Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Опалення




В курсовій роботі запроектовано однотрубну систему опалення з верхнім розведенням магістралі та осьовими замикаючими ділянками. Матеріал теплопроводів - сталь. Опалювальні прилади - сталеві панельні радіатори типу 22 К висотою 500 мм.

4.1. Розрахункові параметри

Для заданого географічного пункту будівництва (м. Донецьк):

1. Температура зовнішнього повітря в найхолодніший період року (параметр Б) - t3 = -23 °С, приймають за [Розрахунок с-м інж.облад,, 2012, табл. 6.].

2. Температурна зона району будівництва - І [ДБН В.2.6-31:2006. «Теплова ізоляція будівель». - К.: Міністерство будівництва, архітектури та житлово- комунального господарства України, 2006. - 71 с., додаток В або Розрахунок с-м інж.облад., 2012, табл. 6.4].

3. Кількість градусодіб опалювального періоду — 3623 діб [Розрахунок с-м інж.облад., 2012, табл. 6.4].

4. Напрямок та швидкість вітру в січні з повторюваністю не менше 15% приймають за [Розрахунок с-м інж.облад., 2012, табл. 6.5]:

Місто Донецьк Пн ПнСх Сх ПдСх Пд ПдЗх Зх ПнЗх
Повторюваність напрямів вітру, %                
Середня швидкість вітру за напрямами, м/с 5,6 5,1   6,2 5,4 6,3 5,8 4,7

Для житлових будинків розрахункове значення відносної вологості - 55 % [ДБН В.2.6-31:2006. «Теплова ізоляція будівель». - К.: Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, 2006. - 71 с., додаток Г].

Згідно з [ДБН В.2.2-15-2005. «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення». - К.: Держбуд України, 2005, таблиця 4] температура внутрішнього повітря становить: житлова кімната - 20 °С, кухня - 18 °С, сходова клітина — 16 °С. Для ванних кімнат і суміщених санвузлів температура внутрішнього повітря не нормується, оскільки завданням на проектування в них передбачено встановлення електричних сушарок для рушників.

4.2. Теплова потужність системи опалення

Теплова потужність системи опалення залежить від тепловтрат будинку, які дорівнюють сумі розрахункових втрат тепла опалюваними приміщеннями.

Тепловтрати крізь окремі огородження визначають за формулою:

Qo = (1/R)*F*(tB-t3)*(l+β)*n, Bт,

де Q0 - тепловий потік крізь огородження, Вт; R - фактичний опір теплопередачі огородження, м2*К/Вт [Розрахунок с-м інж.облад., 2012, табл. 6.8 або ДБН В.2.6-

31:2006. «Теплова ізоляція будівель». - К: Міністерство будівництва, архітектури

та житлово-комунального господарства України, 2006. - 71 с., табл.1 ];

F - розрахункова площа огороджувальної конструкції, м2; tB — розрахункова

температура внутрішнього повітря, °С; tз, — розрахункова температура зовнішнього повітря, °С; β - додаткові втрати тепла (для зовнішніх вертикальних та похилих огороджень, зорієнтованих на напрямки, звідки в січні дме вітер із швидкістю понад 4,5 м/с і повторюваністю не менше 15 %: β = 0,05, якщо швидкість вітру не перевищує 5 м/с і β = 0,1, якщо швидкість вітру становить 5 або більше м/с); n -коефіцієнт, який залежить від положення зовнішньої поверхні огородження стосовно зовнішнього повітря і визначається за формулою:

 

n=(tв-tх)/(tв-tз)

де tx - температура повітря в неопалюваних приміщеннях, з якими межує огородження, °С. В курсовому проекті коефіцієнт n розрахований для підвального перекриття при температурі tx = 5 °С, для інших огороджень n = 1.

Житлова кімната: n = (20 - 5) / (20 + 23) = 0,65.

Кухня: n = (18 - 5) / (18 + 23) = 0,32.

Сходова клітка: n = (16 - 5) / (16 + 23) = 0,28.

Втрати тепла на нагрівання вентиляційного повітря розраховують для приміщень з одним або більше вікном або балконними дверима за формулою:

QB = 0,337 • Fn • h • (tB -t3), Вт,

де Fn - площа підлоги приміщення, м2; h - висота приміщення від підлоги до стелі, м, але не більше 3,5 м.

Тепловтрати обчислюють з точністю до 10 Вт.

