Характеристика ґрунтів. Структури земельних угідь сільськогосподарського формування

Структури земельних угідь сільськогосподарського формування

Розділ 1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Суми 2004

Ткаченко Віталій Олексійович

Курсова робота

Та агрохімії

Conclusions

In the industrial network voltage is not constant throughout the day: InDepending from energy consumption by industry, transport and electrical costs in our apartments tozrostaye voltage then decreases. Thus, when powered equipment from the network switches and voltage transformer windings, and hence onoutput rectifier and filter. This problem can be avoided voltage stabilizer.

During the course work designed installation for inspection range of acceptable current load voltage.

по землеробству на тему:

“Проектування сівозмін і обробітку ґрунту в господарстві АТ “Прогрес” розташоване в північно-східному Лісостепу України в Сумському районі Сумської області”

Виконав:

студент групи 0102-1 ІІІ курсу

агрономічного факультету

Перевірив: ____________________

______________________________

Оцінка:________________________

Захист: ________________________

Зміст

Розділ 1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 3

1.1 Структури земельних угідь сільськогосподарського формування. 3

1.2 Характеристика ґрунтів. 3

1.3 Характеристика кліматичних умов. 4

1.4 Історія полів всіх типів сівозмін. 7

1.5 Перспективний план площ посіву та урожайність сільськогосподарських культур. 14

Розділ 2. СІВОЗМІНИ.. 15

2.1 Розміщення посіяних площ культур по сівозмінам; 15

2.2 Схема сівозмін. 16

2.3 Кормова оцінка сівозмін. 17

2.4 Розміщення посівних площ сільськогосподарських культур на рік переходу до нових сівозмін. 18

2.5 Ротаційна таблиця сівозмін. 21

Розділ 3. ОБРОБІТОК ҐРУНТУ.. 24

3.1 План обробітку ґрунту в ІІ польовій сівозміні 24

3.2 Об’єм робіт по обробітку ґрунту і сівбі культур в сівозмінах. 26

Розділ 4. ПОТРЕБА В НАСІННІ 27

Розділ 5. ПЛАН ХІМІЧНОЇ БОРОТЬБИ З БУР’ЯНАМИ.. 28

Висновки. 29

Господарство АТ “Прогрес” розташоване в північно-східному Лісостепу України в Сумському районі Сумської області.

Земельний масив господарства компактний. Землекористування господарства показане в табл. 1.

Таблиця 1

Землекористування господарства на 1.01.2003 р.

Види угідь	Площа, га
Площа землекористування	4432,8
Сільськогосподарські угіддя	4315,3
Усього орних земель	4280,3
В тому числі:	в польовій сівозміні №1	1548,4
	в польовій сівозміні №2
	в польовій сівозміні №3	1270,9
	Площа ріллі у всіх сівозмінах	4280,3
Природні сінокоси і пасовища
Сади та ягідники

З таблиці видно, що земельний фонд господарства складає 4432,8 га. Рівень освоєності складає 97,3 %, а рівень розораності складає 99,1 %.

Одним із важливих факторів врожайності сільськогосподарських культур є родючість ґрунту. Тому знання агрохімічного складу ґрунту є дуже важливим у землеробстві. Вони дають змогу зробити висновки щодо забезпечення вирощуваних рослин поживними речовинами, вологою та про рівень кислотності ґрунту, що є важливим фактором життя рослин. Агрохімічна характеристика ґрунтів у польовій сівозміні №1 наведено в табл.9.

Із таблиці 9 видно, що лише на 3-му і 7-му полях забезпечені умови щодо оптимальної кислотності ґрунту. На останніх полях ця умова не витримана. Забезпеченість азотом дуже низька, лише на 4-му та 9-му полі досягнуто середнього рівня забезпеченості під висаджуванні культури. По забезпеченості фосфором спостерігається середній рівень, лише на 1-му полі рівень низький, а на 4-му і 9-му – підвищений і високий відповідно. За калієм високий рівень забезпеченості спостерігається на 4, 8 і 9-му полях, підвищений – на 5-му, і середній – на всіх інших. Виходячи з цього можна зробити висновок, що найменше рослини забезпечені азотом, краще – фосфором і найбільш забезпечена калієм.

Таблиця 9

Агрохімічна характеристика ґрунтів сівозміни

№ поля	Повна назва 1-2 ґрунтів, які переважають на даному полі	Бал бонітету	Вміст гумусу, %	рН сольової витяжки	Нг	S	V, %	Середній вміст рухомих поживних речовин, мг/100г ґрунту
мг-екв на 100 г ґрунту
N	P2O5	K2O
	Світло-сірий лісовий глибоко вилужений легкосуглинковий		1,63	5,9	2,9	5,9	67,0	5,2	6,3	7,4
	Сірий лісовий глибоко вилужений легкосуглинковий		2,2	5,3	2,8	9,5	77,2	5,9	7,2	7,6
	Чорнозем реградований суглинковий		3,8	6,0	2,0	29,0	93,5	5,8	7,9	7,0
	Дерново підзолистий супіщаний		3,5	5,5	2,2	23,2	91,3	9,1	12,5	13,7
	Чорнозем опідзолений слабозмитий		2,5	5,6	2,5	22,6	90,0	6,3	9,2	11,1
	Темно-сірий опідзолений суглинковий		3,2	5,5	2,2	23,1	91,3	6,1	8,7	8,7
	Сірий опідзолений легкосуглинковий		3,1	6,4	1,9	24,5	92,8	5,1	6,3	7,5
	Чорнозем опідзолений супіщаний		1,3	5,3	2,2	21,3	90,6	5,6	9,2	12,3
	Чорнозем глибокий малогумусний середньосуглинковий		3,4	5,9	1,8	32,0	94,7	9,2	16,1	15,2

1.3 Характеристика кліматичних умов;

Господарство знаходиться в другому агрокліматичному районі Сумської області, який характеризується помірним кліматом із теплим літом при значній кількості вологи, не дуже холодною зимою з відлигами.

