Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Запроектована система добрив та її обґрунтування




Система застосування добрив

 

При вирощуванні садивного матеріалу в розсаднику спад поживних речовин з ґрунту йде більш інтенсивно, ніж при вирощуванні сільськогосподарських культур. Поживні речовини витрачаються на утворення органічної маси сіянців і разом з ними вилучається з розсадника. Крім того, на кореневій системі садивного матеріалу налипає частина ґрунту. Природно, що внаслідок цього потенційна і реальна родючість ґрунтів знижується. Слід зазначити, що поступово руйнує агрегатний стан, погіршує структуру ґрунту і систематичний обробіток ґрунту машинами і знаряддями. Усунення цих негативних явищ можливе лише при впровадженні сівозмін і внесенні добрив. В розсадниках застосовують органічні, мінеральні, органо-мінеральні, бактеріальні та побічні добрива.

На даному розсаднику використовуються такі добрива:

1) Кальцієва селітра -фізіологічно лужне добриво, добре розчиняється у воді, гігро­скопічне. Містить водорозчинний кальцій, який легкодоступний для живлення рослин. Краще застосовувати на кислих дерново-підзо­листих ґрунтах. Характеризується швидкою дією. навіть за несприятливих кліматичних умов: низька температура, надмірна вологість, посуха, низька рН. Використання кальцієвої селітри сприяє поглинанню іонів кальцію, магнію, калію та інших катіонів завдяки нітратному азоту, який входить до складу добрива. Висока ефе­ктивність кальцієвої селітри спостерігається при застосуванні локально в ґрунт на глибину 8-10 см, хоча виробничий досвід підтверджує непогані результати при внесені поверхнево. Втрати нітратного азоту добрива при використанні незначні.

2) Фосфорне добриво - добриво, яке отримують подрібненням фосфоритів або продуктів їх збагачення. Нерозчинне у воді. Містить до 20-29% Р2О5. Основний фосфорвмісний компонент – Са3(РО4)2

3) Калій сірчанокислий (K2SO4) - концентроване калійне добриво. Призначений для удобрення культур чутливих до хлору (картопля, томати, огірки, перець, суниця, малина, смородина, квасоля, горох та інші овочеві і плодову культури) та використовується на всіх ґрунтах. Застосовується в зрошувальних системах, при крапельному поливі та позакоренево. Дане добриво малогігроскопічне.

Раціональна система застосування добрив у розсадниках має три складові: основне (допосівне) добриво, яке вноситься під основну оранку; припосівне (присадивне) добриво, що вноситься безпосередньо у зону висіву або садіння; післяпосівне добриво – підживлення рослин у період вегетації. Ефективність дії добрив підвищується, коли повна доза вноситься у таких співвідношеннях: у вигляді основної дози – N5/6P2/3K5/6; у вигляді припосівного – P1/6; у вигляді підживлення – N1/6P1/6K1/6. Дози внесення добрив розраховують за формою таблиці 3.1

 

Таблиця 3.1

Дози внесення добрив у полях сівозмін розсадника

 

Вид добрива К-сть діючої речовини Норма внесення добрив у поля сівозмін за діючою речовиною, кг/га Доза внесення добрив у туках, кг/га Площа внесення доб рив, га Потре ба в добри вах на всю площу, кг
П С1 (Сж1) С2 Σ
                 
Посівне відділення – Дуб звичайний
Гній - - -       0,84  
Кальцієва селітра   - -       0,84  
Фосфорне борошно             0,84  
Сірчанокислий калій             0,84  
Продовження таблиці 3.1
Шкілка насіннєвих саджанців – Ялина звичайна
Гній - - - - - - 3,02 -
Кальцієва селітра   - - - - - 3,02 -
Фосфорне борошно       -     3,02  
Сірчанокислий калій       -     3,02  
Шкілка щеплених саджанців –Ліщина пурпуролиста
Гній - - - - - - 1,92 -
Кальцієва селітра   - - - - - 1,92  
Фосфорне борошно       -     1,92  
Сірчанокислий калій       -     1,92  
Шкілка декоративних чагарників – Ялівець козацький
Гній - - - - - - 1,26  
Кальцієва селітра   - - - - - 1,26  
Фосфорне борошно       -     1,26  
Сірчанокислий калій       -     1,26  

У таблиці 3.1 наведені норми внесення мінеральних добрив за діючою речовиною дають змогу легко визначити загальну дозу внесення туків в залежності від вмісту (концентрації) в них доступних форм основних елементів мінерального живлення. Ст. 7 розрахоховується за формолою:

,

де Д – доза внесення у туках на 1 кг/га;

Н – загальна норма внесення добрив кг/га;

А – вміст діючої речовини у в добриві у %.

У ст. 8 вказується площа 1 поля, га. У ст 9 потреба в добривах на всю площу кг/га, розраховується як добуток і 7 і 8 стопців. У ст. 3-6 дози внесення добрив беруться за Кальним П. Г.

Розрахунок внесення кальцієвої селітри у посівне відділення:

147,24 кг/га.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-08-31; Просмотров: 565; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.014 сек.