Для сходових кліток втрати тепла на нагрівання зовнішнього повітря, яке надходить крізь відчинені вхідні двері, розраховують за формулою:

QB = 0,7 • В • (Н + 0,8P) • (tB -t3), Вт,

де В - коефіцієнт, який враховує кількість тамбурів. Для одного тамбуру (двоє дверей) В = 1, для двох тамбурів (троє дверей) В = 0,6; Н - висота будинку (сходової клітки), м; Р - кількість людей, які проживають в будинку.

Після визначення тепловтрат усіх приміщень розраховують загальні тепловтрати будівлі:

Q1=∑Q0 + Qв , Bт.

Результати розрахунків наведені в таблиці 6.

Теплова потужність системи опалення становить:

Q = Q1*b1*b2+Q2-Q3, кВт,

Q=30.36*1,084*1,015+30,36*0,04-0,01*3*(15*15)=25,44 кВт.

Q =кВт, де Q1 - розраховані втрати тепла будинком, кВт; b1 = 1,084 - коефіцієнт, який враховує додатковий тепловий потік від опалювальних приладів за рахунок заокруглення понад розраховану величину, приймають за [. Рекомендации по применению стальних панельних радиаторов «VONOVA»/Подред. В.И. Сасина. - Москва: ООО «Виатерм», 2004. - 39 с.]; b2 =1,015 - коефіцієнт, який враховує додаткові втрати тепла опалювальними приладами, розташованими біля зовнішніх огороджень, які виникають у разі відсутності теплових екранів, приймають за [Рекомендации по применению стальних панельних радиаторое «VONOVA»/ Под ред. В.И. Сасина. - Москва: ООО «Виатерм», 2004. — 39 с.]; Q2 — втрати тепла трубопроводами, які прокладено в неопалюваних приміщеннях, кВт (оскільки величина цих втрат не може бути розрахована допоки не виконаний гідравлічний розрахунок системи опалення, приймаємо максимально допустиме значення величини тепловтрат трубопроводами - 4% від величини тепловтрат будинку Q1; Q3 - тепловий потік, що регулярно надходить від освітлення, обладнання та людей, кВт, визначають в цілому на всю систему опалення будівлі з розрахунку 0,01к Вт на 1 м2 загальної площі (для житлових будинків).

 

Таблиця 6

Розрахунок втрат тепла приміщеннями

Тип,номер приміщення, tв,С   Розміри огородження Розрахунок Qa Розрахунок Qв   Qa+ Qв  
Назва огородження 1-й,м 2-й,м Площа F,м2 Rq min,Вт (tв-tз), ◦С n (1+∑β) Qa,Вт Площа підлоги Fп2 Qв,Вт  
                           