Сума додатних температур за період, коли середньодобова температура буває вище 10°С, складає 2500-2650°. Гідротермічний коефіцієнт за період з температурою понад 5°С дорівнює 1,1-1,2. Згідно багатолітніх даних Сумської метеорологічної станції середньорічна температура району дорівнює +6,3°С. Хід середньомісячних температур наступний:

Таблиця 4

Місяці
Середньомісячна температура	-7,6	-7,1	-2,6	7,1	14,4	18,3	19,6	18,9	12,9	6,4		-4,5

Як бачимо найхолодніший місяць – січень, найтепліший – липень. Абсолютним мінімумом температури повітря є -36°, абсолютним максимумом - +38°. Останні весняні заморозки спостерігаються у третій декаді квітня, а в окремі роки на початку травня. Перші заморозки восени спостерігаються на початку жовтня. У низинних формах рельєфу заморозки більш частіші і триваліші у зв’язку з накопиченням маси холодного повітря. Протяжність без морозного періоду складає біля 150-170 днів. Дати переходу середньодобової температури повітря через 0°, +5°, +10°, +15° наведені у таблиці 5.

Таблиця 5

Перехід середньодобової температури

0°	+5°	+10°	+15°
25/ІІІ 15/ХІ	10/ІV 24/X	26/IV 29/IX	18/V 5/IX

За даними таблиці можна зробити висновок, що кількість днів із середньою температурою понад +5°досягає 197, із температурою понад +15° - 110 днів.

Описаний вище хід весняних і осінніх температур, а також сума активних температур досить достатні для росту та розвитку основних сільськогосподарських культур.

Середньорічний розподіл опадів наступний:

Таблиця 6

Місяці

За рік

Кількість опадів, мм

Із таблиці бачимо, що найбільша кількість опадів випадає у літньо-осінній період.

Запаси продуктивної вологи у ґрунті (мм) наведені на прикладі озимих культур в таблиці 7.

Таблиця 7

Місяці	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад
декада шар ґрунту в см
0-20
0-50

Із наведених даних можна зробити висновок, що запаси продуктивної вологи досить достатні для нормального росту та розвитку озимих культур, а збіг випадіння найбільшої кількості опадів (табл. 6) із максимальним ростом сільськогосподарських культур позитивно відбивається на їх розвитку.

Стиглість ґрунту настає звичайно після переходу температури повітря через +5° - 14/ІV.

Зима сніжна, характеризується нестійкою погодою. Поряд із низькими від’ємними температурами -25°, -36° мають місце часті відлиги із температурами +4°, +5°. Часті відлиги зимою при глибокому промерзанні ґрунту іноді призводить до застою талих вод на слабкостічних ділянках рельєфу і утворення льодової кірки, що негативно відбивається на перезимівлі озимих.

Висота сніжного покриву в середньому буває 22 см. Його розподіл на більшій частині території нерівномірно: сніг накопичується в балках, по рівчаках стоку. Схили балок, як правило, майже без сніжного покриву, а тому глибоко промерзають.

Максимальна глибина промерзання ґрунту на рівних ділянках досягає 135 см, мінімальна – 40 см, середня 88 см. Найнижча температура на глибині кущіння в окремі роки досягає –18°, -19°С, що нерідко приводить до загибелі озимих.

Тривалість періоду із стійким сніжним покривом складає 100 днів. Танення снігу починається в середині березня і його тривалість складає 16-20 днів. Від танення ґрунту по всьому горизонту наступає через 13-20 днів після того, як зійде сніг. В цей період спостерігається найбільше зволоження ґрунту. Проте в окремі роки спостерігаються суховійні південно-східні вітри, які сильно висушують ґрунт і знижують врожай основних сільськогосподарських культур, але повітряні засухи бувають рідко.

Середня відносна вологість повітря у весняно-літній період року не знижується нижче 49% и коливається від 49 до 67%, лише в окремі дні суховіїв (понад 15 м/с) знижується до 30% і нижче. Кількість таких днів за вегетаційний період буває не більше 7-8 днів.

Клімат є важливим фактором ґрунтоутворення. Із кліматом пов’язано забезпечення ґрунту енергією (теплом) і в значній мірі водою. Від величини річної кількості тепла та вологи. Особливостей їх добового та сезонного розподілу залежить розвиток ґрунтотворного процесу. Наявність морозного періоду обумовлює промерзання ґрунту та припинення біологічних і фізико-хімічних процесів. Рух повітряних мас впливає на газообмін ґрунту і захоплює мілкі частки ґрунту в якості пилу. Клімат впливає не тільки на ґрунт безпосередньо, але і опосередковано, діючи на біологічні процеси (розподіл вищих рослин, інтенсивність мікробіологічної діяльності).

Дата добавления: 2015-08-31