілям ведення лісового господарства.

Другорядні породи досить часто переважають у складі насадження, але дають значно гірший економічний ефект при лісовирощуванні.

Супутні породи покращують ріст головної породи супроводжуючи її протягом певного проміжку росту або до віку головної рубки, а також самі є об’єктом для використання у господарських цілях.

Підгінні породи утворюють "шубу" для головної породи, притінюючи її стовбури своїми кронами. Вони сприяють формуванню прямих стовбурів головної породи, кращому очищенню стовбурів від сучків. Підгінні породи, як звичайно, утворюють другий ярус.

Ґрунтопокривні породи – це переважно чагарники, які своїми гілками закривають ґрунт, тим самим не допускаючи його задерніння і захищаючи від прямої дії сонця та вітру.

Змішані за складом насадження є більш продуктивними та біологічно стійкими, ніж чисті. Чисті культури потрібно створювати переважно в тих умовах, які є придатними для зростання лише однієї породи (наприклад, чисті культури сосни в умовах А_0, А₁; чисті культури вільхи в умовах С₅ тощо). При створенні змішаних культур для успішного зростання в межах одного насадження потрібно висаджувати породи світлолюбні з тіневитривалими, швидкорослі з повільноростучими, з тими, що мають глибоку кореневу систему і поверхневу і т. п.

Супутні породи (липа, клен, граб та ін.) сприяють покращенню росту головних (притінення стовбура, збагачення грунту опадом тощо), а також самі є об’єктом лісокористування.

Основним лімітуючим фактором впровадження цінних порід в культури є тип лісу, а саме – зволоженість (гігротоп) та багатство (трофотоп) грунту.

Іншим дуже важливим аспектом при підборі порід для створення лісових культур є їх взаємовплив при сумісному зростанні на одній ділянці.

Механізм біологічного взаємовпливу рослинних організмів визначається насамперед через їх вплив на елементи навколишнього середовища. В процесі росту і розвитку кожна рослина вибирає частку поживних речовин, вологу, кисень, вуглекислий газ тощо. У надземній частині рослини перехоплюють світло, внаслідок чого умови освітлення та теплового балансу змінюються. Взаємодія рослинних організмів відбувається і через виділення в підземній і надземній частині лісового фітоценозу хімічних сполук, які можуть помітно змінювати грунтове середовище та умови живлення рослин.

Головними в культурах повинні бути породи найбільш довговічні та стійкі проти несприятливих умов середовища.

При цьому часто використовують місцеві дерева та чагарники.

Дата добавления: 2015-08-31