ЖК, 101,20 ЗС 3,3 2,6 6,28 2,8                
В 1,5 1,5 2,25 0,6        
ЗС 6,5 2,6 13,2 2,8        
БД 0,7 2,0 1,4 0,6        
В 1,5 1,5 2,25 0,6        
ПП 5,95 6,28 16,66 2,8 0,65      
                  16,66      
  К, 102, 18 ЗС 3,2 2,6 6,02 2,8                
В 1,5 1,5 2,25 0,6        
ЗС 1,5 2,6 3,9 2,8        
ПП 6,2   18,6 2,8 0,32      
                  18,6      
К,104, 18 ЗС 3,2 2,6 6,02 2,8                
В 1,5 1,5 2,25 0,6        
ЗС 1,7 2,6 4,42 2,8        
ПП 5,6   16,8 2,8 0,32      
                  16,8      
ЖК, 105, 20 ЗС 3,3 2,6 4,88 2,8                
В 1,5 1,5 2,25 0,6        
БД 0,7 2,0 1,4 0,6        
ЗС 4,85 2,6 12,61 2,8   1,2    
ПП 4,35 2,7 11,74 2,8 0,65      
                  11,74      
Тепловтрати приміщеннями 1-го поверху            
ЖК, 201,20 ЗС 3,3   7,6 2,8                
В 1,5 1,5 2,25 0,6        
ЗС 6,5   15,8 2,8        
БД 0,7 2,0 1,4 0,6        
В 1,5 1,5 2,25 0,6        
                  16,66      
  К, 202, 18 ЗС 3,2   7,3 2,8                
В 1,5 1,5 2,25 0,6        
ЗС 1,5   4,5 2,8        
                  18,6      
К,204, 18 ЗС 3,2   7,3 2,8                
В 1,5 1,5 2,25 0,6        
ЗС
1,7   5,1 2,8        
                  16,8      
ЖК, 205, 20 ЗС 3,3   6,2 2,8                
В 1,5 1,5 2,25 0,6        
БД 0,7 2,0 1,4 0,6        
ЗС 4,85   14,55 2,8   1,2    
                  11,74      
Тепловтрати приміщеннями 2-го поверху            
ЖК, 301,20 ЗС 3,3 3,2 7,94 2,8                
В 1,5 1,5 2,25 0,6        
ЗС 6,5 3,2 17,1 2,8        
БД 0,7 2,0 1,4 0,6        
В 1,5 1,5 2,25 0,6        
ГП 5,95 6,28 16,66 4,95        
                  16,66      
  К, 302, 18 ЗС 3,2 3,2 7,94 2,8                
В 1,5 1,5 2,25 0,6        
ЗС 1,5 3,2 4,8 2,8        
ГП 6,2   18,6 4,95        
                  18,6      
К,304, 18 ЗС 3,2 3,2 7,94 2,8                
В 1,5 1,5 2,25 0,6        
ЗС 1,7 3,2 5,44 2,8        
ГП 5,6   16,8 4,95        
                  16,8      
ЖК, 305, 20 ЗС 3,3 3,2 6,86 2,8                
В 1,5 1,5 2,25 0,6        
БД 0,7 2,0 1,4 0,6        
ЗС 4,85 3,2 15,52 2,8   1,2    
ГП 4,35 2,7 11,74 4,95        
                  11,74      
Тепловтрати приміщеннями 3-го поверху            
СхК, 103,16 ЗС   8,8 19,5 2,8                
В 1,5 1,5 2,25 0,6        
ВхД 1,4 2,0 2,8 0,6        
ПП 5,6 2,6 14,56 2,8 0,28      
ГП 5,6 2,6 14,56 4,95        
                  14,56      
Втрати тепла половиною будинку    
Втрати тепла будинком            

Витрата теплоносія в системі опалення визначається за формулою:

G=(3,6* Q*103)/(с*(tг-tо))=(3,6*25,44*1000)/(4,2*(95-70))=872 кг/год,

де Q - теплова потужність системи опалення, кВт; с - питома теплоємність води, яку приймають рівною 4,2 кДж/(кг-°С); tr і t0 - розрахункові температури води в системі опалення відповідно гарячої та охолодженої (приймаємо tr = 95 °С, t0 = 70 °С).

4.3. Проектування системи опалення

Під час проектування системи опалення на планах будинку розміщують опалювальні прилади, стояки, магістральні трубопроводи, запірно-регулювальну арматуру.

Опалювальні прилади розміщують переважно під вікнами так, аби був забезпечений доступ для огляду, ремонту та очищення. В сходових клітках опалювальні прилади розміщують на першому поверсі таким чином, щоб вони не заважали руху людей.

Опалювальні прилади, розміщені на плані поверху, приєднано до стояків системи опалення підведеннями, довжину яких приймають рівною 0,4 м для труб діаметром 15-20 мм і 0,5 м для діаметра 25 мм, але в будь-якому випадку не більше ніж 1,5 м. Кожен опалювальний прилад приєднано обома підведеннями до одного стояка.

Стояки запроектовано попід зовнішніми стінами відкрито (на відстані 35 мм від поверхні стіни до осі трубопроводу, якщо його діаметр не перевищує 32 мм, і 50 мм для більших діаметрів). Трубопроводи стояків розміщено на відстані 150±50 мм від віконного прорізу з будь-якої сторони опалювального приладу, за винятком приладів, встановлених під вікнами з балконними дверима і вікнами кутових кімнат. В кутових кімнатах стояк розміщено у наріжному кутку, щоб забезпечити його прогрівання.

Оскільки передбачено систему опалення з верхнім розташуванням подавальної магістралі, то теплоносій до неї подається з індивідуального теплового пункту головним стояком системи, який розміщено якомога ближче до центру будинку за межами житлових квартир (в сходових клітках, міжквартирних коридорах).

В місцях перетину трубопроводами будівельних конструкцій труби прокладено у гільзах.

Магістральні трубопроводи на горищі запроектовано паралельно зовнішнім стінам на відстані не менше 1 м від них з похилом 0,002 від повітрозбірників, які встановлюють перед одним або двома останніми стояками. Подавальні магістралі з'єднано ближче до центру будинку перемичкою, яку підключено до головного стояка системи.

На плані підвалу будинку передбачено приміщення з окремим входом під індивідуальний тепловий пункт, де розміщуються вузли обліку та приготування теплоносія. Запірна арматура в тепловому пункті призначена для відключення усієї системи та окремого обладнання.

Зворотні магістралі, які збирають охолоджену воду від стояків, в підвалі будинку прокладено і закріплено на внутрішній стороні зовнішніх стін.

Зворотні магістралі з'єднані між собою перемичкою, з якої вода відводиться через тепловий пункт в трубопровід теплової мережі. Магістралі прокладено з похилом 0,002 в сторону теплового пункту для спорожнення системи.

На кресленні подавальні трубопроводи позначено Т1, зворотні - Т2. Усі труби, прокладені горищем та підвалом, запроектовані у тепловій ізоляції.

На підведеннях до опалювальних приладів передбачено автоматичні терморегулятори, крім приладу на сходовій клітці.

Запірну арматуру на магістральних трубопроводах (як подавальних, так і зворотних) встановлено для відключення окремих кілець та частин системи опалення.

4.4.Розрахунок опалювальних приладів.

Метою розрахунку є вибір розміру опалювального приладу.

Температуру води на вході в опалювальний прилад визначаємо за формулою:

ti= ti-1-Qпр i-1((tг-tо)/Qст)

де ti-1 - температура води на вході в попереднє за рухом теплоносія приміщення, °С; tг і tо - розрахункова температура теплоносія, °С; Qпр i-1 – тепловтрати попереднього за рухом теплоносія приміщення, Вт; Qст - сумарне теплове навантаження стояка, Вт.

Середню температуру опалювального приладу визначаємо за формулою:

tсер= ti-0,5*((Qпр i*3,6)/(с*α*Gст)

де Qпр i - тепловтрати даного і-го приміщення, Вт; с - питома теплоємність води, с = 4,2 кДж/кг°С; а - коефіцієнт затікання води в прилад [Розрахунок с-м інж.облад,, 2012, табл. 6.18]; Gст - розрахункова витрата води в стояку, кг/год, визначається за формулою:

Gст=(3,6* Qст)/(с*(tг-tо))

Температурний напір опалювального приладу визначаємо за формулою:

∆ tсер= tсер-tв,

деtв - температура повітря в приміщенні, °С.

Номінальний тепловий потік опалювального приладу визначається за формулою:

Qнт=(Qпр4)/φ

де β4 - коефіцієнт, що враховує схему встановлення радіаторів, приймаємо відстань від підвіконня до радіатора 80 мм, тоді β4= 1.03 [Розрахунок с-м інж. обл., 2012, табл. 6.22];

φ - поправний коефіцієнт до номінальної щільності теплового потоку, визначається за формулою:

φ=(∆ tсер/∆tн)1+n(Gпр/Gн)p*c,

де n, p - експериментальні значення показників степеня [Розрахунок с-м інж.облад.,2012, табл. 6.20]; с - коефіцієнт, що враховує схему приєднання опалювального приладу при річних витратах теплоносія [Розрахунок с-м інж.облад.,2012, табл. 6.20]

Gпр, кг/год n р с
18-50 0,3 0,02 1,039
54 - 536 ..0,3   1,0

∆tн - номінальний температурний напір:

 

∆tн=0,5(tвх+tвих)-tв ,

де tвх = 90 °С - температура води на вході в прилад [Розрахунок с-м інж.облад., 2012; табл. 6.21]; tвих = 70 °С - температура води на виході з приладу [Розрахунок с- м інж.облад2012. табл. 6.21]; Gн - номінальна витрата теплоносія у приладі, приймаємо 360 кг/год; Gпp - дійсна витрата води в опалювальному приладі, кг/год, яка визначається за формулою:

Gпp=(3,6* Qпр)/(с*(tг-tо))

За величиною Qнт [Розрахунок с-м інж.облад., 2012; табл. 6.21] підбираємо опалювальний прилад таким чином,щоб його тепловий потік був не меншим за розрахований Qнт.

Всі розрахунки зводимо в таблицю 8.

 
 


Таблиця 8

Підбір опалювальних приладів

№ приміщення,(tв,С) Qпр, Вт Qст, Вт Gст, кг/год ti,С tсер,С ∆ tсер,С ∆tн,С Gпp, кг/год φ   Qнт,Вт(за формулою) Qнт,Вт(за таблицею) Висота приладу,мм Довжина приладу,мм
(20)                 1,132          
(20)     78,2 58,2   0,961          
(20)   78,2 74,1 54,1   0,874          
                           
(18)         85,7 67,7     1,513        
(18)   85,7 84,9 66,9   1,885        
(18)   84,9       1,885        
                           
304 (18)         85,7 67,7     1,656        
204(18)   85,7 77,8 59,8   2,025        
104(18)   77,8 69,9 51,9   2,025        
                           
305(20)         85,8 65,8     1,449        
205(20)   85,8 78,1 58,1   1,869        
105(20)   78,1 69,9 49,9   1,689        

 

5.ВЕНТИЛЯЦІЯ

В курсовій роботі запроектована природна витяжна вентиляція, призначена для видалення надлишків тепла, вологи, вуглекислого газу, інших шкідливих виділень від приготування їжі.

В житловому трьохповерховому будинку влаштована витяжна вентиляція окремими каналами для кухні, санвузла, ванної кімнати. Витяжний отвір запроектовано з верхньої зони приміщення на відстані 20 см від стелі. Отвір закритий решіткою. Надходження повітря відбувається неорганізовано через кватирки та нещільності у вікнах.

Приймаємо мінімальну кількість повітря для кухонь з чотирьохпальниковими плитами - 90 м3/год, для ванн та індивідуальних санвузлів - 25 м3/год, суміщеної ванни та санвузла - 50 м3/год.

Витяжні канали влаштовано у внутрішніх стінах. Розмір каналів для кухонь та індивідуальних санвузлів - 140x140 мм. Розмір каналів для суміщених санвузлів 140x270 мм. Відстань між каналами 140 мм.

Витяжні вентиляційні системи закінчуються витяжними шахтами вистою 0,5 м із металевим зонтом.

 

Національний університет водного господарства та природокористування

Кафедра водовідведення,теплогазопостачання та вентиляції

 

КУРСОВА РОБОТА

 

з дисципліни «Інженерне обладнання будівель»

 

на тему: Водопостачання,каналізація,опалення,газопостачання та вентиляція житлового будинку

 

Студентки 3-го курсу групи 2

Напряму підготовки

«Будівництво»

спеціальності «Промислове та

цивільне будівництво»

Єремейчук Є.В.

Керівник

доцент,канд.техн.наук

Кравченко Н.В.

 

 

Рівне-2012

Зміст

1.Внутрішній холодний водопровід……………………………………….4

1.1.Визначення розрахункових витрат води………………………..4

1.2.Трасування водопровідної мережі та її

аксонометрична схема………………………………………………………….5

1.3.Гідравлічний розрахунок внутрішнього холодного

Водопроводу………………………………………………………………………….6

1.4.Підбір лічильників холодної води…………………………………..7

1.5.Визначення потрібного напору……………………………………….8

2. Внутрішня каналізація………………………………………………………….9

2.1.Трасування внутрішньої каналізаційної мережі……………..9

2.2.Визначення діаметрів трубопроводів внутрішньої каналізації………………………………………………………………………………9

3.Газопостачання………………………………………………………………………11

4.Опалення……………………………………………………………………………….13

4.1. Розрахункові параметри………………………………………………..13

4.2. Теплова потужність системи опалення…………………………14

4.3. Проектування системи опалення………………………………….19

4.4.Розрахунок опалювальних приладів……………………………..20

5.Вентиляція……………………………………………………………………………..24

 

Використана література

1. Кравченко Н.В.,Кравченко В.С.,Проценко С.Б. К 78 Розрахунок систем інженерного обладнання будівель: Навчальний посібник./За ред. В.С.Кравченка / - Рівне:НУВГП,2006-353 с.

2. К 78 Інженерне обладнання будівель:Підручник./Кравченко В.С.,Саблій Л.А,Давидчук В.І.,Кравченко Н.В.;За ред.В.С.Кравченка/-Рівне:НУВГП,2005-413 с.

3. ГОСТ 6019-83

4. ДБН В.2.6-31:2006. «Теплова ізоляція будівель». - К: Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, 2006. - 71 с.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-08-31; Просмотров: 705; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.127 сек.